Рішення

від 20.01.2009 по справі 18/10/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/10/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.09                                                                                        Справа №  18/10/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергодарбуд” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 44-Б, а/с 101)

до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП НАЕК “Енергоатом” (71500, Запорізька область, м. Енергодар)

про стягнення 10 279,20 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Шкіндер Н.В. довіреність № 173/01 від 20.06.2008 р., паспорт СА 312952 від 04.10.1996 р.

від відповідача: Шевченко Т.В. довіреність бланк ВМА № 665408 № 3281 від 29.10.2008р. паспорт СВ 027201 від 03.06.1999 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.11.2008 року звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство “Енергодарбуд” з позовною заявою до відповідача - державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП НАЕК “Енергоатом” про стягнення 10279,20 грн., на підставі договору підряду № 10ТР-04 від 09.02.2004 р. та ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 527 ЦК України.

Ухвалою суду від 01.12.2008 року порушено провадження у справі № 18/10/09, судове засідання призначено на 20.01.2009 р.

У судовому засіданні 20.01.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, надав документи витребувані ухвалою суду та пояснення по справі. Відповідач заперечив проти задоволення позову, надав відзив, в якому просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову. Судом, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2004 р. відкрите акціонерне товариство “Енергодарбуд” (надалі –генпідрядник, позивач) та державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП НАЕК “Енергоатом” (надалі –замовник, відповідач) уклали Договір підряду №10ТР-04, за умовами якого замовник поручає, а генпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи на поточний ремонт приміщень власними або залученими силами по об'єкту: “Блок № 6.РО, пом. 403/1, 2; 425; 434/1 ,2; 512/1-3; 615/1, 2; 903/1, 2; 1039/1, 2; 803/1, 2; 1106/1, 2; 1030/1, 2; 435”

Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що вартість робіт по договору визначається договірною ціною, яка є невід'ємною частиною даного договору (Додаток №1), із врахуванням діючих в Україні систем ціноутворення та оподаткування і складає 50059 грн., в тому числі ПДВ –8343,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору строк виконання робіт складає шість місяців з моменту підписання договору.

Відповідно до умов договору позивач, виконав взяті на себе зобов'язання за договором та здійснив роботи по поточному ремонту приміщень власними силами по об'єктам: Блок № 6.РО, пом. 403/1, 2; 425; 434/1 ,2; 512/1-3; 615/1, 2; 903/1, 2; 1039/1, 2; 803/1, 2; 1106/1, 2; 1030/1, 2; 435, на загальну суму 10279,20 грн. З боку позивача роботи по поточному ремонту приміщень були виконані, а з боку відповідача - прийняті, що підтверджується двосторонньо підписаним актом (типова форма № КБ-2в) № 16-08 СЭМ приймання виконаних підрядних робіт від 30.08.2004 р. на суму 10279,20 грн.

За умовами договору розрахунок здійснюється за фактично виконаний обсяг роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача протягом 30 банківських днів після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.2. договору).

Судом встановлено, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (пункт 2.2.), і не сплатив, відповідно до умов договору, за виконані позивачем роботи, впродовж 30 днів після підписання 30.08.2004 р. акту приймання-передачі.

Позивач направив відповідачу претензію № 444/01 від 25.10.2006 р. на суму 10279,20грн., в якій вимагав у місячний строк після отримання вказаної претензії, здійснити оплату заборгованості по договору № 10ТР-04 від 09.02.2004 р. Відповідач отримав претензію позивача і надав відповідь № 28-23/7026 від 04.12.2006 р., де вказав, що претензію позивача залишено без розгляду, у зв'язку із тим що вона не відповідає вимогам ст. 6 ГПК України.

Обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності, який, як він вважає, сплив 31.09.2007 р., а оскільки позовна заява ним отримана 14.11.2008 р., тобто позивач звернувся із вимогою до відповідача після закінчення строку позовної давності, то це є підставою для відмови у позові.

Доводи відповідача суд знаходить хибними, виходячи із наступного:

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. При цьому п. 1 ст. 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Станом на 01.01.2007 р. заборгованість за договором підряду № 10ТР-04 від 09.02.2004 р. поновлено боржником (відповідачем) у бухгалтерському обліку, про що свідчить акт № 54 звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2007 р., складений в результаті: оскарження позивачем зарахування відповідачем зустрічних однорідних вимог; відновлення в бухгалтерському обліку відповідачем кредиторської заборгованості за договором № 10ТР-04; складання двосторонніх актів звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2005 р., 01.08.2005 р, 01.01.2007 р.

При цьому, боржником (відповідачем) не заявлялось про відсутність заборгованості за договором з мотивів відсутності зобов'язань або внаслідок спливу строків позовної давності. Визнання особою боргу є визнанням зобов'язань перед кредитором, оскільки настання строку виконання зобов'язання робить сторону зобов'язаною і припиняється таке зобов'язання лише у випадках встановлених главою 50 ЦК України, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з настанням строку (терміну) виконання зобов'язання особа, яка визнає наявність боргу шляхом її підтвердження, є зобов'язаною особою.

Вказана правова позиція підтверджена постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2008 р. у аналогічні справі № 8/336/08.

Суд вважає беззаперечним встановлений факт визнання відповідачем свого боргу, про стягнення якого заявлено даний позов, внаслідок чого позовна давність переривалась, та після переривання починалась заново.

Договір вважається укладеним та таким що вступив у силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 9.1. договору).

Як свідчать матеріали справи, сторонами по справі неодноразово підписувалися акти звірки взаємних розрахунків, у яких заборгованість перед позивачем в сумі 10279,20грн. за договором підряду № 10ТР-04 від 09.02.2004 р., підтверджувалась відповідачем (акт № 207 звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2005 р., акт № 314 звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2005 р.)

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 10279,20 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України визначено, що: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, доведений позивачем у судовому засіданні.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” ДП НАЕК “Енергоатом” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, р/р26009001000053 в ЕФ ВАТ “БІГ Енергія”, МФО 313764, код ЄДРПОУ 19355964) на користь відкритого акціонерного товариства “Енергодарбуд” (71500, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 44б, а/с 101, р/р № 26009301190151 у відділенні АК “Промінвестбанк” м. Енергодар, МФО 313098, код ЄДРПОУ 00120052) 10 279 (десять тисяч двісті сімдесят дев'ять) грн. 20 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 79 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                                                                        В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 09.02.2009 р.