Ухвала

від 05.10.2015 по справі 2-а-3671/11/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2015 року м. Київ К/800/22206/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий:Нечитайло О.М. Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року

у справі № 2-а-3671/11/2170

за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Торговий дім «Нефтеагросервіс»

про визнання недійсними змін до установчих документів та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Торговий дім «Нефтеагросервіс» (далі - відповідач) про визнання недійсними змін до установчих документів та припинення юридичної особи.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року, позовні вимоги задоволено частково: припинено юридичну особу - відповідача, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідач зареєстрований як юридична особа рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 10 березня 2009 року, код ЄДРПОУ 36419469, за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Домобудівна, 3-А, засновники підприємства: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній являвся директором та головним бухгалтером.

З 03 серпня 2010 року згідно установчих документів та витягу з Єдиного державного реєстру засновником та керівником ПП «Торговий дім «Нефтеагросервіс» є ОСОБА_6.

Посилаючись на те, що перереєстрація ПП «Торговий дім «Нефтеагросервіс» на ОСОБА_6 здійснена за відсутності з його боку волевиявлення на це, тобто з порушенням норм законодавства України та у зв'язку з наявністю запису в ЄДРПОУ про відсутність відповідача за вказаним їм місцезнаходженням, податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача та про припинення його як юридичної особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не наведено доказів, що підтверджують незаконність внесення змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані зі зміною керівника.

Колегія суддів з такими висновком судів попередніх інстанцій погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Разом з тим, положеннями пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (пункт 67.2).

Відповідно до частини 3 статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи подається або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі.

Як встановлено частиною 1 статті 31 Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України , управління господарським товариством здійснюють його органи, до числа яких віднесені загальні збори його учасників та виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Отже, для скасування державної реєстрації змін до статуту є наслідком визнаної судом недійсності рішення загальних зборів учасників товариства про внесення змін до статуту і виконання такого рішення має здійснюватись у порядку, визначеному статті 31 вказаного закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що зміна засновника ПП «Торговий дім «Нефтеагросервіс» відбулась відповідно до положень розділів 6 та 7 Статуту даного підприємства.

Зокрема, зі змісту протоколу загальних зборів учасників відповідача від 28 липня 2010 року вбачається, що загальними зборами вирішено, затвердити зміни до Статуту та вважати єдиним учасником (власником) підприємства - ОСОБА_6.

Також, матеріали справи містять нотаріально посвідчену копію заяви засновника ОСОБА_5 про вихід зі складу засновників.

Разом з тим, статтею 30 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону .

Так, частиною першою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону , відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом; невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону .

Зі встановлених обставин справи вбачається, що державним реєстратором не було відмовлено відповідачу у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни керівника, що свідчить про відповідність поданого відповідачем пакету документів вимогам законодавства.

Водночас, позивачем не надано доказів того, що рішення засновника (учасника) від 28 липня 2010 року, на підставі якого було здійснено реєстраційну дію, є таким, що суперечить або прийнято з порушенням вимог законодавства України, тобто доказів наявності підстав для скасування наведеного рішення.

При цьому, судами попередніх інстанцій обґрунтовано не взяті до уваги пояснення громадянина ОСОБА_6 про відсутність вільного волевиявлення на здійснення господарської діяльності відповідача, як підстави для висновку податкового органу про визнання недійсними змін до установчих документів, оскільки відсутність у особи на меті здійснення господарської діяльності не може бути підставою для скасування рішення зборів учасників підприємства щодо внесення змін до установчих документів без доведення у визначений законодавством спосіб неправдивості даних про його учасника чи здійснення незаконної господарської діяльності такої особи з метою, зокрема, створення доказової бази для незаконного відшкодування коштів з державного бюджету.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що позивачем в порушення частини першої статті 71 КАС України, не надано належних доказів на яких ґрунтуються його доводи про порушення відповідачем положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність належних підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання недійсними та скасування реєстрації змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни керівника.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2013 року у справі №2-а-3671/11/2170 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіЛанченко Л.В. Пилипчук Н.Г.