Постанова

від 06.08.2009 по справі 10/568/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/568/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2009 р.                                                                                    № 10/568/08  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс"

(далі –ТОВ "БАРК")

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду

від08.04.09

у справі№ 10/568/08

господарського судуЗапорізької області

за позовомТОВ "БАРК"

дозакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" в особі Запорізької філії

(далі – Страхова компанія),

треті особи:товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро Верітас Україна" (далі –ТОВ "Бюро Верітас Україна"),

відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Запорізької обласної дирекції

(далі –Банк),

товариство з обмеженою відповідальністю "Почерк" (далі –ТОВ "Почерк"),

простягнення 138 630,74 грн.

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з‘явились;

- відповідача:Бєлая О.С. (за дов. № 353-09/3 від 19.02.09);

- третіх осіб:ТОВ "Бюро Верітас Україна":не з‘явились;

Банку:не з‘явились;

ТОВ "Почерк":не з‘явились.

Ухвалою від 15.06.09 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючого –Першикова Є.В., суддів –Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., касаційну скаргу ТОВ «БАРК»б/н від 27.04.09 було прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.08.09.

Вказана ухвала суду була направлена сторонам у справі в установленому порядку, документів, які б свідчили про її неотримання сторонами у справі, до Вищого господарського суду України не надходило, отже усіх учасників судового процесу відповідно до ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 06.08.09 будь-яких письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило. У судове засідання 06.08.09 представники ТОВ «БАРК», ТОВ "Бюро Верітас Україна", Банку та ТОВ "Почерк" не з'явились.

Враховуючи, що ухвалою про призначення справи до розгляду учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а на момент розгляду справи у судовому засіданні 06.08.09 клопотань про відкладення розгляду справи до колегії суддів Вищого господарського суду України не надходило, справа розглядалась за наявними матеріалами справи, за участю представника Страхової компанії.

Про вказані обставини представника Страхової компанії повідомлено на початку судового засідання 06.08.09. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представника сторони, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 06.08.09 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 20.01.09 господарського суду Запорізької області (суддя Алейникова Т.Г.) у задоволенні позовних вимог ТОВ «БАРК»відмовлено.

Постановою від 08.04.09 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого - Кагітіної Л.П., суддів –Колодій Н.А., Шевченко Т. М.) апеляційну скаргу ТОВ «БАРК»залишено без задоволення, а рішення від 20.01.09 господарського суду Запорізької області –без змін.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "БАРК" не доведено, що поломка дейдвудного пристрою застрахованого судна сталася саме за обставин, які визначені у переліку страхових випадків, визначених договором страхування.

Не погодившись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ "БАРК" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 08.04.09 Запорізького апеляційного господарського суду скасувати, та прийняти по справі нове рішення, яким позовні його вимоги задовольнити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту було порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема: ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

У своєму відзиві на касаційну скаргу Страхова компанія щодо доводів скаржника заперечує, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу ТОВ "БАРК" залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника сторони, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, 04.04.07 між ТОВ "БАРК" (Страхувальник) та Страховою компанією (Страховик) було укладено договір страхування водного транспортного засобу № 02-вт/07ЗП (далі –Договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано риболовне судно "Надежда", володільцем якого є ТОВ "Почерк", а вигодонабувачем за Договором страхування –Банк.           

Разом з тим, судами встановлено, що застраховане майно є предметом застави згідно іпотечного договору № 010/17-22/491/4 від 04.04.07 і є забезпеченням виконання зобов'язань Страхувальника перед Вигодонабувачем (Банклм) щодо погашення заборгованості по кредиту, виданому Страхувальнику, згідно з кредитним договором № 010/17-22/491 від 04.04.07.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно п. 1.1 Договору страхування, Страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію за цим Договором, а страховик зобов'язується відшкодувати збитки, понесені Страхувальником внаслідок настання страхових випадків, у порядку і на умовах, встановлених даним Договором страхування.

Також, судами встановлено, що відповідно до п. 2.1 Договору страхування, страховим випадком за цим Договором є факт загибелі (фактичної або конструктивної) або пошкодження судна внаслідок вказаних нижче подій: 2.1.1 Перевертання судна; 2.1.2 Зіткнення з іншими судами; 2.1.3 Пожежа; 2.1.4 Аварійне скидання майна з судна; 2.1.5 Контакт (зіткнення або удар) з об'єктами берегової транспортної інфраструктури, доками, портовими спорудами, портовим устаткуванням або літальними апаратами, а також падаючими з них предметами; 2.1.6 Землетрус, виверження вулкана або удар блискавки; 2.1.7 Завантаження, розвантаження, переміщення майна, оснащення і оснащення, машинного устаткування і палива; 2.1.8 Вибух; 2.1.9 Пропажа судна без вісті; 2.1.10 Крадіжка судна.

Згідно п. 3.7 Договору страхування, збитки страхувальника від втрати фрахту та будь які інші побічні (не прямі) збитки відшкодуванню не підлягають.

Витрати по попередженню (мінімізації) розміру збитків і витрат на рятування судна підлягають відшкодуванню у разі, якщо вони настали внаслідок страхового випадку.

Вирішуючи спір, місцевий та апеляційний суд встановили, що 02.04.08 ТОВ "БАРК" надало Страховій компанії повідомлення про подію, відповідно до

якого 01.04.08 о 07 годині 10 хвилин в акваторії Керченського рибного порту сталася аварійна подія з дейдвудним пристроєм кормової частини риболовного судна "Надежда" по одному з наступних пунктів –п.п. 2.1.2, 2.1.5 п. 2 Договору страхування.

Судами взято до уваги, що згідно матеріалів справи, з метою розслідування страхового випадку Страховою компанією для встановлення причин пошкодження судна було залучено морський сюрвейер ТОВ "Бюро Верітас Україна", яким складено звіт про огляд судна і здійснені інші заходи для встановлення обставин завдання пошкоджень судну. За результатами розслідування, Страховою компанією було зроблений висновок про те, що пошкодження дейдвудного пристрою судна не є страховим випадком, оскільки ТОВ "БАРК" не були підтверджені обставини, які за Договором страхування, можуть вважатись страховим випадками і з виникненням яких пов'язаний обов'язок зі сплати страхового відшкодування. З урахуванням наведеного Страхова компанія відмовила ТОВ "БАРК" у виплаті страхового відшкодування.

При цьому, попередніми судовими інстанціями були відхилені надані ТОВ "БАРК" в підтвердження позовних вимог матеріали внутрішнього розслідування події з судном, у тому числі судовий акт попереднього розслідування аварійної морської події, затверджений капітаном МРТК "Надежда" 01.04.08, сповіщення про аварійну морську подію від 01.04.08, підписане директором ТОВ "Почерк", та акт розслідування аварійної морської події, затверджений 17.04.08, складений комісією у складі робітників МРТК "Надежда".

Разом з тим, судами встановлено, що відповідно до акту розслідування аварійної морської події, затвердженого капітаном МРТК "Надежда" 17.04.08, аварійна морська подія, внаслідок якої судно частково втратило морехідні якості і було пошкоджено дейдвудний пристрій, була класифікована

ТОВ "БАРК" як "морський інцидент". Можливою причиною аварійної морської події зазначено зіткнення із знаряддями лову (іншим судном).

Водночас, судами першої та апеляційної інстанцій було взято до уваги наказ Держрибфлотінспекції № 126 від 17.11.08, яким для розслідування даної події, було створено спеціальну комісію у складі 5 осіб, у тому числі і за участю ТОВ "БАРК". За результатами розслідування було складено акт розслідування аварійної морської події, затверджений Начальником Держрибфлотінспекції України 08.12.08, і підписаний представником ТОВ "БАРК", за змістом якого визначено факт намотки сторонніх предметів (сітки, канату капронового) на гребний вал, а внаслідок цього, й пошкодження дейдвудного пристрою (оплавлення кормової частини дейдвудної втулки, заповнення канавок охолодження, пошкодження та відсутність частин матеріалу втулки).

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що основні положення, які регулюють правову основу договору страхування визначено у гл. 67 Цивільного кодексу України.

Так, за змістом ст. 979 цього Кодексу за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України страхувальник, зокрема, зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Отже, правовий аналіз норм чинного законодавства та положень спірного Договору страхування свідчить про те, що на ТОВ "БАРК" обов'язку щодо доведення визначеними доказами факту скоєння певної страхової події, покладено не було.

Згідно положень п.п. 2, 3, 4 ст. 988 вказаного Кодексу страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором; відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що попередніми судовими інстанціями правової оцінки питанню вчинення Страховою компанією протягом визначеному законом терміну відповідних дій, надано не було.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що ст. 990 Цивільного кодексу України чітко визначено умови та порядок здійснення страхової виплати: страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Проте, як вбачається зі змісту оскаржених судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій юридичного аналізу питанню наявності страхового акту в контексті вказаного правового положення, не надавалось.

Статтями 991, 992 Цивільного кодексу України передбачено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

У разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Окрім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що судами при вирішення спору не було взято до уваги специфіку спірних правовідносин, та не застосовано спеціальне законодавство, що їх регулює.

Так, колегія суддів Вищого господарського суду України вказує, що за визначенням, морське страхування –це частина транспортного страхування, яке охоплює страхування суден, вантажів, фрахту та пов'язаних з ними майнових інтересів від небезпек чи випадковостей, яких зазнало судно чи вантаж при перевезенні водними шляхами. Основні ризики, які страхувальник приймає на себе: збитки від пожежі, бурі та інших стихійних лих, від зіткнення суден, посадки на міль, зникнення судна безвісти. Крім того, при морському страхуванні, як правило, покриваються витрати по загальній аварії, а також збитки, пов'язані з крадіжкою, зникненням, недоставленням вантажу, та ін.

Відповідно до визначення, наведеного у п. 1.4 Положення про класифікацію, порядок розслідування та обліку аварійних морських подій із суднами, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.05.06 № 516 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.08.06 за № 959/12833), аварійна морська подія (далі –АМП) –це подія, що виникла в результаті експлуатації судна чи у зв'язку з нею, яка спричинила або могла спричинити людські жертви, або заподіяти шкоду здоров'ю людей, загибель судна або втрату його морехідного стану, а також забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно приписів п.п. 6.1, 6.4, 6.5, 6.6 Положення облік і аналіз АМП здійснюється Укрморрічфлотом, Держфлотінспекцією України, Держрибфлотінспекцією, капітанами морських портів та судновласниками.

Капітани морських портів ведуть документальний та комп'ютерний облік усіх АМП, які розслідують. Документальний облік ведеться в журналі обліку АМП за формою, наведеною у додатку 9 до цього Положення. На кожну АМП заводиться справа, якій присвоюється номер, за яким зареєстрована заява капітана судна про АМП. Одночасно в обов'язковому порядку ведеться комп'ютерний запис матеріалів розслідування, актів розслідування АМП.

Відомості про АМП, документальні докази обставин АМП, матеріали розслідувань, проведених капітаном судна, а також копії актів будь-яких розслідувань АМП, у тому числі розслідування, здійснені альтернативними комісіями, створеними за ініціативою судновласника, обліковуються і зберігаються у судновласника або на судні в порядку, установленому судновласником.

Копії матеріалів і актів розслідування АМП, що складені комісіями всіх рівнів, направляються на адресу Держфлотінспекції України або Держрибфлотінспекції (згідно з розподілом відповідальності за розслідування АМП) електронною поштою і на паперових носіях у тижневий термін після завершення розслідування.

Оригінали матеріалів і актів розслідування АМП зберігаються до остаточного розслідування у справах відповідної комісії чи у капітана порту (якщо розслідування здійснювалося ним) або до завершення адміністративних, цивільних або карних справ, якщо такі виникнуть у зв'язку з АМП, після чого надсилаються до архівів Держфлотінспекції України або Держрибфлотінспекції.

Відповідно до п.п. 1.1.2 Додатку до п. 2.3 Положення, зіткнення –це контакт або зіткнення суден між собою в процесі їхнього руху або руху одного з них; контакт із судном, яке стоїть на якорі або на мілині; контакт з будь-яким об'єктом або предметом, що згідно з Конвенцією про міжнародні правила попередження зіткнення суден у морі, 1972 року, є судном; контакт із спорудою, що стоїть у морі окремо (нафтобурова платформа, вишка тощо), пошкодження знарядь промислу судна флоту рибного господарства, що з'єднані із судном, іншими суднами. 

За змістом ст. 15 Кодексу торговельного мореплавства України риболовне судно –це будь-яке торговельне судно, що використовується для рибного або іншого морського промислу. Знаряддя промислу є невід'ємною частиною риболовного судна, у зв'язку з чим морські події, пов'язані з пошкодженням знарядь промислу риболовного судна іншими суднами, класифікуються як зіткнення суден у морі.

Разом з тим, за визначенням, в даному контексті знаряддя промислу –це знаряддя лову та інші технічні засоби, що використовуються для ведення рибного промислу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі. Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній сказі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа –направленню на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий Азовський Рибопереробний Комплекс" б/н від 27.04.09 задовольнити частково.

Рішення від 20.01.09 господарського суду Запорізької області та постанову від 08.04.09 Запорізького апеляційного господарського суду у справі № 10/568/08 господарського суду Запорізької області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська