Ухвала

від 20.03.2013 по справі 2-а-3671/11/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 р.Справа № 2-а-3671/11/2170

Категорія: 5.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС ) до приватного підприємства Торговий дім Нефтеагросервіс про визнання недійсними змін до установчих документів та припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

04.07.2011 року ДПІ у м.Херсоні (правонаступник - ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС ) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до ПП Торговий дім Нефтеагросервіс про визнання недійсними змін до реєстраційних та установчих (засновницьких) документів підприємства щодо включення до його складу засновників - громадянина ОСОБА_3 та призначення останнього директором підприємства, скасування державної реєстрації таких змін, вчинених на підставі рішення від 28.07.2010 року та припинення юридичної особи відповідача.

В обґрунтування позову, позивач посилався на пояснення гр. ОСОБА_3, який погодився стати засновником та директором ПП ТД Нефтеагросервіс на пропозицію колишнього засновника та директора ОСОБА_2 за винагороду, і ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав та не підписував податкових декларацій, поданих від імені підприємства до податкового органу. Також, ДПІ вважає, що ОСОБА_3. взагалі не мав наміру приймати на себе обов'язки засновника та керівника ПП ТД Нефтеагросервіс та здійснювати господарську діяльність, тобто зміна керівника Підприємства була вчинена всупереч волі останнього.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року адміністративний позов ДПІ у м.Херсоні задоволено частково. Припинено юридичну особу - ПП Торговий дім Нефтеагросервіс . У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у м.Херсоні 25.10.2011 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ДПІ у повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та /або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідач - Приватне підприємство Торговий дім Нефтеагросервіс зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 10.03.2009р.,код ЄДРПОУ 36419469. Юридична адреса: м. Херсон, вул. Домобудівна, 3-А, засновники підприємства: ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останній являвся директором та головним бухгалтером.

Згідно протоколу №2 загальних зборів від 28.07.2010 року, засновниками підприємства ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято рішення про вхід до складу учасників ОСОБА_3, якому попередніми засновниками передано свої частки у Статутному капіталі та про вихід зі складу засновників.

А відповідно до рішення від 28.07.2010 року, ОСОБА_3. ввійшов до складу засновників ПП Торговий дім Нефтеагросервіс , прийняв від попередніх засновників частки у Статутному капіталі, а також права та обов'язки учасника зазначеного Підприємства.

Справжність підпису ОСОБА_2 на заяві від 28.07.2010 року про вихід зі складу засновників ПП Торговий дім Нефтеагросервіс та передачу своєї частки Статутного капіталу ОСОБА_3 засвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу.

03.08.2010 року державним реєстратором виконавчого комітету Херсонської міської ради проведено реєстраційну дію щодо державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи ПП Торговий дім Нефтеагросервіс , відповідно до яких з 03.08.2010 року засновником Підприємства є ОСОБА_3., який, водночас, призначений директором ПП.

Наведені вище зміни до установчих документів підприємства відповідача ДПІ і просить визнати недійсними з моменту державної реєстрації таких змін, а також скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів ПП Торговий дім Нефтеагросервіс та припинити дану юридичну особу.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позов ДПІ підлягає лише частковому задоволенню, з огляду на те, що позовні вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ Торговий дім Нефтеагросервіс з дати перереєстрації є необгрунтованими та не заснованими на Законі.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.12. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб підприємців, регулюються Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 року №755-ІV .

Разом з тим, положеннями п.67.2 ст.67 ПК України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.31 Закону №755-ІV , у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Слід зазначити, що правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності встановлено Господарським кодексом України відповідно до Конституції України .

Так, ст.113 Господарського кодексу України визначено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.65 ГК України , управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.

Спеціального закону, яким би регулювалась діяльність приватних підприємств, немає. Тобто всі питання організації та діяльності приватних підприємств слід вирішувати виходячи з загальних норм Цивільного кодексу України та ГКУ, інших законів.

Відповідно до приписів ст.97 Цивільного кодексу України , управління господарським товариством здійснюють його органи, до числа яких віднесені загальні збори його учасників та виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю голосів з числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом (ч.2 ст.98 ЦК).

Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч.1 ст.99 ЦК України ).

У відповідності до вимог ч.3 ст.62 ГК України, підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на підставі статуту. Отже, зважаючи на відсутність в законі спеціальної вказівки щодо приватних підприємств, можна зробити висновок, що єдиним і обов'язковим для даного виду підприємств установчим документом є статут, який за своїм змістом повинен відповідати загальним вимогам, передбаченим ч.4 ст.57 ГКУ, а саме - містити відомості про найменування суб'єкта господарювання, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що порядок створення та діяльності приватних підприємств, у тому числі порядок виходу та входу нових засновників (учасників) приватного підприємства повинен бути визначений Статутом такого підприємства.

Так, судами обох інітснацій встановлено, що зміна засновника ПП Торговий дім Нефтеагросервіс відбулася відповідно до положень розділів 6 та 7 Статуту даного підприємства.

Таким чином, відповідно до вимог наведених вище норм діючого у цій сфері законодавства, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і щодо змін до статуту, які оскаржує позивач.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи подається або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі.

Матеріали справи містять нотаріально посвідчену копію заяви засновника ОСОБА_2 про вихід зі складу засновників.

Як слідує з ч.1 ст.31 Закону №755-ІV , у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, аналізуючи наведені вище положення ГК України , ЦК України та ст.31 Закону № 755-ІV , судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції, висновку про те, що скасування державної реєстрації змін до статуту є наслідком визнаної судом недійсності рішення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до Статуту і виконання такого рішення має здійснюватись у порядку, визначеному ст. 31 Закону № 755-ІV.

До того ж, зі змісту протоколу загальних зборів учасників ПП Торговий дім Нефтеагросервіс від 28.07. 2010 року слідує, що загальними зборами вирішено, зокрема затвердити зміни до Статуту та вважати єдиним учасником (власником) Підприємства - ОСОБА_3

Таким чином, слід зазначити та звернути увагу на те, що ДПІ, в даному випадку, не надала судам обох інстанцій належних доказів того, що рішення засновника (учасника) від 28.07.2010 року, на підставі якого було здійснено оспорювану реєстраційну дію, є таким, що суперечить законодавству України або прийнято з порушенням вимог наведених вище Законів, тобто доказів наявності підстав для скасування наведеного рішення.

Посилання ж позивача на відсутність у ОСОБА_3 вільного волевиявлення на здійснення господарської діяльності ПП Торговий дім Нефтеагросервіс та на ту обставину, що він не мав на меті набувати права та обов'язки засновника Підприємства, у тому числі щодо укладання господарських правочинів, не грунтуються на належних і достатніх доказах.

Також, слід відмітити, що відсутність у особи на меті здійснювати господарську діяльність не може бути підставою для скасування рішення зборів учасників Підприємства щодо внесення змін до установчих документів без доведення у визначений законодавством спосіб неправдивості даних про його учасника чи здійснення незаконної господарської діяльності такої особи з метою, зокрема, створення доказової бази для незаконного відшкодування коштів з державного бюджету.

Разом з тим, згідно зі ст.30 Закону №755-IV , державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених ч.1 ст.27 цього Закону .

Але, водночас в ч.1 ст.27 даного Закону зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам ч.3 ст.8 цього Закону , відповідно до якої, установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення ) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом; невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам ч.3 ст.8 цього Закону .

Отже, в даному випадку, державний реєстратор несе особисту відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.

Таким чином, беручи до уваги те, що державним реєстратором не відмовлено ПП Торговий дім Нефтеагросервіс у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів та 03.08.2010 року вчинено реєстраційну дію щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни керівника, судова колегія, як і окружний суд, приходить до висновку про відповідність поданого відповідачем пакету документів вимогам законодавства.

Отже, за вказаних обставин суд 2-ї інстанції приходить до аналогічного висновку про відсутність належних підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у м. Херсоні щодо визнання недійсними та скасування змін до установчих документів ПП Торговий дім Нефтеагросервіс .

Що ж стосується вимог п/позивача про припинення юридичної особи відповідача, то апеляційний суд зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.33 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців , юридична особа припиняється за судовим рішенням, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст.38 цього ж Закону , підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Як видно з наявної в матеріалах справи довідки з ЄДРПОУ від 07.04.2011р., держреєстратор 09.03.2011 р. здійснив реєстраційну дію за №1 499 143 0005 010690 щодо внесення інформації про відсутність юридичної особи - ПП Торговий дім Нефтеагросервіс за вказаною адресою.

Відповідно до приписів ч.1 ст.38 вказаного Закону України, суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Таким чином, на підставі зазначеного, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ДПІ в частині припинення юридичної особи - ПП Торговий дім Нефтеагросервіс.

До того ж, судова колегія звертає увагу, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко