Ухвала

від 19.03.2013 по справі 2а-11993/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2013 р.Справа № 2а-11993/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-11993/12/2070

за позовом Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз"

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Харківська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз", в якому, з урахуванням уточнень, просив суд припинити юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз" (код 32300803).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року в задоволенні адміністративного позову Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз" про припинення юридичної особи - відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 12 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", п.п. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20, п. 67.2 ст. 67, п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кластергаз" зареєстровано як юридична особа 15.04.2004 року - ідентифікаційний код 32300803, місцезнаходження: 62447, Харківська обл., Харківський район, сел. Манченки, вул. Низова, буд.15, перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ Харківської області ДПС за № 2884 (а.с. 6).

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача наявний запис щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с. 7-10).

Відповідно до довідки Харківської ОДПІ Харківської області ДПС № 8650/10/18-321 від 24.10.2012 року ТОВ " Кластергаз" заборгованості перед бюджетом не має та станом на 24.10.2012 року має відкриті розрахункові рахунки у ПАТ «Універсал банк», МФО 322001: № 26000000624243, № 26057000625325 (а.с. 5).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Кластергаз" є діючою юридичною особою та не ухиляється від виконання покладених на нього податковим законодавством обов'язків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно п. 20.1.12 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 55-1 ГК України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в т. ч. визнання реєстраційних документів недійсними, зареєстроване (перереєстроване) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; незареєстроване у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачений законодавством; зареєстроване (перереєстроване) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстроване (перереєстроване) та проваджена фінансово-господарська діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Відповідно до пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає, що звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, зокрема, нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції органів державної податкової служби визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

За визначенням пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль -це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 Податкового кодексу України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежним визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а в ч. 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що вказана вище норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, колегія суддів зазначає, що подання такого позову органом державної податкової служби повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.

Із положень ст. 20, ст. 21, ст. 67 ПК України випливає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Зазначена правова позиція цілком узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у рішенні від 16.10.2012 р. по справі №21-281а12 за позовом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька до Управління державної реєстрації Донецької міської ради, державного реєстратора Кагарлицької РДА в Київській області Лавренюк Лесі Петрівни, треті особи - ТОВ «Торговий дім «Агроресурси», Кагарлицька ОДПІ в Київській області, про визнання дій протиправними, визнання запису неправомірним, зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином колегія вважає, що припинення юридичної особи є одним із заходів, спрямованих на запобігання порушення податкового законодавства або його припинення, а не засобом забезпечення обліку платника податків. Органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення юридичної особи у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та інших документів фінансової звітності, згідно із вимогами законодавства.

При цьому, сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз".

Крім того, згідно наданої до матеріалів справи довідки Харківської ОДПІ Харківської області ДПС № 1325/15-130 від 23.11.2012 р., відповідно до якої відповідач подає до органів державної податкової служби звіти про фінансово-господарську діяльність. Згідно реєстру наданих звітів до відділу адміністрування податку на прибутку управління оподаткування юридичних осіб ТОВ "Кластергаз" надало останню податкову звітність 30 жовтня 2012 року - декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2012 року вх. № 9067126084. Податкова звітність, а саме декларація з податку на прибуток підприємства надається без показників доходів та витрат з 2 кварталу 2011 року (а.с. 34).

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що отримання платником податків збиткового фінансового результату внаслідок провадження господарської діяльності саме по собі не суперечить закону, адже законодавець не висуває до суб'єкта господарювання обов'язкової вимоги стосовно отримання доходу від кожної окремої господарської операції та досягнення прибутковості в кожному окремому звітному податковому періоді. Відсутність доходів є одним із можливих економічних результатів господарської діяльності та не є безумовною ознакою здійснення платником податків діяльності, що суперечить установчим документам або вимогам закону.

З матеріалів справи встановлено, що заборгованість перед бюджетом зі сплати податків та інших обов'язкових платежів ТОВ "Кластергаз" відсутня, у відповідача наявні відкриті розрахункові рахунки у ПАТ «Універсал банк», що підтверджується довідкою Харківської ОДПІ Харківської області ДПС.

Відповідно п. 16.1.3 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на наявність у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

При цьому, слід відмітити, що відповідно до ст.184 Податкового кодексу України факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Отже, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником ПДВ, а не заявляти до суду вимогу про припинення юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем належних доказів в обґрунтування позову суду не надано.

Разом з цим, представником позивача не надано до суду жодних доказів в обґрунтування того, яким чином на момент розгляду справи відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням зашкодило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кластергаз".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-11993/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.