Рішення

від 19.02.2009 по справі 15/207

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/207

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.02.09 р.                                                                                                       Справа № 15/207                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Тревел” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 32757731)

до відповідача закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка (код ЄДРПОУ 33185989)

про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 364236,22 грн., інфляції у розмірі 12932,16 грн., пені в сумі 24531,94 грн., 3% річних у розмірі 16921,28 грн.

за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка

до товариства з обмеженою відповідальністю „Тревел” м. Донецьк

про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 3475,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Марусенко В.О. за довіреністю б/н від 02.12.2008 р.

від відповідача: Бойко М.І. за довіреністю № 395/0109 від 05.01.2009 р.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю “Тревел” м. Донецьк до закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення заборгованості за виконані роботи за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 364236,22 грн., інфляції у розмірі 12932,16 грн., пені в сумі 25431,94 грн., 3% річних у розмірі 16921,28 грн.

Ухвалою суду від 21.11.2008 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/207, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 09.12.2008 р. суд продовжив строк вирішення спору по даній справі до 20.02.2009 р.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 12.01.2009 р. до 04.02.2009 р., з 04.02.2009 р. до 19.02.2009 р. Представником закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” в судовому засіданні 19.02.2009 р. заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору на один місяць для добровільного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди та відкладення розгляду справи на іншу дату. Інша сторона на це клопотання висловила свої заперечення стосовно того, що домовленість про мирову угоду між сторонами не досягнуто. Суд вказане клопотання відхилив як необґрунтоване, тому як воно не відповідає вимогам ст. 77 ГПК України стосовно законних підстав для відкладення розгляду справи судом.

Відповідач за первісним позовом подав до суду зустрічну позовну заяву до первісного позивача про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 3475,20 грн. Суд ухвалою від 13.01.2009 р. прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду в одному провадженні із первісним позовом у даній справі.

У судовому засіданні представниками позивача та відповідача було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог первісний позивач посилається на наступні обставини:

22.02.2007 р. сторони уклали договір на виконання робіт по переробці мартенівських шлаків та виробничого сміття, що містить метал, № 711/07, виконавець (позивач) зобов'язався виконати роботи по переробці мартенівських шлаків та виробничого сміття, що містить метал, а замовник (відповідач) зобов'язався прийняти та здійснити оплату в повному обсязі виконаних робіт за даним договором.

Згідно п. 2.10 договору на підставі щодекадних актів прийому-передачі компонентів та відходів переробки, що містять метал, представниками ТОВ „Тревел”  складається акт виконаних робіт за звітний місяць. Підписаний сторонами акт виконаних робіт є підставою для оплати.

Відповідно до п. 3.1 договору за виконані виконавцем роботи замовник зобов'язується оплатити грошові кошти за кожну метричну тону переробленого шлаку, металосміття та сміття, недоважену на залізничних вагах, після підписання відповідного акту виконаних робіт, згідно виставленого виконавцем рахунку. Вартість послуг за переробку вказується в специфікації до даного договору, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. За згодою сторін можуть застосовуватися інші форми розрахунків, передбачені діючим законодавством.

Відповідно до п. 4.5 договору у випадку несвоєчасного перерахування грошових коштів виконавцю замовник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді.

Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору даний договір вступив в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діяв до 31.12.2007 р., а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Всі зміни та доповнення до договору могли бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного договору та підписується сторонами.

Пунктом 6.3 договору встановлено, що додаткові угоди до даного договору є його невід'ємною частиною та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками.

До даного договору сторони прийняли специфікацію № 1 (додаток № 2) та специфікацію № 2 (додаток № 3), якими передбачили види продукції, отримані в процесі переробки, та ціну на послуги по переробці. Завірені копії договору та специфікацій до нього додані до позовної заяви.

На виконання умов вказаного договору позивач виконав роботи в період з травня 2007 р. по грудень 2007 р. на загальну суму 1313325,14 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, завірені копії яких містяться в матеріалах справи. Конкретний розрахунок суми позовних вимог із зазначенням спірних актів доданий до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем виконаних робіт на загальну суму 1313325,14 грн.  підтверджується підписами уповноважених осіб відповідача та відтисками його печатки на вказаних актах, а також податковими накладними та рахунками-фактурами, завірені копії вказаних документів додані до позову.

Висновок стосовно того, що роботи за вищевказаними актами та податковими накладними були виконані позивачем саме на виконання договору № 711/07 від 22.02.2007 р. суд робить виходячи з того, що найменування продукції, отриманої в процесі переробки, та ціна на послуги по переробці, зазначені у актах, повністю відповідають тим, що вказані у специфікаціях до договору. Також, акти та податкові накладні містять посилання на договір № 711/07 від 22.02.2007 р.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідачем роботи, отримані за даним договором, були оплачені частково в розмірі 949088,92 грн., що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких додані до позову. За розрахунком позивача неоплаченими залишилися роботи на загальну суму 364236,22 грн. (1313325,14 грн. – 949088,92 грн. = 364236,22 грн.). Розрахунок позивача також доданий до позовної заяви.

Крім того, у акті звірки розрахунків між сторонами станом на 23.10.2008 р., завірена копія якого представлена відповідачем до суду, зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем за роботи, виконані згідно договору № 711/07 від 22.02.2007 р., складає 364236,22 грн. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами в договорі встановлений конкретний строк оплати – 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Неоплаченими за спірним договором залишилися акти виконаних робіт: від 31.05.2007 р., від 30.06.2007 р., від 31.12.2007 р. Оплата робіт по акту виконаних робіт від 31.05.2007 р. в сумі 142840,80 грн. повинна була бути здійснена у період з 01.06.2008 р. по 07.06.2008 р. включно; по акту виконаних робіт від 30.06.2007 р. в сумі 153941,18 грн. – у період з 02.07.2008 р. по 06.07.2008 р. включно; по акту виконаних робіт від 31.12.2007 р. в сумі 99069,12 грн. – у період з 02.01.2008 р. по 09.01.2008 р. включно.

Таким чином встановлений договором строк оплати за отримані роботи по спірним актам для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.    

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву за вих. № 456/0144 від 05.12.2008 р., в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача про стягнення заборгованості на суму 364236,22 грн. за роботи, виконані за договором № 711/07 від 22.02.2007 р., пені у розмірі 24531,94 грн., інфляції у розмірі 123932,16 грн. та 3% річних у розмірі 16921,28 грн. Свої заперечення відповідач обґрунтовує наступними обставинами: оскільки позивачем до позовної заяви не додані рахунки на оплату виконаних робіт та не надані докази їх надсилання (надання) відповідачу, встановити дату виконання грошового зобов'язання відповідача та відповідно дату прострочення виконання цього зобов'язання неможливо. З урахуванням вищевикладеного неможливо нарахувати штрафні санкції. Суд дані заперечення не приймає до уваги у зв'язку з необґрунтованістю.

Позивач надав до суду заперечення проти відзиву на позовну заяву вих. № 12/01/09-01 від 12.01.2009 р., в яких надає пояснення, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникає на 6 банківський день від дати підписання сторонами відповідного акту виконаних робіт. До того ж кожний акт виконаних робіт містить суму, яка належить до сплати, а у п. 2 кожного акту виконаних робіт міститься умова, відповідно до якої „акт підтверджує приймання замовником і виконання виконавцем робіт у повній відповідності до умов договору і є підставою для розрахунків між сторонами”.

Позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог вих. № 02/02/09-2 від 02.02.2009 р., в якій зменшує суму основного боргу у зв'язку з визнанням зустрічних вимог відповідача за первісним позовом на 3475,20 грн., та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. у сумі 360761,02 грн.

Також позивач у вказаній заяві просить суд стягнути з відповідача: пеню в розмірі 20395,40 грн. (сума зменшилася у зв'язку із застосуванням позивачем норм ст. 232 ГК України: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано), інфляційні нарахування в розмірі 131141,56 грн. (сума збільшилася у зв'язку із застосуванням позивачем встановленого індексу інфляції за жовтень 2008 р.), 3% річних в розмірі 16921,28 грн. (сума не змінилася), а разом стягнути 529219,26 грн. До заяви позивач додав нові розрахунки. Вказану заяву суд згідно ст. 22 ГПК України прийняв до розгляду та в подальшому розглядав змінені позовні вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов'язання оплатити роботи, виконані згідно договору № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 360761,02 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Позивач, керуючись п. 4.6 договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 20395,40 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інший розмір процентів не встановлений умовами спірного договору для даних правовідносин сторін.

Крім суми основного боргу позивач згідно ст. 625 ЦК України нарахував інфляцію за період з травня 2007 р. по жовтень 2008 р. в розмірі 131141,56 грн. та 3% річних в розмірі 16921,28 грн. (розрахунок доданий до позову). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач разом із позовною заявою подав до суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову за вих. № 07/11/08/02 від 07.11.2008 р., в якому позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться на його банківських рахунках, в загальній сумі 529621,60 грн.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказане клопотання, вважає його таким, що засновано на необґрунтованих припущеннях позивача, тому відмовляє у задоволенні клопотання стосовно вжиття заходів щодо забезпечення позову у зв'язку з недоведеністю реальних обставин того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом. Крім того, арешту може підлягати тільки конкретна сума грошових коштів, за умови її фактичної наявності у відповідача, що також не було доведено позивачем належними доказами.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються в частині задоволених позовних вимог  на відповідача.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог закрите акціонерне товариство „Макіївський металургійний завод” посилається на наступні обставини:

Пунктом 3.2 договору № 711/07 від 22.02.2007 р. передбачено, що виконавець щомісячно компенсує замовнику вартість понесених витрат, пов'язаних з оплатою електроенергії, спожитої в результаті переробки відходів, що містять метал, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок замовника протягом 5 банківських днів з моменту виставлення замовником рахунку на підставі показників приладів обліку.

На виконання вказаної умови договору первісний позивач звернувся до первісного відповідача з листом вих. № 30/08 від 30.08.2007 р., в якому просить надати йому можливість на компенсаційній основі користуватися електроенергією, що живиться від мереж заводу, та виставляти рахунки за її фактичне споживання.

Первісний відповідач за надану електроенергію виставив рахунки: № 300471 від 28.09.2007 р. на суму 1497,43 грн., № 300472 від 28.09.2007 р. на суму 7487,50 грн., № 300489 від 30.09.2007 р. на суму 1008,36 грн., № 300514 від 31.10.2007 р. на суму 6997,68 грн., № 300539 від 30.11.2007 р. на суму 5344,86 грн., № 300566 від 31.12.2007 р. на суму 3475,20 грн., завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Первісний позивач сплатив вказані рахунки частково, що підтверджується банківськими виписками: від 02.10.2007 р. на суму 8984,93 грн., від 18.10.2007 р. на суму 1008,36 грн., від 19.11.2007 р. на суму 6997,68 грн., від 17.12.2007 р. на суму 5344,86 грн. (завірені копії банківських виписок додані до позову).

Рахунок № 300566 від 31.12.2007 р. на суму 3475,20 грн. залишився неоплаченим первісним позивачем. Доказами направлення вказаного рахунку первісному позивачу є: запис № 0124/25-203 у книзі реєстрації вихідної пошти відділу обліку рахунків; фіскальний чек № 8000 від 11.01.2008 р. на поштове відправлення; запис № 19 у списку рекомендованої кореспонденції, поданої в перше міське відділення зв'язку за 11.01.2008 р. Завірені копії вказаних документів додані до позову.

Первісний позивач надіслав до суду відзив на зустрічну позовну заяву вих. № 02/02/09-1 від 02.02.2009 р., в якому він визнає зустрічні позовні вимоги відповідача в повній сумі та просить суд задовольнити їх шляхом зменшення суми позовних вимог позивача за первісним позовом на суму визнаних зустрічних позовних вимог.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. В даному випадку дії відповідача, пов'язані із визнанням позову в частині заборгованості за спожиту електроенергію за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 3475,20 грн., не суперечать закону та не порушують права та інтереси інших осіб.

Повноваження суду на затвердження зарахування зустрічних позовних вимог у рахунок погашення суми первісного позову не передбачені ГПК України.

Згідно ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Тобто Цивільний кодекс України в даному випадку не пов'язує припинення зобов'язань сторін у господарських та цивільних правовідносинах з судовим процесом.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні зустрічного позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22; 32-34; 36; 43; 49; 78; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги по первісному позову задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (юридична адреса: 86101, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; код ЄДРПОУ 33185989; розрахунковий рахунок 260023107491 в АКБ “Юнекс” м. Київ, МФО 322539) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тревел” (юридична адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 35; код ЄДРПОУ 32757731; розрахунковий рахунок 26002010110740 у ВАТ КБ “Южкомбанк” м. Донецьк, МФО 335946) суму 529219,26 грн. (а саме: основний борг на суму 360761,02 грн., пеню в сумі 20395,40 грн., інфляцію в розмірі 131141,56 грн., 3% річних в сумі 16921,28 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 5292,19 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,91 грн.

Позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Тревел” (юридична адреса: 83058, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 35; код ЄДРПОУ 32757731; розрахунковий рахунок 26002010110740 у ВАТ КБ “Южкомбанк” м. Донецьк, МФО 335946) на користь закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод” (юридична адреса: 86101, м. Макіївка, вул. Металургійна, 47; код ЄДРПОУ 33185989; розрахунковий рахунок 260023107491 в АКБ “Юнекс” м. Київ, МФО 322539) заборгованість за спожиту електроенергію за договором № 711/07 від 22.02.2007 р. в сумі 3475,20 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 19.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Богатир К.В.