Рішення

від 03.04.2013 по справі 368/418/13-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2\368\202\13

Справа № 368/418/13-ц

Рішення

іменем України

"03" квітня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області

В складі:

Головуючий: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Галабурда В.О.

Представників: ОСОБА_1

ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик Київської області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таіс» про стягнення пені, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.03.2013 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таіс» про стягнення пені, в якій позивачка просить суд винести рішення, яким:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таїс» (ЄДРПОУ 34378740) на користь ОСОБА_3 пеню в сумі 10050 грн. ( десять тисяч п»ятдесят гривень).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таїс» (ЄДРПОУ 34378740) на користь ОСОБА_3 229 грн.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала в позовній заяві наступним.

07.05.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Таіс» (надалі - Відповідач) та позивачкою був укладений договір № 33 на проведення земельно-кадастрових робіт (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору виконавець, Відповідач, зобов'язався виконати такі види робіт: складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по вулиці Щорса с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Як зазначено у п. 2.2. Договору Виконавець зобов'язаний виконати роботи протягом п'яти місяців із дня здійснення оплати в розмірі 100%.

П. 1.4. Договору ціна передбачених робіт становить 5 000 гривень.

Позивачка сплатила суму 25 травня 2009 року - 1 500 гривень, 14 квітня 2010 року -1 500, 11 травня 2010 року -1 000, гривень, 03 березня 2012 року -1 000, всього - 5 000 гривень.

Таким чином кінцевій строк здачі робіт за Договором 03.08.2012.

Станом на 05 лютого 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Таіс» не виконало свої зобов'язання, передбачені умовами п. 1.1. Договору.

Згідно ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України).

Таким чином, товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Таіс» неналежно виконало свої зобов'язання за Договором.

Пунктом 4.3. договору встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання пунктів Договору у вигляді пені у розмірі ,1% від вартості невиконаних передбачених робіт за кожний день прострочення.

Таким чином, на 05.02.2013 року пеня складає 5000 грн. * 1 % * 201 день = 10050 грн. ( десять тисяч п»ятдесят гривень).

З метою досудового врегулювання спору, позивачка 26.11.2012 року звернулася до відповідача з претензією, яку він отримав 07.12.2012 року і залишив без відповіді і будь - якого реагування, в зв»язку з чим позивачка звернулася до суду за захистом порушених її прав та інтересів.

В судове засідання, яке відбулося 03.04.2013 року позивачка ОСОБА_3 не з»явилася, проте з»явився її представник, - ОСОБА_1.

В судовому засіданні представник позивачки, - ОСОБА_1, яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності, яка була видана в м. Київ, сьомого лютого дві тисячі тринадцятого року позовні вимоги підтримала в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами та доказами, які вказані в тексті позовної заяви, який зазначено судом вище.

В судовому засіданні представник відповідача, - ТОВ «Лакшмі - Таіс», - ОСОБА_2, який діяв на підставі доручення, в судовому засіданні проти позову заперечував в повному обсязі, та подав до суду письмове заперечення, яке також було вручено представнику позивачки.

Свою позицію представник відповідача обґрунтовував наступним.

Позивач звернувся до Кагарлицького районного суду Київської області з позовом до ТОВ «ЛАКШМІ-ТАІС», як відповідача, про стягнення пені відповідно до договору № 33 укладеного між сторонами 07.05.2009 року на проведення земельно-кадастрових робіт (далі-Договір).

Підставою для звернення до суду, на думку позивача, є ті факти, що відповідач не виконав зобов'язання відповідно до п.1.1 Договору, а саме наступні види робіт: складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по вул. Щорса с.Мирівка, Кагарлицького району Київської області.

Також позивач аргументує, що відповідно до п.2.2 Договору Відповідач не виконав зобов'язання щодо виконання робіт відповідно до вихідних даних для проведення проектування протягом п'яти місяців із дня здійснення позивачем оплати в розмірі 100% на розрахунковий рахунок відповідача.

На підтвердження своїх позовних вимог в якості доказів позивачем надані копії договору № 33 від 07.05.2009 року та копії квитанцій про оплату згідно договору.

В зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з ТОВ «ЛАКШМІ-ТАІС» на свою користь пеню в сумі 10050,00грн.

ТОВ «ЛАКШМІ-ТАІС» повністю запреречує проти пред'явленого позову зі слідуючих підстав:

Вважають, що пред'явлений до товариства позов є не обгрунтований, а доводи не відповідають дійсним обставинам.

По перше : відповідно до п.1.1 Договору товариством вчасно виконано наступні види робіт: складено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться по вул. Щорса с.Мирівка, Кагарлицького району Київської області згідно вихідних даних наданих позивачем, про що свідчить акт виконаних робіт підписаний позивачкою 26.05.2009 року.

Також як доказ про своєчасне виконання проекту із землеустрою свідчать акт про встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та меж на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 22.05.2009 року, підписаний позивачкою, суміжними землекористувачами, а також землевпорядником та головою сільської ради та кадастровий номер і штамп про його присвоєння Управлінням земельних ресурсів у Кагарлицькому районі від 26.05.2009 року (копії додаються).

Одночасно хочеться зауважити, що відповідач виконав всі польові та камеральні роботи, виготовив і повністю підготував до погодження проект із землеустрою 22.05.2009 року (про що свідчать вищезазначені документи) не отримавши від позивачки жодної копійки, оскільки перша частка оплати від неї надійшла на розрахунковий рахунок товариства лише 26.05.2009 року в сумі 1500,00грн.(30% від вартості робіт), а відповідно до п.3.1 Договору виконання робіт починається з дня надходження передоплати в сумі від 50% до 100% від вартості робіт на розрахунковий рахунок виконавця. Тобто товариства взагалі мало повне право навіть не розпочинати ніякі роботи, доки позивачка неоплатила іншу таку ж частку 15.04.2010 року.

До того ж слід зазначити, що у вартість робіт було закладено кошти на оплату вартості висновків державних служб про погодження проекту із землеустрою, а саме:

Управління держкомзему у Кагарлицькому районі та дві довідки плюс банківські послуги загальною вартістю 51,00 грн.;

Відділу містобудування та архітектури Кагарлицької РДА висновок безкоштовний, але для його отримання необхідно було замовити план забудови земельної ділянки та викопіровку з опорногоплану с.Мирівки в госпрозрахунковому ПВАП бюро, що коштувало 240,00 грн. плюс 5 грн. банківські послуги;

Київської обласної санітарно-епідеміологічної станції Мііністерства охорони здоров'я України вартістю 240,00 грн. плюс 5 грн. банківські послуги; Управління культури і туризму Київської ОДА вартістю 302,00 грн.; Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області висновок безкоштовний. Всі вищезгадані суми товариство оплачувало від імені позивачки самостійно не турбуючи її, а от за оплату на розрахунковий рахунок товариства, згідно договору, необхідно їй було весь час нагадувати, хоча на той час проект був повністю виготовлений і вона вже мала оплатити 100% його вартості. Сам проект із землеустрою з усіма погодженнями був затверджений сесією Мирівської сільської ради 22.11.2010 року, а остання проплата за договором надійшла від позавачки 03.03.2012 року.

Для отримання всих висновків про погодження проекту із землеустрою товариство самостійно готувало необхідні пакети документів та отримувало висновки, а позивачка (відповідно до п.2.1 договору) була залучена для отримання лише одного безкоштовного висновку від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, оскільки держустанова вимагала особистої присутності землекористувачів.

Отже, ми вважаємо, що проект був виконаний вчасно, а позивачка сама затягувала з оплатою й це ми мали вимагати від неї оплати пені, оскільки сам проект із землеустрою був виготовлений за 15 календарних днів в період із 07.05.2009 року по 22.05.2009 року, тобто ще до перших 30% оплати 26.05.2009 року.

По друге : після затвердження проекту із землеустрою II сесією VI скликання Мирівської сільської ради 22.11.2010 року (рішення № 15-03-П- VI - копія додається) товариством було підготовлено обмінний файл для подачі проекту на друк державних актів, але Управління держкомзему у Кагарлицькому районі відмовило в прийнятті документів, оскільки на земельній ділянці, що відводиться позивачці агровиробничі грунти відносяться

до групи 53г - чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові (підтверджується довідкою від 03.12.2009- додається) відносяться до особливо цінних грунтів. Далі товариство самостійно за власний кошт (хоча відповідно п.2.1 договору замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю додаткові витрати, повязані зі зміною вихідних даних внаслідок обставин, що не залежать від виконавця) звернулось до відділу грунтово-екологічних досліджень Головного науково-дослідного та проектного інституту землеустрою для проведення аналізу грунту на земельній ділянці за адресою: Кагарлицький район, с. Мирівка, вул.Щорса, 101, що відводиться позивачці. Інформацією про якісну характеристику грунтів земельної ділянки від 02.06.2011 року, які відводяться позивачці підтверджено, що вони відносяться до групи 53г - чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові і являються особливо цінними (ст.150 Земельного кодексу України). Відповідно до п.2 ст.6 Земельного кодексу України розпоряджатись особливо цінними грунтами має право лише Верховна рада України, а не сесія Мирівської сільської ради.

Отже, відповідно до п.4.1 договору у випадку надання замовником неточних або недостовірних вихідних даних, виконані роботи вважаються браком з вини замовника і підлягають оплаті у встановленому порядку. Тобто про надання земельної ділянки за адресою: Кагарлицький район, с. Мирівка, вул. Щорса, 101 позивачка мала звернутись до Верховної ради України, а вона надала недостовірне рішення сесії Мирівської сільської ради № 167-45-ХХІІ-У від 28.08.2008 року.

Суд, вислухавши представника позивачки ОСОБА_1, вислухавши представника відповідача, - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позову, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Дана справа розглядається в порядку позовного провадження, провадження по яких врегульовано Розділом ІІІ. «Позовне провадження».

Згідно ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються до суду за їх місцезнаходженням.

Відповідно, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, так як відповідач по даній справі, - «Лакшмі - Таіс» є юридичною особою, та, згідно Єдиного державного реєстру знаходиться за адресою: 09200, Київська область, Кагарлицький район, місто Кагарлик, провулок Пролетарський, будинок 20.

Що стосується фактичних обставин справи, то судом в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи встановлено наступне.

Так, дійсно, 07.05.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Таіс» (надалі - Відповідач) та позивачкою ОСОБА_3 був укладений договір № 33 на проведення земельно-кадастрових робіт (надалі - Договір).

Даний договір підписано особисто сторонами, та складається з 8 частин.

Згідно п. 1.1. Договору виконавець, - відповідач по справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таіс» зобов'язався виконати наступні види робіт: складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться по вулиці Щорса с. Мирівка Кагарлицького району Київської області.

Як зазначено у п. 2.2. Договору Виконавець зобов'язаний виконати роботи протягом п'яти місяців із дня здійснення оплати в розмірі 100%.

П. 1.4. Договору ціна передбачених робіт становить 5 000 гривень.

Позивачка сплатила суму 25 травня 2009 року - 1 500 гривень, 14 квітня 2010 року -1 500, 11 травня 2010 року -1 000, гривень, 03 березня 2012 року -1 000, всього - 5 000 гривень.

Таким чином кінцевій строк здачі робіт за Договором 03.08.2012.

Суд відноситься критично до твердження позивачки, що станом на 05 лютого 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшмі-Таіс» не виконало свої зобов'язання, передбачені умовами п. 1.1. Договору, оскільки дане твердження позивачки повністю спростовується наступними доказами.

Представником відповідача по даній справі, - ОСОБА_4 до суду з письмовим запереченням до позову було подано наступні документи, які повністю спростовують правомірність вимог позивачки:

- копію акту виконаних робіт від 26.05.2009 року;

- акт про встановлення (відновлення) в натурі ( на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки та передачу межових знаків від 22.05.2009 року;

- Проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 2009 року;

- Рішення Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 28 серпня 2008 року;

- Рішення Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 22 листопада 2010 року № 15 - 03 - ІІ - VI;

- Отже, що стосується копію акту виконаних робіт ( згідно договору 33 від 07 травня 2009 року) від 26.05.2009 року, громадянка ОСОБА_5, в подальшому ззамовник, - позивачка по даній справі з однієї сторони, та ТОВ «Лакшмі - Таіс» в особі директора ОСОБА_2 ( відповідач по даній справі), в подальшому виконавець, з другої сторони, склали даний акт про наступне:

Земельно - кадастрові роботи по виготовленню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд виконані в повному обсязі, на вищому технічному рівні та в строк.

Згідно умов договору сторони виконали свої зобов»язання в повному обсязі.

Оплата замовником в розмірі 5000, 00 грн. проведена в повному обсязі і сторони взаємних претензій не мають.

Як видно з даного акту виконаних робіт, 26.05.2009 року відповідач по справі, - ТОВ «Лакшмі - Таіс» повністю виконав вимоги договору № 33 на проведення земельно - кадастрових робіт, про що свідчить власноручний підпис позивача.

На запитання суду представник позивача ОСОБА_1 відповіла, що підпис в графі «замовник» на акті виконаних робіт ( згідно договору 33 від 07 травня 2009 року) в дійсності належить позивачці по справі, - ОСОБА_3, яка поставила даний підпис самостійно, без будь - якого примусу з сторони інших осіб.

Що ж стосується посилання представника позивача , - ОСОБА_1 про те, що даний акт не є дійсним на тій підставі, що числа на акті, зокрема, в графі «замовник» поставлені однією ж і тією ж рукою і зовсім в інший час, ніж ставився підпис, то до такого твердження суд відноситься критично, так як в даному випадку для вирішення цього питання необхідно висновок експертизи.

Представнику позивача в даному випадку необхідно було скористатися процесуальним правом, яке передбачено ч. 1 ст. 44 ЦПК України, де, зокрема, зазначено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа, тобто заявити клопотання щодо проведення експертизи, проте, такого клопотання представник позивача ОСОБА_1 не заявляла.

Відповідно, твердження представника позивача судом не сприймається як належний доказ, так як згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування.

Відповідно, в даному випадку факт підпису та проставлення дати та сама дата підписання акту виконаних робіт повинен підтверджуватися лише тільки висновком експертизи, так як в даному випадку необхідні спеціальні знання, яким сам суд не володіє.

Крім того, суд наголошує на тій обставині, що згідно ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Крім того, предмет договору № 33 на проведення земельно - кадастрових робіт, - «проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки» був наданий представником відповідача ОСОБА_2 оглядово під час судового засідання, на якому стоїть штамп управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області від 26.05.2009 року, який свідчить що земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер ще в 2009 році.

Крім того, позовні вимоги позивачки ОСОБА_3 повністю спростовуються також і рішенням Мирівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 22 листопада 2010 року № 15 - 03 - ІІ - VI; про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд по вул. Щорса, 101.

Згідно даного тексту даного рішення:

«розглянувши заяву гр.. ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та представлений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд у відповідності до ст..ст. 12, 118, 121, 186 Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила:

1. Затвердити проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.. ОСОБА_3 для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2432 га по вул. Щорса, 101 с. Мирівка Кагарлицького району Київської області».

Як видно з вищевказаного рішення, предмет договору № 33 на проведення земельно - кадастрових робіт, - проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель та споруд був виготовлений ще до 22 листопада 2010 року, та, відповідно, затверджений ще 22 листопада 2010 року.

Отже, суд зазначає, що відповідно до п.1.1 Договору відповідачем по справі вчасно виконано наступні види робіт: складено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва жилого будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться по вул. Щорса с.Мирівка, Кагарлицького району Київської області згідно вихідних даних наданих позивачем, про що свідчить акт виконаних робіт підписаний позивачкою 26.05.2009 року.

Також як доказ про своєчасне виконання проекту із землеустрою свідчить:

- акт про встановлення в натурі (на місцевості) зовнішніх меж земельної ділянки та меж на використання земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків від 22.05.2009 року, підписаний позивачкою, суміжними землекористувачами, а також землевпорядником та головою сільської ради та кадастровий номер і штамп про його присвоєння Управлінням земельних ресурсів у Кагарлицькому районі від 26.05.2009 року (копії додаються).

Крім того, судом встановлено, що відповідач виконав всі польові та камеральні роботи, виготовив і повністю підготував до погодження проект із землеустрою 22.05.2009 року

Крім того судом встановлено, що після затвердження проекту із землеустрою II сесією VI скликання Мирівської сільської ради 22.11.2010 року (рішення № 15-03-П- VI - копія додається) товариством було підготовлено обмінний файл для подачі проекту на друк державних актів, але Управління держкомзему у Кагарлицькому районі відмовило в прийнятті документів, оскільки на земельній ділянці, що відводиться позивачці агровиробничі грунти відносяться до групи 53г - чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові (підтверджується довідкою від 03.12.2009- додається) відносяться до особливо цінних грунтів.

Далі товариство самостійно за власний кошт (хоча відповідно п.2.1 договору замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцю додаткові витрати, повязані зі зміною вихідних даних внаслідок обставин, що не залежать від виконавця) звернулось до відділу грунтово-екологічних досліджень Головного науково-дослідного та проектного інституту землеустрою для проведення аналізу грунту на земельній ділянці за адресою: Кагарлицький район, с. Мирівка, вул.Щорса, 101, що відводиться позивачці.

Інформацією про якісну характеристику грунтів земельної ділянки від 02.06.2011 року, які відводяться позивачці підтверджено, що вони відносяться до групи 53г - чорноземи типові малогумусні легкосуглинкові і являються особливо цінними (ст.150 Земельного кодексу України). Відповідно до п.2 ст.6 Земельного кодексу України розпоряджатись особливо цінними грунтами має право лише Верховна рада України, а не сесія Мирівської сільської ради.

Таким чином, відповідач повністю виконав свої зобов»язання, які вказані в договорі та з дотриманням вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, керуючись ст..ст. 15,16,525,530, 610, 611, 837, 846 ЦК України, ст..ст. 1, 3, 15, 107, 109, 119, 120, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволення позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшмі - Таіс» про стягнення пені, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст.223 ЦПК України.

Суддя:

ОСОБА_6