Рішення

від 20.01.2009 по справі 10/568/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/568/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09                                                                                 Справа №  10/568/08

Суддя   Алейникова Т.Г.

За позовом:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс», м. Бердянськ

До відповідача: ЗАТ «СК «АХА Страхування»в особі Запорізької філії ЗАТ  «СК «АХА Страхування»(до зміни найменування –ЗАТ «СК «ВЕСКО»в особі Запорізької філії ЗАТ «СК «ВЕСКО»)

Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ «Бюро Верітас Україна»(99028, м. Севастополь, вул. Рєпіна, 1)

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Відкрите акціонерне товариство  «Райффайзен Банк Аваль»в особі Запорізької обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль»(69063, м. Запоріжжя, вул. Тургенєва, 29)

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

ТОВ «Почерк», м. Запоріжжя, вул. Кабельників, 138А, код ЄДРПОУ 22138510)

Про стягнення суми 138630,74 грн.

                                                                                                                            Суддя  Т.Г. Алейникова

Представники:

Позивача: не з'явився           

Відповідача: Данилова Т.А. –представник за довіреністю № 129718 від 13.01.2009 р.

Третя особа-1: не з'явився

Третя особа-2:не з'явився

Третя особа-3:не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Базовий Азовський Рибопереробний комплекс» (надалі –Позивач) звернулось з позовом про стягнення страхового відшкодування у сумі 96402 гривні 50 копійок у відповідності з договором страхування від 04.04.2007 р. № 02-вт\07 зп. У ході судового розгляду справи Позивач збільшив позовні вимоги, а саме просив стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «ВЕСКО»в особі Запорізької філії ЗАТ «СК «ВЕСКО»страхове відшкодування у сумі 119154 гривні 42 копійки, додаткові витрати зі сплати нарахованих банком відсотків за користування кредитом у сумі 9836 гривень 07 копійок, витрати по попередженню (мінімізації) розміру збитків і витрат на рятування судна у сумі 9640 гривень 25 копійок, а також понесені ним судові витрати. Позовні вимоги Позивач обґрунтовує настанням страхового випадку з риболовним судном «Надежда».

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «ВЕСКО»в особі Запорізької філії ЗАТ «СК «ВЕСКО»(надалі –Відповідач) позову не визнає повністю, посилаючись на те, що відповідно до умов договору страхування  від 04.04.2007 р. № 02-вт/07зп страховий випадок не настав, оскільки обставини пошкодження застрахованого майна не підпадають під жодний зі страхових ризиків, передбачених договором страхування.

У ході розгляду справи відповідачем були надані документи про зміну назви на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», надані нові банківські реквізити.

Ухвалою 11.11.08р до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача було притягнуто ТОВ «Бюро Верітас Україна»

Ухвалою суду від 21.11.2008 року до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача було притягнуто ТОВ «Почерк», як власника судна, а також ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», як Вигодонабувача за договором страхування.

Розглянувши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2007 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір страхування водного транспортного засобу  № 02-вт/07зп (надалі –Договір страхування), відповідно до якого було застраховане риболовне судно «Надежда». Володільцем застрахованого риболовного судна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Почерк», а Вигодонабувачем за договором страхування є ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ. Застраховане майно є предметом застави згідно Іпотечного договору № 010/17-22/491/4 від 04 квітня 2007 року і є забезпеченням виконання зобов'язань Страхувальника перед Вигодонабувачем щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Страхувальнику, згідно з кредитним договором № 010/17-22/491 від 04 квітня 2007 року.

          Відповідно до пункту 1.1. Договору страхування Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію за цим договором, а Страховик зобов'язується відшкодувати збитки, понесені Страхувальником внаслідок настання страхових випадків, у порядку і на умовах, встановлених Договором страхування.

Згідно  до п. 2.1.Договору страхування, страховим випадком за цим Договором є факт загибелі (фактичної або конструктивної) або пошкодження судна унаслідок вказаних нижче подій: 2.1.1.Перевертання судна; 2.1.2.Зіткнення з іншими суднами; 2.1.3.Пожежа; 2.1.4.Аварійне скидання майна з судна; 2.1.5.Контакт  (зіткнення або удар) з об'єктами берегової транспортної інфраструктури, доками, портовими спорудами, портовим устаткуванням або літальними апаратами, а також падаючими з них предметами; 2.1.6.Землетрус, виверження вулкана або удар блискавки; 2.1.7.Завантаження, розвантаження, переміщення майна, оснащення і оснащення, машинного устаткування і палива; 2.1.8.Вибух; 2.1.9.Пропажа судна без вісті; 2.1.10.Крадіжка судна.

          02 квітня 2008 року Позивач надав Відповідачу Повідомлення про подію, відповідно до якого 01 квітня 2008 року у 07 годин 10 хвилин в акваторії Керченського рибного порту сталася аварійна подія з дейдвудним пристроєм кормової частини риболовного судна «Надежда»по одному з наступних пунктів - п.п.2.1.2., 2.1.5. пункту 2 - договору страхування № 02-вт\07 зп.

          З метою розслідування страхового випадку Відповідачем для встановлення причин пошкодження судна був залучений морський сюрвейер ТОВ «Бюро Верітас Україна», яким був складений звіт про огляд судна і здійснені інші заходи для встановлення обставин завдання пошкоджень судну. За результатами розслідування, Відповідачем був зроблений висновок про те, що пошкодження дейдвудного пристрою судна не є страховим випадком, оскільки Позивачем не були підтверджені обставини, які за договором страхування, можуть вважатись страховим випадками і з виникненням яких пов'язаний обов'язок зі сплати страхового відшкодування. За цих підстав Позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

          Позивач вважає відмову Відповідача незаконною, у судове засідання для підтвердження обставин настання страхового випадку ним були надані матеріали внутрішнього розслідування події з судном, у тому числі судовий акт попереднього розслідування аварійної морської події, затверджений капітаном МРТК «Надежда»01.04.2008 р., Сповіщення про аварійну морську подію від 01.04.200 р., яке підписане директором ТОВ «Почерк», акт розслідування аварійної морської події затверджений 17.04.2008 року, складений комісією у складі робітників МРТК «Надежда», а також інші документи, підтверджуючі настання аварійного випадку з судном.

          До матеріалів справи судом долучено й офіційні матеріали розслідування аварійної морської події з риболовним судном МРТК «Надежда», яке проведено у зв'язку з запитом суду комісією, призначеною наказом Державної інспекції з безпеки мореплавства флоту рибного господарства (надалі –Держрибфлотінспекція) і результати якого, затверджені її Головою 08.12.2008 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням уточненої суми позовних вимог і пояснив, що 01.04.2008 року сталась аварійна морська подія з судном МРТК «Надежда», а саме поломка дейдвудного пристрою кормової частині судна у результаті зіткнення зі знаряддями лову, про що свідчить наявність в районі дейдвудного пристрою залишків цих знарядь лову. З цих підстав позивачем надано до відповідача повідомлення про настання страхових випадків з судном, передбачених п.2.1.2., 2.1.5. Договору страхування. У позовній заяві Позивач послався на те, що страховий випадок з риболовним судном «Надежда»настав з причин, зазначених у п.2.1.5. Договору страхування, тобто внаслідок контакту судна   (зіткнення або удару) з об'єктами берегової транспортної інфраструктури, доками, портовими спорудами, портовим устаткуванням або літальними апаратами, а також падаючими з них предметами

Представник Відповідача у судовому засіданні позов не визнав повністю і  пояснив, що відповідно до всіх обставин справи, пошкодження дейдвудного пристрою застрахованого судна не є страховим випадком, оскільки по обставинам його виникнення не підпадає ні під один зі страхових ризиків, зазначених у п. 2 договору страхування. Свої доводи мотивує тим, що відсутність факту зіткнення, як страхового випадку, було підтверджено розслідуванням Держрибфлотінспекції від 08.12.2008 року, відповідно до якого намотка сторонніх предметів на гребний вал не є зіткненням, а є іншими пошкодженнями судна згідно законодавчої класифікації аварійних морських подій, яке згідно до умов договору страхування не є застрахованим ризиком. Крім того, представник Відповідача вважає, що час, місце та обставини, при яких безпосередньо сталася намотка сторонніх предметів на гребний вал виявити не можливо, про що є висновок комісії Держрибфлотінспекції. Представник Відповідача вважає відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу законною і обґрунтованою, оскільки пошкодження пристроїв судна, які стались внаслідок інших підстав, ніж ті що зазначені у договорі як страхові випадки, не може за законодавством вважатись страховим випадком.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Бюро Верітас Україна» у судовому засіданні пояснив, що до ТОВ «Бюро Верітас Україна»надійшло замовлення Відповідача про проведення сюрвейерського огляду пошкоджень риболовного судна «Надежда», яке знаходилось на КМЗ «Фрегат». Прибувши до м.Керч він, як спеціаліст, здійснив такий огляд. У ході огляду, відразу після осушення доку, ним було оглянуті перо  керма, гвинт, та насадка. Ані у процесі осушення доку, ані після нього, ніяких сторонніх предметів або пошкоджень пера керма, гвинта або насадки ним не було  виявлено. Про відсутність сторонніх предметів і пошкоджень на пері керма, гвинті або насадці  він робив висновки на підставі візуального огляду усього вище переліченого, а також дейдвудного пристрою у розібраному вигляді. Письмовою фіксацією ходу огляду і його результатів є «Звіт про дослідження дейдвудного пристрою МРТК «Надежда»№ SVP/NS/2008/001», зміст якого він підтвердив у судовому засіданні. Представник третьої особи також пояснив, що у будь-які комісії, створені з метою фіксування факту наявності залишків знарядь лову в районі дейдвудного пристрою, представники позивача  його не запрошували і не залучали. Також пояснив, що намотка сторонніх предметів(канатів, сіток) на гребний вал будь-якого судна можлива, але за класифікацією морських аварійних подій вона не є зіткненням суден і якщо її своєчасно виявити і усунути, великої шкоди судну вона не завдасть.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача –ТОВ «Почерк»у судовому засіданні підтримав доводи позивача.

Представник третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача –ВАТ «Райффайзенбанк Аваль»у судове засідання не з'явився, письмових пояснень щодо суті спору не надав.

Дослідивши всі матеріали, надані сторонами до суду з метою підтвердження свої доводів та заперечень, а також матеріали, надіслані до суду з Державної інспекції з безпеки мореплавства флоту рибного господарства, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають у зв'язку з наступним.          

Згідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський   суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України , за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що позивачем не доведено, що поломка дейдвудного пристрою риболовного судна «Надежда»сталася за обставин, які визначені у переліку страхових випадків, викладеному у п.2 Договору страхування.

Суд вважає, що документи, надані позивачем у підтвердження своїх доводів про настання страхового випадку, передбаченого пунктом 2.1.5. Договору страхування (п. 2.1.5.- Контакт  (зіткнення або удар) з об'єктами берегової транспортної інфраструктури, доками, портовими спорудами, портовим устаткуванням або літальними апаратами, а також падаючими з них предметами) - не містять жодних фактичних даних, які б підтверджували факт контакту з зазначеними об'єктами, а як наслідок –не підтверджують  і факт настання страхового випадку.

          Так, відповідно до  Акту розслідування аварійної морської події, затвердженого капітаном МРТК «Надежда»17.04.2008 року, аварійна морська подія, внаслідок якої судно частково втратило морехідні якості і був пошкоджений дейдвудний пристрій, була класифікована Позивачем як морський інцидент (пункт 12 Акту розслідування). Можливою причиною аварійної морської події  у цьому Акті зазначено зіткнення з знаряддями лову (іншими судами) - п. 10 Акту розслідування.

          Ніяких фактичних даних про обставини зіткнення з об'єктами берегової транспортної інфраструктури, доками, портовими спорудами, портовим устаткуванням або літальними апаратами, а також падаючими з них предметами ні у цьому акті, ні в будь яких інших документах, наданих позивачем,  не міститься.

          Більш того, відповідно до розслідування, проведеного компетентнім державним органом –комісією Держрибфлотінсекції, у складі якої приймав участь і представник Позивача, були спростовані результати розслідування аварійної морської події, проведеного позивачем самостійно, без залучення представників компетентних органів.

Так, у ході судового розгляду справи, Державним комітетом рибного господарства була визнана необхідність створення спеціальної комісії для розслідування даної події. Наказом № 126 Держрибфлотінспекції від 17.11.2008 року таку комісію було створено у складі 5 осіб, у тому числі у її склад увійшов представник Позивача.

За результатами розслідування комісією був складений офіційний Акт розслідування  аварійної морської події, який 08.12.2008 року був затверджений Начальником Держрибфлотінспекції України. Зазначений акт був наданий у матеріали справи.

          Як вбачається з цього Акту розслідування  аварійної морської події  і зазначено  у пункті 6, факти: 1) намотки сторонніх предметів (сітки, канату капронового) на гребний вал, а внаслідок цього, й 2) пошкодження дейдвудного пристрою (оплавлення кормової частини дейдвудної втулки, заповнення канавок охолодження, пошкодження та відсутність частин матеріалу втулки) - дійсно мали місце. Але, як зазначається у цьому ж пункті Акту розслідування - час, місце та обставини при яких безпосередньо сталася намотка сторонніх предметів на гребний вал виявити не можливо.

          Суд належно оцінює те, що зазначений Акт розслідування, затверджений головою Держрибфлотінспекції, був складений за участю представника позивача і підписаний ним, а тому  критично оцінює твердження представника позивача у судовому засіданні про будь які інші обставини факту намотування сітки і канату на гребний вал судна, оскільки ці твердження не підтверджені жодним доказом і неодноразово змінювались позивачем уході розгляду справи.

Судом встановлено, що згідно до п.п. 8.1. п.8 акту розслідування Аварійної морської події, затвердженого Головою Держрибфлотінспекції, аварійна морська подія з риболовним судном Позивача  була класифікована комісією як навігаційне АМП (пункт 1.1.7, обліковий індекс ВХ).

          Відповідно до законодавства України порядок фіксування, розслідування і класифікації аварійних морських подій встановлений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року N 516, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2006 р. за N 959/12833 «Про затвердження Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами»(надалі за текстом –Положення). У Додатку № 1 до цього Положення міститься «Класифікаційна таблиця аварійних морських подій за видами, причинами та наслідками».

          Відповідно до цієї таблиці у п.1.1.7., обліковій індекс ВХ, викладені ознаки певної аварійної морської події і обставин за яких вона може статися, а саме: «1.1.7. Інші пошкодження - пошкодження корпусу, механізмів, систем, пристроїв і елементів судна та інші матеріальні збитки, які судно зазнало під час плавання з причин,пов'язаних із судноводінням та впливом зовнішніх умов, які не перелічені в 1.1.1.-1.1.6. (намотування троса або сітки на гребний гвинт, пошкодження знарядь судна флоту рибного господарства, що із судном, самим судном чи об'єктами, плавають або стоять у морі, тощо).

          У суду не має підстав сумніватись у змісті цього акта та компетентності осіб, якими він підписаний.

Після дослідження акту розслідування Держрибфлотінспекції у сукупності зі всіма іншими матеріалами справи, суд дійшов висновку, що пошкодження елементів судна Позивача, які воно зазнало з причин впливу зовнішніх умов, а саме намотування троса або сітки на гребний вал, ніяким чином не пов'язано з зіткненням суден, на якому наполягав Позивач судовому засіданні, оскільки зіткнення суден є подією, зазначеною у п.1.1.2, обліковий індекс ВЗ «Класифікаційної таблиці аварійних морських подій за видами, причинами та наслідками».  

          Як вбачається, кваліфікації події з судном Позивача за цим пунктом класифікаційної таблиці, комісією не зроблено. Відсутність факту будь якого зіткнення підтверджується також листом Держрибфлотінспекції № 18/709 від 07.11.2008 року, відповідно до якого подію з судном «Надежда»не можна вважати пов'язаною з зіткненням суден.

Інші докази, які є у матеріалах справи, не містять інформації, про достовірно і належним чином встановлені причини настання аварійної морської події, які б підпадали під страхові випадки, встановлені сторонами у Договорі страхування.

Твердження позивача про те, що записи у судовому  журналі  підтверджують настання страхового випадку, передбаченого умовами договору страхування, не знайшли підтвердження у судовому засіданні. Так, запис у судовому журналі від 01 квітня 2008 року: «07.10. Появились  посторонние шумы и скрежет в кормовой части в районе дейдвуда», не свідчить про факт настання страхового випадку, оскілки ці ознаки (наявність шуму та скрежету), ніяким чином не відносяться до страхових випадків, зазначених у п.2.1. Договору страхування..

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати пошкодження та поломку дейдвудного пристрою риболовного судна «Надежда»страховим випадком , передбаченим договором страхування між Позивачем і Відповідачем. Суд приходить до висновку, що за фактичних обставин, які зафіксовані у матеріалах справи і які досліджені у судовому засіданні, поломка дейдвудного пристрою не є страховим випадком відповідно до умов Договору страхування.

Суд вважає, що позивач не довів факт події, яка передбачена договором страхування між позивачем і відповідачем і з настанням якої у відповідача повинен був виникнути обов'язок виплатити позивачу страхове відшкодування, згідно ч.2 ст. 8 Закону України «Про страхування», ст.979 Цивільного кодексу України.

З цих підстав суд вважає таким що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача  суми страхового відшкодування у розмірі 119154 гривні 42 копійки.

Суд також вважає такими, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з Відповідача додаткових затрат зі сплати відсотків, нарахованих банком за користування Позивачем кредитом, у сумі 9836 гривень 07 копійок за кредитним договором, укладеним між позивачем і третьою особою-3 від 03.042007 року № 010/17-22/491.

Відповідно до кредитного договору, а також статей 1048,1054 Цивільного кодексу України, особою, зобов'язаною виконувати кредитні зобов'язання у порядок та строки визначені цим договором є Позивач. Відповідач не є стороною за кредитним договором і не має обов'язку щодо виконання зобов'язань по кредитному договору за Позивача. Крім того, у п.3.7. Договору страхування зазначено, що  збитки Страхувальника від втрати фрахту та будь які інші побічні (не прямі) збитки відшкодуванню не підлягають.

Суд вважає, що не підлягають задоволенню також вимоги Позивача про стягнення з Відповідача  витрат по попередженню (мінімізації) розміру збитків і витрат на рятування судна в сумі 9640 грн.20 коп. Зазначені витати підлягають відшкодуванню тільки, якщо вони наступили унаслідок страхового випадку. Оскільки страховий випадок із застрахованим майном не наступив, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.

          Керуючись ст. 526, 979, 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про страхування», ст. 49.82,84,85  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

          У позові      відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                       Алейникова Т. Г.

Рішення підписане 20.01.2009 р.