Рішення

від 01.04.2013 по справі 910/3133/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3133/13 01.04.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Львів"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко"

товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв"

товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро"

про стягнення 648 596,67 грн.

Представники:

від позивача: Бондарчук С.М. - представник за довіреністю № 2146 від 11.04.2011 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Львів" до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко", товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" про стягнення 648 596,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.08.2010 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - банк) та відкритим акціонерним товариством «Грінко» (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 35, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику строковий кредит у сумі 800 000,00 грн., із платою за користування кредитом в розмірі 22,0% річних, із терміном погашення кредиту не пізніше 19.06.2014 року.

На виконання зобов'язань за договором банк надав позичальнику грошові кошти у розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується розпорядженням від 01.09.2010 року та меморіальним ордером № TR.148777.4825.702 від 01.09.2010 року.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором, станом на 15.02.2013 року у позичальника виникла заборгованість перед банком в сумі 648 596,67 грн., в тому числі: 590 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 50 778,87 грн. заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом та 7 871,80 грн. пеня за період з 15.08.2012 року по 14.02.2013 року.

З метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року були укладені договір поруки від 06.03.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Миколаїв» та договір поруки від 21.12.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» та товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро».

В зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Грінко" зобов'язань за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко", товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" заборгованості за кредитним договором в розмірі 648 596,67 грн., в тому числі: 590 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 50 778,87 грн. заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом та 7 817,80 грн. пеня нарахована за період з 15.08.2012 року по 14.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/3133/13, розгляд справи призначено на 05.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.03.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 18.03.2013 року.

В судове засідання 18.03.2013 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник відповідачів надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, в судовому засіданні 18.03.2013 року оголошено перерву до 01.04.2013 року.

В судове засідання 01.04.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко", товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" заборгованості за кредитним договором в розмірі 648 596,67 грн., в тому числі: 590 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 50 778,87 грн. заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом, 7 817,80 грн. пеня нарахована за період з 15.08.2012 року по 14.02.2013 року, а також судовий збір в розмірі 12 971,94 грн.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідачів суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належний чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

30.08.2010 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (далі - позивач, банк за договором) та відкритим акціонерним товариством «Грінко» (далі - відповідач-1, позичальник за договором) укладено кредитний договір № 35.

З інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка містить на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://www.irc.gov.ua/ua/search.html , створеного на виконання наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва "Про створення веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 08.07.2009 р. № 123 вбачається, що відкрите акціонерне товариство "Грінко" перейменоване в товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко".

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Між сторонами укладені додатки, якими внесено зміни та доповнення до кредитного договору № 35 від 30.08.2010 року, а саме: № 1 від 30.08.2010 року, № 2 від 20.05.2011 року, № 3 від 07.03.2012 року та № 4 від 24.10.2012 року, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до положень розділу 1 кредитного договору з урахуванням змін та доповнень, банк надає позичальнику для поповнення обігових коштів строковий кредит у сумі 800 000,00 грн., із платою за користування кредитом в розмірі 22,0% річних та терміном погашення кредиту не пізніше 19.06.2014 року.

Згідно п. 1.9 кредитного договору, погашення кредиту здійснюється позичальником згідно графіку часткового погашення кредиту, що є невід'ємною частиною даного договору.

У відповідності п. 3.2.6. кредитного договору, позичальник зобов'язався своєчасно, в терміни, визначені кредитним договором, повернути банку кредит та проценти за користування ним.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 800 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розпорядження від 01.09.2010 року та меморіального ордеру № TR.148777.4825.702 від 01.09.2010 року

Згідно п. 5.1.3. кредитного договору, у випадку невиконання позичальником договірних зобов'язань, передбачених кредитним договором та у випадку, коли відсутній дозвіл на перенесення строків згідно п. 5.1.1 цього договору, банк має право розірвати кредитний договір та вимагати дострокового погашення існуючої заборгованості.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», на підставі п. 5.1.3. кредитного договору, звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко" з листом-вимогою № 564/0-12 від 26.11.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором. Проте зазначена вимога залишена позичальником без відповіді та задоволення.

З огляду на вищезазначене, станом на 15.02.2013 року в останнього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 590 000,00 грн. та заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 50 778,87 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 15.02.2013 року факт наявності заборгованості за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року за кредитом в розмірі 590 000,00 грн. та заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 50 778,87 грн., позичальника перед кредитором належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 593,53 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 224,27 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або його частини банк має право нарахувати, а позичальник, в такому випадку, зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої в строк суми за кожний прострочений день, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки а повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо нарахування пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, позовні вимоги позивача про стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 1 224,27 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко" заборгованості за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року по кредиту в розмірі 590 000,00 грн., суд погоджується з розрахунком пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 6 593,53 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

06.03.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Миколаїв» (поручитель за договором) укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати усім майном, грошовими та майновими правами за своєчасне і повне виконання зобов'язань приватного акціонерного товариства «Грінко» (позичальник за договором) за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року.

Між сторонами укладено додаток № 1 від 24.10.2012 року до договору поруки від 06.03.2012 року, яким внесено зміни та доповнення до договору та яким є його невід'ємною частиною.

31.10.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів» (кредитор за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Грінко-Дніпро» (поручитель за договором) укладено договір поруки, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати усім майном, грошовими та майновими правами за своєчасне і повне виконання зобов'язань приватного акціонерного товариства «Грінко» (позичальник за договором) за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року.

Згідно умов ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до п. 2.1. договорів поруки, сторони договорів встановлюють, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по кредитному договору, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення поручителем заборгованості в об'ємі боргових зобов'язань позичальника перед кредитором, що обумовлені кредитним договором.

Поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником боргових зобов'язань перед кредитором в терміни і згідно умов передбачених договором, погасити:

- заборгованість і сумі наданого кредиту по кредитному договору в розмірі 600 000,00 грн.;

- нараховані по сумі наданого кредиту проценти, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами кредитного договору, а також інші боргові зобов'язання, що випливають з умов кредитного договору та додатків до нього, які укладені чи будуть укладені в майбутньому (п. 2.2. договорів поруки).

Згідно зі статтею 541 ЦК України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

При солідарному виконанні господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення цивільного кодексу України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Публічне акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», на підставі п. 5.1.3. кредитного договору, звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" з листами-вимогами № 565/0-12 та № 566/0-13 від 26.11.2012 року про погашення заборгованості за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року. Проте зазначені вимоги залишені поручителями без відповіді та задоволення.

З огляду на те, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, кредитор має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, зокрема, лише від поручителів, які солідарно відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко" перед публічним акціонерним товариством "Акціонерно-комерційний банк "Львів" заборгованості за кредитним договором № 35 від 30.08.2010 року встановлений судом, тому позовні вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко", товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" заборгованості по кредиту в розмірі 590 000,00 грн., заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 50 778,87 грн. та пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 6 593,53 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частини 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко" (01021, м. Київ вул. Інститутська, 28, ідентифікаційний код 33785141), товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Миколаїв" (54028, м. Миколаїв, вул. 4-А Поздовжня, 76, ідентифікаційний код 35989651) та товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" (49041, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд. 47, корпус 1, ідентифікаційний код 35112687) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, ідентифікаційний код 09801546) заборгованість по кредиту в розмірі 590 000 (п'ятсот дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по нарахованим та несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 50 778 (п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 78 коп. та пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 6 593 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто три) грн. 53 коп., а також судовий збір в розмірі 12 947 (дванадцять тисяч дев'ятсот сорок сім) грн. 45 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.04.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий