Рішення

від 24.05.2011 по справі 42/137

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/137 24.05.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Бар" Вінницької області

до 1. Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" м. Києва,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" Вінницької області

про визнання договору недійсним.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Попович Р.І., Антонченко О.В., Скирда Р.В.,

від відповідачів 1. Радченко О.В.,

2. не з'явився.

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Бар" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що між ним і відповідачами укладено договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) № 1003-9/034-00 від 30 березня 2009 р., згідно з яким він за згодою Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" (далі-відповідач 1.) прийняв на себе зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" (далі-відповідач 2.) щодо сплати на користь відповідача 1. 4210787,31 грн. боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 27/07 від 27 липня 2007 р.

Посилаючись на те, що вказаний договір укладений під впливом тяжкої обставини на вкрай невигідних умовах, позивач на підставі ст.ст. 203, 233 ЦК України просив задовольнити позов та визнати цей договір недійсним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не подали.

Представник відповідача 1. У судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.

Представник відповідача 2. у судове засідання повторно не з'явився, про час і місце його проведення повідомлений в установленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України у відсутності іншого відповідача за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 30 березня 2009 р. між сторонами у справі укладено договір про переведення боргу (заміну сторони в зобов'язанні) № 1003-9/034-00, згідно з яким позивач за згодою Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта" прийняв на себе зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий комбінат" щодо сплати на користь відповідача 1. 4210787,31 грн. боргу за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 27/07 від 27 липня 2007 р.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників позивача і відповідача 1., наявною у матеріалах справи копією вищевказаного договору.

Доводи позивача щодо неукладення цього договору є необгрунтованими, оскільки як вбачається з його змісту сторони у справі дійшли згоди щодо всіх істотних умов, необхідних для даного виду договорів. Посилання щодо невиконання відповідачем 2. умов цього договору щодо передачі документів, пов'язаних з виконанням основного договору, не свідчать про недосягнення згоди про укладення спірного договору про переведення боргу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України позивачем не надано доказів укладення ним спірного договору під впливом тяжкої для нього обставини.

Зі змісту спірного правочину не вбачається, що умовою його укладення було зобов'язання відповідача 2. надавати послуги з обробітку орендованих позивачем земельних ділянок та збирання врожаю на них. Крім того, сама по собі наявність таких відносин з цим відповідачем не свідчить про тяжкі для позивача обставини, що вплинули на укладення спірного договору.

Враховуючи наведене у позові відповідно до вимог ст. 233 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродукт-Бар" Вінницької області відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар