Рішення

від 04.04.2013 по справі 927/192/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

---

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                         Тел. 67-28-47, факс 77-44-62 Іменем України РІШЕННЯ "04"квітня 2013р.                                                                         Справа № 927/192/13-г Позивач: Публічне акціонерне  товариство “Банк Демарк”, вул. Комсомольська, 28, м. Чернігів, 14000 Відповідач: Приватне підприємство “Олишівське”,   вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівській район, Чернігівська область, 15575 Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 3036531,74 грн.                                                                                                                       Суддя  І.Г.Мурашко                                                            Представники сторін: позивач: Скорик В.О., довіреність № 01/20-292 від 16.07.2010р., юрисконсульт відповідач:  Купрієнко О.В., довіреність № 23 від 18.02.2013р., представник    Рішення оголошується після оголошених  04.03.2013р., 14.03.2013р. перерв на підставі ст.77 Господарського  процесуального кодексу України. В судовому засіданні 04.04.2013р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Публічним акціонерним товариством “Банк „Демарк” подано позов до Приватного підприємства “Олишівське” про стягнення заборгованості в сумі 3036531,74 грн., з яких 2800482,36 грн. сума простроченого кредиту, 96461,05 грн. сума заборгованість за відсотками за період з 01.12.12р. по 31.01.13р. включно, 138973,88 грн. сума пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 03.10.12р. по 31.01.13р. включно та 614,45 грн. сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період з 01.01.13р. по 31.01.13р. включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Кредитного договору № 71 від 25.01.2008р. та додаткових угод до нього. До позовної заяви позивачем була подана заява № 03/12-559 від 05.02.13р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та на все майно відповідача (а.с. 81). В своїй заяві позивач зазначає, що йому стало відомо про намагання відповідача продати майно, і досить мала вірогідність того, що вилучені від продажу кошти підуть на погашення заборгованості за кредитним договором  № 71 від 25.01.08р., а тому фактичне виконання рішення суду буде майже неможливим. Будь-яких доказів в обґрунтування заявленого позивачем не було додано до заяви про забезпечення позову. Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011р. № 16. особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З  цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Дослідивши матеріали заяви, враховуючи те, що позивачем не наведено будь-яких належних доказів імовірності настання обставин, зазначених в ст. 66 Господарського процесуального кодексу країни, а також доказів про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання  рішення господарського суду, суд ухвалою суду від 07.02.13р. в забезпеченні позову відмовив. В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному  обсязі. Представник відповідача відзив на позов не надав, в судовому засіданні 14.03.2013р. заявив клопотання про перерву в судовому засіданні для надання можливості перевірити розрахунок заборгованості наданий позивачем до матеріалів справи, яке було задоволено, судом оголошена перерва до 04.04.13р. Після перерви в судове засідання представник відповідача не з»явився, заяв та клопотань від відповідача до суду не надійшло. Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  суд, - ВСТАНОВИВ: 25 січня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством „Банк „Демарк” (банк) та Приватним підприємством „Олишівське” (позичальник) було укладено кредитний  договір № 71, відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит в сумі 2800482,36 грн. строком по 02.10.2012 року (п. 3.1 Договору в редакції договору № 64 про внесення змін до кредитного договору № 71 від 25.01.08р. з наступними договорами від 02.04.12р.). Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства “Банк “Демарк” перереєстрованого в новій редакції 05.11.09р., банк є правонаступником усіх прав і обов”язків Комерційного акціонерного банку “Демарк”, утвореного у формі Відкритого акціонерного товариства за рішенням загальних зборів акціонерів шляхом реорганізації закритого акціонерного товариства КАБ “Демарк”. Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.09.09р. Відкрите акціонерне товариство “Банк ”Демарк” перейменоване на Публічне акціонерне товариство “Банк “Демарк”, який є правонаступником всіх прав і зобов”язань Відкритого акціонерного товариства “Банк”Демарк” (а.с. 77). Згідно п. 3.4.1. Договору в редакції договору № 64 про внесення змін до кредитного договору № 71 від 25.01.08р. з наступними договорами від 02.04.12р., відповідач (позичальник) зобов”язаний погасити кредит у строк по 02.10.2012 року, шляхом перерахування коштів на рахунок. Строки передбачені цим Договором, є обов”язковими для відповідача. Згідно п. 3.5.1 Договору в редакції договору № 64 про внесення змін до кредитного договору № 71 від 25.01.08р. з наступними договорами від 02.04.12р., відповідач (позичальник) за користування кредитом сплачуватиме позивачу (банку) відсотки у розмірі 19% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту. Згідно п. 3.7.3. Договору в редакції договору № 63 про внесення змін до кредитного договору № 71 від 25.01.08р. з наступними договорами від 30.03.2011р., якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів недостатня для погашення кредиту разом з відсотками та іншими платежами, то платежі за договором здійснюються у такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають комісійні винагороди, в другу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту. Якщо за цим договором виникає прострочена заборгованість по сплаті кредиту, відсотків або інших платежів то погашення здійснюється в наступному порядку: прострочені платежі по погашення комісійних винагород; пеня за несвоєчасну сплату комісійних винагород; прострочені платежі по сплаті відсотків за користування кредитом; пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом; штрафи за порушення умов цього договору; прострочені платежі по погашенню основного боргу; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу. Відповідно до п. 6.3. Договору, у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. цього договору, банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі відповідач сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку – 20% річних. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав і надав Відповідачу (позичальнику) кредитні кошти в розмірі 2800482,36 грн., що підтверджується меморіальними ордерами на загальну суму 2800482,36 грн. в матеріалах справи (а.с. 43-72). Відповідач до подання позову до суду  частково виконав свої зобов”язання, сплатив відсотки за користування кредитом за період з 25.01.08р. по 30.11.12р. включно в повному обсязі, що зазначено в банківських виписках та розрахунку позивача в матеріалах справи (а.с. 86-100, 114-140). У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Судом встановлено, що відповідач своє зобов'язання по Договору повністю не виконав, суму основного боргу в розмірі 2800482,36грн. та заборгованість за відсотками за період з 01.12.12р. по 31.01.13р. включно в сумі 96461,05 грн. не сплатив,  а  відтак суд, перевіривши розрахунки позивача доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 2800482,36 грн. та заборгованість за відсотками за період з 01.12.12р. по 31.01.13р. включно в сумі 96461,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п.п. 6.4., 6.5. Договору, у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом  із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У разі порушення строку сплати відсотків за кредитом банк має право стягнути з відповідача пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач, з урахуванням вищезазначеного, просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 138973,88 грн. за період з 03.10.12р. по 31.01.13р. включно та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 614,45 грн. за період з 01.01.13р. по 31.01.13р. включно. Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо несвоєчасної оплати кредиту, перевіривши розрахунок позивача, суд доходить  висновку, що позовні вимоги позивача  про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 138973,88 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 614,45 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача  судовий збір в сумі 60730,64 грн. Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Приватного підприємства „Олишівське” (15575, Чернігівська область, Чернігівський район, смт. Олишівка, вул. Чернігівська, 3, код 34258303) на користь  Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, код 19357516) 2800482,36 грн. сума простроченого кредиту, 96461,05 грн. заборгованості за відсотками, 138973,88 грн. сума пені за несвоєчасну сплату кредиту, 614,45 грн. сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 60730,64 грн. судового збору. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили. Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського  процесуального кодексу України та підписано 04.04.2013р. Суддя                                                                 І.Г.Мурашко