Ухвала

від 27.03.2013 по справі 5006/2/94/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

27.03.13 р. Справа № 5006/2/94/2012

Господарський суд Донецької області в складі головуючого судді Уханьової О.О. при секретарі Фоменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали:

скарги - Антимонопольного комітету України м. Київ

на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області

по справі:

за позовом - Антимонопольного комітету України м. Київ

до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс» м. Слов'янськ

про стягнення 6000000,00грн.,

за участю представників сторін:

від скаржника (стягувач) - Таболін О.С. - довіреність №300-122/08-2856 від 20.03.2013р.,

від боржник - не явився,

від ВДВС - не явився

суть скарги:

12.03.2013р. на адресу господарського суду від Антимонопольного комітету України м. Київ надійшла скарга №300-29/03-2431 від 07.03.2013р., в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області по винесенню постанови від 12.02.2013р. про закінчення виконавчого провадження, скасувати цю постанову, зобов'язати ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 17.12.2012р.

В обґрунтування скарги АМКУ посилається на той факт, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 1,6,37,49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки підставою для її винесення стало «офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника (ПАТ «Славагропромсервіс») банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, а саме: в газеті «Голос України» опубліковано оголошення про те що ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2012р. порушена справа №5006/5/89б/2012 про банкрутство ПАТ «Славагропромсервіс», але ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2012р. порушено справу №5006/5/89б/2012 про банкрутство ПАТ «Славагропромсервіс» та ухвалою від 12.12.2012р. за результатами підготовчого засідання вирішено наступне: введено процедуру розпорядження майном ПАТ «Славагропромсервіс» та призначено арбітражного керуючого, а в газеті «Голос України» за 28.12.2012р. №248 опубліковане оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ «Славагропромсервіс», тобто відсутні докази визнання боржника банкрутом станом на 12.02.2013р. Ця постанова отримана скаржником 25.02.2013р., про що свідчить відмітка про отримання за №6-01/1751 на супровідному листі №7/5-13П від 12.02.2013р.

В підтвердження викладених обставин скаржник надав копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2013р., постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2013р., ухвал господарського суду Донецької області по справі №5006/5/89б/2012 від 26.11.2012р., від 12.12.2012р., від 26.02.2013р., копію витяг з газети «Голос України».

26.03.2013р. від ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області через канцелярію господарського суду надійшло клопотання №7/77-13П від 26.03.2013р. про відкладення у зв»язку з неможливістю присутності представника в судовому засіданні без будь-яких доказів в підтвердження викладених в клопотанні обставин.

Господарський суд відмовляє у задоволенні цього клопотання, оскільки ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню на загальних підставах (статті 32-34 ГПК України), що останнім не зроблено.

2

Аналогічна правова позиція викладена у постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

27.03.2013р. представник скаржника до судового засідання явився, додаткових документів не надав, наполягав на задоволенні скарги.

Розглянувши матеріали справи та надані скаржником документи, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд -,

встановив :

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. по справі 5006/2/94/2012 за позовом Антимонопольного комітету України м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Славагропромсервіс» м. Слов'янськ про стягнення 6000000,00грн., позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Рішення господарського не оскаржено у встановлений законодаством термін та набрало законної сили 17.12.2012р. На виконання цього рішення господарським судом на підставі ст.116 Господарського процесуального кодексу України видані відповідні накази та 18.12.2012р. направлені стягувачам.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області від 16.01.2013р. відкрите виконавче провадження з виконання наказу господарського суду, яка отримана стягувачем 30.01.2013р. за №6-01/861, про що свідчить відмітка про отримання за №6-01/861 на супровідному листі №7/50-13П від 16.01.2013р.

12.02.2013р. у зв'язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області закінчено виконавче провадження на підставі п. 7 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Ця постанова отримана скаржником 25.02.2013р., про що свідчить відмітка про отримання за №6-01/1751 на супровідному листі №7/5-13П від 12.02.2013р.

07.03.2013р. (дата поштового штемпеля на конверті) АМК України звернувся до господарського суд зі скаргою, в якій просить суд визнати неправомірними дії ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області по винесенню постанови від 12.02.2013р. про закінчення виконавчого провадження, скасувати цю постанову, зобов'язати ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 17.12.2012р.

Розглянувши матеріали скарги, оцінивши у сукупності всі матеріали справи, господарський суд встановив наступне:

Підставою звернення в порядку ст. 121-2 ГПК України АМК України до господарського суду Донецької області зі скаргою є, за твердженням скаржника, відсутність правової підстави для винесення ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення останнім вимог ст.ст. 1,6,37,49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до цього ж Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ст. 5 Закону вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

3

Відповідно до ст. 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Згідно п. 8 ст. 37 Закону у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження зупиняється.

Відповідно до ст. 39 Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.

Державний виконавець має право на винесення постанови про закінчення виконавчого провадження лише за обставин зазначених в ст. 49 Закону, в тому числі у разі визнання боржника банкрутом.

Таким чином, з вищезазначених правових норм вбачається, що державний виконавець приймає постанову про закінчення виконавчого провадження лише з підстав, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

З оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена у зв'язку з офіційним оприлюдненням повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури постановою ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області закінчено виконавче провадження на підставі п. 7 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження». В матеріалах справи відсутні докази визнання боржника банкрутом на момент прийняття оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд приходить до висновку, що дії ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області дії по винесенню постанови від 12.02.2013р. про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, оскільки не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, а вимога скаржника в цій частині обґрунтованою та доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги скаржника скасувати вказану вище постанову ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області, господарський суд враховує наступне:

Відповідно до правової позиції, викладеної в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. №01-08/369 «Про деякі питання, порушенні у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акту органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними.

Також слід зазначити, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що постанова від 12.02.2013р. про закінчення виконавчого провадження винесена за відсутності доказів визнання боржника банкрутом на момент прийняття цієї постанови, господарський суд прийшов до висновку, що постанова 12.02.2013р. про закінчення виконавчого провадження, підлягає визнанню недійсною.

Що стосується вимоги скаржника зобов'язати ВПВР Управління ДВС ГУЮ у Донецькій області вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 17.12.2012р. господарський суд зазначає наступне: виходячи зі змісту законодавства порядок оскарження рішень, дії бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншім шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

4

При цьому, суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які, згідно із Законом України «Про виконавче провадження», можуть здійснювати тільки за розсудом державного виконавця або відповідальної посадової особи державної виконавчої служби чи скасовувати їх акти.

Статтею 51 Закону передбачений конкретний порядок відновлення виконавчого провадження, а саме, у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Таким чином, вищезазначена стаття Закону має імперативний характер, тобто зобов»язує державного виконавця відновити виконавче провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду шляхом винесення відповідної постанови, тобто ці дії державного виконавця є обов»язковими в силу Закону, а не такими, що можуть здійснювати тільки за розсудом державного виконавця, оскільки фактично це є обов»язком, а не правом державного виконавця.

На підставі Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Антимонопольного комітету України м. Київ на дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області задовольнити.

Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області по винесенню постанови від 12.02.2013р. ВП №35995311 про закінчення виконавчого провадження.

Визнати недійсною постанову Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області по винесенню постанови від 12.02.2013р. ВП №35995311 про закінчення виконавчого провадження.

Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області вчинити дій передбачені ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» стосовно відновлення виконавчого провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Суддя Уханьова О.О.