Постанова

від 23.04.2009 по справі 18/10/09

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

18/10/09

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.04.09                                                                                       Справа №18/10/09

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді  Кричмаржевський В.А.    , Шевченко Т. М.  , Хуторной В.М.

при  секретарі   Пересади О.В.

за участю представників:

позивача -Шевченко Т.В., дов. № 665408 від 29.10.2008р.

відповідача -  Шкіндер Н.В., дов. № 173/01 від 20.06.2008р.   

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

на рішення  господарського суду Запорізької області від 20.01.2009р.

у справі   № 18/10/09

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергодарбуд", м.Енергодар Запорізької області

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області

про стягнення  10.279,20 грн.

                                             Установив:

26.11.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Енергодарбуд", м.Енергодар Запорізької області (далі - позивач), звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар Запорізької області (далі – відповідач), про стягнення         10.279,20грн. основного боргу за договором підряду №10-ТР-04 від 09.02.2004р.                                                                                       

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області своїм рішенням від 20.01.2009р. у справі № 18/10/09 (суддя Носівець В.В.) позов задовольнив, з відповідача на користь позивача стягнуто 10.279,20грн. основного боргу, 220,79грн. судових витрат. Рішення суду мотивовано наступним.

09.02.2004р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №10-ТР-04, згідно з умовами якого позивач за завданням відповідача виконав роботи з поточного ремонту приміщень. Відповідач своїх зобов'язань за договором щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт не виконав. Суд першої інстанції визнав беззаперечним факт визнання відповідачем свого боргу, про стягнення якого заявлено позов, внаслідок чого позовна давність переривалась, та після переривання починалась заново. На підставі статей 530, 261, 264, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України позовні вимоги задоволені господарським судом.        

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач та його представник у судовому засіданні вважають, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.01.2009р. у справі №18/10/09 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити. Вважають, що судом першої інстанції неправильно застосована ч. 1 статті 264 ЦК України щодо перебігу позовної давності. На їх думку оформлення актів звірки не є дією, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку.    

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що відповідачем неодноразово підписувались акти звірки взаєморозрахунків, в яких заборгованість відповідача перед ним у розмірі 10.279,20грн. за договором №10ТР-04 підтверджувалась, відповідач своїми діями неодноразово переривав перебіг позовної давності, просить залишити оскаржуване рішення залишити без змін, скаргу відповідача – без задоволення. Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі, і також пояснив, що аналогічні справи, але за іншими договорами підряду, уже переглядалися Вищим господарським судом України, позиція якого полягає в тому, що укладання актів взаємних розрахунків свідчить про визнання боржником боргу, що в силу частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України перериває перебіг позовної давності, а тому підстав для відмови в позові з мотивів позовної давності відсутні. При цьому представник позивача послався на постанову Вищого господарського суду України від 16 грудня 2008р. у справі №8/336/08 (а.с.46). Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Правовідносини між сторонами врегульовані договором підряду №10ТР-04 від 09.02.2004р. (далі – Договір), згідно з умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання виконати роботи по поточному ремонту приміщень власними або залученими силами по об'єкту: "Блок-6.РО, приміщення 403/1,2; 425; 434/1,2; 512/1-3; 615/1,2; 903/1,2; 1039/1,2; 803/1,2; 1106/1,2; 1030/1,2; 435".

Відповідно до п. 2.2. Договору розрахунок проводиться за фактично виконаний обсяг робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок позивача протягом 30 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 9.1 Договору вважається укладеним і таким, що вступив в законну силу, з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.  

Позивач виконав передбачені Договором роботи на загальну суму 10.279,20грн., що підтверджується двостороннім підписаним актом приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в №16-08 СЕМ від 30.08.2004р. (а.с.15-17). Факт виконання робіт, зазначених в Договорі, відповідач не заперечує.

Відповідач своїх зобов'язань за Договором щодо оплати виконаних робіт не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10.279,20грн.

Наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 10.279,20грн. підтверджується двосторонніми актами звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 01.05.2005р., 01.08.2005р., 01.01.2007р. (а.с. 39-41).  

Стягнення з відповідача на користь позивача 10.279,20грн. основного боргу за Договором стало предметом спору у суді першої інстанції.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором   підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.          

На думку колегії суддів, заборгованість в сумі 10.279,20грн. підлягає стягненню, оскільки підтверджена документально і заявлена обґрунтовано. Відповідач доказів оплати заборгованості перед позивачем суду не надав.

При перегляді спору колегія суддів дійшла висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

Як вже зазначалось, пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок проводиться за фактично виконаний обсяг робіт шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 банківських днів після підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.  

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки.

Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого обов'язку. ... Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної  давності,  до нового строку не зараховується.

На думку колегії суддів, дією, що свідчить про визнання відповідачем свого боргу в сумі 10.279,20грн. перед позивачем можна вважати підписання актів звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2005р., 01.08.2005р., 01.01.2007р. (а.с.39-41). Таким чином, на момент звернення позивача з позовом до суду – 20.11.2008р. (що вбачається з конверту, а.с.22), строк позовної давності не минув.  

Також слід зазначити, що рішенням господарського суду Запорізької області від 07.08.2006 р. у справі № 15/271д/06, яке набрало законної сили, визнано недійсним правочин про припинення зобов'язань Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м.Енергодар Запорізької області, зарахуванням зустрічних однорідних вимог з Відкритим акціонерним товариством "Енергодарбуд", м.Енергодар Запорізької області, на суму 10.279,20грн. за заявою № 08/03-6014 від 24.12.2004р. за спірними правовідносинами. Станом на 01.01.2007р. заборгованість в сумі 10.279,20грн. за Договором поновлено відповідачем у бухгалтерському обліку, про що свідчить відповідний акт звірки взаємних розрахунків. При цьому відповідачем не заявлялось про відсутність заборгованості за Договором з мотивів відсутності зобов'язання або внаслідок спливу строків позовної давності.

Таким чином, колегія суддів не знайшла підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків апеляційної скарги.

До того ж колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що на головного бухгалтера підприємства-відповідача відповідно до посадової інструкції покладені обов'язки здійснення керівництва та забезпечення виконання задач та функцій щодо бухгалтерського обліку та звітування. Відповідно до положень чинного законодавства під бухгалтерським обліком слід розуміти процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення,  узагальнення, зберігання  та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Відтак головний бухгалтер, підписуючи акт звірки підтвердив наявність господарських операцій з позивачем за договором №10ТР-04 та наявної непогашеної заборгованості за ним.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача.

    Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", м. Енергодар Запорізької області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області  від 20.01.2009р. у справі № 18/10/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.

 судді  Кричмаржевський В.А.  

 Шевченко Т. М.  Хуторной В.М.