Постанова

від 28.03.2013 по справі 5011-48/12327-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р. Справа№ 5011-48/12327-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Літвінов О.М. - юрист

Від відповідача: Базилевич А.Ю.- юрист

Від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012

у справі № 5011-48/12327-2012 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМСІ»

про стягнення 1581090,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» задоволено частково.

Відповідно до прийнятого рішення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» на користь Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 963048 грн. 78 коп., пеня у розмірі 44026 грн. 76 коп. та судовий збір у розмірі 31181 грн. 54 коп. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 552001,42 грн. припинено. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначав, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на його думку, виступають підтвердженням правової позиції відповідача та спростовують правильність винесеного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2013 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 у зв'язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, розгляд справи вирішено здійснювати у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Корсакової Г.В. та Тищенко А.І.

14.02.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання, призначене на 14.02.2013, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Ухвалою суду від 14.02.2013 відкладено розгляд справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 у зв'язку з виходом судді Михальської Ю.Б. з відпустки, розгляд справи вирішено здійснювати у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

В судове засідання, призначене на 21.03.2013, повноважні представники третьої особи повторно не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 розгляд справи відкладено на 28.03.2013, зобов'язано позивача надати в наступне судове засідання докази ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю «ГМСІ».

В судове засідання, призначене на 28.03.2013, повноважні представники третьої особи не з'явилися.

Позивачем в судовому засіданні подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» припинило свою діяльність у зв'язку з визнанням його банкрутом на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2013 у справі № 5011-43/9423-2012.

Як визначено пунктом 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегією встановлено наступне:

10.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» (далі - тертя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» (далі - відповідач, орендар) укладено договір оренди № 101-10 (далі - договір), відповідно до якого орендодавець передає в оренду орендарю, а орендар приймає у орендодавця в оренду на строк оренди орендовані площі та внутрішні місця для паркування.

Відповідно до пункту 2.2 договору загальна площа орендованих площ для цілей розрахунку основної орендної плати складає 716,06 кв.м. та визначена шляхом вимірювання відповідно до стандарту БОМА. Зазначена площа складається з площі, що фактично займає орендар, помножена на коефіцієнт площі місць загального користування будівлі, з яких: площі орендованих площ, які фактично займаються орендарем та використовуються ним виключно для задоволення власних потреб в оренді офісного приміщення: 616,09 кв.м. на 3 (третьому) поверсі правої частини будівлі; коефіцієнт площі місць загального користування Будівлі - 1,1623. Ця площа частини місць загального користування будівлі включається до складу площі орендованих площ за згодою сторін з метою визначення загальної суми орендної плати належної до сплати. Орендар не вважається виключним користувачем будь-якої частини площ Місць загального користування та не може бути визнаний відповідальним у будь-якому відношенні до цієї частини місць загального користування. Частина площі місць загального користування будівлі визначається відповідно до стандарту БОМА множенням коефіцієнту площі місць загального користування на площу орендованих площ, яку фактично займає орендар. Коефіцієнт площі місць загального користування визначається як співвідношення площі будівлі, що підлягає здачі в оренду до різниці між площею будівлі, що підлягає здачі в оренду та площею місць загального користування будівлі.

Згідно з пунктом 2.3 договору загальна кількість внутрішніх місць для паркування складає: з дати початку оренди та до 13.06.2011 р. (включно) - 2 (два) внутрішні місця для паркування; з 14.06.2011 р. та до дати закінчення оренди - 1 (одне) внутрішнє місце для паркування.

У відповідності до пункту 4.1 договору строк оренди становить 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців.

Пунктом 7.2 договору визначено, що орендна плата включає такі орендні платежі: з дати початку оренди і до 13.08.2010 (включно) орендар здійснює виплати орендодавцю за оренду орендованих площ у розмірі 61,13 грн., що еквівалентно 7,72 доларам США без врахування ПДВ, крім того ПДВ 12,23 грн., що разом з ПДВ становить 73,36 грн. за 1 (один) кв.м. орендованих площ за місяць; з 14.08.2010 і до 13.06.2011 (включно) орендар здійснює виплати орендодавцю за оренду орендованих площ у розмірі 124,17 грн., що еквівалентно 15,72 доларам США без врахування ПДВ, крім того ПДВ 24,89 грн., що разом з ПДВ становить 149,36 грн. за 1 (один) кв.м. орендованих площ за місяць; з 14.06.2011 і до 13.06.2012 (включно) орендар здійснює виплати орендодавцю за оренду орендованих площ у розмірі 165,17 грн., що еквівалентно 20,86 доларам США без врахування ПДВ, крім того ПДВ 33,03 грн., що разом з ПДВ становить 198,20 грн. за 1 (один) кв.м. орендованих площ за місяць; сторони погодили, що розмір основної орендної плати за останні одинадцять місяців строку оренди, а саме починаючи з 14.06.2012 і до дати закінчення оренди має бути узгоджений сторонами окремо за цінами, встановленими на рівні ринку на оренду офісної нерухомості в м. Києві класу «А», шляхом підписання додаткової угоди до цього договору не пізніше 13.12.2011. При цьому, такий розмір основної орендної плати повинен бути не нижчим ніж 21 долар США без врахування ПДВ в гривневому еквіваленті за 1 (один) кв.м. орендованих площ за місяць. Однак, сторони погодили, що розмір основної орендної плати може бути нижчим 21 долара США без врахування ПДВ в гривневому еквіваленті за 1 (один) кв.м. лише за умови, якщо середня орендна ставка на рівні ринку на оренду офісної нерухомості класу «А» в м. Києві буде меншою ніж 16,80 доларів США без врахування ПДВ. З дати початку оренди і до дати закінчення оренди орендар сплачує орендодавцю за оренду внутрішніх місць для паркування плату у розмірі 791,81 грн., що еквівалентно 100,00 доларам США без врахування ПДВ, крім того ПДВ 158,36 грн., що разом з ПДВ становить 950,17 грн. за 1 (одне) внутрішнє місце для паркування за місяць.

Відповідно до пункту 7.4 договору основна орендна плата виплачується щомісячно протягом перших 5 (п'яти) робочих днів кожного календарного місяця, за який повинна бути сплачена основна орендна плата.

Положеннями пунктів 7.5, 7.6 договору встановлено, що орендар здійснює перший платіж (за перші 2 (два) місяці оренди) основної орендної плати протягом 10 (десяти) робочих днів з дати початку оренди на підставі виставленого орендодавцем рахунку. орендар сплачує основну орендну плату щомісячними внесками на підставі відповідних рахунків, які мають бути оформлені орендодавцем не пізніше, ніж 1 (перший) робочий день календарного місяця, за який має бути сплачена основна орендна плата. Основна орендна плата сплачується безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, зазначений орендодавцем у рахунку. Основна орендна плата вважається сплаченою на день зарахування відповідних сум на банківський рахунок орендодавця.

Згідно з пунктом 8.3 договору орендар, за надані послуги з управління нерухомістю, сплачує орендодавцю експлуатаційні витрати. Експлуатаційні витрати складають суму в розмірі 39,59 грн., що еквівалентно 5 доларам США без врахування ПДВ, крім того ПДВ 7,92 грн., що разом з ПДВ становить 47,51 грн. за 1 (один) квадратний метр орендованих площ за місяць.

У відповідності до пунктів 8.4, 8.5 договору встановлено, що орендар здійснює перший платіж (за перші 2 (два) місяці строку оренди) за експлуатаційні витрати протягом 10 (десяти) робочих днів з дати початку оренди на підставі виставленого орендодавцем рахунку-фактури. Орендар сплачує орендодавцю експлуатаційні витрати щомісячно на основі відповідних рахунків протягом 10 (десяти) робочих днів після дати надання орендарю відповідних рахунків-фактур.

Змістом пункту 9.3 договору сторони визначено, що орендар повинен відшкодувати (компенсувати) орендодавцю витрати на оплату електроенергії, що понесені орендодавцем протягом строку оренди, за орендовані площі, що визначаються за показниками електролічильника, а також, в межах частки орендаря, компенсувати орендодавцю витрати на оплату комунальних послуг, що понесені орендодавцем протягом строку оренди з метою обслуговування будівлі. Витрати орендодавця на оплату послуг з електропостачання місць загального користування будівлі вираховуються як різниця між витратами за показниками загального (головного) лічильника, встановленого у будівлі, та сумарними витратами за показниками лічильників, розміщених в усіх приміщеннях будівлі. Такі витрати компенсуються орендарем на підставі рахунків орендодавця, виставлених у відповідності з рахунками підприємств та осіб, що надають по відношенню до будівлі зазначені послуги, пропорційно частці орендаря. Орендар повинен щомісяця, починаючи з дати початку оренди, відшкодовувати орендодавцю суму комунальних платежів на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, які супроводжуватимуться копіями рахунків або актів наданих послуг, наданими відповідними постачальниками Комунальних послуг потягом 10 (десяти) робочих днів від дати надання орендодавцем орендарю відповідного рахунку.

14.06.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» підписано акт приймання відносно договору оренди № 101-10 від 10.06.2010, відповідно до якого третя особа передала, а відповідач прийняв орендовані площі загальною площею 716,06 кв.м., розташовані на 3 (третьому) поверсі правої частини будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75.

05.10.2011 між третьою особою та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору за змістом якої сторони вирішили збільшити площу орендованих площ, у зв'язку з чим виклали пункти 2.2, 2.2.1 договору у наступній редакції: «Загальна площа орендованих площ для цілей розрахунку основної орендної плати складає 750,95 кв.м. та визначена шляхом вимірювання відповідно до стандарту БОМА. Зазначена площа складається з площі, що фактично займає орендар, помноженої на коефіцієнт площі місць загального користування будівлі, з яких: площі орендованих площ, які фактично займаються орендарем та використовуються ним виключно для задоволення власних потреб в оренді офісного приміщення: 646,09 кв.м. на 3 (третьому) поверсі правої частини будівлі».

На виконання умов наведеної додаткової угоди 05.10.2011 третя особа передала, а відповідач прийняв додаткові орендовані площі, загальною площею 34,89 кв.м., що підтверджується актом прийняття додаткових орендованих площ від 05.10.2011.

Додатковою угодою до договору від 12.12.2011 сторонами на виконання вимог пункту 7.2.4 договору погоджено орендну ставку, що починає діяти з 14.06.2012 у розмірі 319,60 грн., що еквівалентно 40 доларам США без врахування ПДВ виходячи із офіційного курсу НБУ на дату підписання такої додаткової угоди, який становить 7,9899 грн. за 1 (один) долар США, крім того ПДВ 9,59 грн., що разом становить 57,53 грн. за 1 (один) кв.м. орендованих площ за місяць, а також погоджено ставку розрахунку експлуатаційних витрат.

Пунктом 4 додаткової угоди до договору від 12.12.2011 сторонами вирішено викласти, зокрема, пункти 19.1, 19.2, 19.3 договору в наступній редакції: «19.1 Орендар зобов'язується до 23 грудня 2011 року (включно) надати Орендодавцю Гарантійну суму. 19.2 Гарантійна сума становить суму у розмірі 552001,42 грн. (п'ятсот п'ятдесят дві тисячі одна грн. 42 коп.) без урахування ПДВ та належить до сплати Орендарем Орендодавцю в якості забезпечення належного виконання Орендарем своїх зобов'язань за цим Договором оренди. Сторони погодили, що Гарантійна сума не може бути використана Орендодавцем на власні потреби, а лише виключно па цілі та в порядку, встановлені в Пункті 19.3. Договору оренди. 19.3 Орендодавець за попереднім письмовим погодженням з Орендарем, яке повинно бути надано Орендарем протягом 2 (двох) Робочих днів з дати отримання письмового запиту Орендодавця, має право використати Гарантійну суму для відшкодування: 19.3.1 будь-яких прострочених сум, що належать до сплати Орендарем Орендодавцю за цим Договором (в тому числі Орендна плата, Експлуатаційні витрати та Комунальні платежі); 19.3.2 будь-яких сум штрафів, пені, збитків, втрат, витрат, компенсацій (в залежності від випадку), сплату яких Орендодавець має право вимагати від Орендаря відповідно до умов цього Договору оренди».

15.05.2012 Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» набуло у власність будівлю готелю та бізнес центру загальною площею 33422,70 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 згідно рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 у справі № 5011-35/2645-2012 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012.

Як встановлено Господарським судом міста Києва, 25.05.2012 Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєстровано право власності Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» на будівлю готелю та бізнес-центру, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, літера А, про що було зроблено відповідний запис № 8351-П в книзі № 151п-181, що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 34292091 від 28.05.2012.

16.05.2012 Публічне акціонерне товариство «БТА Банк» звернувся листом до орендарів приміщень бізнес-центру «Євразія», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75 з повідомленням про те, що власником таких приміщень є позивач, а тому всі платежі щодо оренди таких приміщення необхідно сплачувати на його користь.

25.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» та Публічним акціонерним товариством «БТА Банк» укладено договір уступки прав (цесії) № 25/05 (далі - договір уступки) відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» відступила позивачу свої права та обов'язки за договором у розмірі 512504,10 грн., а позивач замінив третю особу як сторону в договорі (орендодавця) та прийняв на себе всі його права і обов'язки за таким договором.

Листом № 158/8 третя особа повідомила орендарів приміщень бізнес-центру, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 75, (в т.ч. відповідача) про укладення договору уступки.

У період користування відповідачем об'єктом оренди за договором з 16.05.2012 по 27.08.2012 позивачем здійснювалося нарахування орендних та експлуатаційних, комунальних платежів для оплати яких було виставлено відповідні рахунки на загальну суму 1002546,10 грн.

Листом № 26-03/1153/2 від 26.07.2012 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по сплаті орендних та інших платежів за користування об'єктом оренди, яка станом на 26.07.2012 становила 1203957,60 грн.

13.08.2012 листом № 26-03/137-6 позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити заборгованість по сплаті орендних та інших платежів за користування згідно договору об'єктом оренди, яка станом на 13.08.2012 становила 1515050,20 грн., а також вказував на припинення дії договору з 27.08.2012.

23.08.2012 листом № 26-03/1440 позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 1515050,20 грн. та повідомленням про припинення дії договору з 27.08.2012.

27.08.2012 позивачем було оглянуто об'єкт оренди та встановлено, що відповідач виїхав із такого приміщення, у зв'язку з чим було складено акт одностороннього повернення від 27.08.2012, відповідно до якого позивач прийняв об'єкт оренди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе за договором оренди № 101-10 від 10.06.2010 грошові зобов'язання по сплаті орендних та інших платежів, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1515050,20 грн. При цьому, право вимоги по сплаті заборгованості, нарахованої за період до 15.05.2012, набуто позивачем на підставі договору уступки прав (цесії) № 25/05 від 25.05.2012, а з 16.05.2012 по 27.08.2012 в силу набуття права власності на об'єкт оренди. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 44026,76 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 22013,38 грн.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі третьою особою об'єкта оренди за договором в користування відповідачу, користування останнім таким майном до 27.08.2012 та припинення дії договору 27.08.2012 у зв'язку із одностороннім розірванням його позивачем, а також повернення майна орендодавцю 27.08.2012.

Таким чином, можна зробити висновок, що об'єкт оренди за договором перебував у користуванні відповідача до 27.08.2012.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» не надано суду доказів, які б спростовували факт користування відповідачем об'єктом оренди у спірний період.

Як визначено частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи пунктів 7.4, 8.5, 9.3 договору грошове зобов'язання відповідача за договором по сплаті орендної плати за користування об'єктом оренди мало виконуватись щомісячно до 5 числа розрахункового місяця, а по відшкодуванню експлуатаційних та комунальних витрат - щомісячно протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідних рахунків.

Із наявних в матеріалах справи документів (рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти звірки, банківські виписки) вбачається, що за користування об'єктом оренди за договором у період його дії у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендних та інших (експлуатаційний та комунальний) платежів у загальному розмірі 1515050,20 грн.

При цьому, заборгованість у розмірі 512504,10 грн. виникла за користування об'єктом оренди до 15.05.2012, а у розмірі 1002546,10 грн. за користування об'єктом оренди у період з 16.05.2012 по 27.08.2012.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалося вище, 25.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» та позивачем укладено договір уступки, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ГМСІ» відступило позивачу свої права та обов'язки за договором у розмірі 512504,10 грн., а позивач замінив третю особу як сторону в договорі (орендодавця) та прийняв на себе всі його права і обов'язки за таким договором.

Про відступлення права вимоги відповідача було повідомлено листом № 158/8 від 25.05.2012.

Таким чином, кредитором у зобов'язаннях відповідача щодо погашення заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за користування об'єктом оренди за договором у період до 15.05.2012 став позивач.

Посилання відповідача на відсутність у нього на момент укладення договору уступки заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за договором є безпідставними та не приймаються судом до уваги.

У відповідності до пунктів 19.1, 19.2 договору, в редакції додаткової угоди від 12.12.2011, орендар зобов'язується до 23.12.2011 (включно) надати орендодавцю гарантійну суму. Гарантійна сума становить суму у розмірі 552001,42 грн. без урахування ПДВ та належить до сплати орендарем орендодавцю в якості забезпечення належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором оренди. Сторони погодили, що гарантійна сума не може бути використана орендодавцем на власні потреби, а лише виключно на цілі та в порядку, встановлені в пункті 19.3 договору оренди.

Згідно з пунктом 19.3 договору, в редакції додаткової угоди від 12.12.2011, орендодавець за попереднім письмовим погодженням з орендарем, яке повинно бути надано орендарем протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання письмового запиту орендодавця, має право використати гарантійну суму для відшкодування: будь-яких прострочених сум, що належать до сплати орендарем орендодавцю за цим договором (в тому числі орендна плата, експлуатаційні витрати та комунальні платежі); будь-яких сум штрафів, пені, збитків, втрат, витрат, компенсацій (в залежності від випадку), сплату яких орендодавець має право вимагати від орендаря відповідно до умов цього договору оренди.

Тобто, сторонами було погоджено можливість використання орендодавцем сплаченої орендарем гарантійної суми лише за наявності письмового погодження між сторонами або після припинення дії договору. При цьому, використання таких коштів в якості погашення заборгованості чи інших сум є правом орендодавця, а не обов'язком.

Доказів письмового погодження між сторонами використання сплаченого орендарем гарантійного платежу у розмірі 552001,42 грн. для зарахування його в якості погашення заборгованості по сплаті орендних та інших платежів за користування об'єктом оренди матеріали справи не містять, а відтак, вказана сума залишилася у користуванні орендодавця та не була зарахована в рахунок погашення існуючої станом на 15.05.2012 заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявними у справі матеріалами підтверджується існування станом на 25.05.2012 заборгованості відповідача по сплаті орендних та інших платежів за користування згідно договору об'єктом оренди у період до 15.05.2012 у розмірі 512504,10 грн.

Частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до частини 3 статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як визначено пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Таким чином, позивачем у встановленому порядку було набуто права вимоги до відповідача по сплаті заборгованості з оплати орендних та інших платежів за користування об'єктом оренди згідно договору, а саме: до 15.05.2012 шляхом заміни у зобов'язанні первісного кредитора новим, з 16.05.2012 згідно пункту 1.3 договору уступки, а з 25.05.2012 як орендодавцем за договором, розмір якої станом на 27.08.2012 становив 1515050,20 грн.

У відповідності до частин 2, 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 19.5 договору, в редакції додаткової угоди від 12.12.2011, якщо на дату акту повернення у розпорядження орендодавця знаходиться гарантійна сума (чи її частина) орендодавець поверне таку гарантійну суму (чи її частину) орендарю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати закінчення оренди.

Наявним в матеріалах справи актом одностороннього повернення від 27.08.2012 підтверджується повернення у розпорядження позивача об'єкту оренди, а відтак, з такої дати у останнього виникло зобов'язання по поверненню протягом 10 робочих днів гарантійної суми у розмірі 552001,42 грн. на користь відповідача.

Доказів повернення на користь відповідача протягом 10 робочих днів гарантійної суми у розмірі 552001,42 грн. матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи правову природу таких коштів (сплачені в якості забезпечення оплати, зокрема, орендних та інших платежів за користування об'єктом оренди) Господарський суд міста Києва вірно прийшов до висновку, що заборгованість відповідача по сплаті орендних та інших платежів, яка станом на 27.08.2012, становила 1515050,20 грн., з 11.09.2012 зменшилася на суму гарантійного платежу.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 552001,42 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача на момент винесення рішення грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 963048,78 грн. за користування об'єктом оренди. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» заборгованості у розмірі 963048,78 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 44026,76 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Зі змісту пункту 18.3 договору вбачається, що якщо орендар, з будь-якої причини, затримує оплату орендної плати, експлуатаційних витрат та комунальних платежів або будь-яких інших фінансових зобов'язань за цим договором оренди, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми прострочення за кожний день прострочення.

Господарський суд міста Києва вірно зазначив, що правові підстави для стягнення з відповідача процентів, нарахованих у розмірі, що визначений згідно положень статті 1048 Цивільного кодексу України, відсутні, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Посилання позивача для визначення розміру таких процентів на застосування положень статті 1048 Цивільного кодексу України, якою регулює відносини позики, є неправомірним, оскільки чинним законодавством не передбачено можливість застосування до договору оренди положень законодавства про позику так як договори оренди і позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин.

Натомість вимога позивача щодо стягнення пені в розмірі 44026,76 грн. є обґрунтованою.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку з чим колегія суддів вважає висновки Господарського суду міста Києва щодо стягнення з відповідача визначеної грошової суми обґрунтованими.

Сплату вказаної суми заборгованості відповідачем не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача у справі не міститься, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, а також матеріалів, які б спростовували твердження позивача, суду не надано.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солларіс Україна» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 у справі № 5011-48/12327-2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 5011-48/12327-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Отрюх Б.В.

Судді Михальська Ю.Б.

Тищенко А.І.