Рішення

від 27.03.2013 по справі 901/1271/12

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №901/1271/12

27 березня 2013 року Богородчанський районний суд

Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Шишка О.А.,

з участю: секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани справу за позовом прокурора Богородчанського району в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» до Гутянської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Стара Гута» про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки незаконними, скасування державної реєстрації цих актів та повернення земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Прокурор Богородчанського району в інтересах держави в особі державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» пред'явив позов до Гутянської сільської ради, ОСОБА_1 та інших відповідачів про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки незаконними, скасування державної реєстрації цих актів та повернення земельної ділянки.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали та пояснили, що рішенням 10 сесії Гутянської сільської ради від 02.11.2007 року відповідачам надано у власність земельні ділянки від 0,15 до 0,25 га кожному для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач вважає таке рішення незаконним, оскільки земельна ділянка загальною площею 10,1408 га, що надана цим відповідачам, вкрита лісовою рослинністю і з 1996 року на підставі розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації від 05.04.1996 року № 238 належить ДП «Солотвинське лісове господарство». При цьому посилається на картографічні матеріали лісовпорядкування. Спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту і не належать до комунальної власності територіальної громади с.Гута. Просять позов задовольнити.

Представник Гутянської сільської ради в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що спірні земельні ділянки в урочищі «Сумарин» передані у власність у встановленому законом порядку. Дані земельні ділянки є землями територіальної громади с.Гута, використовувалися як пасовище і не входили до складу лісогосподарських угідь, а тільки межують з землями Межерицького та Яблунського лісництва.

Рішенням Гутянської сільської ради від 25.12.2005 року затверджено матеріали містобудівного обґрунтування по зміні цільового призначення земельних ділянок з долученням їх до сельбищної території с.Гута, погоджені в управлінні містобудування та архітектури Богородчанської райдержадміністрації.

Відповідно до заяв відповідачів рішенням сесії сільської ради від 26.01.2006 року надано їм дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок в урочищі «Сумарин» для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд із земель запасу сільської ради, а рішенням сесії від 02.11.2006 року їм передані земельні ділянки у власність. Після цього вони виготовили державні акти про право власності на землю та провели їх державну реєстрацію. Вважає, що при наданні спірних земельних ділянок Гутянська сільська рада діяла в межах норм чинного законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи позов не визнала, надавши аналогічні пояснення. Додатково пояснила, що земельні ділянки належать ТзОВ «Стара Гута», що стверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2009 року, залишеним без зміни постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2009 року. Державний акт на право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ТзОВ «Стара Гута». Просить у позові відмовити.

Відповідачка ОСОБА_1 та інші в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

Згідно з ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної форми власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Судом встановлено, що Гутянська сільська рада, передаючи відповідачам у приватну власність земельні ділянки, а перед тим, надаючи дозвіл на складання проекту відведення земельних ділянок в урочищі «Сумарин» для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд із земель запасу сільської ради, вимог земельного законодавства не порушила. Всі вони виготовили державні акти про право власності на землю та провели відповідну їх реєстрацію.

З матеріалів справи вбачається, що згідно схеми генплану, виготовленого в 1992 році Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» (складова частина генерального плану сіл Гута, Стара Гута, 1992 рік, додаток № 6) та експлікації земель у межах плану, спірні земельні ділянки відносилися до пасовищ.

На підставі матеріалів коректури планового матеріалу, виготовленого Івано-Франківським філіалом «УкрНДІЗемпроект» у 1991 році, листа ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 11.09.2008 року № 1324 та матеріалів лісовпорядкування 1987 року вбачається, що межі урочища «Сумарин» проходять по контурах 116, 117, урочище межує із кварталами № 24,25,26 лісництв та знаходиться у межах населеного пункту Гутянської сільської ради із призначенням під пасовища.

Про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель позивача підтверджується також долученими до справи й іншими картографічними матеріалами. Зокрема, умовними позначеннями Плану лісонасаджень Яблунського лісництва Солотвинського держлісгоспу (лісовпорядкування 1996 року) (додаток № 5), спірну земельну ділянку віднесено до земель інших землекористувачів. Така ж інформація про віднесення земель в урочищі «Сумарин» до землекористування с.Гута містилася і в Планшеті № 3 лісовпорядкування 1978 року (додаток № 3).

Аналогічне вбачається й з висновків та листів Богородчанського земельного управління, Головного земельного управління в Івано-Франківській області, регіонального відділення Богородчанського району ДЗК.

Крім того, при погодженні містобудівного обґрунтування по зміні цільового призначення земельної ділянки та внесенні її до сельбищної території (території житлової забудови) в 2005 році керівник ДП «Солотвинське лісове господарство» погодив таку зміну цільового призначення земельної ділянки шляхом підписання схеми, яка була складовою даного містобудівного обґрунтування. Цією схемою визначено спірну земельну ділянку як таку, що знаходиться у межах населеного пункту.

Посилання позивачів на акт від 18.05.1996 року про передачу спірних земельних ділянок Межерицькому лісництву Солотвинського держлісгоспу від Богородчанського міжгосподарського об'єднаня лісів є безпідставним. Цей акт засвідчує проведення обстеження та ревізію лісових кварталів Богородчанського міжгосподарського об'єднання і з нього не можливо встановити які саме земельні ділянки передавалися із користування однієї юридичної особи до іншої. Проте, у ньому зазначено, що квартал 25 урочища «Сумарин» та «Дуплянка» не відмежовані від земель Гутянської сільської ради.

Відповідно до ч.1 ст. 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За змістом ст.ст.125,126 ЗК України (в редакції 2003 року, чинного на час прийняття Гутянською сільською радою рішень про передачу у приватну власність відповідачам спірних земельних ділянок та отримання відповідачами державних актів), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, зокрема і право постійного користування земельною ділянкою.

Показання свідка ОСОБА_28, який стверджував про правомірність переходу земельної ділянки в урочищі «Сумарин» до позивача суд до уваги не приймає, оскільки цей свідок не підтвердив свої пояснення необхідними правовстановлюючими документами.

Отже, суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову, оскільки в судовому засіданні позивачем не представлено належних доказів, які б вказували на наявність у нього права на постійне користування земельною ділянкою, та не надано відомостей про встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), одержання державного акта та його державної реєстрації.

Крім того, Вищий господарський суд України постановою від 21.12.2009 року, залишаючи без зміни рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 року підтвердив факт правомірного набуття права власності ТзОВ «Стара Гута» на спірні земельні ділянки.

Що стосується вимоги позивача про повернення земельних ділянок, то суд вважає, що ТзОВ «Стара Гута» є їх добросовісним набувачем, оскільки набула на них право власності у встановленому законом порядку.

Гутянска сільська рада, як представницький орган місцевого самоврядування не порушила встановленого чинним законодавством порядку передачі громадянам у власність спірних земельних ділянок, а останні використали право розпорядитися своїм майном.

Ні прокурор, ні ДП «Солотвинське лісове господарство» не були сторонами договорів купівлі-продажу земельних ділянок. Питання про визнання недійсними цих договорів не ставили, а тому, не набувши права на спірні земельні ділянки, не вправі вимагати їх повернення.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, ст.ст.22, 23, 116, 125, 126 ЗК України, ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 213-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити прокурору Богородчанського району у задоволенні позову в інтересах держави в особі Державного комітету лісового господарства України, Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Солотвинське лісове господарство» до Гутянської сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів - товариство з обмеженою відповідальністю «Стара Гута» про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки незаконними, скасування державної реєстрації цих актів та повернення земельної ділянки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Головуючий О. А. Шишко