Постанова

від 17.10.2008 по справі 22-а-11597/08

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя першої інстанції - Соболєва І

Суддя першої інстанції - Соболєва І.П.

                                                                                                               Суддя-доповідач

- Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2008 року    

                                                                      справа

№ 22-а-11597/08

зал судового засідання у приміщенні

суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар

Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного

суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

Сухарьок М.Г.  при секретарі

судового засідання

   Безруковій В.М.

за участю представників:

від позивача:

ОСОБА_1.

від відповідача:

ОСОБА_2. - довіреність від 17.10.08р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу

Управління праці та соціального захисту населення

Авдіївської міської ради Донецької області

на постанову Авдіївського міського суду Донецької

області

від

11 серпня 2008 року 

по адміністративній справі

№НОМЕР_1 (суддя Соболєва І.П.)

за позовом

ОСОБА_1

 до

 Управління праці

та соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області

 про

 визнання дій

неправомірними, стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2005р.,

2007р.

ВСТАНОВИЛА:  

            Постановою Авдіївського міського суду

Донецької області від  11 серпня

2008 року по справі №НОМЕР_1 позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального

захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області задоволений,

внаслідок чого визнані дії Управління праці та соціального захисту населення

Авдіївської міської ради Донецької області щодо відмови в сплаті недоотриманої

допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за 2005р., 2007р. неправомірними, стягнуто

з  Управління праці та соціального

захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області на користь

позивача недоотримана допомога на оздоровлення за 2005р. в сумі 1144,30грн., за

2007р. в сумі 1510,00грн.

            В апеляційній скарзі та під час

апеляційного розгляду відповідач, посилаючись на порушення судом першої

інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати

постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити

позивачу в задоволенні позовних вимог.

Позивач під час

апеляційного розгляду справи та в письмових запереченнях проти доводів

апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та

обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та

процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі.             

. 

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши

матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач є дитиною, яка потерпіла від

Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії Д № 637076 від

26.07.89р. (арк. справи 10), та йому при первісному огляді встановлена 3 група

інвалідності з 13.07.07р. по 01.10.2010р., про що свідчить довідка  обласної МСЕК № НОМЕР_2

            Основні положення щодо реалізації

конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи, зокрема, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного

забруднення територій, соціального захисту потерпілого населення визначені

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон).

            Порядок надання щорічної допомоги

регулюється статтею 48 зазначеного Закону, якою передбачена виплата

дітям-інвалідам, інвалідам 3 групи допомоги у розміри чотирьох  мінімальних заробітних плат.

            Відповідачем 24.06.05р., 24.01.07р.

позивачу була виплачена допомога на оздоровлення за 2005р. в сумі 15,70грн., за

2007р. в сумі 90грн., розмір якої встановлений постановами Кабінету Міністрів

України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.05р., «Про компенсаційні

виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від

26.07.1996р.      

            Розмір мінімальної заробітної плати на час

виплати допомоги складав за 2005р. - 290грн., за 2007р. - 400грн. Таким чином,

розмір допомоги, з урахуванням виплаченої позивачеві сум, становить: за

2005р. - 1144,3грн., за 2007р. - 1510грн.    

            Колегія суддів зазначає, що пунктом 1

Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані

такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту

30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким

була зупинена дія, у том числі статті 48 Закону України «Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи», внаслідок чого положення статті 48 підлягають застосуванню у 2007

році.

            Колегія суддів не приймає посилання

відповідача і вважає безпідставним виплату допомоги позивачу відповідно до

постанов Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення

громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від

12.07.05р., «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи» № 836 від 26.07.1996р., оскільки, ніякого обмеження

стосовно зазначеного у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»розміру компенсації ні

Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України не застосовував.

            Колегія

суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідно до частини 3

статті 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом

та іншими законами можуть встановлювати інші строки для звернення до

адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного

кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування

шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

            Однак, колегія суддів зазначає, що

стягнення з місцевого бюджету Авдіївської міської ради судового збору в розмірі

51,00грн. на користь держави є безпідставним, виходячи з наступного.

            Відповідно

до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове

рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень,

суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з

Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою

стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова

особа).

            За приписами

п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету мінінстрів України «Про державне мито» від

21.01.93р. № 7-93 позивач звільнений від сплати судового збору як особа, яка

віднесена до першої категорії постраждалих від наслідків Чорнобильської

катастрофи.      Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом

першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з

дотриманням норм матеріального, але з частковим порушенням процесуального

права.  

            Керуючись статтями 24, 94, 167, 184, 195,

196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства

України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та

соціального захисту населення Авдіївської міської ради Донецької області на

постанову Авдіївського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року

по справі №НОМЕР_1 - залишити без задоволення.     

            Змінити постанову Авдіївського

міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року по справі №НОМЕР_1.

У резолютивній

частині постанови Авдіївського міського суду Донецької області від 11 серпня

2008 року по справі №НОМЕР_1 виключити речення: «Стягнути з місцевого

бюджету Авдіївської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі

51,00грн.».

             Вступна

та резолютивна частини постанови постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені

у судовому засіданні 17 жовтня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у

нарадчій кімнаті 21 жовтня 2008року.

            Постанова суду апеляційної інстанції за

наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Постанова може бути оскаржена до Вищого

адміністративного суду України   протягом

одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної

інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього

Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       

Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                     С.В.

Білак

М.Г. Сухарьок