Рішення

від 17.02.2009 по справі 6/242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/242

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 6/242                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” с.Білогородка, Київської області  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” м.Донецьк

третьої особи

про стягнення  495 160грн. 10коп.  

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Пісний А.В. – представник по довіреності від 06.08.08р.  

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” с.Білогородка, Київської області, звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” м.Донецьк  поставити позивачеві товар – автопідйомник телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 за договором купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р., про стягнення пені за прострочення зобов'язання у сумі 23 160грн. 10коп., упущеної вигоди у сумі 236 000грн. або повернути позивачеві кошти, які були сплачені за товар в розмірі 236 000грн.

          Справа слуханням неодноразово відкладалася у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, непредставленням ним відзиву на позовну заяву, а також для представлення сторонами додаткових документів, необхідних для вирішення спору по суті.

          У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог у порядку ст.22 ГПК України, в якій конкретизував позовні вимоги відповідно до ст.54 ГПК України та просить суд стягнути з відповідача кошти, які були сплачені за автопідйомник телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-3309 у якості 100% передоплати на виконання договору купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р. в розмірі 236 000грн., пеню у сумі 26 731грн. 72коп. та упущену вигоду у сумі 236 000грн. (Усього 498 731грн. 72коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

          Позивач у поясненнях до позовної заяви щодо обґрунтування розміру упущеної вигоди від 16.02.2009р. пояснив, що через невиконання відповідачем зобов”язання вчасно поставити автопідйомник, позивач втратив можливість здійснити за допомогою цього обладнання роботи по зняттю та кронуванню вражених омелою дерев, чим порушив умови договору №12/02 і відповідно, втратив право на отримання грошової винагороди за виконання таких робіт в розмірі 96 373грн. 20коп.  

          Відповідно  до  положень  статті  69  Господарського  процесуального  кодексу  України  термін  розгляду  справи продовжувався заступником голови господарського суду Донецької області.

          17 лютого 2009р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 12.12.2008р. була направлена відповідачу 15.12.2008р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 14.01.2009р. була направлена відповідачу 15.01.2009р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення слухання справи від 27.01.2009р. була направлена відповідачу 30.01.2009р. рекомендованим листом з повідомленням. Дані ухвали були направлені відповідачу за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-203/961 від 15.10.2008р. про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованих листів були повернуті з поштового відділення з відміткою  про їх вручення відповідачу. Також поштовий конверт з повідомленнями про вручення рекомендованого листа відповідачу був повернутий з поштового відділення з відміткою про те, що за зазначеною адресою організація вибула. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.   

          Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :             

          4 березня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” с.Білогородка, Київської області та Товариством з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу №04/03-01, згідно умов якого відповідач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання  передати у власність позивача (далі по тексту-покупець) автопідйомник телескопічний АП-18-09 на базі ГАЗ-33-0 (двохмісна кабіна), а позивач зобов”язався прийняти та своєчасно оплатити  його вартість.

          Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р. сторони передбачили, що позивач на протязі 3 банківських днів з моменту укладання даного договору перераховує 100% грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури №04/03-01 від 04.03.2007р. в якості передоплати для поставки автопідйомника АП-18 на шасі ГАЗ 3309 платіжним дорученням №25 від 04.03.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у сумі  236 000грн.  У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази перерахування грошових коштів, а саме: платіжне доручення  №25 від 04.03.2008р. та банківська виписка КФ ХАК „Зембанк” від 04.03.2008р.

            Пунктом 2.4,2.7 договору купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р. сторони встановили, що відповідач передає товар передбачений в п.1.2 даного договору позивачу до 14.03.2008р. Але відповідач взяті на себе  зобов'язання  по поставці  автопідйомнику телескопічного АП-18-09 на базі ГАЗ-33-0 (двохмісна кабіна), не виконав,  в  результаті чого до теперішнього часу  автопідйомник телескопічний АП-18-09 у адресу позивача на суму 236 000грн. не поставлений та  грошові кошти у вказаній сумі позивачу також не повернуті.

Згідно наданої довідки позивачем вих.№11 від 06.02.2009р., вбачається що інших договорів окрім договору купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р. він не укладав з відповідачем.           

          Крім того, позивач звернувся до відповідача з вимогами про повернення передоплати у сумі 236 0000грн. за вих.№8 від 27.05.2008р., №9 від 05.06.2008р., в яких позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку в строк до 05.06.2008р. перерахувати зазначену суму, але відповідач не відреагував на претензії, попередню оплату не повернув, автопідйомник телескопічний АП-18-09 у адресу позивача на суму 236 000грн. не поставив.

Статтею 693 ЦК України передбачено,  якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Пунктом 3.1 укладеного договору сторони передбачили, що за прострочення передачі або неповної передачі товару продавець сплачує покупцю пеню в подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару або його частини за кожен день прострочення передачі товару.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови  договору купівлі-продажу №04/03-01 від 04.03.2008р і своєчасно не  поставив товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення  пені у сумі 26 731грн. 72коп. за період з 15.03.2008р. по 10.09.2008р. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки позивачу до теперішнього часу автопідйомник телескопічний АП-18-09 не поставлений та грошові кошти у сумі 236 000грн. не повернуті, то суд вважає вимоги позивача про стягнення суми попередньої оплати  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.

          Також позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача упущеної вигоди у сумі 236 000грн.

  В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те що, рішенням виконавчого комітету Білгородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24.01.2008р. №1 „Про благоустрій на території Білгородської сільської ради” в п.3 було вирішено „Здійснити вирубку аварійних дерев на території села”.

  У зв”язку з чим на виконання зазначеного рішення 12.02.2008р. (за 20 днів до укладання договору №04/03-01 від 04.03.2008р.) між Комунальним підприємством „Комбінат комунальних послуг с.Білогородка” та Товариством з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” м.Донецьк був укладений договір №12/02 відповідно до якого позивач зобов”язався до кінця травня 2008р. виконати на користь комбінату підрядні роботи.

  Згідно п.2.1 договору №12/02 підряду на надання послуг від 12.02.2008р. позивач мав виконати роботи по зняттю аварійних дерев, очистки та видалення сильно вражених омелою зелених насаджень, які знаходяться в межах Білгородської сільської ради згідно кошторису.

Позивач зазначив, що локальним кошторисом у графі 3 „найменування робіт і витрат, одиниця виміру” передбачено 2 основних виду робіт: „Зняття дерев з використанням автовишки”-п.1 „Кронування дерев з використанням автовишки”-п.2. Але позивачем не представлений зазначений кошторис у матеріали справи.  

Як стверджує позивач, враховуючи технічні умови та характер робіт, які зобов”язався здійснити позивач згідно договору №12/02, їх виконання було неможливе без використання спеціального обладнання-автовишки.

        Для виконання робіт за договором №12/02, переслідуючи мету одержання доходів в розмірі ціни цього правочину, позивач звернувся до відповідача, як постачальника спеціального обладнання та устаткування та вже 04.03.2008р. уклав з останнім договір купівлі-продажу №04/03. В той самий день позивач здійснив 100% передоплату за об”єкт цього договору-автопідіймач телескопічний. Відповідно умов договору №04/03-01 (п.2.7) відповідач мав поставити товар до 14.03.2008р.Як пояснив позивач цього часу позивачеві було б достатньо для виконання робіт за договором №12/02.

       Таким чином позивач наполягає на тому, що через невиконання відповідачем зобов”язання вчасно поставити авто вишку, позивач втратив можливість здійснити за допомогою цього обладнання роботи по зняттю та кронуванню вражених омелою дерев, чим порушив умови договору №12/02 і відповідно, втратив право на отримання грошової винагороди за виконання таких робіт в розмірі 96 373грн. 20коп.  

       Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

        За приписами ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.При цьому п.2 ч.2 цієї статті встановлено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст.224 Господарського кодексу України під  збитками  розуміються  витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов”язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.       

Упущена вигода – це не якась абстрактна сума, яку особа планувала отримати, але не отримала внаслідок порушення її прав. У будь-якому випадку, такі збитки слід доводити, а саме необхідно довести не тільки їх наявність, але й реальність їх розміру, а також причинно-наслідковий зв”язок між такими збитками і правопорушенням.

Сума збитків у розмірі 236 000грн., яку просить стягнути позивач в якості упущеної вигоди (неодержаного прибутку), обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання прибутку позивачем.

        Як зазначає позивач розмір збитків (упущеної вигоди) не може бути меншим від отриманого відповідачем доходу, який останній отримав у якості передоплати за автопідіймач в розмірі 236 000грн.

         Суд вважає, що викладені у розрахунку відомості про розмір збитків є абстрактним, який не підтверджується бухгалтерськими документами, а також іншими документами необхідними для їх підтвердження, не дивлячись на те, що згідно ч.2 ст.623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов”язання, доказується кредитором.

         З представлених документів не вбачається, що втрачену вигоди (неодержаний прибуток), на яку позивач мав право розраховувати, визначалася з урахуванням ст.142 ГК України та інших норм матеріального права, зокрема Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, які регулюють питання прибутку суб'єкта господарювання.     

 При поданні позову до суду, а також у процесі слухання справи позивачем сплачено державне мито у розмірі  5 235грн. 80коп., що суперечить вимогам пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, згідно якого з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, справляється державне мито у розмірі 1% від ціни позову, а з вимог немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто позивачем внесено державного мита на 248грн. 48коп. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

         Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 546, 549, 693  Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69,75,  82,  84, 85  ГПК  України, суд -

                                                                В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” с.Білогородка, Київської області до Товариства з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” м.Донецьк про стягнення 498 731грн. 72коп. задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність “Компанія Укрспецтех” (83112 м.Донецьк, Кіровський район, вул.Купріна, буд.117а, оф.41, ЄДРПОУ 34399116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” (08140 с.Білогородка, Київської області, вул.Князя Володимира,5, п/р 2600801235511 в Київській філії ХАК „Зембанк” у м.Вишневе, МФО 319081, ЄДРПОУ 35519040, ІНН 355190410136) передоплату у сумі 236 000грн., пеню у сумі 26 731грн. 72коп.,  витрати по сплаті держмита у сумі 2 627грн. 32коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

 В решті частині позову відмовити.

          Товариству з обмеженою відповідальністю “Білгородзеленбуд” с.Білогородка, Київської області видати довідку про повернення зайво сплаченого держмита у сумі 248грн. 48коп.  

 Рішення  було оголошено у судовому засіданні 17.02.2009р.

           Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

           Видати наказ після набрання рішення законної сили.

               Суддя