Постанова

від 17.02.2009 по справі 21/199-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/199-08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009                                                                                       Справа№  21/199-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І. А. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Верхогляд Т.А.

при секретарі судового засідання: Пруднікова Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Токовенко О.В., довіреність №б/н  від 18.11.08,  юрист;

представник відповідача у судове засідання не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДнепрУкрМет” на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  24.11.08р. у справі №21/199-08

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Мілленіум”, м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю “ДнепрУкрМет”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 37 733грн. 59коп.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю “Мілленіум” (далі –ТОВ “Мілленіум”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ДнепрУкрМет” (далі –ТОВ “ДнепрУкрМет”) про стягнення 37733, 59грн. санкцій, а саме: 4667,82грн. річних та 33065,77грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.11.08р. а.с.43-45).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.08р. у справі №21/199-08 (суддя Алмазова І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “ДнепрУкрМет” на користь ТОВ “Мілленіум” 33 037, 21грн. інфляційних, 4657, 24 грн. річних, 376, 94 грн. витрат по сплаті державного мита, 117, 88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що станом на 24.11.2008р. відповідач свої обов'язки з оплати вартості товару не виконав, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2007р. у справі №34/381-07 примусово не виконано.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ “ДнепрУкрМет” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду від 24.11.08р. у справі №21/199-08 та припинити провадження по справі.  

 В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом: по-перше, порушено норми процесуального права, оскільки не задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та не надано час для ознайомлення з матеріалами справи, чим не була надана можливість реалізації права на професійний захист; по-друге, порушено норми матеріального права, оскільки у задоволенні позову з причини спливу строку позовної давності у один рік щодо стягнення штрафних санкцій слід відмовити

В відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає рішення господарського суду цілком вірним, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи, що відповідач не вірно застосовує поняття неустойки (штрафу, пені) щодо вимог позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

17.02.2009р. від представника відповідача надійшло клопотання про  відкладення судового  засідання на іншу дату у зв'язку з хворобою.

Клопотання свідчить про факт належного повідомлення скаржника про час та місце судового засідання.

Проте, клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, 18.02.2009р. закінчується двомісячний строк розгляду апеляційної скарги, передбачений ст.102 Господарського процесуального кодексу України;  по-друге, клопотання сторін про продовження строку вирішення спору відсутнє; по-третє, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити на участь в судовому засіданні будь-якого працівника підприємства або звернутися до інших фахівців в галузі права для надання юридичної допомоги; в четверте, за аналогічним клопотанням Дніпропетровський апеляційний господарський суд вже відкладав розгляд апеляційної скарги (а.с.116); в п'яте, відсутні поважні причини для відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду апеляційної скарги головою Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14.02.2006р. між ТОВ „Мілленіум” та ТОВ „ДнепрУкрМет” було укладено договір купівлі-продажу №12. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар (цемент ПЦ ІІ/А-400) на загальну суму 279 918,47грн. Вартість товару відповідачем сплачена частково у сумі 204 597,80грн. Заборгованість склала 75 320,67грн., що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2007р. у справі №34/381-07.

Строк оплати вартості отриманого товару за договором встановлений не був, тому позивач направив відповідачу претензію від 08.08.2006р. №б/н, що є вимогою в розумінні ст.530 Цивільного кодексу України, а у відповідача, таким чином, виник обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги виконати останню.

За матеріалами справи №34/381-07, претензія позивача від 08.08.2006р. відправлена на адресу відповідача 10.08.2006р., внаслідок чого, з урахуванням поштового перебігу, строк оплати для відповідача становив до 23.08.2006р.

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.10.2007р. у справі №34/381-07, яке залишено в силі  постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2008р., стягнуто з відповідача на користь позивача 75320,67грн. заборгованості за договором №12 від 14.02.2006р.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України  факти, встановлені рішенням  господарського  суду під час розгляду однієї справи,  не доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення господарського суду по справі №34/381-07 не виконане відповідачем. Позивач звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача інфляційні нарахування та три відсотка річних.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського  кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського  кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Припиняється господарське зобов'язання, згідно  ст.599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського  кодексу України, виконанням, проведеним належним чином. Якщо ж зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, у тому числі передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, оскільки остання передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, встановлених ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення 3% річних та втрат від інфляції, врахувавши встановлений ст. 256 Цивільного кодексу України 3-х річних строк позовної давності.

Відповідач вважає, що у розумінні ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог позивача слід застосувати спеціальну позовну давність (скорочену) у один рік.

Проте, стаття 258 Цивільного кодексу України застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а позивач вимагав стягнути інфляційні та 3% річних. Ці вимоги є самостійними способами захисту цивільних прав і до них  не застосовується спеціальна позовна давність як  до стягнення неустойки.

Щодо посилання скаржника на відмову господарського суду в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 22.11.2008р. укладений договір про надання юридичних послуг №2211/08 і представник не  ознайомився з матеріалами справи, то слід зауважити, що судові засідання по справі відкладалися тричі, на всіх судових засіданнях від відповідача були присутні різні представники (а.с.30, 59, 71), строк розгляду справи за згодою сторін продовжувався, рішення по справі прийнято в останній день встановленого процесуальними нормами строку розгляду справи. Треба також зазначити, що відповідач не був позбавлений можливості на протязі трьох місяців звернутися до фахівців в галузі права. Отже, господарський суд обґрунтовано відмовив представнику відповідача в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ч.2 ст.104 Господарського процесуального кодексу України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ДнепрУкрМет”, м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області  від  24.11.08р. у справі №21/199-08 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                               І.А. Сизько

Суддя                                                                      І.Л. Кузнецова

          Суддя                                                                     Т.А. Верхогляд