Рішення

від 20.02.2009 по справі 4/7

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/7

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.02.09 р.                                                                                                       Справа № 4/7                               

17.02.2009р. оголошувалась перерва на 13-00годин на підставі ст.77 ГПК України

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Костюков І.Д. – за довіреністю від 25.01.2009р.,

від відповідача – Гуревич М.А. – за довіреністю від 01.12.2008р.,

за позовом -                  Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєрна Україна” м. Маріуполь

до відповідача -            Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплект” м. Маріуполь

про                                 стягнення 38906,36грн. заборгованості, інфляції, 3%річних та пені, -

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 38906,36грн., з яких: 30471,15грн. - заборгованість, 3297,93грн. - інфляція, 712,92грн. - 3%річних, 4424,36грн. - пеня.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №1/2004 від 23.01.2004року, додаткову угоду №1 від 29.12.2007року до договору,  специфікації №№2,3 до договору, товарно-транспортні накладні, накладні №28 від 18.03.2008року на суму 7867,97грн., №37 від 08.04.2008року на суму 20066,80грн., №37/1 від 30.04.2008року на суму 6174,40грн., №37/2 від 30.04.2008року на суму 1543,60грн. та довіреності серії ЯПГ №089841 від 07.03.2008року, №089842 від 08.04.2008року, по яких отриманий товар відповідачем, рахунки №28 від 18.03.2008року на суму 7867,97грн., №37 від 08.04.2008року на суму 20066,80грн., №37/1 від 30.04.2008року на суму 6174,40грн., №37/2 від 30.04.2008року на суму 1543,60грн., які виставлені відповідачу для оплати, витяги з банківського рахунку №118 від 16.09.2008року на суму 10000,00грн. (згідно рахунку №28 від 18.03.2008року – 4181,62грн.), №133 від 15.10.2008року на суму 1000,00грн. та платіжні доручення в обґрунтування часткової оплати товару.

Позовні вимоги відповідачем не визнані на тій підставі, що ним дійсно одержаний за договором поставки № 1/2004 від 23.01.2004р., строк якого продовжений додатковою угодою № 1 від 29.12.2007р. до 31 грудня 2009року щебінь, але у зв'язку з тим, що якість продукції не підтверджена відповідними документами підприємства-виготовлювача  ДСТУ Б В.2.7.-75-98, він не має  підстав сплачувати отриману продукцію до одержання цих документів.

           Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані сторонами документи, суд встановив, що на розглія суду наданий договір поставки №1/2004 від 23.01.2004року, за яким виникла заборгованість за поставлений позивачем відповідачу щебінь, фракція якого, одиниці вимірювання, ціна, кількість вказані у специфікації № 2 від 01.04.2008р.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі по тексту – ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

2

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір №1/2004 від 23.01.2004року разом із додатковою угодою №1 від 29.12.2007року та  специфікаціями №2 і №3, в яких передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: поставити покупцю товар, що визначений  у специфікації до договору, яка є невід'ємною частиною договору (п. п. 1.1,1.2 договору), а покупець оплачувати товар по факту поставки протягом 3 банківських днів  (п. 5.1 договору), тобто сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару.

На виконання умов п.п. 1.1, 1.2 договору сторони підписали специфікації №№2,3 до договору, в яких узгодили найменування товару, одиницю виміру, ціну, кількість та його вартість.

Також сторонами підписана додаткова угода №1 від 29.12.2007року до договору, в якій сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2009року.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем на підставі довіреностей серії ЯПГ №089841 від 07.03.2008року, №089842 від 08.04.2008року отриманий товар по накладним: №28 від 18.03.2008року на суму 7867,97грн., №37 від 08.04.2008року на суму 20066,80грн., №37/1 від 30.04.2008року на суму 6174,40грн., №37/2 від 30.04.2008року на суму 1543,60грн., всього на загальну суму 35652,77грн.

В цей же день позивачем виставлені відповідачу для оплати рахунки: №28 від 18.03.2008року на суму 7867,97грн., №37 від 08.04.2008року на суму 20066,80грн., №37/1 від 30.04.2008року на суму 6174,40грн., №37/2 від 30.04.2008року на суму 1543,60грн.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 5181,62грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків №118 від 16.09.2008року, №133 від 15.10.2008року.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає  30471,15грн.

Відповідно до п. 4 ст. 268 ГК постачальник повинен засвідчити якісь товарів, що поставляються, належними товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Позивач не виконав ці умови договору – не підтвердив сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача якість поставленого щебеню.

У разі будь-якого порушення постачальником умов договору щодо якості товарів покупець має право відмовитися від прийняття товарів, що не відповідають зазначеним умовам, і від їх оплати.

Але суд приймає до уваги, що за період отримання щебеню і до пред'явлення позову про стягнення вартості поставленого товару ніяких заперечень стосовно поставки неякісної продукції з боку відповідача не пред'являлося.

3

Не доведено  відповідачем і той факт, що продукція, яка одержана без належних документів прийнята на відповідальне зберігання, про що би продавець був належним чином повідомлений.

При виявленні неналежності одержаного щебеня якості діючим ДСТУ і ТУ, а також одержання товару без підтверджування сертифікатами якості чи іншим документом заводу-виготовлювача, покупець має право звернутися з позовом до господарського суду з вимогами до продавця в загальному порядку.

Крім цього, п.3ст.678 ЦК надає покупцю товару неналежної якості, продавцем якого був не виготовлювач, право вимагати заміну товару, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків при пред'явленні вимог до продавця на загальних передбачених законом підставах.

Оскільки відповідачем отриманий товар від позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у п.5.1договору, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Суд приймає до уваги і той факт, що відповідач все ж таки частково оплатив отриманий ним товар в сумі 5181,62грн. платіжними дорученнями №118 від 16.09.2008року, №133 від 15.10.2008року, що підтверджується витягом з банківського рахунку, не висуваючи ніяких вимог до якості товару і неодержання сертифікатів заводу-виготовлювача, тому, враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача залишку  заборгованості в сумі  30471,15грн. в повному обсязі.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3297,93грн. - інфляції, 712,92грн. - 3%річних, суд задовольняє ці вимоги наступним чином:  712,92грн. - 3%річних в повному обсязі, інфляційні після перерахунку, що проведений судом, частково в сумі 2151,23грн., оскільки позивачем наданий необґрунтований розрахунок суми без врахувань строків оплати, тобто інфляційні нараховані з урахуванням місяців, у яких відбувалась поставка товару.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги позивача щодо стягнення з боржника 4424,36грн. пені задовольняються в повному обсязі, виходячи з наступного:

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

4

Так як пеня розрахована у відповідності із Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, в якому зазначено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку, вимоги позивача стосовно застосування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання законні і обґрунтовані.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -

                                                          В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєрна Україна” м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплект” м. Маріуполь про стягнення 38906,36грн. заборгованості, інфляції, 3%річних та пені частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплект”  м. Маріуполь-87500, вул. Таганрогська, 1, ЄДРПОУ 13532916, п/р №26007900175249 в МФ ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Вєрна Україна” м. Маріуполь-87535, пр. Ілліча, 144/2, ЄДРПОУ 30364540, п/р №26006900175239 в МФ ПУМБ м. Маріуполя, МФО 335742 заборгованість в сумі 30471,15грн., 2151,23грн. – інфляційні витрати, 712,92грн. - 3%річних, 4424,36грн. - пені, 377,60грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу, в решті позовних вимог відмовити за недоведеністю.

               Суддя                                                                                                            Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 20.00.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи,

2-позивачу,

1- відповідачу.