Ухвала

від 19.03.2013 по справі 1570/3270/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р.Справа № 1570/3270/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М. Г

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес-Агро ЛТД.» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року Приватне підприємство виробничо-комерційна фірма (далі ПП ВКФ) «Велес-Агро» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.01.2012 року № 0000212301 в повному обсязі, від 19.01.2012 року № 0000222301 в частині 845 695 грн. та від 04.04.2012 року № 0000352201 в частині 931 153 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного від 17 жовтня 2012 року адміністративной позов задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 19.01.2012 року № 0000212301 в повному обсязі, від 19.01.2012 року № 0000222301 в частині 845 695 грн. та від 04.04.2012 року №0000352201 в частині 931 153 грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 06.11.2012 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС подано апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Колегією суддів апеляційної інстанції замінено позивача Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Велес-Агро» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Велес-Агро ЛТД.»

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС посилалась на те, що підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ПП «Укрторгтранс», ПП «Река», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», занижено податок на прибуток, оскільки в ході перевірки не встановлено фактів реального здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного від 17 жовтня 2012 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ПП ВКФ «Велес-Агро».

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 18.11.2011 року по 29.12.2011 року, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведена планова виїзна перевірка ПП ВКФ «Велес-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року

В ході зазначеної перевірки податковим органом встановлено порушення ПП ВКФ «Велес-Агро» вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 06.01.2012 року № 22/23-1/31427962 , на підставі якого ДПІ у Суворовському районі м. Одеси винесено податкові повідомлення-рішення: від 19.01.2012 року № 0000212301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, у загальному розмірі 427 383 грн., в тому числі за основним платежем - 341 906 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 85 477 грн.; від 19.01.2012 року № 0000222301, яким повідомлено, що позивачем зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 857.447 грн.: у податковій декларації з ПДВ № 9009332480 від 20.10.2011 року за вересень 2011 року, з урахуванням уточнюючої декларації з ПДВ № 9011609437 від 19.11.2011 року; від 4 квітня 2012 року № 0000352201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, у загальному розмірі 1 027 238 грн., в тому числі за основним платежем - 1 027 085 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 153 грн.

Колегія суддів погоджуєтьтся з висновком суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 19.01.2012 року № 0000212301 в повному обсязі, від 19.01.2012 року № 0000222301 в частині 845 695 грн. та від 04.04.2012 року № 0000352201 в частині 931 153 грн, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Цивільним кодексом України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ № 334/94-ВР), «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР).

Так, п.83.1 ст. 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі -ЗУ № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 ЗУ № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.135.4.1 п.135.4 ст. 135 ПК України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно з пп.135.5.1, пп.135.5.2 п.135.5 ст. 135 ПК України, інші доходи включають: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених пп.153.3.6 п.153.3 ст. 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до п.153.7 ст. 153 цього Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п.138.5 ст. 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

- датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

- датою збільшення витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів), визначена згідно з правилами бухгалтерського обліку.

- витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг, інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 138.10.3, 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10 ст. 138 ПК України, до складу інших витрат включаються: витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг; фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку); інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Пунктом 139.1 ст. 139 ПК України передбачений перелік витрат, які не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі -ЗУ № 168/97-ВР) податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 ЗУ № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч.1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки позивач у січні - червні 2011 року здійснював господарські операції з придбанням товарів з контрагентами ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Река», ПП «Укрторгтранс».

В акті про результати планової виїзної перевірки податковим органом зазначено, що позивачем занижено податок на прибуток, неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП «Река», ПП «Укрторгтранс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що відсутне належне документальне підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

При цьому ДПІ у Суворовському районі м. Одеси посилалась на слідуючі, отримані нею, матеріали:

- Акт від 14.11.2011 року № 303/23-513/36919740-2380, щодо правомірності формування ПП «Река» податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень - квітень 2011 року, складений ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Згідно з цим актом, питома вага загального придбання сформована у значному обсязі за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ново-ком», м. Алчевськ, та ПП «Ардея-Тех», м. Алчевськ, місцезнаходження яких не встановлено, у перевіряючого податкового органу це викликало сумнів щодо реальності здійснення фінансово-господарських операцій із зазначеними контрагентами. Таким чином податковий орган вважав, що усі операції купівлі - продажу ПП «Река» у періоді січень-квітень 2011 року, не спричиняють реального настання правових наслідків, і є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

- Акт від 11.11.2011 року № 300/23-214/36043405, щодо правомірності формування ПП «Укрторгтранс», податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року, складений ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Згідно з вказаним актом питома вага загального придбання сформована у значному обсязі за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Ново-ком», м. Алчевськ, та ПП «Ардея-Тех», м. Алчевськ, які станом на 11.11.2011 року місцезнаходження яких не встановлено, податковим органом зроблено аналогичний висновок, що усі операції купівлі - продажу ПП «Укрторгтранс» у періоді січень-квітень 2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, і є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

- Акт від 11.11.2011 року № 803/23-35554567 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року ,складений Ленінською МДПІ у м. Луганську.

За висновком цього акту усі операції купівлі-продажу ПП «Лугпромстройсантехмонтаж» у періоді з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Висновок ВПМ ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про результати проведення аналізу ПП ВКФ «Велес-Агро», за січень-червень 2011 року, за яким підтверджено відношення підприємства до категорії «вигодонабувачі», встановлено нереальність здійснення фінансово-господарських операцій за січень - березень 2011 року з ПП «Река», ПП «Укрторгтранс», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Крім того в акті від 06.01.2012 року № 22/23-1/31427962, ДПІ у Суворовському районі м.Одеса зазначалось, що до перевірки не надано транспортно-супроводжуючих документів на партії товаро-матеріальних цінностей, яких було придбано, договорів щодо залучення третіх осіб для здійснення перевезення; надані до перевірки первинні документи щодо придбання товаро-матеріальних цінностей не дають змоги визначитись щодо посад осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення (відсутні ініціали та прізвища посадових осіб), інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; при оформленні документів (договори, товарні накладні) використано факсимільне відтворення підпису отримувача ТМЦ - директора ПП ВКФ «Велес-Агро» Хомишинця В.Л.; журнал реєстрації виданих довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей від постачальників не надано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у Суворовському районі м. Одеси стосовно порушення ПП ВКФ «Велес-Агро» п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;пп. 135.4.1 п. 135.4, пп. 135.5.1, пп. 135.5.2 п. 135.5 ст. 135, ст. 137, п.138.2, п.138.4, п.138.5, п.138.8, пп.138.10.2, пп.138.10.3, пп.138.10.5, пп.138.10.6 п.138.10 ст. 138, п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - є необґрунтованими та передчасними.

На обґрунтування неправомірності прийняття відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень у вказаних частинах позивачем наданий детальний розрахунок формування цих сум за періодами, контрагентами та податками.

В судому засіданні в суді першої інстанції представник відповідача погодився із методикою та правильністю розрахунку позивачем цих сум.

Як вбачаєтьсчя з матеріалів справи, між ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» та ПП ВКФ «Велес-Агро» укладено договір поставки № 01/04 від 01.04.2011 року; між ПП «Река» та ПП ВКФ «Велес-Агро» укладено договір поставки № 01111 від 01.11.2010 року; між ПП «Укрторгтранс» та ПП ВКФ «Велес-Агро» укладено договір поставки № 01112 від 01.11.2010 року.

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів та подальшого використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності підприємства, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань, формування валових витрат з податку на прибуток приватних підприємств та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період позивачем надано: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), акти надання послуг, банківські виписки, журнал реєстрації довіреностей, обороти рахунку № 631, реєстри документів, свідоцтва про право власності, витяги про державну реєстрацію прав, витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витяги з Державного реєстру правочинів, договори купівлі-продажу нерухомого майна, договори оренди, технічні паспорти на нежитлові приміщення із додатками.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.08.2012 року, 10.02.2010 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - Приватного підприємства «Река», ідентифікаційний код: 36919740, станом на момент виконання договірних зобов'язань з позивачем, ПП «Река» зареєстровано, відомості про юридичну особу підтверджені, місцезнаходження: 65098, м. Одеса, вул. Ак. Гаркавого, 38, - не змінено.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.08.2012 року, 28.07.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ПП «Укрторгтранс», ідентифікаційний код: 36043405, станом на момент виконання договірних зобов'язань з позивачем, ПП «Укрторгтранс» зареєстровано, відомості про юридичну особу підтверджені, місцезнаходження: 65028, м. Одеса, вул. Болгарська, 25, - не змінено.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.08.2012 року, 16.11.2007 року виконавчим комітетом Луганської міської ради проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ідентифікаційний код: 35554567, станом на момент виконання договірних зобов'язань з позивачем, ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» зареєстровано, відомості про юридичну особу підтверджені, місцезнаходження: 91053, м. Луганськ, вул. 50 лєт образованія СССР, 24, офіс 12, -не змінено.

Частинами 1 та 3 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуютьтся при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 року по справі № 2а/1570/10346/2011 за позовом ПП «Река» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій адміністративний позов ПП «Река» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, - задоволено частково, визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси, щодо проведення невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень - квітень 2011 року, за наслідками яких був складений акт № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки» ПП «Река» код ЄДРПОУ 36919740, щодо правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень-квітень 2011 року»; визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо включення до акту перевірки № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011 року висновків щодо нікчемності правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 228 Цивільного кодексу України), укладених ПП «Река» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП «Река» з податку на додану вартість за січень - квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначена постанова набрала законної сили 11.07.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року по справі № 2а/1570/10344/2011 за позовом ПП «Укрторгтранс» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, адміністративний позов ПП «Укрторгтранс» до ДПІ у Малиновському районі міста Одеси, - задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень - квітень 2011 року, на підставі яких був складений акт № 300/23-214/36043405 від 11.11.2011 року, визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо включення до акта перевірки від 11.11.2011 року № 300/23-214/36043405 висновків щодо нікчемності правочинів (ч.5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України), укладених ПП «Укрторгтранс» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкове зобов'язання ПП «Укрторгтранс» з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за такими правочинами. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 року по справі № 2а/1570/10344/11 за позовом ПП «Укрторгтранс» до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування наказу та визнання протиправними дій, апеляційну скаргу ДПІ у Малиновському районі м.Одеси задоволено частково, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 1862 від 10.11.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки - скасовано, прийнято в цій частині нову постанову якою визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 1862 від 10.11.2011 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Укрторгтранс» (код ЄДРПОУ 36043405). В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2012 року залишено без змін.

Зазначена постанова набрала законної сили 10.04.2012 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справі № 2а-10972/11/1270 за позовом ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання недійсним та скасування наказу від 10.11.2011 року № 1936, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, адміністративний позов ТОВ інспекції у м. Луганську про визнання недійним та скасування наказу від 10.11.2011 року № 1936, визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту № 803/23-35554567 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», код ЄДРПОУ 35554567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року 30.09.2011 року»від 11.11.2011 року. В задоволенні іншої частини вимог, - відмовлено за необґрунтованістю.

Зазначена постанова набрала законної сили 15.03.2012 року.

Дослідивши подані ПП ВКФ «Велес-Агро» документи в підтвердження правомірності правильності декларування позивачем податкових зобов'язань, формування валових витрат з податку на прибуток приватних підприємств та правомірності формування ним податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складанням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

На думку судової колегії, невстановлення податковим органом місцезнаходження постачальників не є підставою для відповідальністі за це покупця, оскільки покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момнент здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано посилаючись на ст.ст. 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що недійсність вчинених контрагентами позивача правочинів, законом прямо не встановлена і таки правочини слід було відносити до оспорюваних, у зв'язку з чим викладені в актах перевірок висновки податкових органів про нікчемність вказаних правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів не виносилися.

Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на порушення п.83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків стали лише та виключно документи та податкова інформація за результатами перевірки інших платників податків -контрагентів позивача, зокрема, без аналізу та надання оцінки: фінансової, статистичної та іншої звітності позивача; регістрів податкового та бухгалтерського обліку позивача, ведення яких передбачено законом, та первинних документів позивача, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ПП ВКФ «Велес-Агро» не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» в частині декларування позивачем податкових зобов'язань, формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2012 року № 0000212301 в повному обсязі, від 19.01.2012 року № 0000222301 в частині 845 695 грн. та від 04.04.2012 року № 0000352201 в частині 931 153 грн. - прийняті необгрунтовано та підлягають скасуванню у зазначених частинах.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного від 17 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв