Постанова

від 11.02.2009 по справі 37/639-41/262

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/639-41/262

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.02.2009                                                                                           № 37/639-41/262

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -представник - не з'явився,

від відповідача: представники –  Барановська  С.В. ( за довіреністю)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.10.2008

 у справі № 37/639-41/262  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Західенерго"

 до                                                   Державне підприємство "Вугілля України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 63650,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

 У грудні 2007 року позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача  63 650,37 грн.  збитків завданих поставкою вугілля неналежної якості. Також просить стягнути судові витрати  у сумі 754,50 грн. – державного мита та 118,00 грн. – витрати на інформаційно технічне забезпечення.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.02.2008 р.  позов задоволено повністю.

          Відповідач на погодившись з рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.02.2008р. Судові витрати покласти на позивача.

          В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення Господарського суду м. Києва прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт стверджує, що  позивач провів встановлення якості вугілля  в односторонньому порідку, відповідно до п. 3 ст. 202 ЦКУ односторонній правочин може створювати обов'язки,  для особи, яка його вчинила.

Представник позивача наддав відзив на апеляційну скргу в якому просить  рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне:

01.02.2007 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір поставки № 9-02/1-П (далі - договір) (а.с. 10), відповідного до умов якого (п. п. 1.1. 1.2) постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію (далі -вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до договору. Мінімальна норма відвантаження -4 напіввагони.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попередньою вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Пунктами 4.1. 4.4, 4.9 договору сторони погодили порядок приймання вугілля по кількості і якості. Приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № 116 та № 117 від 25.04.1966р., з подальшими змінами і доповненнями, ДСТУ 1137-64 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання до якості», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам'яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробувань», ГТР 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи» та/або іншими нормативними актами України, прийнятими щодо цих питань на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному договору. Приймання партії вугілля за якістю у покупця здійснюється відповідно до даних хімічного аналізу атестованої хімічної лабораторії вантажовідправника. Якщо показники якості вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більше верхнього значення, допустимої похибки випробування, вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати    вантажовідправника    та    постачальника    для     проведення    спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника вантажовідправника протягом 24  годин з моменту отримання повідомлення, до розрахунку приймаються показники якості визначені лабораторією вантажовідправника.

На виконання умов договору 30 травня 2007 р. Центральною збагаченою фабрикою «Октябрська» (далі - вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними №№ 49405637 (вагони №№ 64201668, 65698854, 66764101, 65350555, 65300378, 65098600, 67167627, 67866806, 67376640), 35979541 (вагон № 66376922). надійшло вугілля марки ГСШ. ( а.с. 15 – 17)

При прийманні спірного вугілля позивачем встановлений факт поставки вугілля невідповідної якості, про що позивач повідомив відповідача та вантажовідправника телеграмами № 597 від 31.05.2007 року та № 598 від 01.06.2007 року. ( а.с. 23-24)

При прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС в поставленій партії

вугілля виявлено шлам, що підтверджується актом спільного опробування палива від

31.05.2007   року   складений   та   підписаний   представниками   ДП   «Вуглехімічна

лабораторія»     ТОВ    Підприємство    енергетичного    призначення    «Горенерго»,

представником вантажоодержувача        та постачальника.          Представник  вантажовідправника  за  довіреністю  №   1034  від  29.05.2007  від  підписання  акту спільного опробування палива від 31.05.2007 року відмовився.

Відповідно до матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що відповідач здійснив пошарове завантаження вугілля, що є грубим порушенням умов пунктів 2.2. та 4.1. договору та пунктів 15, 16 ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы й брикеты. Правила приёмки по качеству», що відвантажене паливо повинно відповідати марці, класу і іншими показниками, встановленими державними стандартами, технічними умовами і тимчасовими нормами. Змішування окремих марок і класів палива, передбачених стандартами, технічними умовами або тимчасовими нормами, в процесі виробництва, зберігання і завантаження не допускається.

Пунктом 1 статті 918 Цивільного кодексу України встановлено, що завантаження вантажу здійснюється у порядку, встановленому договором, із додержанням правил встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

В збірнику № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України встановлено, що вантажі повинні розміщуватись і кріпитись у вагонах, перевезені рівномірно по всіх теліжках, згідно умов підпункту 4.3. пункту 4 глави № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України.

Однак, постачальник не забезпечив виконання вантажовідправниками умов договору та вимог підпункту 4.3. пункту 4 глави № 1 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України щодо рівномірного розміщення вантажу в вагоні.

Крім того, при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2007, оскільки фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становив 44,2% та 65,2% проти 25% гранично допустимого вмісту золи для збагаченого вугілля, що підтверджується актами приймання вугілля №№ 3707 від 01.06.2007 та 3719 від 02.06.2007 підписаний представниками вантажоодержувача, представником ДП «Вуглехімічна лабораторія» ТОВ Підприємство енергетичного призначення «Горенерго» та постачальника.

Частиною 1 статті 672 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі - продажу, покупець мас право відмовитись від його прийняття та оплати.

Частинами 2, 3 статті 690 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець     зобов'язаний     забрати   вивезти)     товар,     не     прийнятий     покупцем(одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

У зв'язку з надходженням на Бурштинську ТЕС вугілля з домішками продукції інших класів чи сортів (шламу), вугілля загальною масою 672000,00 кг було повернуто вантажовідправник) 05.06.2007 року в залізничних вагонах №№ 64201668, 65698854, 66764101. 65350555. 65300378, 65098600, 67167627, 67866806, 67376640, 66376922, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36087014, 36087015 від 05.06.2007 року, виданою залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.(а.с. 27-28)

Позивач   вважає,   що   в   зв'язку   з     неналежним   виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, а саме поставкою вугілля з домішками продукції інших класів, позивач зазнав збитки в розмірі   63 650,35 грн.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін   вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач як на підставу своїх заперечень посилається на те, що не викликав представника постачальника для проведення спільного опробування вугілля, в результаті чого ДП «Вугілля України» було позбавлено можливості прибути для спільного відбору проб, та переконатися, що якість відвантаженого вугілля не відповідає умовам договору поставки. Тобто, виклик позивача не містить передбачених договором та Інструкцією П-7 умов. Телеграма, додана до претензії по своїй суті викликом не є, оскільки в ній констатується факт повернення вагонів з вугіллям, що не відповідає вимогам п. 16 Інструкції П-7.

Судом визначено, що твердження відповідача є необґрунтованим та безпідставним, оскільки абзацом 2 пункту 16 Інструкції передбачено, що при виявлені невідповідності якості поставленої продукції «одержувач зобов'язаний викликати для участі в прийманні продукції і оформлення двохстороннього акту представника іногороднього виробника (відправника)...».

Відповідно до цього пункту та умови п. 4.9. договору позивач телеграмами № 597 від 31.05.2007 року та № 598 від 01.06.2007 року повідомив виробника-відправника ЦЗФ «Октябрська» та постачальника ДП «Вугілля України» про поступлення на Бурштинську ТЕС вугілля неналежної якості. Крім того, приймання вугілля на Бурштинську ТЕС здійснювалось за участю представника вантажовідправника та постачальника Танасової Л.Н., яка діяла на підставі довіреності № 1772/10 від 29.05.2007 р.

Довіреністю від 28.04.2007 року ДП «Вугілля України» уповноважило ДП «Шахтоуправління  Південнодонбаське № 1» проводити від імені довірителя звіряння якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні вугілля у вагонах, проводити сумісне опробування вугілля, поставленого на теплові електричні станції ВАТ «Західенерго» в рахунок договору та підписувати у зв'язку з цим відповідні акти. Зазначена довіреність ДП «Вугілля України» видана з правом передоручення. В свою чергу, ДП «Шахтоуправління Південноонбаське № 1» довіреністю № 1772/10 від 29.05.2007 р. (а.с.64) уповноважило Танасову Л.Н. приймати участь в спільному опробуванні вугільної продукції, поставленої за договором на Бурштинську ТЕС .

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про надходження на адресу позивача неякісного вугілля, та не був позбавлений можливості направити свого представника для проведення спільного опробування неякісного вугілля.

Згідно пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затвердженні наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, отримані гроші ТехПД заносить на особовий рахунок платника і списує їх з рахунку в міру надходження розрахункових документів за здійснені перевезення і надані послуги. Списування грошей з рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Позивачем на підтвердження плати за користування вагонами за час простою, провізної плати та плати за оформлення документів у розмірі 63650,35 грн. до матеріалів справи долучені відомості плати за користування вагонами, накопичувальні картки, а також довідки видані станцією Бурштин Львівської залізниці.

Відповідно до пункту 6.4 договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Крім того, сторони також погодили, що всі спори та суперечності, які можуть виникнути в зв'язку з виконанням договору поставки, повинні розв'язуватись в досудовому порядку (шляхом переговорів, розгляду та задоволення претензій, тощо) згідно чинного законодавства. Якщо досудове врегулювання спору не призвело до розв'язання суперечностей, сторона, яка вважає себе потерпілою, має права звернутись до господарського суду за місцем знаходження відповідача у порядку, встановленому законодавством.

З метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія па загальну суму 63650,35 гри. з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.( а.с.38)

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Відповідно до статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільною правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Отже судом встановлено, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку за договором щодо завантаження вугілля однорідної якості по всій глибині вагону відповідно до вантажопідйомності поданих вагонів, а також поставки вугілля позивачу без додержання Правил розміщення вантажу у вагонах, позивач зазнав збитки в розмірі 63 650,35 гри.

Відповідно до статті 111112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Позивачем разом з поясненнями 24.09.2008 року в судовому засіданні було подано суду довіреність № 1498 від 28.04.2007 року, яка була досліджена судом.

З тексту довіреності вбачається, що відповідач уповноважив ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" представляти його інтереси під час звіряння якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні, проводити сумісне опробування вугілля в тому числі і по договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007 року.

Таким чином. ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" було повноважним представником відповідача під час прийняття вугілля за кількістю та якістю 30.05.2007 року на Бурштинеькій ТЕС.

Що стосується положень статті 245 ЦК України, щодо необхідності нотаріального посвідчення довіреності виданої в порядку передоручення, то на думку господарського суду, довіреність яка була видана на Танасову Л.Н. не потребує нотаріального посвідчення з наступних підстав.

Відповідач уповноважив ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" представляти його інтереси відповідно до довіреності № 1498 від 28.04.2007 року.

В свою чергу, в тому числі і для виконання цієї довіреності, ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" уповноважило Танасову Л.Н. (контролера вуглеприймання) довіреністю № 1772/10 від 29.05.2007 року представляти його інтереси по договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року підчас приймання вугілля за кількістю та якісно.

Тобто, Танасова Л.Н. є належним чином уповноваженим працівником ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1", а не окремо третьою особою, яка уповноважена в порядку передоручення, у зв'язку з чим. довіреність № 1772/10 від 29.05.2007 року в силу статті 246 ЦК України не потребує нотаріального посвідчення.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов щодо стягнення збитків в розмірі 63650,35 грн. визнається  таким, що підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає рішення суд по даній справі обґрунтованим  та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського  процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства «Вугілля України» залишитибез задоволення.  

          Рішення Господарського суду   м. Києва від 16.10.2008р. у справі № 37/639-41/262 залишити без змін.

          Матеріали справи №  37/639-41/262   повернути до Господарського суду м.Києва

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді