Ухвала

від 03.04.2013 по справі 2а-4746/10/0770

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 7489/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ренесанс» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у адміністративній справі за позовом виконуючого обов'язки прокурора м.Ужгорода Закарпатської обл. в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ренесанс» про примусове стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.12.2010р. виконуючий обов'язки прокурора м.Ужгорода Закарпатської обл. звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Ужгороді Закарпатської обл. із адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Будівельна компанія «Ренесанс» в дохід державного бюджету податкову заборгованість у сумі 24848 грн. (а.с.4-6).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. заявлений прокурором позов задоволено, стягнуто з відповідача ТзОВ «Будівельна компанія «Ренесанс» на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 24848 грн. 99 коп. (а.с.29-31).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив відповідач ТзОВ «Будівельна компанія «Ренесанс», який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення за наслідками апеляційного розгляду (а.с.36-37).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що апелянтом не отримані податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобов'язання на загальну суму 20921 грн. 99 коп.; фактично позивачем до стягнення звернуті податкові зобов'язання, що мають різну природу їх походження, однак судом позовні вимоги вирішено в одному провадженні.

За таких обставин в суду першої інстанції не було правових підстав вимагати до стягнення з відповідача суми в розмірі 20921 грн. 99 коп., були відсутніми процесуальні підстави для вирішення питання про стягнення податкового боргу, який має різну правову природу.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення прокурора, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Розглядувані відносини по стягненню податкового боргу на час виникнення спірних правовідносин регулювалися приписами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до п.1.3 якого податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (органами стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції (пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Право податкових органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами передбачене п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як встановлено судом першої інстанції, відповідач зареєстрований у встановленому порядку та перебуває з 23.04.2004р. на обліку в ДПІ у м.Ужгороді Закарпатської обл. (а.с.12, 13, 16).

Згідно представленого розрахунку податкова заборгованість відповідача станом на 21.12.2010р. становить 24848 грн. 99 коп., складається з несплаченого податку на додану вартість /ПДВ/.

Наведена заборгованість з ПДВ виникла згідно винесених податкових повідомлень-рішень № 0000771640/0 від 24.02.2010р. про визначення податкових зобов'язань на суму 14584 грн. 09 коп. та № 0000781640/0 від 24.02.2010р. про визначення податкових зобов'язань на суму 6337 грн. 90 коп. (а.с.9-10, 11); вказані донарахування складають штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених зобов'язань за лютий-квітень 2009 року.

Вищезазначені рішення прийняті податковим органом за результатами проведеної перевірки дотримання податкового законодавства, які викладені в Акті перевірки № 322/15-2 від 18.02.2010р. (а.с.8).

Також позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року, відповідно до якої узгоджена сума податкових зобов'язань склала 3927 грн.

У зв'язку з несплатою суми податкового боргу та на виконання ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем були скеровані на адресу відповідача перша податкова вимога № 1/1378 від 04.11.2008р. на суму 33648 грн. 65 коп. та друга податкова вимога № 2/1621 від 08.12.2008р. на суму 19096 грн. 67 коп., які залишені без виконання зі сторони відповідача (а.с.14-15).

При винесенні рішення по справі колегія суддів враховує, що нараховані контролюючим органом податкові зобов'язання є узгодженими, а відтак останні правомірно покладені в основу визначення податкового боргу платника податків.

Зокрема, спірні податкові повідомлення-рішення № 0000771640/0 від 24.02.2010р. та № 0000781640/0 від 24.02.2010р. отримані відповідачем, що стверджується розпискою головного бухгалтера товариства Литовченко В.О. від 24.02.2010р. на корінцях останніх (а.с.9-10).

Доказів оскарження останніх в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не представлено, через що спірні податкові зобов'язання слід вважати узгодженими.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність у відповідача податкового боргу, доказів погашення якого останнім не представлено, не було здобуто таких судом під час розгляду справи по суті.

Звідси, загальна сума податкового боргу на час розгляду справі в суді першої інстанції становить 24848 грн. 99 коп. і складає заборгованість по сплаті ПДВ.

В частині доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що приписами КАС України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не передбачено особливостей судового розгляду позовних вимог про стягнення податкового боргу у залежності від природи його виникнення (самостійного визначення платником податків та/або визначення контролюючим органом шляхом скерування податкових повідомлень-рішень).

Окрім цього, матеріалами справи достовірно стверджується отримання посадовою особою підприємства (а саме головним бухгалтером) спірних податкових повідомлень-рішень № 0000771640/0 від 24.02.2010р. та № 0000781640/0 від 24.02.2010р. під розпис.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає заявлений позов підставним та обгрунтованим, а тому такий підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Ренесанс» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.01.2011р. у адміністративній справі № 2а-4746/10/0770 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька