Постанова

від 27.02.2013 по справі 801/1156/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 р. 10:48 Справа №801/1156/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю

представника позивача - Джаббарова Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-сервіс» до Джанкойської об'єднаної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулося з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-сервіс» до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092200 від 28.12.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2013 року відкрито провадження по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.01.2013 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Адміністративний позов мотивований тим, що з 12.11.2012 року по 07.12.2012 року на ТОВ «Стандарт - Сервис» проводилась планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами проведення якої складено акт № 3774/22-00/31503765 від 14.12.2012 року.

Позивач зазначає, що перевіркою встановлено порушення ст.. 3 п. 9 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 - ВР від 06.07.1995 року із змінами та доповненнями у частині невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків і їх незбереження у кількості 158 z-звітів.

Позивач пояснює, що не роздруковані z- звіти попадають на вихідні та неробочі дні - 42 дні в 2011 році та 10 днів у 2012 куці. Тобто податковий орган протиправно робить посилання на ті дні в які каса не працювала, ті відповідно розрахункових операцій не відбувалось.

Також позивач зазначає, що в акті дата 01.08.2011 року вказана як дата коли не був роздрукований z-звіт, але позивач пояснив, що вказаний z-звіт був роздрукований та наданий податковому інспектору під час перевірки.

Позивач зазначає, що в акті перевірки вказано, що не був роздрукований z-звіт за 30.02.2012 року, однак у лютому місяці 2012 року 29 днів та дати 30.02.2012 р. взагалі не існує.

Позивач також звертає увагу на те що у період з 29.08.2012 року по 10.09.2012 року каса не працювала та ніяких розрахункових операцій не проводилось, тому включення днів цього періоду до кількості днів в які не було роздруковані z-звіти.

Також позивач вважає протиправним та незаконним підхід податкового органу до порядку визначення розміру штрафних санкцій а саме підхід який полягає у застосуванні передбаченої п.4 ст.17 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 - ВР від 06.07.1995 року за кожен окремий випадок не друкування щоденного z-звіту.

Представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року № 0001092200, яким до ТОВ "Стандарт-Сервис" застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 53720,00 гривень є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив у попередньому судовому засіданні представив письмові заперечення на позов.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглянути справу на підставі пояснень представника позивача та наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Джанкойської ОДПІ АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві застосовано штрафні (фінансові) санкції на 53720,00 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків передбачених законодавством. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ «Стандарт - Сервис» є юридичною особою (ідентифікаційний код юридичної особи - 31503765), зареєстрованою Красногвардійською районною державною адміністрацією АР Крим 24.03.2010 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 333324, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 672476 від 14.01.2013 року, статуту ТОВ «Стандарт - Сервис», затвердженого учасником ТОВ «Стандарт - Сервис» рішення №001 від 22.03.2010 р., зареєстрованого 24.03.2010 року № 11271450000001039.

Судом встановлено, що ТОВ «Стандарт - Сервис» взято на облік платника податків у податковому органі.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами Джанкойської ОДПІ в АР Крим на підставі направлень від 09.11.2012 року № 1031/22-00, № 1032/22-00 та № 1033/22-00, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 77.1, 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Стандарт-Сервис» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2012 р., відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами проведення якої складено акт № 3774/22-00/31503765 від 14.12.2012 року (надалі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено з відома директора ТОВ «Стандарт-Сервис» Раєського Сергія Павловича, повідомлених про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 31.10.2012р. № 1182/22-00, яке направлено суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення від 02.11.2012р.

Згідно акту перевірка проводилася в період з 12.11.2012 року по 07.12.2012 року.

З акту перевірки вбачається, що фактично у періоді з 01.04.2011 р. по 30.09.2012р. позивачем здійснено торгівлю запасними частинами в чотирьох об'єктах торгівлі, зокрема: в магазині за адресою м. Сімферополь, вул. Руська, 140/1.

Перевіркою встановлено, що по РРО № 0117001569/1, встановленому з 08.12.2010 р. у магазині за адресою: м.Сімферополь, вул. Руська, 140/1 у періоді з квітня 2011 року по вересень 2012 року (за 2011 рік 62 z-звіта, за 2012 рік 96 z-звітів), разом за перевіряємий період фіскальні 158 z-звітів не друкувались, в книзі обліку розрахункових операцій не зберігались.

У ході перевірки працівниками ДПІ було встановлено порушення п. 9 ст. 3 Закону України №265/95- ВР від 06.07.1995 р. «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що 28 грудня 2012 року за результатами розгляду акта перевірки від 14.12.2012 року Джанкойською ОДПІ в АРК ДПС прийнято рішення № 0001092200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 53720 гривень.

Суд зазначає, що вказане рішення було отримано відповідачем 17.01.2013 року, що підтверджується відповідною відміткою на податковому повідомленні - рішенні за вхідним № 8 від 17.01.2013р.

Перевіряючи правомірність нарахування відповідачем фінансових санкцій за рішенням № 0001092200 від 28 грудня 2012 року суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно з п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через реєстратори розрахункових операції з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункової операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно пункту 5 статті 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України;

Суд зазначає, що відповідно п.9 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи реєстраторів розрахункових операцій, які повинні забезпечувати друкування таких звітів за кожний робочий день.

При цьому суд вказує, що в акті перевірки від 14.12.2012 зафіксовано не роздрукування Z-звіти за 2011 рік

а) 09.04.2011р„ 10.04.2011р., 16.04.2011р., 23.04.2011р., 29.04.2011р., 30.04.2011р. (6 z - звітів.);

б) 06.05.2011р., 07.05.2011р., 14.05.2011р„ 21.05.2011р., 28.05.2011р„ 30.01.2011р. (6 z -звітів.);

в) 04.06.2011р., 11.06.2011р., 18.06.2011р., 9.06.2011р., 21.06.2011р., 25.06.2011; 26.06.2011р„ 29.06.2011р. (8 z-звітів.),

г) 04.07.2011р. 16.07.2011р., 23.07.2011р., 26.07.2011р. (4 z -звітів.);

д) 01.08.2011р., 02.08.2011р., 06.08.2011р., 09.08.2011р., 13.08.2011р., 20.08.2011 р., 23.08.2011р., 27.08.2011р. (8 z -звітів.);

е) 01.09.2011р„ 03.09.2011р., 10.09.2011р„ 12.09.2011р., 14.09.2011р., 16.09.2011р., 17.09.2011р. 21.09.2011р. 24.09.2011р., 28.09.2011р. (10 z -звітів.);

ж) 01.10.2011р. 04.10.2011р., 08.10.2011р., 15.10.2011р., 21.10.2011р., 22.10.2011р., 25.10.2011р., 29.10.2011р. (8 z -звітів.);

з) 04.11.2011р., 05.11.2011р., 12.11.2011р., 18.11.2011р., 19.11.2011р., 21.11.2011р. (6 z - звітів.);

и) 03.12.2011р., 10.12.2011р., 17.12.2011р., 20.12.2011р., 21.12.2011р., 24.12.2011р. (6 z -звітів) всього за 2011 рік 62 z -звіта;

Z-звіти за 2012 рік:

а) 03.01.2012р., 06.01.2012р., 11.01.2012р., 14.01.2012р., 21.01.2012р., 26.01.2012р. 28.01.2012р. (7 z -звітів);

б) 04.02.2012р., 10.02.2012р., 11.02.2012р., 15.02.2012р„ 18.02.2012р., 20.02.2012р., 22.02.2012p., 30.02.2012р. (8 z-звітів);

в) 01.03.2012р., 31.03.2012р. (2 z-звіта);

г) 02.04.2012р., 19.04.2012р., 25.04.2012р., 27.04.2012р. 28.04.2012р., (5 z-звітів);

д) 03.05.2012р., 07.05.2012р., 11.05.2012р., 14.05.2012р„ 16.05.2012р., 18.05.2012., 22.05.2012р., 24.05.2012р., 28.05.2012р., 29.05.2012р. (10 z-звітів);

е) 01.06.2012р., 07.06.2012р., 08.06.2012р., 11.06.2012р., 12.06.2012р., 13.06.2012р., 15.06.2012р., 18.06.2012р., 20.06.2012р., 21.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 26.06.2012р. (13 z-звітів);

ж) 03.07.2012р., 04.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 07.07.2012р., 10.07.2012р., 11.07.2012р., 12.07.2012р.; 13.07.2012р., 16.07.2012р., 18.07.2012р., 19.07.2012р., 20.07.2012р., 23.07.2012р., 24.07.2012р., 26.07.2012р., 27.07.2012p., 31.07.2012р., (18 z- звітів);

з) 01.08.2012р. 02.08.2012р., 06.08.2012р., 08.87.2012р., 10.08.2012р., 13.08.2012р. 14.08.2012р., 15.08.2012р., 17.08.2012р., 20.082012р., 21.08.2012р., 22.08.2012р., 27.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р., 30.08.2012р., 31.08.2012р., (17 z-звітів);

и) 03.09.2012р., 04.09.2012р. 05.09.2012р., 06.09.2012р., 07.09.2012р., 10.09.2012р., 12.09.2012р., 13.09.2012р., 14.09.2012р., 17.09.2012р., 19.09.2012р., 20.09.2012р., 21.09.2012р., 24.09.2012р., 26.09.2012р., 27.09.2012р. (16 z-звітів) всього за 2012 рік 96 z-звітів,

усього за період з квітня 2011 року по вересень 2012 року 158 фіскальних звітних чеків.

Судом встановлено, що реєстратор розрахункових операцій (РРО) № 0117001569/1, модифікація - Екселліо DMP-55В, заводський № 00003355 ИР зареєстрований за адресою: м.Сімферополь, вул. Руська, 140/1, що підтверджується реєстраційними документами, а саме:

- Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій від 03.12.2010 року;

- Довідка № 0117001569 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій від 08.12.2010р.;

- Реєстраційне посвідчення №0117001569від 08.12.2010 р.;

- Довідка про опломбування РРО від 07.12.2010 р.;

- Акт № 0117001569 введення в експлуатацію РРО від 07.12.2010 року.

Матеріали справи свідчать про те, що касовий апарат Екселліо DMP-55В фіскальний № 0117001569 використовується позивачем для оптового продажу товарів з асортименту складу підприємства, тобто проводити прийом виручки з оптового продажу, що підтверджується наказом позивача №АД012 від 25.12.2010 року «Про роботу касового апарату.

Також наказом №АД012 від 25.12.2010 року затверджено розпорядок роботи касового апарату фіскальний № 0117001569 аналогічно розпорядку роботи офісу компанії, тобто з понеділка по п'ятницю - робочі дні, субота, неділя -вихідні дні

За таких підстав доводи позивача у цій частині стосовно використання касового апарату у п'яти денний робочий тиждень, правомірні та підтверджені матеріалами справи.

Судом встановлено, що за адресою: м. Сімферополь, вул. Руська, 140/1 встановлений ще один реєстратор розрахункових операцій (РРО) за № 0117001568, модифікація - Марія - 301 МТМ, заводський № 1040023773 АО, що підтверджується реєстраційними документами, а саме:

- Довідка № 0117001568 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій від 08.12.2010р.;

- Реєстраційне посвідчення №0117001568від 08.12.2010 р.;

- Акт № 0117001568 введення в експлуатацію РРО від 07.12.2010 року;

- Довідка про опломбування РРО від 07.12.2010 р.

- Книга обліку розрахункових операцій №0117001568/3

Судом також встановлено, що касовий апарат Марія - 301 МТМ, фіскальний № 0117001569 встановлений у тому ж магазині за адресою м. Сімферополь, вул. Руська, 140/1 , по вказаному РРО проводиться щоденна роздрібна торгівля, що підтверджується звітами про використання РРО та КОРО (розрахункових книжок), дослідженими в судовому засіданні.

Зазначені докази також підтверджують факт, що в магазині за адресою: м.Сімферополь. вул. Руська, 140/1, здійснюється щоденна роздрібна торгівля, при якій використовується касовий апарат Марія - 301 МТМ, та оптовий продаж протягом робочого тижня з понеділка до п'ятниці з використанням касового апарату Екселліо DMP-55В.

Перевіряючи факт встановлення в офісі ТОВ «Стандарт-Сервис», через який здійснюється оптовий продаж товарів, робочого часу судом встановлено, що в офісі позивача встановлений п'ятиденний робочий тиждень, що підтверджується наказами, табелями обліку робочого часу співробітників ТОВ «Стандарт-Сервис» з квітня 2011 року по вересень 2012 року, які були досліджені під час судового засідання, з яких вбачається, що субота та неділя на підприємстві вихідні дні.

Згідно з пункту 4 статті 17 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій:

- за порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року позивачем застосована фінансова санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до п.4 ст.17 Закону, яка складає 53720,00 гривень ((17х20) х158).

При перевірці законності застосування зазначених фінансових санкцій до позивача судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що фіскальні звітні чеки:

- у квітні 2011 року за 09.04.2011p., 10.04.2011p., 16.04.2011р., 23.04.2011р., 30.04.2011р.;

- у травні 2011 року за 07.05.2011р., 14.05.2011р., 21.05.2011р., 28.05.2011р.;

- у червні 2011 року 04.06.2011р., 11.06.2011р., 18.06.2011 р., 25.06.2011р., 26.06.2011р.;

- у липні 2011 року 16.07.2011р., 23.07.2011р.;

- у серпні 2011 року 06.08.2011р., 13.08.2011 р., 20.08.2011р., 27.08.2011р.;

- у вересні 2011року 03.09.2011р., 10.09.2011р., 17.09.2011р., 24.09.2011р.;

- у жовтні 2011 року 01.10.2011р., 08.10.2011р., 15.10.2011р., 22.10.2011р., 29.10.2011 р.;

- у листопаді 2011 року 05.11.2011р., 12.11.2011р., 19.11.2011р.;

- у грудні 2011року 03.12.2011 р., 10.12.2011р., 17.12.2011р., 24.12.2011р.

- у січні 2012 року 14.01.2012 р., 21.01.2012 р., 28.01.2012 р.;

- у лютому 2012 року 04.02.2012 р., 11.02.2012 р., 18.02.2012 р.;

- у березні 2012 року 31.03.2012 р.;

- у квітні 2012 року 28.04.2012 р.;

- у липні 2012 року 07.07.2012 р. позивачем правомірно не роздруковувалися, у зв'язку з тим, що зазначені дні це субота та неділя, які були вихідними для позивача, у вищевказані дні позивачем будь-які розрахункові операції не здійснювалися, що повністю підтверджується КОРО, вихідними та вхідними залишками коштів за попередні дні.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги той факт, що 09.04.2011p., 10.04.2011p., 16.04.2011р., 23.04.2011р., 30.04.2011р., 07.05.2011р., 14.05.2011р., 21.05.2011р., 28.05.2011р., 04.06.2011р., 11.06.2011р., 18.06.2011р., 25.06.2011р., 26.06.2011р., 16.07.2011р., 23.07.2011р., 06.08.2011р., 13.08.2011р., 20.08.2011р., 27.08.2011р., 03.09.2011р., 10.09.2011р., 17.09.2011р., 24.09.2011р., 01.10.2011р., 08.10.2011р., 15.10.2011р., 22.10.2011р., 29.10.2011р., 05.11.2011р., 12.11.2011р., 19.11.2011р., 03.12.2011р., 10.12.2011р., 17.12.2011р., 24.12.2011р., 14.01.2012 р., 21.01.2012 р., 28.01.2012 р., 04.02.2012 р., 11.02.2012 р., 18.02.2012 р., 31.03.2012 р., 28.04.2012 р., 07.07.2012 р. були вихідними днями для позивача, жодних розрахункових операцій позивач в зазначені дні не проводив, відповідач доказів зворотного не надав, суд приходить до висновку, що штрафні санкції до позивача за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за вищевказані дні в розмірі 15300,00 гривень ((17х20) х 45днів) застосовані не правомірно.

Перевіряючи КОРО позивача за 2011 рік та 2012 рік судом встановлено, що дійсно, фіскальний звітний чек за 09.06.2011 року за № 0115 роздрукований позивачем 09.06.2011 року о 17:16, фіскальний звітний чек за 01.08.2011 року за № 0144 роздрукований позивачем 01.08.2011 року о 17:55 , у зв'язку з чім суд робить висновок, що штрафні санкції до позивача за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 09.06.2011р. та 01.08.2011р. в розмірі 680,00 гривень ((17х20) х 2 дні) застосовані не правомірно.

Також суд звертає увагу на те, що у акті перевірки вказано, що позивачем не був роздрукований звіт за 30.02.2012 року, але це не відповідає дійсності оскільки у лютому 2012 року всього 29 днів та дати 30.02.2012 взагалі не існує, тому суд дійшов до висновку , що штрафні санкції до позивача за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків за 30.02.2012 року в розмірі 340,00 гривень ((17х20) х 1день) також застосовані не правомірно.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за порушення пункту 9 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідачем правомірно застосовані до позивача штрафні санкції за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків у 2011 році за 29.04.2011р., 06.05.2011р., 30.05.2011р., 21.06.2011р., 29.06.2011р., 04.07.2011р., 26.07.2011р., 23.08.2011р., 01.09.2011р., 12.09.2011р., 14.09.2011р., 16.09.2011р.,21.09.2011р., 28.09.2011р., 04.10.2011р., 21.10.2011р., 25.10.2011р., 04.11.2011р., 18.11.2011р., 21.11.2011р., 20.12.2011р., 21.12.2011р., та у 2012 році за 03.01.2012р., 06.01.2012р., 11.01.2012р., 26.01.2012р., 10.02.2012р., 15.02.2012р., 20.02.2012р., 22.02.2012р., 01.03.2012р., 02.04.2012р., 19.04.2012р., 25.04.2012р., 27.04.2012р., 03.05.2012р., 07.05.2012р., 11.05.2012р., 14.05.2012р., 16.05.2012р., 18.05.2012р., 22.05.2012р., 24.05.2012р., 28.05.2012р., 29.05.2012р., 01.06.2012р., 07.06.2012р., 08.06.2012р., 11.06.2012р., 12.06.2012р., 13.06.2012р., 15.06.2012р., 18.06.2012р., 20.06.2012р., 21.06.2012р., 22.06.2012р., 25.06.2012р., 26.06.2012р., 03.07.2012р., 04.07.2012р., 05.07.2012р., 06.07.2012р., 10.07.2012р., 11.07.2012р., 12.07.2012р.; 13.07.2012р., 16.07.2012р., 18.07.2012р., 19.07.2012р., 20.07.2012р., 23.07.2012р., 24.07.2012р., 26.07.2012р., 27.07.2012p., 31.07.2012р., 01.08.2012р., 02.08.2012р., 06.08.2012р., 08.87.2012р., 10.08.2012р., 13.08.2012р., 14.08.2012р., 15.08.2012р., 17.08.2012р., 20.082012р., 21.08.2012р., 22.08.2012р., 27.08.2012р., 28.08.2012р., 29.08.2012р., 30.08.2012р., 31.08.2012р., 03.09.2012р., 04.09.2012р. 05.09.2012р., 06.09.2012р., 07.09.2012р., 10.09.2012р., 12.09.2012р., 13.09.2012р., 14.09.2012р., 17.09.2012р., 19.09.2012р., 20.09.2012р., 21.09.2012р., 24.09.2012р., 26.09.2012р., 27.09.2012р. у розмірі 37400 гривень ((17х20) гривень х110).

Суд зазначає, що штрафні (фінансові) санкції розраховані вірно.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на той факт, що застосування до позивача штрафних санкцій за незабезпечення щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків є необґрунтованим, у зв'язку з тим, що законом не передбачено багатократна відповідальність за нероздрукування щоденних Z-звітів.

Суд зазначає, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР передбачає відповідальність за кожне невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, а не за сам факт встановленого перевіркою невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій взагалі.

Тому штрафні санкції в розмірі 37400,00 гривень застосовані відповідачем обґрунтовано.

Щодо твердження позивача, про закриття касового апарату з 27.08.2012 року по 10.09.2012 року та не проведення ніяких розрахункових операцій по РРО фіскальний № 0117001569 у зв'язку з чім у період з 27.08.2012 року по 10.09.2012 року z-звіти не роздруковувались суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що факт закриття касового апарату фіскальний № 0117001569 у період з 27.08.2012 року по 10.09.2012 року не підтверджується тому, що в табелях робочого часу встановлені робочі дні та нараховувалась заробітна плата, тому в цей частині доводи позивача не обґрунтовані.

Оскільки під час розгляду справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 0001092200 від 28.12.2012 року на суму 16320грн. (53720грн. - 37400 грн.)

У зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судовий збір підлягає стягненню із Державного бюджету України шляхом його безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 163,20 гривень (53720 х 30,38%) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.02.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 04.03.2013 року

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС № 0001092200 від 28.12.2012 року у сумі 16320,00грн.

3. В інший частині позову -відмовити.

4.Стягнути на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-сервіс» (ЄДРПОУ 31503765) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 163,20 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Трещова О.Р.