Постанова

від 27.05.2009 по справі 37/639-41/262

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

37/639-41/262

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 травня 2009 р.                                                                                    № 37/639-41/262  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючий,

Мележик Н.І.,

                                       Мирошниченка С.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року у справі № 37/639-41/262 Господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства "Західенерго", м. Львів, до Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ, про стягнення  63 650, 35 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –не з'явився

відповідача –Гавага О.С. (дов. №07-04/13-Д выд 07.04.2009)

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2007 року позивач –ВАТ "Західенерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача - ДП "Вугілля України" про стягнення збитків в сумі 63 650,35 грн.

Вказував, що 1.02.2007 між ним та ДП "Вугілля України" укладено договір на постачання вугільної продукції №9-02/1-П, відповідно до умов якого  ДП "Вугілля України (постачальник) зобов'язується поставити  ВАТ "Західенерго" (покупцю) вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками визначеними в договорі, а покупець –прийняти вугілля та оплатити його вартість.  

Згідно умов договору 30.05.2007 Центральною збагаченою фабрикою "Октябрська" (вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними №49405637 та №35979541 надійшло вугілля марки ГСШ.                             

Посилаючись на те, що відповідач всупереч п.п. 2.2, 4.1 договору та п.п. 15, 16 ДСТУ 1137-64 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості " здійснив пошарове завантаження вугілля, яке крім того, не відповідає узгодженим між сторонами якісним характеристикам, –позивач просив стягнути з відповідача на його користь 63 650грн. 35 коп. збитків завданих поставкою вугілля неналежної якості.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 16 жовтня 2008 року (суддя Спичак О.М.), яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року (колегія суддів у складі: Корсак В.А.-головуючий, Адеєв П.В., Коршун Н.М.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ДП "Вугілля України" на користь позивача                   63 650 грн. 35 коп. завданих збитків.

Судові рішення мотивовані посиланнями на те, що відповідач погодився з неналежним виконання свого обов'язку поставити вугілля відповідно до визначених в договорі базових умов поставки та якісних характеристик, оскільки прийняв неякісне вугілля назад, що є підставою для стягнення з нього збитків відповідно до п.6.4 договору та ст.623 ЦК України.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, а саме: ст.ст. 202, 237, 245 ЦК України, ст.43 ГПК України, просить рішення та постанову скасувати

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова зазначеним вимогам відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 1.02.2007 між ДП "Вугілля України (постачальник) та ВАТ "Західенерго" (покупець ) укладено договір на постачання вугільної продукції №9-02/1-П, відповідно до умов якого  постачальник зобов'язується поставити  покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками визначеними в  договорі, а покупець –прийняти вугілля та оплатити його вартість.

На виконання умов вказаного договору 30.05.2007 на Бурштинську ТЕС за залізничними накладними №49405637 (вагони № 64201668, №65698854, №667641101, №65350555, №65300378, №65098600, №67167627, №67866806, №67376640) №35979541 (вагон №66376922) надійшло вугілля  Центральної збагаченої фабрики "Октябрська" (вантажовідправник), марки ГСШ.

Судами також встановлено, що при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС в поставленій партії вугілля виявлено шлам, що підтверджується актом спільного опробовування палива від 31.05.2007, який складений та підписаний представниками ДП "Вуглехімічна лабораторія" ТОВ підприємство енергетичного призначення "Горенерго" та представником Вантажоодержувача. Представник вантажовідправника за довіреністю №1034 від 29.05.2007 від підписання акту відмовився.  

Крім того, згідно актів приймання вугілля на Бурштинській ТЕС  №3707 від 1.06.2007 та №3719 від 2.06.2007 поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає п.3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 1.04.2007, оскільки фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становить 44,2 % та 65,2 %  проти 25% гранично допустимого вмісту золи для збагаченого вугілля.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач порушив п.п. 2.2 договору щодо завантаження вугілля однорідної якості по всій глибині вагону відповідно до вантажопідйомності поданих вагонів, а також порушив Правила розміщення вантажу у вагонах, внаслідок чого позивачу були завдані збитки пов'язані з провізною платою повернутого вугілля, платою за користування вагонами за час простою вагонів та платою за оформлення документів на відправлення вантажу, які підлягають стягненню з відповідача на підставі п.6.4 договору та ст.623 ЦК України.

Дані висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони відповідно до їх вантажопідйомності.

Зазначене положення договору узгоджується з п.п. 15, 16 ГОСТ 1137-64 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Правила приймання по якості " згідно якого відвантажене паливо повинно відповідати марці, класу і іншими показниками, встановленими державними стандартами, технічними умовами і тимчасовими нормами. Змішування окремих марок і класів палива, передбачених стандартами, технічними умовами або тимчасовими нормами, в процесі виробництва, зберігання і завантаження не допускається.

Судами встановлено, що відповідач всупереч зазначених вимог здійснив пошарове завантаження вугілля та не забезпечив поставку вугілля належної якості.

Крім того, при прийманні вугілля за якістю на Бурштинській ТЕС виявлено, що поставлене вугілля за своїми якісними характеристиками не відповідає вимогам пункту 3.1 договору в редакції додаткової угоди № 1 від 01.04.2007, оскільки фактичний вміст золи у поставленому вугіллі становив 44,2% та 65,2% проти 25% гранично допустимого вмісту золи для збагаченого вугілля, що підтверджується актами приймання вугілля № 3707 від 01.06.2007 та № 3719 від 02.06.2007 підписаний представниками вантажоодержувача, ДП "Вуглехімічна лабораторія", ТОВ Підприємство енергетичного призначення "Горенерго" та постачальника.

В зв'язку з зазначеними обставинами вугілля загальною масою 672 000,00 кг було повернуто позивачем вантажовідправнику 05.06.2007 в залізничних вагонах № 64201668, №65698854, №66764101, №65350555, №65300378, №65098600, №67167627, №67866806, №67376640, №66376922, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 36087014 та №36087015 від 05.06.2007, виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці.

Предметом даного спору, як встановлено судами, є відшкодування збитків завданих поставкою вугілля неналежної якості.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до п. 6.4 договору за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що поставкою вугілля з домішками продукції інших класів чи сортів, позивачу було завдано збитки на загальну суму             63 650,35 грн., а саме: провізна плата за перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Родинська Донецької залізниці в сумі                з урахуванням ПДВ 47 832,00 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ 36087014 та 36087015 від 05.06.2007 року від 05.06.2007 та переліком № 41 від 06.06.2007 року виданими залізницею; плата за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі з урахуванням ПДВ             15 365,40 грн., що підтверджується відомістю плати за користування  вагонами  № 1081/1064  від  05.06.2007 та  переліком  № 40  від  05.06.2007 року, виданими залізницею; плата за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі з урахуванням ПДВ 452,95 грн., що підтверджується накопичувальною карткою для додаткових зборів № 05.06 0317 та переліком № 40 від 05.06.2007 року виданими залізницею.

Господарські суди, встановивши склад цивільного правопорушення, як обов'язкову умову застосування цивільно-правової відповідальності, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача завданих позивачу збитків, розмір яких належним чином підтверджений дослідженими судом доказами відповідно до ст.43 ГПК України.

Посилання відповідача на здійснення опробування вугілля в односторонньому порядку за відсутності уповноваженого представником постачальника, правильно залишені судами поза увагою, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами довіреністю №1498 від 28.04.2007 року позивач уповноважив  ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" представляти його інтереси під час звіряння якості і кількості вугілля, брати участь у зважуванні, проводити сумісне опробування вугілля в тому числі і по договору поставки № 9-02/1-П від 01.02.2007 року.

В межах вказаної довіреності ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1" уповноважило Танасову Л.Н. (контролера вуглеприймання) за довіреністю                 № 1772/10 від 29.05.2007 року представляти його інтереси по договору № 9-02/1-П від 01.02.2007 року під час приймання вугілля за кількістю та якістю.

Таким чином, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що Танасова Л.Н. здійснювала свої повноваження, як працівник ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське № 1", а тому видана її довіреність не є передорученням і не потребувала нотаріального посвідчення.

З огляду на викладене, посилання касаційної скарги на зазначені обставини також слід залишити поза увагою.     

       Інші доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам                   ст. 1117  ГПК України.

Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст.  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

     Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишити без задоволення.

     Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2009 року у справі № 37/639-41/262 залишити без змін.

Головуючий:                                                                  Н.Г. Дунаєвська

Судді:                                                                             Н.І. Мележик

                                                                                                 С.В. Мирошниченко