Рішення

від 21.03.2013 по справі 922/534/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р.Справа № 922/534/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Кролівець М.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" , м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш", смт. Пісочин (перший відповідач) , Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ (другий відповідач) про стягнення 49 728,64 грн. за участю представників сторін:

позивача - Чаричанська І.Ю.

першого відповідача - не з"явився

другого відповідача - Кузьменко Ю.М.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить суд стягнути з першого відповідача 1000,00 грн. заборгованості; з другого відповідача - 43681,80 грн. основного боргу, 1562,64 грн. 5% річних, 1250,11 грн. пені, 2234,09 грн. штрафу. Позов обґрунтований не належним виконанням другим відповідачем своїх зобов'язань по договору поставки № 12-0576.02, укладеного між сторонами 13.03.2012 року та невиконанням першим відповідачем зобов'язань по договору поруки від 06.04.2012 року. Судові витрати, які складаються з 1720,50 грн. судового збору та 4000,00 грн. адвокатських послуг, позивач просить суд покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

У відзиві на позовну заяву, наданому до суду 18.03.2013 року, перший відповідач позов визнав у повному обсязі та просив суд розглядати справу за наявними в ній матеріалами. Ухвалою суду від 19.02.2013 року було задоволено клопотання першого відповідача про розгляд справи без участі його представника в судових засіданнях.

Представник другого відповідача проти задоволення позову в частині стягнення пені, штрафу, 5% річних та судових витрат на послуги адвоката заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду та долученому до матеріалів справи. Надав суду клопотання в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копії виписок банку які свідчать про сплату основної заборгованості другим відповідачем у розмірі 44681,80 грн.

Суд, дослідивши клопотання, долучає його до матеріалів справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника другого відповідача, суд встановив наступне.

13 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП ПОСТАЧА" та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.І. Дзержинського" було укладено договір поставки № 12-0576.02.

Згідно п. п. 1.1, 1.2 Договору поставки постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити продукцію, іменовану надалі товар. Кількість, номенклатура, ціна і терміни постачання товару визначені у Специфікаціях, що додаються до Договору і є його невід'ємною частиною.

Згідно Специфікації № 1 до договору поставки предметом договору визначено домкрати ДГА20П50 (в комплекті з насосом НРГ7007, рукавом високого тиску 2000 та муфтою БРСН002) у кількості 2-х комплектів; ДГА50П50 (в комплекті з насосом НРГ7007, рукавом високого тиску 2000 та муфтою БРСН002) у кількості 1-го комплекту.

Пунктом 2.3. Договору поставки визначено, що сума договору на момент підписання згідно Специфікації №1 становить 44681,80 гривень, у тому числі ПДВ 20% - 7446,96 гривень і буде змінена на суму кожної наступної Специфікації, підписаної обома сторонами.

В п.4 Специфікації №1 до договору поставки №12-0576.02 від 13.03.2012 року зазначено, що термін поставки визначається в тридцять календарних днів з моменту направлення повідомлення на запуск у виробництво.

На виконання умов Договору поставки № 12-0576.02, а саме п.3.1, Товариством з обмеженою відповідальністю "НПП ПОСТАЧА" було організовано поставку товару на умовах СРТ за правилами Інкотермс-2000, а Покупцем було здійснено приймання товару за кількістю та якістю 16.05.2012 року, що підтверджується копіями довіреності №407/04 виданої 16.05.2012 року ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" Шарбаталі Октай Сурхай огли на отримання домкратів: ДГА20П50 (в комплекті з насосом, рукавом та муфтою) у кількості 2-х комплектів; ДГА50П50 (в комплекті зі насосом, рукавом та муфтою) у кількості 1-го комплекту, видаткової накладної №РН-0000043 від 16.05.2012, податкової накладної від 07.05.2012, рахунку-фактури №СФ-60-Г від 16.05.2012 та сертифікату якості.

Згідно п.5.2 Договору поставки, приймання товару за кількістю і якістю здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції № П-6 від 15.06.1965 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" та Інструкції № П-7 від 25.06.1966 року "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості", затверджених Держарбітражем, з наступними змінами та доповненнями та при наявності рахунку-фактури, видаткової накладної, документів, що підтверджують якість товару переданих Покупцеві Постачальником разом із поставленим товаром.

Факт поставки товару підтверджується накладною та рахунком-фактурою. Товар поставлений за цінами та в кількості відповідно до: видаткової накладної №РН-0000043 від 16.05.2012 року на поставку двох комплектів домкрату ДГА20П50 (в комплекті з насосом, рукавом та муфтою) на суму 22968,66 гривень; одного комплекту домкрату ДГА50П50 (в комплекті з насосом, рукавом та муфтою) на суму 14266,17 гривень, а всього на суму 44681,80 гривень в т.ч. ПДВ - 7446,96 гривень; рахунку-фактури № СФ-60-Г від 16.05.2012 року про необхідність сплати покупцем 44681,60 гривень за поставку домкратів ДГА20П50 (в комплекті з насосом, рукавом та муфтою) у кількості 2-х комплектів; ДГА50П50 (в комплекті з насосом, рукавом та муфтою) у кількості 1-го комплекту.

Датою поставки згідно п.3.2. Договору, вважається дата одержання товару Покупцем, зазначена в товаротранспортній накладній або видатковій накладній, тобто 16.05.2012 року.

Відповідно до п. 4.2. Договору поставки: "Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця в порядку зазначеному у Специфікаціях.

В п.3 Специфікації №1 до договору поставки №12-0576.02 від 13.03.2012 року встановлено, що за фактом постачання впродовж 5 календарних днів, на підставі виставлених фактичних рахунків після постачання здійснюється оплата за отриманий товар.

З урахуванням того, що Покупець з метою забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки не залучив поручителя, а також не надав гарантійного листа від АТ "Райффайзен Банк Аваль" або іншої кредитної установи про задоволення вимог управленої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо зобов'язальна сторона не виконає у ньому певне зобов'язання, Постачальником на свій розсуд було укладено договір поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕЛДОРМАШ" від 06.04.2012 року про часткову (субсидіарну) відповідальність перед ТОВ "НПП ПОСТАЧА" за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" за договором поставки № 12-0576.02 від 13.03.2012 року.

Згідно п. 2.1 договору поруки, граничний строк виконання зобов'язання встановлено 21.05.2012 року.

За поставлений товар ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" станом на 21 травня 2012 року не розрахувалося, тобто умову Договору, щодо строків оплати товару Покупцем було порушено.

Неодноразові вимоги щодо виконання умов договору поруки від 06.04.2012 року у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо оплати за поставлений товар за Договором поставки № 12-0576.02 від 13.03.2012 року з боку Другого відповідача, поручителем були проігноровані і останній відмовився сплатити суму боргу, забезпечену порукою.

Зобов'язання Першого відповідача за невиконання умов договору поставки Другим відповідачем станом на 31 січня 2013 року становить 1000,00 (тисячу) гривень.

Заборгованість Другого відповідача за поставлений товар станом на 31 січня 2013 року становить 43681,80 гривень, а разом заборгованість відповідачів становить суму 44681,80 гривень.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 3 статті 555 ЦК України, встановлено, що поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог відносно першого відповідача в повному обсязі, оскільки вони обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, визнані першим відповідачем.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 43681,80 грн. з другого відповідача на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сума основного боргу сплачена другим відповідачем у повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з другого відповідача 1562,64 грн. 5% річних, 1250,11 грн. пені та 2234,09 грн. штрафу суд зазначає наступне.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи13.03.2012 року між позивачем та другим відповідачем був укладений договір № 12-0576.02, відповідно до п. 9.3 якого взаємовідносини сторін, не передбачені цим договором, регулюються Положенням про поставку продукції № 888, ЦПК України, ЦК України та інш.

Керуючись нормами Положення № 888 від 25.07.1988р. "Про поставки товарів народного споживання" позивач просить суд стягнути з другого відповідача 1562,64 грн. 5% річних, 1250,11 грн. пені та 2234,09 грн. штрафу.

У відповідності зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК) господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

На думку суду, Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 року і який набув чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс України прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 року і який набув чинності з 01.01.2004 року, є законами, прийнятими Вищим законодавчим органом Держави, і, по- перше, мають вищу юридичну силу стосовно норм "Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення", затвердженого Постановою СМ СРСР від 25.07.1988 р. № 888 (далі по тексту - Положення № 888), на яке Позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог щодо нарахування штрафу, пені та 5 % річних, а по-друге, прийняті пізніше, ніж Положення № 888, а відтак, за колізії норм повинні застосовуватися норми саме Господарського і Цивільного кодексів України.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦКУ) передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між позивачем та другим відповідачем договір № 12-0576.02 є договором купівлі-продажу, що вбачається із суті правових зобов'язань, встановлених укладеним між сторонами договором, умови якого не суперечать нормам глави 54 розділу ІІІ ЦКУ, якою регулюються правовідносини сторін за договором купівлі-продажу.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі по тексту ГКУ).

У відповідності до ч. 1 ст. 624 ЦКУ якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

На підставі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. платник грошових коштів платить на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, визначеному за згодою сторін, тобто узгодженому в договорі.

Умовами договору № 12-0576-02 від 13.03.2012 року не передбачена сплата пені за прострочку невиконання грошового зобов'язання.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦКУ визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки. Національного банку України, що діла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, пеня за порушення грошового зобов'язання за договором підлягає стягненню з боржника лише у випадку, якщо її розмір встановлений за згодою сторін, зокрема, договором.

При нарахуванні 5 % річних позивач керувався нормами Положення № 888, яке, як зазначалося вище, не може застосовуватися у даному випадку, оскільки, по-перше, в Україні діють Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України, а по-друге, між Позивачем та Відповідачем 2 укладено договір купівлі-продажу, а не договір постачання.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з другого відповідача пені, штрафу та 5% річних.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів судових витрат на послуги адвоката у розмірі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів судових витрат на послуги адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 553-555, 610, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов відносно першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Желдормаш" (62416, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, пров. Шевченка, 25, код ЄДР 34784840, р/р 26002006258001 у ПАТ "КБ Акордбанк" м. Київ, МФО 380634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" (61044, м. Харків, про. Московський, 257, код ЄДР 35589558, р/р 26006996106390 у філії ПАТ "ПУМБ" м. Харків, МФО 350385) - 1000,00 грн. заборгованості, 34,41 грн. судового збору та 80,00 грн. судових витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з другого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" , в частині стягнення 43681,80 грн. основного боргу.

В решті позову відносно другого відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" - відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДР 05393043, р/р 2600708144700 в Дніпропетровській обласний дирекції АТ "Райфайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровськ, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Постача" (61044, м. Харків, про. Московський, 257, код ЄДР 35589558, р/р 26006996106390 у філії ПАТ "ПУМБ" м. Харків, МФО 350385) - 1542,30 грн. судового збору та 3920,00 грн. судових витрат на послуги адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2013 р.

Суддя Погорелова О.В.