Рішення

від 26.03.2013 по справі 5011-12/18900-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/18900-2012 26.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євромодуль-лтд"

Про стягнення 61031,79 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаТелюк С.О. - представник (дов. №91/2012/11/26-10 від 26.11.2012) Від відповідачаЗарубіна Т.М. - представник (дов. б/н від 14.02.2013) Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євромодуль-лтд" про стягнення 61 031,79 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.2012 було порушено провадження у справі № 5011-12/18900-2012 та призначено розгляд справи на 16.01.2013.

Ухвалою від 16.01.2013 відкладено розгляд справи на 15.02.2013.

В судовому засіданні 15.02.2013 оголошено перерву до 22.02.2013.

В судовому засіданні 22.02.2013 оголошено перерву до 27.02.2013.

В судовому засіданні 27.02.2013 оголошено перерву до 05.03.2013.

В судовому засіданні 05.03.2013 оголошено перерву до 12.03.2013.

В судовому засіданні 26.03.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 26.03.2013 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 26.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

15.06.2011 між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Київенерго", як замовником та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євромодуль-ЛТД" , як підрядником було укладено Договір № 922/08-МТЕ:-11, яки підписано представниками сторін і посвідчено печатками сторін, оригінал якого було досліджено в судовому засіданні, належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Умовами вказаного договору сторони погодили, що підрядник зобов'язується у 2011 році за завданням замовника виконати на свій ризик та своїми силами проектно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи, зазначені в пункті 1.2 Договору, поставити обладнання, а замовник - прийняти і оплатити виконані роботи, поставлене обладнання. Найменування робіт: проектно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи з будівництва водопроводу до районної котельні "Берестейська" на вул.. Василенка 1. ( п. 1.1-1.2 договору)

Розділом 3 договору сторони погодили вартість договору:

Відповідно до п. 3.1 вартість договору становить 299 926, 43 грн.

Вартість проектно-вишукувальних робіт згідно з кошторисом на проектні роботи становить 21 867,25 грн., вартість будівельно монтажних робіт згідно з договірною ціною становить 255 270,00грн, вартість обладнання, зазначеного у специфікації обладнання поставки підрядника становить 22 789,18 грн. (п. 3.1.1-3.1.3 договору)

Відповідно до п. 4.1 Договору після підписання Договору замовник протягом 10-та банківських днів перераховує на поточний рахунок підрядника аванс у розмірі 30 % від вартості договору сумою 89 977, 93 грн.

Позивач виконав вимогу п. 4.1 Договору , що підтверджується копією платіжного доручення наяного в матеріалах справи № 6330 від 24.06.2011.

Пунктом 7.2.1 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання робіт за цим Договором підрядник зобов'язаний сплатити на користь замовника неустойку у розмірі 0.1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 днів календарних днів без мотивованої причини додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, невиконаних у строки, визначені цим договором.

Відповідно до п. 10.1 договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2011, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами зобов'язань.

29.12.2011 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 922/08-МТЕ:-11 від 15.06.2011, якою продовжено термін дії Договору до 30.03.2012, а термін виконання робіт - до 25.03.2012 згідно з графіком виконання робіт.

23.03.2012 між сторонами укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 922/08-МТЕ:-11 від 15.06.2011, якою продовжено термін дії Договору до 31.07.2012.

Виконання робіт підтверджується наявними в матеріалах справи актами, а саме:акт здавання -приймання проектно-вишукувальних робіт від 09.12.2011до договору № 922/08-ЖТЕ-11 від 15.06.2011 на суму 21 867,25 грн, акт ом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 р. на суму -87 801,20 грн., актом приймання-передачі устаткування

Позивачем на адресу відповідача надсилалися листи від 19.03.2012 №61/5-477, від 24.05.2012 № 61/6-1059 та від 23.07.2012 № 61/5-1402 (копія наявна в матеріалах справи) з вимогою про виконання робіт передбачених договором підряду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 ЦК України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України встановлює, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням виконання обов'язків зо договором, тому є підстави для застосування встановленої договором відповідальності.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Прострочення відповідачем терміну виконання робіт, передбачених розділом 7 Договорів є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Відповідно до п. 7.2.1 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання робіт за цим Договором підрядник зобов'язаний сплатити на користь замовника неустойку у розмірі 0.1% від вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. За прострочення понад 30 днів календарних днів без мотивованої причини додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості робіт, невиконаних у строки, визначені цим договором.

Однак, суд звертає увагу на той факт, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки, відповідно до ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов»язання, то стягнення з відповідача одночасно неустойки та штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язання, як це передбачено п. 7.2.1 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Згідно п. 7.6 Договору сторони погодили, що за прострочення виконання підрядником зобов'язань, нарахування штрафних санкцій припиняється через рік від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок розміру неустойки

177 417,98 *0.1%:100*274=48 612,53 грн.

У відповідності до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Виходячи із зазначеного вище, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру неустойки.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 24 306,27 грн. (50 % від заявленої позивачем суми неустойки).

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Євромодуль лтд" (04114, м. Київ, вул.. Автозаводська, 74, код ЄДРПОУ 33229858) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" (01001, м. Київ, пл.. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 24 306 (двадцять чотири тисячі триста шість) грн. 27 коп. штрафних санкцій, 643( шістсот сорок три) грн.. 80 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено 01.04.2013

Суддя Л.В. Прокопенко