Рішення

від 16.02.2009 по справі 20/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"16" лютого 2009 р.                                                                            Справа  № 20/1

Господарський суд Рівненської області у складі судді Василишина А.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альцест-Львів»

до відповідача Приватного підприємства «Фарт-Сервіс»

про  стягнення  в  сумі  53 636 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

позивача:  в.о. директора –Сидор В.І.; Гриненко Т.В. (дов. № 19/12 від 19.12.2009р.);

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Альцест-Львів»(надалі –Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області з позовною заявою в якій просить стягнути з Приватного підприємства «Фарт-Сервіс»(надалі –Відповідач) на свою користь заборгованість по договору про визнання боргу від 1 липня 2008 року (а.с. 19-20; надалі –Договір) в сумі 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп. та штраф у розмірі 4 876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 69 коп..

В судовому засіданні від 13 січня 2009 року представник Позивача подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с. 48), в якій просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп. заборгованості та штраф у розмірі 4 876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 07 коп.. Представники Позивача в судовому засіданні від 16 лютого 2009 року підтримали уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання тричі не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи Відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37, 38, 51, 53, 62, 63). За клопотаннями Відповідача          (а.с. 45, 55) розгляд справи двічі відкладався, проте Відповідач так і не забезпечив явки свого повноважного представника в судове засідання та не подав суду витребуваний ухвалами господарського суду (а.с. 1, 50, 60) відзиву на позов (незважаючи на те, що судом надавалося достатньо часу для подачі Відповідачем своїх доводів та заперечень з приводу позову).

Враховуючи усе вищевказане, та те, що 16 лютого 2009 року закінчується двомісячний строк розгляду справи, суд вважає можливим розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників Позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому господарський суд Рівненської області виходив з такого.

Судом встановлено, що 1 липня 2008 року сторони уклали Договір (а.с. 19-20), згідно пункту 1.1 якого: у відповідності з Договором Позивач та Відповідач підтвердили та заявили, що Відповідач, здійснюючи торгівельну закупівельну діяльність з Позивачем, заборгував Позивачу 49 260 (сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 69 коп. згідно Акту взаєморозрахунків станом на 30 червня 2008 року за товарно-матеріальні цінності; Акт взаєморозрахунків додається і є невід'ємною частиною Договору.

Згідно Акту взаєморозрахунків станом на 30 червня 2008 року (а.с. 25-26), заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на дату підписання даного акту становила 49 260 (сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 69 коп..

Відповідно до пункту 2.1 Договору: Відповідач підтвердив, що здійснюючи торгівельну закупівельну діяльність з Позивачем, заборгував Позивачу 49 260 (сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 69 коп. та підтвердив за собою борг перед Позивачем, згідно Акту взаєморозрахунків, в розмірі 49 260 (сорок дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 69 коп..

Згідно пункту 2.1 Договору: Відповідач зобов'язався виконати покладений на нього, відповідно до Договору, обов'язок погасити борг в наступні терміни:

·          до 30 липня 2008 року в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.;

·          до 30 серпня 2008 року в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.;

·          до 30 вересня 2008 року в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.;

·          до 15 жовтня 2008 року в сумі 9 260 (дев'ять тисяч двісті шістдесят) грн. 64 коп..

У відповідності до пункту 2.2 Договору, Позивач та Відповідач погодили, що кінцевий термін погашення боргу –15 жовтня 2008 року.

Після спливу кінцевого терміну погашення боргу, визначеного пунктом 2.2 Договору, відповідач частково сплатив Позивачу заборгованість в сумі 500 (п'ятсот) грн..

Таким чином, на момент подачі позовної заяви до господарського суду Рівненської області заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору становила 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп..

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України: підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено абзацом 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу дії статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, в силу дії частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії даних норм, Відповідач, порушивши строки погашення боргу, визначені Договором, вчинив порушення зобов'язання перед Позивачем по Договору.

Станом на 16 лютого 2009 року заборгованість Відповідача перед Позивачем по Договору становить 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп..

Доказів погашення боргу Відповідач суду не представив.

На основі статтей 11, 509, 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп. заборгованості ґрунтуються на Договорі та законі та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України: учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що: у випадку прострочення боргу більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів (від терміну вказаному в пункті 2.2 Договору), Відповідач сплачує Позивачу договірний штраф у розмірі 10 (десять) % простроченої заборгованості.

У відповідності до пункту 2.2 Договору, Позивач та Відповідач погодили, що кінцевий термін погашення боргу –15 жовтня 2008 року.

Таким чином, в силу дії пунктів 2.2, 3.2 Договору, при несплаті Відповідачем в строк до 30 жовтня 2008 року заборгованості визначеної Договором, 31 жовтня 2008 року на Відповідача накладається штраф у розмірі 10 (десять) % простроченої заборгованості.

Позивач просить стягнути з Відповідача штраф в розмірі 4 876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 07 коп., що дорівнює 10 % від простроченої заборгованості на момент подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до пункту 3.2 Договору, статті 216 Господарського кодексу України та статтей 546-551, 611 Цивільного кодексу України підлягають задоволенню вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 4 876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 07 коп. штрафу.

Судові витрати відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Фарт-Сервіс», 33028, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 17, р/р 260088082 в РВ «Райффайзен Банк Аваль»м. Рівне, МФО 333227, код 22580021 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Альцест-Львів», 79020, м. Львів, проспект В.Чорновола, 95, р/р 26001010679300 в АКІБ «УкрСибБанк»               м. Харків, МФО 351005, код 30583656 – 48 760 (сорок вісім тисяч сімсот шістдесят) грн. 69 коп. заборгованості, 4 876 (чотири тисячі вісімсот сімдесят шість) грн. 07 коп. штрафу, 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 40 коп. витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 19.02.2009р.

   Суддя