Рішення

від 17.02.2009 по справі 32/215пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/215пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.09 р.                                                                                                       Справа № 32/215пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В.

при секретарі судового засідання: Шамшур Н.І.

за участю представників сторін:

позивача: Гумбаков С.А. - ліквідатор

від відповідачів: 1. Очеретько О.В. (за довіреністю)

                         2. не з'явився

від третьої особи: не з'явився

у справі за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „ПЕТРОВСЬКЕ” с. Петровське

до відповідачів: 1. Фермерського господарства „Перспектива” с. Петровське

                        2.Сільськогосподарського товариства з обмеженою

                               відповідальністю „Троїцьке” с. Петровське

за участю третьої особи: Срібненської сільська ради с. Срібне

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності.

Суть спору:

          Позивач, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ПЕТРОВСЬКЕ” с. Петровське, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства „Перспектива” с. Петровське про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірним майном, яке в ході проведення ліквідаційної процедури СТОВ „ПЕТРОВСЬКЕ” було виявлено та включено до ліквідаційної маси, користується ФГ „Перспектива” на підставі договорів купівлі – продажу, порушуючи при цьому права позивача, як власника.

Фермерське господарство „Перспектива” заперечувало проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що внаслідок укладання договорів купівлі – продажу, відповідач 1 є законним власником спірного майна.

26.12.2008р. господарським судом до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Троїцьке” с. Петровське (далі по тексту – відповідач 2), представник якого в судові засідання не з'являвся, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав.

На виконання вимог суду, 16.01.2009р. був отриманий витяг, в якому зазначено, що станом на 25.12.08р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Троїцьке” вилучено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвалою від 18.12.08р. господарським судом до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена Срібненська сільська рада, представник якої зазначив про неможливість видачі свідоцтва про право власності на будівлю зерносховища, розташованої у с. Петровське Красноармейського району Донецької області, у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих право власності позивача (відсутність інвентарного номеру та інших документів, підтверджуючих належність даного майна якій – небудь організації або фізичній особі).

Ухвалою від 09.01.2009р. господарський суд зобов'язував Комунальне підприємство „Красноармійське бюро технічної інвентаризації” надати відомості щодо наявності (чи відсутності) первісної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю зерносховища, розташовану за адресою: Донецька область, Красноармійський район, с. Петровське, за позивачем або відповідачем 2 станом на 09.08.2002р. та 09.11.2002р.

У листі № 24 від 21.01.2009р. БТІ зазначило, що реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна станом на 09.08.2002р. та 09.11.2002р. немає.

Позивачем 17 лютого 2009року до господарського суду надано заяву про уточнення позову (вхід. №02-41/6689) у якій позивач просить суд поновити строк позовної давності, визнати недійсним договір купівлі-продажу1/2 частини зерносховища від 09.08.2002року укладений ФХ „Перспектива” з СТОВ „Петровське”, та договір купівлі-продажу Ѕ частини зерносховища від 09.08.2002року, укладений  ФХ „Перспектива” з СТОВ „Троїцьке”, зобов'язати відповідача повернути нерухоме майно, а саме: будівлю  зерносховища, розташовану за адресою: Донецька область, Красно армійський район, с. Петровське, визати недійсним свідоцтво про право власності на будівлю зерносховища розташовану за адресою: Донецька область, Красно армійський район, с. Петровське видане ФХ „Перспектива”, визнати за СТОВ „Петровське” право власності  на будівлю зерносховища, розташовану за адресою: Донецька область, Красно армійський район, с. Петровське, залучити в якості третьої особи Красноармійську ОДПІ.

Дана заява судом до розгляду не прийнята, за тих підстав, що вона підписана ліквідатором СТОВ „Петровське” Гумбаковим С.А., однак  згідно ухвали господарського суду Донецької області від 25 вересня 2008року по справі №27/12Б  продовжено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Гумбакова С.А. до 17.12.2008року, доказів продовження строку дії повноважень позивачем у судовому засіданні не надано, таким чином у Гумбакова С.А. відсутні повноваження на підписання заяви про уточнення позовних вимог, крім того до даної заяви не надано доказів направлення її копії відповідачам у справі.

Відтак судом розглядаються первинні позовні вимоги, які заявлені у позовній заяві.

Відповідач 1. у заяві від 17 лютого 2009року (вхід. №02-41/6715) просить застосувати строк позовної давності у справі та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, але на адресу суду надіслала лист (вхід. №02-41/6380) у якому просить розглянути справу без її участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи суд встановив.

Постановою господарського суду Донецької області від 17.01.06р. по справі № 27/12Б СТОВ „Петровське” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура на строк 3 місяці та ліквідатором був призначений Гумбаков С.О.

Як зазначає представник СТОВ „Петровське”, в ході проведення ліквідаційної процедури ним було виявлено та включено до ліквідаційної маси нерухоме майно – зерносховище, розташоване за адресою: с. Петровське, Красноармійський район, яке, відповідно до переліку будівель, переданих у процесі реорганізації КСП „Срібне”, було включено до основних фондів позивача, як правонаступника (арк. справи 11-14).

В процесі вчинення дій щодо оформлення права власності на майно, яке знаходиться на балансі СТОВ „Петровське”, останнім було з'ясовано, що ним (майном) користується відповідач 1 на підставі оспорюваних договорів купівлі – продажу, а саме:

1) 09.08.02р. між СТОВ „Петровське” та ФГ „Перспектива” був укладений договір купівлі – продажу, відповідно до якого останній набув у власність зерносховище Ѕ частина с. Петровського. Покупець стає власником вищевказаного майна з моменту отримання відповідно накладної (п.1.1., 1.2. договору);

2) 09.11.02р. між підприємством СТОВ „Троїцьке” (продавець) та ФГ „Перспектива” (покупець) був укладений договір № 3, згідно з умовами якого покупець став власником Ѕ частини зерносховища вартістю (з урахуванням ПДВ) 7500, 00грн.

Саме цей факт й став підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Оцінюючи позовні вимоги, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Наполягаючи на визнанні недійсним договору від 09.08.02р., позивач вказує, що в період з 2001р. по 2005р. все майно та майнові права СТОВ „Петровське” були у податковій заставі, що унеможливлювало вільний продаж майна підприємством.

          Проте, доказів, які б підтверджували факт знаходження майна у податковій заставі, останнім представлено не було.

          Крім того, посилання позивача на необхідність додержання нотаріальної форми та державної реєстрації при укладанні правочину, також, є безпідставними.

У ч. 1 ст. 47 ЦК УРСР зазначено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Статтею 229 ЦК УРСР встановлено, що при укладенні договору продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на продавану річ (право наймача, право застави, довічного користування тощо).

Тобто, Цивільним кодексом УРСР, який діяв на час підписання договору, не була передбачена обов'язковість вчинення таких дій щодо спірної угоди від 09.08.02р., підписаної СТОВ „Петровське” та ФГ „Перспектива”.

          Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі. Недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону (ст.ст. 45,48 ЦК УРСР).

За наведених обставин, суд вважає, що вимога про визнання недійсним договору купівлі – продажу від 09.08.02р., укладеного між СТОВ „Петровське” та ФГ „Перспектива”, необґрунтована та безпідставна.

Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі – продажу від 09.08.2002р. укладеного між  СТОВ „Троїцьке” та ФГ „Перспектива”, суд виходить з наступного.

Позивач у позовній заяві зазначив дату укладеного договору 09.08.2002року. Такий договір суду не наданий. До позовної заяви був наданий договір від 09.11.2002року.

Зі змісту вказаної угоди об'єктом продажу було Ѕ частини зерносховища вартістю (з урахуванням ПДВ) 7500, 00грн.

При цьому, жодної ідентифікаційної ознаки (як адреса, площа, інвентаризаційні відомості, інше), за якою позивач ототожнює майно за даним договором з належним йому за актом № 71 приймання – передачі основних фондів позивачем не вказано.

Крім того, самий акт, також, не містить опису об'єкту нерухомого майна.

Отже, позивач не довів суду, що за оспорюванню угодою було продане належне йому майно.

Враховуючи викладене, суд вважає недоведеним факт порушення прав позивача внаслідок укладання договору між підприємством СТОВ „Троїцьке” (продавець) та ФГ „Перспектива” від 09.11.02р. та, як слід, відмовляє у задоволенні позову, заявленого до Фермерського господарства „Перспектива” с. Петровське та припиняє провадження у справі щодо позовних вимог, заявлених до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Троїцьке” на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того чи відповідає спірна угода закону.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїх постановах від 27.09.2005 р. у справі № 13/529пд, від 25.07.2006 р. у справі № 69/8-05, від 30.01.2007 р. у справі № 1/138-14/318-9/273.

Вимоги позивача про визнання права власності за СТОВ „Петровське” на будівлю зерносховища, розташовану за адресою: Донецька область, Красноармійський район                      с. Петровське, не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

На підтвердження права власності позивачем був представлений акт № 71 приймання – передачі основних фондів, але ж даного акту, як вказано вище, не вбачається ідентифікаційних ознак об'єкту нерухомості.

Наданий технічний паспорт свідчить лише про проведення інвентаризації будівлі зерносховища, та взагалі складений у 2008р. на замовлення позивача.

При цьому, як вбачається з довідки № 39 від 29.01.08р., виданої БТІ, Ѕ частина зерносховища належить ТОВ „Петровське”, Ѕ ТОВ „Троїцьке”, а правовстановлюючі документи на об'єкт відсутні, право власності не зареєстроване.

За таких обставин, суд, також,  відмовляє у задоволенні вимоги про визнання права власності за СТОВ „Петровське” на будівлю зерносховища, розташовану за адресою: Донецька область, Красноармійський район с. Петровське.

При винесенні рішення суд також враховує, що позивачем пропущено строк  позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні  позовних вимог  відповідно до ст. 80 ЦК УРСР та ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Обґрунтування поважності пропуску строку позивачем не надано.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача, в порядку передбаченому                  ст. 49 ГПК України.

За згодою позивача та відповідача 1. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі  ЦК УРСР,  Цивільного кодексу України  та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.6 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,

                                                              ВИРІШИВ

У позові відмовити повністю.

Припинити провадження у справі відносно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Троїцьке”.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 23 лютого 2009року.

               Суддя                                                                                                            Кододова О.В.