cpg1251
Справа № 815/1595/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2013 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Потоцької Н.В.
при секретарі Паровенко І.П.
за участю сторін:
представника позивача (за довіреністю) Новікової Н.О.
представника відповідача (за довіреністю) не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне товариство «Супер-Кентавр» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень від 18.12.2012 р. №0002122250, №0002132250,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень від 18.12.2012 р. №0002122250 , №0002132250 .
В обґрунтування своєї правової позиції він зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечать чинному законодавству, в порядку ст.56 Податкового кодексу України.
По-перше, податковим органом грубо порушені приписи ст.86 ПК України, а саме: акт перевірки надісланий на адресу Супер-Кентавр в одному екземплярі, засобами пошти (без зворотного повідомлення або цінного листа) без будь-яких пропозицій щодо його підписання (отримання). При цьому Супер-Кентавр не є фіктивною компанією, має склад працівників, які постійно у робочі дні знаходяться за своєю юридичною адресою. Заперечення до Акту, вчасно та належним чином подані Супер-Кентавр 17.12.2012 року, невмотивовано та протиправно не розглядались, про що свідчить дата винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень - 18.12.2012 року. Отже, на думку позивача порушення з боку податкового органу свідчать про явну незаконність дій по складанню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
По -друге, висновок податкового органу про нікчемність (недійсність) угоди з TOB «Грейн Експо» є хибним і повністю протиречить діючому в Україні законодавству. ДПІ у Приморському районі м. Одеси не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений в частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).
Отже, слід зазначити, що за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
Так, на думку позивача, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Крім того, податковим органом не обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угода з TOB «Грейн Експо» порушує публічний порядок, суперечить моральним засадам суспільства та спрямована на заволодіння майном держави. В спірних правовідносинах податковим органом зазначено про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг) які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності TOB «Грейн Експо» - що є тільки припущенням при фактичному виконанні укладеної угоди.
Також, при перевірці податковому органу були надані всі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт поставки товару TOB «Грейн Експо» та банківські виписки, які підтверджують факт повної оплати ТОВ «Супер-Кентавр» поставленого товару. Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.
З урахуванням викладеного позивач просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в адміністративному позові та наданих поясненнях та просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 18.12.2012 р. №0002122250, №0002132250 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01986381, яке вручено 21.03.2013р.
Приписами ст. 35 КАС України встановлено, що повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання.
Згідно частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
«Розгляд справи не відкладається» - зазначена норма є імперативною: суд повинен розпочати розгляд справ.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, якій вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 21 грудня 2006 року у справі «Мороз та інші проти України» зазначив, що розумність строку проваджень повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з урахуванням наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади та того, яку важливість для заявників мало питання, що розглядалося.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, на тому, що саме національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року справа «Мороз та інші проти України»).
З огляду на викладене суд вважає, що справу можливо розглянути без участі відповідача, суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Згідно пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст. 78 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 15.11.2012 року №003449/3210, №003450/321Г, №003451/3212 виданого ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Курманенко Ю.В. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, інспектором податкової служби І рангу; Любкевичем С.Б. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської областіДПС, інспектором податкової служби І рангу; Машталер Ю.П. начальником відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС, радником податкової служби II рангу, згідно 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, відповідно до Наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС та постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС в Одеській області капітана податкової міліції Балахтіна І.М. від 29.02.2012 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр» код ЄДРПОУ 20960877 (щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами за період грудень 2011 року.
Копію наказу від 15.11.2012 року №2726 ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС про проведення позапланової перевірки вручено 22.11.2012 року під розписку в.о. генерального директора TOB «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр» Новікову В.М. та головному бухгалтеру Мандрик Н.М.
Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
За результатами перевірки було складено акт № 7482/22-5/20960877 від 05.12.2012р. яким встановлено порушення:
1) п.п.139.1.9 п. 139.1, п.138.2 ст.138, ст.139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 336 874 грн. в тому числі по періодах: 4 квартал 2011 року - 336 874 грн.;
2) п. 198.2, п. 198.3 ст.198. п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 146 467 грн. у тому числі по періодам: грудень 2011 року на суму - 146 467 грн. (а/с.32-47).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд встановив наступне.
TOB «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр» (Покупець) було укладено з підприємствами TOB «Грейн Експо» (Продавець) договір купівлі - продажу від 26.09.2011 року №26094, згідно якого Покупець купує сою українського походження, врожаю 2011 року, насипом. Продавець зобов'язаний здійснити поставку Товару до 31.12.2011 р. на умовах ЕХW - Херсонський морський торгівельний порт на квоту ТОВ «Агроінвест СК» (а/с. 29-31).
Актом перевірки TOB «Грейн Експо» (код ЄДРПОУ 37680805) від 27.03.2012 року №72/23-1/37680805 ДПІ у Сувороському районі м. Одеси Одеської області ДПС встановлено, що в рамках відпрацювання доведених переліком ймовірних «транзитерів», ДПІ у Суворовському районі м.Одеси було надано запит до TOB «ГРЕЙН ЕКСПО» від 14.02.2012 р. № 40791394/10/15-206 щодо надання завірених у встановленому порядку копій документів, які підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками: ПП «Лотіам», ПП «АГРО-ПРОД-ТРАНС», ТОВ «КВАРКОН», ПП «ТІСОНА», ПП «ІРЕЛ», ТОВ «РОФФ» за грудень 2011 року.
Згідно наданих до перевірки документів, між TOB «ГРЕЙН ЕКСПО» та вищезазначеними підприємствами-постачальниками були укладені договори постачання.
Відповідно до схеми руху сум ПДВ за грудень 2011 p., переданої відділом оподаткування юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м.Одеси з аналітичною довідкою, TOB «ГРЕЙН ЕКСПО» сформовано податковий кредит по операціям з платником податків-постачальником:
- ПП «Тісона» (код ЄДРПОУ-33726510), ДПІ у м. Херсоні (2103), стан « 3» - прийнято рішений про припинення - на суму ПДВ -67 374 грн.
- TOB «Кваркон» (код ЄДРПОУ-36955574), ДПІ у Центральному р-ні. м. Миколаєва (1403), стан « 0» основний платник - на суму ПДВ-142 300 грн.
- ПП «Агро-Прод-Транс» (код ЄДРПОУ-35120792), ДПІ у м. Херсоні (2103), стан « 0» - основний платник - на суму ПДВ - 468 827 грн.
ДПІ у Суворовському районі м.Одеси отримано з інших ДПІ акти щодо неможливості проведення зустрічних звірок наступних підприємств:
- ПП «Ірел» (код ЄДРПОУ 20908954), ДПІ у м. Херсоні (1402), стан « 0» - основний платник на суму ПДВ - 15 268 грн.
- TOB «Рофф» (код ЄДРПОУ- 36880436), ДПІ у Центральному р-ні. м. Миколаєва (1403), стан « 0» - основний платник - на суму ПДВ -17413 грн.
- ПП «Лотіан» (код ЄДРПОУ- 35241259), ДПІ у Приморському р-ні. м. Одеси (1553), стан « 9», направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням - на суму ПДВ -574 122 грн.
З метою підвищення ефективності відпрацювання ризикових підприємств, співробітниками ВПМ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, в рамках вжиття заходів по руйнуванню схем мінімізації податкових зобов'язань (ухилення від сплати податків), зроблено висновок про результати проведеного аналізу TOB «ГРЕЙН ЕКСПО» за грудень 2011 p., який передано службовою запискою від 27.01.2012 р. № 44/11/10-020.
З урахуванням викладеного податковим органом у Акті перевірки відображено висновки щодо порушення ТОВ «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр» порушення п.п.139.1.9 п. 139.1, п.138.2 ст.138, ст.138 ПК України, а саме: віднесено до складу витрат, витрати по взаємовідносинам із TOB «Грейн Експо», всього у сумі 1464667 грн.
За період діяльності з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року TOB «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр», визначено суми податкового кредиту у розмірі 160062грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за зазначений період встановлено його завищення на сумі 146467 грн.
Так, податковим органом у результаті проведеної перевірки TOB «Охоронне Товариство «Супер-Кентавр» по взаємовідносинам з постачальником товарів TOB «Грейн Експо» (код за ЄДРПОУ 37680805) встановлено відсутність у контрагентів власних, орендованих, одержаних за договорами лізингу складських, торгівельних виробничих та інших приміщень, які б суб'єкти господарювання могли б використовувати при здійснені фінансово - господарської діяльності, трудових ресурсів, крім того вищезазначені контрагенти мають стани платника податків відмінні від основного « 0».
Тоді як, згідно п.198.2, 198.3 ПК України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій : або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)..., або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Податковий кредит звітного періоду визначається за договірною вартістю товарів (послуг) ... і складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Податковий орган в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, звітів та інших документів встановив, що у контрагентів TOB «Грейн Експо» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, отже, правочини з контрагентами за зазначений період мають ознаки нікчемності.
В ході офіційного зясування по справі суд прийшов до висновку про правомірність прийнятого податковим органом рішення з огляду на наступне.
Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
В судовому засіданні досліджені надані представником позивача копії первинних документів по спірним взаємовідносинам, зокрема, договір купівлі - продажу № 26094 від 26.09.2011 р. (а/с. 29-31), акти здачі - прийняття робіт, податкові накладні, договор комісії № К40926 від 26.09.2011 р., додаток до нього, звіт комісіонера та Акти прийому - передачі на комісію.
Суд приходить до висновку, що досліджені судом докази не підтверджують вчинення дій щодо виконання зазначеного договору в межах господарської діяльності між TOB «Грейн Експо» та ТОВ «Охоронне товариство» з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Частиною 2 вище зазначеної статті Кодексу встановлено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
В ході дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, не підтверджено фактичне виконання договору купівлі - продажу № 26094 від 26.09.2011 р. , який є результатом господарської діяльністі TOB «Грейн Експо».
Із досліджених в судовому засіданні договору № 26094 від 26.09.2011 року, додатку № 1 до нього та актів прийому - передачі товару вбачається, що приймання товару здійснюється Покупцем (ТОВ «Охоронне товариство «Супер-Кентавр») п. 2.4 договору. При цьому, із актів прийому передачі товару вбачається, що товар прийнятий у Херсонському морському торгівельному порту на квоту ТОВ «Агроінвест СК».
Однак, первинних документів щодо поставки товару від TOB «Грейн Експо» на адресу ТОВ «Агроінвест СК» позивачем не надано.
Крім того, відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.16 Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. №661, облік і оформлення операцій з зерном на підприємствах здійснюються за формами документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 22.02.88 №50 «Об утверждении форм первичной учетной документации и кратких указаний по их применению и заполнению хлебоприемными и зерноперерабатывающими предприятиями системы Министерства хлебопродуктов СССР». Приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами. Сертифікований зерновий склад (далі - СЗС) на підставі реєстру форми ЗХС-7 (ЗХС-4) оформляє одночасно з прийняттям зерна на зберігання складську квитанцію (даті - CK), а складське свідоцтво - не пізніше наступного робочого дня після прийняття зерна на зберігання відповідно до Положення про обіг складських документів на зерна затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003р. №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2003р. за N 605/7926.
Відповідно до п.п.15,16 ст. 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в України» від 04.07.02р. № 37-IV, зерновий склад - юридична особа, що має на праві власності зерносховище та сертифікат на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки; зерносховище - спеціально обладнане місце для зберігання зерна (приміщення, будівля тощо).
Згідно зі ст.ст. 5, 24, 26 та 37 цього Закону, суб'єктами ринку зерна є суб'єкти господарювання, які діють на ринку зерна. Видача зерна володільцеві складського документа на зерно здійснюється в обмін на виписані на це зерно складські документи.За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів: подвійне складське свідоцтво; просте складське свідоцтво; складську квитанцію.
Згідно пп.6.6.4 п.6.6 ст.6 Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004р. №228, при надходженні зерна на зберігання уповноважена особа зернового складу перевіряє наявність договору складського зберігання зерна. При відсутності договору пропонує власнику зерна оформити такий договір і в разі його укладання одержує від власника зерна (або його представника) такі документи: а) товарно-транспортну накладну за формою з відміткою власника зерна «на переробку», «на зберігання», «у рахунок заставної закупівлі зерна»; б) посвідчення про якість зерна на кожну партію (крім товаровиробників); в) свідоцтво про вміст пестицидів, токсичних елементів та мікотоксинів на кожну партію зерна (крім товаровиробників); г) при необхідності карантинний сертифікат; ґ) фітосанітарний сертифікат (при імпорті зерна).
Згідно пп.6.12.2 п.6.12 ст.6 Технічного регламенту зернового складу видача зерна проводиться зерновим складом в обмін на один з таких документів: а) оригінал складської квитанції на зерно; б) оригінал простого складського свідоцтва або нерозділеного подвійного складського свідоцтва; в) одночасно подані оригінали розділених частин подвійного складського свідоцтва; г) складське свідоцтво (частина А) подвійного складського свідоцтва та оригінал документа про повну сплату суми кредиту і відсотків за ним.
Однак, докази дотримання позивачем встановлених вищевказаними нормами положення щодо здачі зерна до зернових складів (елеваторів України) з отриманням відповідних документів під час здійснення операцій з вказаними вище контрагентами суду не надано.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що зазначені операції TOB «Грейн Експо», контрагентів-покупців та контрагентів-постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Верховний Суд України застосовуючи доктрину «Ділова мета» при розгляді справ за участі національних суб'єктів господарювання до органів ДПС зазначає, що при здійсненні господарської діяльності, основною діловою метою платника податків є отримання прибутку. Не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою операції за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законним і не підлягають скасуванню.
Керуючись керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 128, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне товариство «Супер-Кентавр» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень від 18.12.2012 р. №0002122250 , №0002132250 відмовити повністю .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Потоцька Н.В.
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронне товариство «Супер-Кентавр» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень рішень від 18.12.2012 р. №0002122250, №0002132250 відмовити повністю.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2013 року.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.04.2013 |
Оприлюднено | 04.04.2013 |
Номер документу | 30374261 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні