Постанова

від 26.03.2013 по справі 811/679/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Справа № 811/679/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представників позивача - Руденко Г.В., Рубан Г.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою колективного підприємства Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

КП Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Новоукраїнської МДПІ Кіровоградської області ДПС від 14.02.2013 р. №0000022200 та №0000012200.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем винесено, як ну думку позивача, протиправні податкові повідомлення - рішення, оскільки вони ґрунтується на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ Агролідер-2010 .

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, зазначивши, що договірні відносини з ТОВ Агролідер-2010 підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Свідок ОСОБА_1, працює механіком в КП Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця зазначив суду, що оскільки техніка вже стара, було прийнято рішення провести ремонт вузлів та агрегатів такої техніки. Такий ремонт, згідно рекомендацій, проводило ТОВ Агролідер-2010 .

Свідок зазначив, що представники ТОВ Агролідер-2010 приїздили особисто на підприємство забирали агрегати і після їх ремонту повертали на підприємство, одного з менеджерів звали Олександр.

Стосовно перевірки якості проведеного ремонту, свідок пояснив, що усі агрегати, окрім одного, були якісно відремонтовані. Проте, останній раз ремонт агрегатів був проведений погано, тобто агрегати, які ТОВ Агролідер-2010 повинен був відремонтувати не працюють і в зв'язку з чим, підприємство не здійснило оплату за такий ремонт.Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.240).

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

КП Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 13.03.1996 р. Добровеличківської районною державною адміністрацією Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрації Сергія А00 №557704 та є платником податку на додану вартість (19,20).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Новоукраїнська МДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржені.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Новоукраїнської МДПІ з 15.01.2013 р. по 21.01.2013 р. на підставі наказу від 10.01.2013 р. №9 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що складено акт від 28.01.2013 р. №6/2310/03578585 Про результати документальної невиїзної перевірки КП Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця (код ЄДРПОУ 03578585) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ Агролідер-2010 (код ЄДРПОУ 36968667) з 01.03.2011 по 31.08.2011 (далі - акт перевірки, а.с.23-29).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем:

- ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах і, як наслідок, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланціюгу до вигодонабувача ;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 4267 грн., в т.ч. за березень 2011 р. на суму 881 грн.; за квітень 2011 р. на суму 13500 грн. за травень 2011 р. на суму 886 грн., за липень 2011 р. на суму 392 грн., за серпень 2011 р. на суму 758 грн.

- п.п.5.3.9 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств та п.п.138.8.1 п. 138 ст.138 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 5131 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 р. в сумі 2789 грн., за 2 квартал 2011 р. в сумі 1020 грн., за 3 квартал 2011 р. в сумі 1322 грн.

На вищеописаний акт перевірки позивачем надані заперечення від 08.02.2013 р. (а.с.30-33), які відповідач у відповіді визнав необґрунтованими (а.с.34-37) та виніс податкові повідомлення - рішення від 14.02.2013 р.:

- №0000012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5131 грн. - за основним платежом та 1282,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.38);

- №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4267 грн. - за основним платежом та 1066,76 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.39).

Правомірність та обґрунтованість рішень якими збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток є предметом спору, який передано на вирішення суду.

В пункту 3.1 Перевірка правильності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у деклараціях за березень, квітень, травень, липень, серпень 2011 р. по операціях з контрагентами ТОВ Агролідер-2010 акту перевірки зазначено, що позивач на порушення п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту включив суми податку на додану вартість в розмірі 4367 грн. у т.ч. за березень 2011 р. - 881 грн., за квітень 2011 р. - 1350 грн., за травень 2011 р. - 886 грн., за липень 2011 р. - 392 грн., за серпень 2011 р. - 758 грн.В пункту 3.2 податок на прибуток акту перевірки зазначено, що під час проведення перевірки встановлено завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в частині взаємовідносин з ТОВ Агролідер-2010 в сумі 21336 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 р. - 11155 грн., за 2 квартал 2011 р. - 4433 грн., за 2 - квартали 2011 р. в сумі 10181 грн. В наслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 5131 грн., в т.ч. за 1 квартал 2011 р. - 2789 грн., за 2 квартал 2011 р. - 1020 грн., за 2 квартал 2011 р. - 1322 грн.

Порушення допущені позивачем, як на думку відповідача, мали місце в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту та сум витрат, витрат за нікчемними правочинами позивача з ТОВ Агролідер-2010 .

Підставою для висновків щодо нікчемності правочинів став акт перевірки Мелітопольської ДПІ віл 22.10.2012 р., в якому посадові особи податкового органі дійшли висновку про безпідставне формування підприємствами - покупцями податкового кредита та валових витрат і витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування, згідно виписаних ТОВ Агролідер-2010 накладних.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ Агролідер-2010 не мало необхідних умов для виконання постачання (надання послуг), а відтак відповідач дійшов висновку про нікчемність таких операцій.

Такі висновки відповідача суд оцінює критично з огляду на наступне.

Позивач з ТОВ Агролідер-2010 уклав договір надання послуг № 10/3-1 від 01.03.2011 р., згідно якого ТОВ Агролідер-2010 зобов'язується провести капітальний ремонт вузлів та агрегатів в асортименті, визначеному в комерційній пропозиції, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх (а.с.130-131).

Як пояснював в судовому засіданні позивач, на балансі підприємства рахується техніка, яка за строком випуску дуже стара, а нові запасні частини на старій техніці працюють погано, в зв'язку з чим, після обговорення з механіком підприємства, було прийнято рішення провести ремонт вузлів та агрегатів, а не купляти нові агрегати.

Представники позивача та свідок зазначали, що від ТОВ Агролідер-2010 приїздили менеджера на автомобілі ГАЗЕЛЬ і забирали вузли та агрегати і після їх ремонту повертали.

Операції з надання послуг мали місце чотири рази в березні, квітні, липні та серпні.

Згідно акту здачі-прийомки виконання робіт №33 від 10.03.11 р., №40 від 24.03.2011 р., №44 від 21.04.2011 р.№77 від 25.07.2011 р. №88 від 22.08.2011 р. ТОВ Агролідер-2010 провело ремонтні роботи вузлів та агрегатів до вантажних автомобілів позивача (а.с.41,44,47,50,52).

За наслідками наданих послуг, ТОВ Агролідер-2010 виписало податкові накладні від 10.03.2011 р. №78, від 24.03.2011 р. №179, від 21.04.2011 р. №229, від 25.07.2011 р. №503 (а.с.42,45,48,51).

Оплату вартості послуг позивачем здійснено відповідно до рахунку №460 від 01.03.2011 р., №533 від 22.03.2011 р., №640 від 19.04.2011 р., №945 від 25.07.2011 р. (а.с.40,43,46,49) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ Агролідер-2010 на суму 21056 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №75 від 01.03.2011 р. на суму 5286 грн., №94 від 22.03.2011 р. на суму 8100 грн., №242 від 25.07.2011 р. на суму 5320 грн., №246 від 25.07.2011 р. на суму 2350 грн. (а.с.40,43,46,49).

Тобто, податковим орган поставлено під сумнів господарські операції щодо поставки запасних частин ТОВ Агролідер-2010 .

Витрати в сумі 21336 грн. позивачем віднесено до складу витрат 1-го кварталу 2011 р., ІІ кварталу 2011 р. та ІІІ кварталу 2011 р., що відображено в деклараціях з податку на прибуток за відповідні періоди.

В податковій декларації з ПДВ позивачем віднесено до складу податкового кредиту за березень 2011 р. - 881 грн., в податкові декларації з ПДВ за квітень 2011 р. - 1350 грн., в податкові декларації за травень 2011 р. - 886 грн., в податковій декларації за липень 2011 р. - 392 грн., в податковій декларації за серпень 2011 р. - 758 грн.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територіюУкраїни) та послуг.

Згідно з абзацом шостим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналізуючи вищезазначені норми ПК України, суд дійшов висновку, що єдиною правовою підставою для формування податкового кредиту та витрат за відповідний звітний період є належним чином оформлені первинні документи, які виписані за наслідками реалізації товарів, робіт або послуг.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ Агролідер-2010 , суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Посилання відповідача в акті перевірки щодо неможливості ТОВ Агролідер-2010 здійснити господарську операцію через відсутність найманих працівників, спростована наданою інформацією ТОВ Агролідер-2010 , згідно якої в перевіряємий період товариство мало найманих працівників (а.с.139-190).

Проте, стосовно господарської операції, що мала місце в серпні 2011 р. щодо ремонту агрегатів, суд зазначає наступне.

За даною операцією, як зазначив свідок, ТОВ Агролідер-2010 здійснило неналежної якості ремонті роботи, оскільки відремонтовані агрегати так і не запрацювали і лежать в господарстві.

Представник позивача (головний бухгалтер) зазначив суду, що відремонтовані агрегати станом на день розгляду справи в суді вже більше півтора року просто лежать на складі підприємства, грошові кошти за отримані послуги позивач не сплатив, оскільки агрегати не відремонтовані.

На питання суду, чи направлялись претензійні листи, представник позивача зазначила суду, що претензійної роботи проведено не було, оскільки ТОВ Агролідер-2010 грошей не вимагав, а підприємство просто не розрахувалось.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.3 статті 98 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, до складу витрат та податкового кредиту платник податку може віднести не всі витрати, а лише витрати та суму податкового кредиту по операціях з придбання послуг лише за пов'язаними з господарською діяльністю такого платника податку.

Як встановлено в судовому засіданні, витрати на ремонт старих агрегатів, які протягом півтора роки просто лежать на підприємстві і їх не використовують в діяльності, оскільки вони є несправними, віднесені до складу витрат та податкового кредиту помилково.

Тобто, на день розгляду справи в суді, фактично послуги в серпні 2011 р. по ремонту агрегатів не надано, грошові кошти за такі послуги не сплачені, хоча, позивачем зменшено податок на прибуток та податок на додану вартість, за такою операцією.

Посилання представника позивача на те, що він мав право по настанню першої події сформувати податковий кредит та витрати, суд оцінює критично, з огляду на те, що таке право у позивача є лише за реально вчиненою господарською операцію, яка використовуються в господарській діяльності підприємства.

Зібрані по справі докази, діють суду підстави дійти висновку про те, що послуги з ремонту агрегатів в серпні 2011 р. позивачем фактично не отримано, оскільки оплата послуг по ремонту агрегатів, які не використовуються ним в його господарській діяльності не відноситься до складу витрат господарської діяльності та до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що сума витрат в розмірі 3789,17 грн. віднесене до складу витрат помилково.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 871,51 грн. (3789,17 грн. х 23%), а тому і сума штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 217,88 грн. (871,51 грн. х 25%) нараховані відповідачем правомірно, в зв'язку з чим в цій частини позову необхідно відмовити.

Обґрунтованими є висновки відповідача щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 575,83 грн. - за основним платежем та 189,46 грн. (575,83 грн. х 25%) - за штрафними (фінансовими) санкціями, в зв'язку з цим в цій частині позову також необхідно відмовити.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту та витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Частиною 3 статті 94 КАС України передбачено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 225,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №66 від 27.02.2013 р. на суму 229,40 грн. (а.с.2). Оскільки адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а тому сума сплаченого судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України в розмірі 189,30 грн.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов колективного підприємства Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхобудівельна механізована дільниця до Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14 лютого 2013 р. №0000012200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в частині 4259,50 грн. - за основним платежом та 1064,87 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 14 лютого 2013 р. №0000022200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в частині 3509,17 грн. - за основним платежом та 877,29 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити колективному підприємству Добровеличківська міжгосподарська пересувна шляхом будівельна механізована дільниця судовий збір в розмірі 189,30 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 189,30 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна