Постанова

від 22.03.2013 по справі 805/776/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 р. Справа №805/776/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

приміщення суду за адресою : 83052, місто Донецьк, вул.50-ї Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю :

представника відповідача Мезенцева В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, які полягають у незаконних: проведенні перевірки ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» щодо правових відносин з платниками податків ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт» за серпень 2012 року, оформленні результатів даної перевірки, викладенні в акті перевірки №3446/15-213/37217385 від 07.11.2012 року висновків про нікчемність договорів по придбанню товарів, укладених між ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» та ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт» і реалізації товарів, укладених між ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» та ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС - ІНВЕСТ», ТОВ «НАФТА - ТРЕЙД», ПП «ЛАПА» за період серпень 2012 року, використанні вищезазначеного акту перевірки в своїй діяльності і його розповсюдження іншим органам ДПС України, в яких зареєстровані контрагенти ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ», заборону використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту перевірки № 3446/15-213/37217385 від 07.11.2012 року, а також інші акти про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» щодо правових відносин з платниками податків ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт» за серпень 2012 року та зобов'язати видати вищезазначений акт перевірки та всі інші документи, оформлені в результаті перевірки господарської діяльності ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» за серпень 2012 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на його думку відповідач незаконно провів документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ», в результаті якої був складений акт перевірки № 3446/15-213/37217385 від 07.11.2012 року. Позивач зазначає, що акт перевірки №3446/15-213/37217385 від 07.11.2012 року від відповідача він не отримував, підпис директора чи уповноваженого представника ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» в цьому акті відсутній, із результатами перевірки позивач не був ознайомлений належним чином та не був повідомлений про початок проведення перевірки. Такі протиправні дії відповідача позбавляють позивача права на оскарження акту перевірки в адміністративному порядку.

Також позивач вказує на те, що договори по придбанню товарів, по реалізації товарів (робіт, послуг), які укладені ним із платниками податків ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт», ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС - ІНВЕСТ», ТОВ «НАФТА - ТРЕЙД», ПП «ЛАПА» за серпень 2012 року не можуть мати ознаки нікчемності, оскільки існування операцій по придбанню товарів за цими договорами підтверджуються первинними документами: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, документами по оплаті, товарно - транспортними накладними, залізничними товарними накладними, актами прийому - передачі товару, що фактично свідчать про реальність проведення господарських операцій позивачем з вищевказаними контрагентами. Первинні документи позивачем були надані у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного позивач просив суд визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.

В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив визнати протиправними дії, які полягають у проведенні перевірки, формуванні в акті перевірки висновків про нікчемність договорів, визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у неврученні акту перевірки, ненаправленні акту за місцем реєстрації ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ», заборонити передавати акт перевірки органам Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно - правових відносин.

Також представник відповідача вказує на те, що акт перевірки від 07.11.2012 року №3446/15-213/37217385 не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав та обов'язків позивача, не містить обов'язкового для нього припису. З огляду на це, таке рішення не є правовим актом індивідуальної дії.

Представником позивача через канцелярію суду була надана заява про забезпечення доказів до адміністративного позову. Однак в судовому засіданні представник позивача просив заяву не розглядати у зв'язку з тим, що зазначені в заяві докази були надані представником відповідача в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 17 грудня 2010 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 37435298, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 20.12.2010 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем здійснено документальну невиїзну перевірку позивача, на підставі якої складено акт №3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість. Податкові повідомлення-рішення за наслідками цього акту відповідачем не приймались.

Вищезазначеним актом встановлені наступні порушення позивачем: згідно ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», договори, що укладено ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» по придбанню товарів (робіт, послуг) з платниками податків ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт» за період серпень 2012 року мають ознаки нікчемності. Згідно ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 9 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», п.2.4 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», договори, що укладено ТОВ «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» по реалізації товарів (робіт, послуг) з платниками податків ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС - ІНВЕСТ», ТОВ «НАФТА - ТРЕЙД», ПП «ЛАПА» за період серпень 2012 року мають ознаки нікчемності.

Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Пунктом 3 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органом державної податкової служби надано право у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу.

Згідно з п. 4 ст. 11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України також мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

Відповідно до п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що жодного листування із позивачем з приводу проведення вищезазначеної перевірки не відбувалось, наказ керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки не надавався та, відповідно, позивачу не надсилався, а в акті перевірки № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року було помилково зазначено, що це документальна невиїзна перевірка, оскільки відповідачем проводилась камеральна перевірка.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що ним було помилково зазначено в акті перевірки № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року про те, що це документальна невиїзна перевірка, а не камеральна перевірка, з огляду на наступне.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У відповідності до п.76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Зі змісту акту вбачається, що під час проведення перевірки посадовою особою податкового органу, крім податкової звітності позивача, була використана податкова звітність ТОВ «МЕТАХІМ» та ТОВ «Металпромекспорт».

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем була проведена саме документальна невиїзна перевірка, за результатами якої був складений акт № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року.

Враховуючи, що судом було встановлено порушення відповідачем порядку проведення документальної невиїзної перевірки, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення 07.11.2012 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті перевірки № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року висновків про нікчемність договорів по придбанню, реалізації товарів, укладених між позивачем та ТОВ «МЕТАХІМ», ТОВ «Металпромекспорт», ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «РЕСУРС - ІНВЕСТ», ТОВ «НАФТА - ТРЕЙД», ПП «ЛАПА» за період серпень 2012 року, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

У відповідності до п. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Обов'язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Акт державного органу, іншого суб'єкта владних повноважень це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин.

Оспорюваний позивачем акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, у розмінні статті 17 КАС України, оскільки акт перевірки не встановлює права та обов'язки позивача.

Акт № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість позивача не несе ніяких правових наслідків для позивача, та за своєю сутністю є інформаційною довідкою (та висновок, який є невід'ємною частиною акта), то вони не породжують будь-яких юридичних наслідків для позивача. Крім того, сам по собі оспорюваний акт перевірки безпосередньо не тягне для позивача несприятливих наслідків, не є обов'язковим для нього чи його контрагентів.

Отже, акт перевірки є лише засобом документування перевірочних дій і не встановлює відповідальності для осіб, які допустили недоліки або порушення, встановлені під час проведення перевірки, не встановлює та не змінює правовідносини, акт перевірки є підставою для прийняття рішення суб'єктом владних, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному суді. Рішення державних органів (вимога, розпорядження), які впливають на права та обов'язки можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Наведені у позовній заяві доводи не містять обґрунтованих посилань на конкретні блага, які може здобути позивач внаслідок задоволення позову.

Суд також приймає до уваги, що позивач оскаржує не акт перевірки, а дії щодо встановлення факту порушення позивачем норм Податкового кодексу України. Ці дії самі по собі не мають правового навантаження. Вони окремо не змінюють, не породжують та не припиняють правовідносини, які об'єктивно та безпосередньо впливали на позивача як на юридичну особу.

Відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неврученні акту перевірки №3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року позивачу та ненаправленні даного акту за місцем реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення у зв'язку з тим, що факт невручення акту перевірки № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року позивачу та ненаправлення даного акту за місцем реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» рекомендованим листом з повідомленням про вручення не може спричинити шкоди правам, свободам чи інтересам позивача, оскільки, як вже було раніше зазначено, акт перевірки №3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року не є обов'язковим для позивача, отже порушення встановлених законодавством вимог до його направлення не тягне для позивача несприятливих наслідків.

Щодо позовних вимог про заборону передання акту перевірки № 3446/15-213/37435298 від 07.11.2012 року органам Державної податкової служби, в яких зареєстровані контрагенти товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій.

Отже, суд не може зобов'язати вчинити певні дії або зобов'язати утриматись від вчинення певних дій на майбутнє, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії в частині визнання протиправними дій щодо проведення 07.11.2012 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ», в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 227, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, які полягають у проведенні перевірки, формуванні в акті перевірки висновків про нікчемність договорів, визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у неврученні акту перевірки, ненаправленні акту за місцем реєстрації, заборонити передавати акт перевірки органам Державної податкової служби, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо проведення 07.11.2012 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХОРС - ЕНЕРДЖИ» судовий збір у розмірі 17,20 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 22.03.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 27.03.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.