Постанова

від 14.03.2013 по справі 822/1054/13-а

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/1054/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К., при секретарі Дехтярук В.В. , за участі: представників позивача представника відповідача Молчанюка О.О., Муравського В.М., Малюзіна О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Красилівської райспоживспілки "Коопмаркет "Центральний" м. Красилів Хмельницької області до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницької області (код ЄДРПОУ 35014326) від 15 лютого 2013 року про застосування до Д П Красилівської РСС «Коопмаркет «Центральний» (код ЄДРПОУ 34265347) фінансових санкцій у розмірі 8500 грн., (вісім тисяч п'ятсот гривень).

Свій позов позивач мотивує тим, що 15.02.2013 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 8500 грн., за порушення чинного законодавства України.

Підставою для прийняття вказаного рішення став акт перевірки № 014/22/03/31265347 від 12.02.2013 року, яким встановлено зберігання позивачем алкогольного напою без марки акцизного податку.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, тому що посадові особи податкового органу зірвали марку акцизного податку на пакеті вина та зафіксували це як порушення, оскільки вони двічі заходили до торгового залу.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що 15.02.2013 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 8500 грн., за порушення чинного законодавства України.

Підставою для прийняття вказаного рішення став акт перевірки № 014/22/03/31265347 від 12.02.2013 року, яким встановлено зберігання позивачем алкогольного напою без марки акцизного збору.

Вказане рішення позивач вважає протиправним, тому що посадові особи державного податкового органу самі при перебуванні у торговому залі магазину зірвали марку акцизного податку на пакеті вина та зафіксували це як порушення, оскільки вони двічі заходили до торгового залу та мали вільний доступ до вітрин із алкогольними напоями.

Крім того посадові особи державного податкового органу про проведення перевірки не попередили директора дочірнього підприємства Красилівської райспоживспілки «Коопмаркет «Центральний», не зареєструвалися в книзі перевірок, направлення на перевірку вручили головному бухгалтеру тільки після проведення перевірки та виявлення порушення.

Також час вказаний на чеку доданому до акту перевірки, не співпадає з часом проведення перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що перевірка позивача посадовими особами відповідача проведена правомірно у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

При проведенні перевірки встановлено порушення позивачем «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», тобто алкогольний напій-вино «Сонце в бокалі» знаходився на вітрині магазину без марки акцизного податку.

На підставі акту перевірки прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача в сумі 8500 грн.

Враховуючи такі обставини представник відповідача вважає, що позивачу у задоволенні його позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

В судовому засіданні встановлено, що позивач 30.06.2006 року зареєстрований Красилівською районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа, та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є в тому числі і органи державної податкової служби-щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, (митні органи - щодо мита), а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби із незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.

Згідно частини 1 статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за додержанням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Повноваження щодо видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами надані регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України.

Отже, підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницької області як контролюючий орган зобов'язаний у межах своїх повноважень виконувати таку функцію як проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктами 61.1, 61.2 статті 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункт 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 20.1.4, 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом і застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції.

Згідно пункту 75.1, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки встановлений статтею 80 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 80.1, 80.2, 80.5, 80.7, 80.9, 80.10 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, які зазначені у статті 80 цього Кодексу.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Посадовими особами регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби у Хмельницькій області 12.02.2013 року проведено фактичну перевірку дочірнього підприємства Красилівської райспоживспілки «Коопмаркет «Центральний» м. Красилів, вул. Петровського, 4, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Відповідно до пунктів 81.1, 81.2 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

-направлення на проведення такої перевірки;

-копії наказу про проведення перевірки;

-службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться органами державної податкової служби, зобов'язані виконувати вимоги органів державної податкової служби щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

На виконання вимог статті 81 Податкового кодексу України начальником регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Хмельницької області прийнято наказ № 16 від 12.02.2013 року «Про проведення фактичної перевірки» в період з 12.02.2013 року по 15.02.2013 року в супермаркеті дочірнього підприємства Красилівської райспоживспілки «Коопмаркет «Центральний» м. Красилів.

На підставі вказаного наказу посадовим особам відповідача видано направлення № 14 від 12.02.2013 року на проведення фактичної перевірки позивача.

Із пояснень представника відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, судом встановлено, що посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки, копія наказу на перевірку та копія направлення на перевірку вручені під розписку головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_6, до початку її проведення, перевірка проведена також в присутності ОСОБА_6

Об'єктивно такі пояснення представника відповідача, свідків підтверджуються копіями наказу на перевірку, направлення на перевірку доданими до матеріалів справи.

Суд при вирішення спору не бере до уваги пояснення представників позивача, щодо того, що посадові особи відповідача не попередили директора дочірнього підприємства Красилівської райспоживспілки «Коопмаркет «Центральний» про проведення перевірки, не зареєструвалися в книзі перевірок, направлення на перевірку вручили головному бухгалтеру тільки після проведення перевірки та виявлення порушення, виходячи із того, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), перевірка може проводитися безпосередньо як у присутності керівника підприємства так і інших його посадових (службових) осіб, або його уповноважених представників, або осіб, які фактично проводять розрахункові операції.

Також суд звертає увагу на те, що такі порушення з боку державного податкового органу в разі їх наявності при проведенні перевірки не можуть бути підставою для визнання дій неправомірними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Пунктами 86.1, 86.5, 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт «Про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами» № 014/22/21/03/34265347 від 12.02.2013 року.

Із пояснень представника відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, судом встановлено, що ОСОБА_6, як головний бухгалтер підприємства підписала акт перевірки без зауважень та отримала його один примірник.

Об'єктивно такі пояснення представника відповідача, свідків підтверджуються копією акту перевірки доданою до матеріалів справи.

Також суд звертає увагу на те, що в послідуючому посадовими особами позивача не подані заперечення до органу державної податкової служби у разі незгоди позивача з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки.

Проведеною перевіркою встановлено, що на вітрині магазину зберігається пачка вина «Сонце в бокалі» виробництва ООО Котовський винзавод м. Одеса по ціні 19,05 грн., без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено статтю 226 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктами 226.1, 226.2, 226.3 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 226.9, 226.11 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв та тютюнових виробів забороняються.

Згідно із абзацом 15 частини 2, частиною 4 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

На підставі акту перевірки № 014/22/21/03/34265347 від 12.02.2013 року відповідач прийняв рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 220158 від 15 лютого 2013 року розмірі 8500 грн.

Про дату прийняття рішення за наслідками перевірки позивач повідомлений письмово, безпосередньо в акті перевірки, що підтверджується його копією, доданою до матеріалів справи.

Суд не бере до уваги пояснення представників позивача щодо того, що при проведені перевірки посадові особи державного податкового органу, перебуваючи вперше у торговому залі магазину, самі зірвали марку акцизного збору на пакеті вина та зафіксували це як порушення, оскільки вони двічі заходили до торгового залу, в зв'язку з тим, що такі пояснення не знайшли свого підтвердження у поясненнях свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6 Жодних інших доказів в підтвердження своїх пояснень стороною позивача суду не надано, в правоохоронні органи по питанню можливих неправомірних дій посадових осіб відповідача, що проводили перевірку, посадові особи позивача не звертались.

Крім того суд не бере до уваги пояснення представників позивача про те, що перевірка почалась о 15 год. 20 хв., і закінчилась 16 год., 10 хв., тоді як час на фіскальному чеку доданому до акту перевірки стоїть час-18.00 год., тому що із пояснень свідка ОСОБА_8, касира магазину, судом встановлено, що в касовому апараті яким виданий чек, неправильно виставлений час, чек доданий до акту перевірки дійсно їх касового апарату і виданий посадовим особам державного податкового органу, які проводили перевірку за їх проханням.

За таких обставин суд вважає, що підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 220158 від 15 лютого 2013 року розмірі 8500 грн., немає.

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та повністю недоведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому у його задоволені необхідно відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 20, 41, 62, 75, 80, 81, 86, 226 Податкового кодексу України, ст. ст. 16, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.ст. 9, 11, 86, 159 - 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 20.03.2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2013 року

Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський