Рішення

від 03.02.2009 по справі 41/95-5/97-08-3888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/95-5/97-08-3888

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2009 р.Справа  № 41/95-5/97-08-3888

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                             Могил С. К.

при секретарі судового засідання             Вдовіченко В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Громова А. О., на підставі довіреності;

від відповідача: не з'явився.

В судових засіданнях оголошувались перерви з 13.10.2008 року до 22.10.2008 року та з  02.02.2009 року до 03.02.2009 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ”  про стягнення 4 143, 83 грн. –

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Ізмаїльських електричних мереж та Відкритим акціонерним товариством „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” 15.09.2006 року разом з додатками було укладено договір №873 про постачання електричної енергії.

У відповідності до укладеного договору, він набрав чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заява від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. У матеріалах справи відсутні будь-які заяви або листи однієї з сторін за договором про відмову від договору або припинення його дії, таким чином станом на дату подання позову договір є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов укладеного договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі передбачені договором, а також дотримуватись правил користування електроенергією при споживанні електричної енергії.

Згідно своїх остаточних позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 3 519, 16 грн., заборгованості за недовраховану електричну енергію згідно акту про порушення правил користування електроенергією № 011705 від 26.07.2007 року. Разом з тим позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь індекс інфляції у сумі 656, 72 грн., три відсотки річних у сумі 63, 16 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 356, 52 грн., в зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за актом про порушення.

На обґрунтування своїх вимог, позивачем до суду було подано акт про порушення правил користування електроенергією № 011705 від 26.07.2007 року, протокол комісії про розгляд акту з відповідними розрахунком та рахунком на оплату вартості недоврахованої електроенергії, який було отримано відповідачем для оплати, акт –повідомлення №121 про направлення на експертизу засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) від 01.08.2007 року, акт проведення експертизи ЗВТ (лічильника електричної енергії) від 02.08.2007 року №587, акт збереження пломб від 14.09.2006 року, договір з відповідними додатками та обґрунтовані розрахунки трьох відсотків річних, індексу інфляції та пені.

Як на підставу своїх вимог позивач звертав увагу суду на те, що у липні 2007 року позивачем проводилась перевірка щодо дотримання споживачами електричної енергії правил користування електроенергією. Під час обстеження об'єкту відповідача –„Адмінбудинок”, було виявлено порушення правил користування електроенергією в частині пошкодження пломби енергопостачальної організації на клемній кришці електролічильника. Замість пломб держповірки встановлені пломби з імітацією тавра держповірки, в зв'язку з чим працівниками ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було складено акт про порушення правил користування електроенергією №011705 від 26.07.2007 року. В наступному, складений акт про порушення правил був розглянутий комісією та на підставі умов укладеного договору, Правил користування електроенергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго” було визначено кількість недоврахованої електроенергії та відповідачу були виставлені рахунки на оплату вартості недоврахованої електроенергії.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплатив рахунок в якому була визначена вартість недоврахованої електроенергії, позивач просив суд, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути індекс інфляції та 3% річних, а також на підставі п. 4.2.1 договору стягнути пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.    

Ґрунтуючись на наданих документальних доказах та вимогах Закону України “Про електроенергетику”, Правил користування електроенергією, ст. 625 Цивільного кодексу України та умовах укладеного договору позивач, згідно своїх остаточних позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3 519, 16 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію згідно акту про порушення правил користування електроенергією № 011705 від 26.07.2007 року, індекс інфляції у сумі 656, 72 грн., три відсотки річних у сумі 63, 16 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 356, 52 грн., в зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за актом про порушення.

Відповідач позовні вимоги позивача не визнав у повному обсязі посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, оскільки акт на пломбування був складений із порушеннями п. 3.17 Правил користування електричною енергією; представник відповідача не погоджувався із зафіксованими у акті порушеннями та не підписував акт про порушення; у позивача були відсутні підстави для проведення розрахунку за актом на підставі методики, оскільки не була проведена належна експертиза. З урахуванням доводів викладених у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.    

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між сторонами по справі разом з додатками був укладений договір № 873 від 15.09.2006 року про постачання електричної енергії предметом якого є умови та порядок постачання електроенергії позивачем та її оплата відповідачем.

У відповідності з п. 2.3.3 укладеного договору відповідача було зобов'язано оплачувати позивачу вартість електроенергії згідно з умовами додатків до договору „Порядок розрахунків” та „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п. 4.2.3 договору, у якості відповідальності за договором відповідача зобов'язано сплачувати позивачу вартість електроенергії розраховану виходячи з приєднаної потужності струмоприймачів та кількості їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою. Пунктом 4.2.4 встановлено, що споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Факт встановлення пломб підтверджується актом збереження пломб від 14.09.2006 року.

Разом з тим, умовами укладеного договору визначено, що споживач не несе відповідальності визначеної у п. п. 4.2.1 –4.2.3, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника, або внаслідок дії непереборної сили.   

Крім того, п. 7.1 договору передбачено, що облік електроенергії спожитої Споживачем та (або) субспоживачем, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. Також слід зазначити, що п. 4.4 укладеного договору передбачено, що у разі виявлення однією з сторін за договором порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій та які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складення акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складення та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складення підписали не менше двох уповноважених представників сторін.

Згідно п. 6.41 Правил користування електричною енергією (надалі –ПКЕЕ), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідача представниками ВАТ “ЕК Одесаобленерго” при обстеженні об'єкту „Адмінбудинок” було виявлено факт порушення правил користування електроенергією, а саме: „Пошкодження пломби енергопостачальної організації на клемної кришці електролічильника. Замість пломб держповірки встановлені пломби з імітацією тавру держповірки”.    

На підставі виявленого порушення, відповідно до вимог ПКЕЕ в присутності представника відповідача Банкова Ф. А., був складений акт №011705 від 26.07.2007 року про порушення ПКЕЕ. З відомостей зазначених у акті видно, що представник відповідача підписав складений акт без зауважень та заперечень. Проте, в процесі судового розгляду справи представник відповідача, із посиланням на складений у однобічному порядку акт відповідача, факт присутності і підпису представника відповідача при складанні акту категорично заперечував.

Виходячи з наведеного та пояснень представника позивача та відповідача викладених у судових засіданнях можна зробити висновок про те, що складений акт фактично є погодженим з боку відповідача, а факт заперечення присутності при складанні акту та вчинення підпису може лише свідчити про спробу відповідача, або працівника відповідача, уникнути відповідальності за порушення яке було встановлено під час проведення перевірки.

У відповідності з п. 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців. Якщо у споживача електричної енергії виявлено підключену та/або приєднану поза розрахунковим засобом обліку приховану проводку, пристрій, що занижує покази засобу обліку, порушення умов монтажу, виявити які представник постачальника електричної енергії при попередніх відвідуваннях не мав можливості, споживачу робиться перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії з дати допуску електроустановок споживача в експлуатацію, але не більше трьох років. Перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії та його вартості здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням.

Крім того, п 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.

Матеріалами справи підтверджено, що складений акт про порушення правил користування електроенергією був розглянутий комісією ВАТ „ЕК Одесаобленерго”. Так, відповідно до протоколу №49/2 від 18.10.2007 року складений акт №011705 від 26.07.2007 року був розглянутий та за наслідками його розгляду комісією було прийнято рішення про стягнення з відповідача за вчинене порушення 3 519, 16 грн. (разом із ПДВ), вартості недоврахованої електроенергії. В зв'язку з прийнятим рішенням позивачем відповідачу був виписаний рахунок від 13.11.2007 року для сплати вартості недоврахованої електроенергії, який не був сплачений відповідачем.

Разом з тим, для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, судом була призначена судова технічна експертиза, проведення якої було доручено Одеському НДІСЕ. Відповідно до висновку Одеського НДІСЕ від 19.12.2008 року №174/10 експертом були дані висновки на поставлені питання суду. Під час проведення експертизи було встановлено та надано висновок про те, що на складових частинах одноразової полімерної пломби типу „Шит” з реквізитами „5258142 ОАО ООЭ РЭС” маються характерні сліди впливу сторонніми предметами (інструментами, приладами) які утворились під час розкривання (спроби розкривання) пломби. Наявність на складових частинах пломби характерних слідів впливу сторонніми предметами свідчать про те, що одноразова полімерна пломба типу „Щит” з реквізитами „5258142 ОАО ООЭ РЭС” після первинного навішування або розкривалась, або мало місце спроба її розкриття. Виходячи з експертної практики та конструктивних здібностей пломб даного типу можна припустити, що розкриття (спроба розкриття) пломби що досліджується з реквізитами „5258142 ОАО ООЭ РЭС” провадилось шляхом впливу на виступи (лапки) якоря із використанням тонкого (тонких) та гострого (гострих) предмету (предметів) за допомогою якого (яких) виступи (лапки) якоря виводились із зачеплення з виступами корпусу пломби. Якір (замикаюча частина) витягувався з корпусу пломби та потім вона вдруге замикалась. Сліди термічного впливу на складових частинах пломби що досліджуються можуть бути наслідком використання направленого температурного впливу на матеріал пломби (за допомогою сірників, запальнички, тощо).               

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би спростував факти порушення правил користування електроенергією, або докази, які підтвердили би проведення ним оплати за вчинене порушення на підставі виставленого позивачем рахунку, або своєчасне, до виявлення порушення представниками позивача письмового повідомлення про наявність ознак порушення.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, з урахуванням наявних у матеріалах справи документальних доказів, на думку суду, розрахунок вартості недоврахованої електроенергії позивачем зроблено відповідно до умов договору, ПКЕЕ та Методики, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь вартості недоврахованої електроенергії за актом є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 3 519, 16 грн.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь індекс інфляції у сумі 656, 72 грн., три відсотки річних у сумі 63, 16 грн., та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 356, 52 грн., в зв'язку з несвоєчасним погашенням заборгованості за актом про порушення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, фактично встановлює наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Складовими частинами є, по-перше –стягнення індексу інфляції, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, три відсотки річних не слід ототожнювати з поняттям неустойки, оскільки зазначені проценти є не мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, а відтак, стягуються незалежно від вини боржника. Слід зазначити, що дійсно крім наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, договором або законом за прострочення грошового зобов'язання може бути встановлена неустойка (штраф, пеня), умови про стягнення яких повинні бути зазначені у договорі. Проте, умови про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції на відміну від умов щодо стягнення неустойки, не потребують вчинення у письмової формі, а підлягають сплаті та стягненню за вимогою кредитора.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих трьох відсотків річних та індексу інфляції, в зв'язку з чим з відповідача та користь позивача підлягає стягненню індекс інфляції у сумі 656, 72 грн. та три відсотки річних у сумі 63, 16 грн.

Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом №2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до умов договору, у разі несвоєчасної сплати за спожиту електроенергію споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати. Відповідно до ст. 624 Цивільного кодексу України –якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи в їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Київ –Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту” в особі філії ВАТ „Київ –Дніпровське МППЗТ”, (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300), код 34425491 на користь Відкритого акціонерного товариства “ЕК Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж, код 26016688 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1), а саме:

- 3 519 (три тисячі п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 16 коп. боргу за недовраховану електроенергію за актом №011705 від 26.07.2007 року;

- 656 (шістсот п'ятдесят шість) грн. 72 коп. індексу інфляції;

          - 63 (шістдесят три) грн. 16 коп. трьох відсотків річних;

          - 356 (триста п'ятдесят шість) грн. 52 коп. пені;

          - 102 (сто дві) грн. держмита;

          - 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу;

          - 281 (двісті вісімдесят одна) грн. 52 коп. витрат по оплаті судової експертизи.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 11.02.2009 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Могил С.К.