Рішення

від 28.03.2013 по справі 922/204/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.Справа № 922/204/13-г (н.р. 5023/2954/12)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, м. Харків; 1-а 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна фінансова інспекція в Харківській області, м. Харків; 2-а 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт", м. Харків про стягнення 16456,00 грн. за участю представників:

позивача - Кравченко Т.В. за довіреністю № б/н від 27.03.2013 р.

1-ї 3-ї особи - Стороженко А.І. за довіреністю № 25-16/15631 від 19.11.2012 р.

2-ї 3-ї особи - не з'явився

відповідача - Блага С.В. за довіреністю № б/н від 01.01.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012 р. Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт" безпідставно отриманих коштів (майна) у розмірі 16456,00 грн., якими при здійснені розрахунку виконаних будівельних робіт неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт, чим завищено їх вартість на відповідну суму.

07.08.2012 р. рішенням господарського суду Харківської області залишеним без змін 16.10.2012 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду у позові відмовлено, мотивуючи недоведеністю його вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 р. касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 р. у справі № 5023/2954/12 скасовано, а справу направлено для нового розгляду.

Ухвалою суду по справі від 21.01.2013 р. було призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.02.2013 р. о 15:20.

Державна фінансова інспекція в Харківській області, через канцелярію господарського суду 04.02.2013 р. за вх. № 4297, надала письмові пояснення по справі згідно яких просила суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. Дані письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Харківська міська рада, через канцелярію господарського суду 14.03.2013 р. за вх. № 9705, надала письмові пояснення по справі згідно яких просила суд задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі. Дані письмові пояснення судом долучені до матеріалів справи.

Ухвалами суду по справі від 07.02.2013 р., 21.02.2013, 06.03.2013 р. та 14.03.2013 р. розгляд справи відкладався.

Представники сторін та 1-ї 3-ї особи до початку судового засідання призначеного на 28.03.2013 р., через канцелярію господарського суду 28.03.2013 р. за вх. № Д 237/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 15.03.2013 р. за вх. № 9828, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву представник відповідача просив суд позовні вимоги позивача відхилити. При цьому представник відповідача вказував, що якщо небажані наслідки й наступили для позивача, то наступили вони з вини відповідальних посадових осіб Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради, а не з вини ТОВ БВП «Будсантехремонт», чи його працівників. Також, представник відповідача вказував, що позовні вимоги повинні бути відхилені на підставі ст. 257 ЦК України та ст. 223 ГК України у зв'язку із спливом строку давності.

Представники позивача та 1-ї 3-ї особи в призначеному судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в призначеному судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 1-ї 3-ї особи, встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні", п. 1.4.1.1. плану роботи контрольно-ревізійного відділу в м. Харкові на IV квартал 2011 року та на підставі відповідного направлення проведено планову ревізію фінансового-господарської діяльності управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради за період з 01.11.2008 року по завершений звітний період 2011 року, за результатами якої складено акт Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції в Харківській області від 09.02.2012 року № 810-10-075. Згідно цього акту, суцільною ревізією правильності застосування підвищуючих коефіцієнтів в актах ф.№КБ-2в у 2008 році встановлено випадки необґрунтованого застосування цього коефіцієнту підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробничим підприємством "Будсантехремонт", якими в акті ф.№КБ-2в №1 за листопад 2008 року на суму 123733,82грн. щодо виконання робіт по капітальному ремонту покрівлі нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146а, для врахування впливу умов виробництва ремонтних робіт неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт 1,2, в результаті чого завищено вартість виконаних робіт на 12514,00грн. Аналогічні порушення встановлено і по акту ф.№КБ-2в за грудень 2008 року щодо виконання електромонтажних робіт в нежитловій будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146а, завищення вартості виконаних робіт по якому становила 3942,00 грн. Відповідно до вимог закону підвищуючий коефіцієнт 1,2 дозволяється застосовувати при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт. Документальною перевіркою установлено, що нежитлова будівля по проспекту Героїв Сталінграду, 146а передана управлінню освіти Адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради на підставі розпорядження Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 26.02.2008 №141. За період з 01.01.2008 по 01.02.2012 зазначена нежитлова будівля управлінням освіти не експлуатувалась, відповідно не використовувалась за своїм функціональним призначенням. Виходячи з чого, інспекцією зроблено висновки, що при виконанні ремонтних робіт нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146а були відсутні ускладнювальні фактори їх виконання, тому неправомірно застосовано підвищуючий коефіцієнт 1,2 у відповідних актах.

Посилаючись на порушення товариством Правил визначення вартості будівництва ДБН Д. 1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, що установлено інспекцією у відповідному акті, вимоги ст.1212 Цивільного кодексу України, ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", відмову товариства добровільно відшкодувати відповідні кошти, Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради звернулися до суду з відповідними вимогами.

Рішенням господарського суду Харківської області у справі від 07.08.2012 р., яке було залишено без змін 16.10.2012 р. постановою Харківського апеляційного господарського суду, у позові було відмовлено.

Скасовуючи постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 р. та рішення господарського суду Харківської області від 07.08.2012 р. у справі Вищий господарський суд України вказував, що неможливо погодитися з висновками судів щодо того, що акт контрольно - ревізійного органу не є безумовним доказом у справі, на виконання умов укладених між сторонами у справі договорів № 85 від 17.06.2008р., №155 від 08.12.2008р. щодо капітального ремонту нежитлової будівлі по проспекту Героїв Сталінграду, 146а, оскільки управління освіти узгодили кошторисну документацію, прийняли та оплатили виконані роботи без будь-яких зауважень, тому відсутні підстави для повернення коштів.

При цьому Вищий господарський суд України вказував, що відповідно до ч.4 п.21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету України №668 від 01.08.2005р., у разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням бюджетних коштів або коштів державних підприємств, установ та організацій, договірна ціна визначається відповідно до державних будівельних норм.

Згідно Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених Наказом Держбуду України від 27.08.2000р. N 174 будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення, і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення", діючого на момент виникнення спірних відносин, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації.

За результатами проведеної інспекцією ревізії було установлено порушення вимог п.2 таблиці ДБН Д.1.1-1-2000, неправомірне застосування підвищуючого коефіцієнту 1.2, який застосовується при виконанні ремонтних робіт в будівлях, що експлуатуються за своїм основним функціональним призначенням, і відсутності можливості організувати роботу таким чином, щоб виключити ускладнювальні фактори виконання робіт. Згідно роз'яснень, викладених у Збірнику офіційних документів та роз'яснень "Ціноутворення у будівництві" коефіцієнт 1.2 може застосовуватись тільки у тих випадках, коли будівлі під час виконання ремонтних робіт продовжують експлуатуватись за своїм основним функціональним призначенням (триває навчальний процес, лікувальний процес).

Проте, попередніми судовими інстанціями не було враховано зазначеного, не перевірено належним чином правомірність застосування відповідачем підвищуючого коефіцієнту та отримання спірної суми коштів, за наявності у матеріалах справи документів, якими, за доводами позивача, в повному обсязі підтверджено, що зазначена будівля під час проведення капітального ремонту не експлуатувалась, який здійснювався саме для відкриття навчального закладу, зокрема, наказ Управління освіти Комінтернівської районної Ради № 200 від 27.06.2008р., рішення виконкому Комінтернівської райради м. Харкова № 124 від 20.05.2008р., рішення виконкому ХМР № 1382 від 28.12.2007р., інші. Зазначаючи, що будівля є такою, що експлуатується з часу підписання акту про прийняття її в експлуатації

При цьому суд зазначає, що під час нового розгляду справи не були встановлені обставини в підтвердження того, що зазначений об'єкт був прийнятий до експлуатації до моменту проведення відповідних робіт, та відповідні докази в підтвердження цього до суду учасниками судового процесу не були надані до суду.

Щодо посилань відповідача про пропущення строку позовної давності господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що позивач довідався про порушення свого права та особу, яка його порушила, з акту Харківської об'єднаної державної фінансової інспекції в Харківській області № 810-10-075, який був складений 09.02.2012 р., господарський суд приходить до висновку, що строк позовної давності на час подання позивачем відповідного позову до суду не сплинув, а посилання відповідача щодо пропущення строку позовної давності є безпідставними у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, у зв'язку чим вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

З урахуванням вищезазначеного господарський суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду Харківської області у розмірі 1609,50 грн. та подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду у розмірі 847,75 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Також, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь державного бюджету України судовий збір у розмірі 804,75 грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 223 Господарського кодексу України, ст.ст. 257, 261, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт" (61002, м. Харків, вул. Мельникова; м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 171/1; ідентифікаційний код 32134671; п/р 26008000077656 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 94; ідентифікаційний код 02146297; р/р 35412003001862 В ГУДКСУ в Харківській області, м. Харків, МФО 851011) безпідставно отримані кошти у розмірі 16456,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт" (61002, м. Харків, вул. Мельникова; м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 171/1; ідентифікаційний код 32134671; п/р 26008000077656 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Управління освіти адміністрації Комінтернівського району Харківської міської ради (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 94; ідентифікаційний код 02146297; р/р 35425012001862 В ГУДКСУ в Харківській області, м. Харків, МФО 851011) судовий збір за подання позовної заяви до господарського суду Харківської області у розмірі 1609,50 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду у розмірі 847,75 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-виробниче підприємство "Будсантехремонт" (61002, м. Харків, вул. Мельникова; м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 171/1; ідентифікаційний код 32134671; п/р 26008000077656 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 804,75 грн. за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.04.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.