Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-15813/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15813/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.12р. у справі №2а-15813/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРМІСТАНТИКОР» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «УКРМІСТАНТИКОР» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.11.12р. № 0003932220 та № 0003922220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.12р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентами не мали на меті реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим позивачем протиправно сформовано податковий кредит за вказаними операціями, а також те, що позивачем протиправно не включено до складу доходів суми кредиторської заборгованості за роботи по антикорозійному захисту за договором уступки права вимоги.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.11р. по 30.06.12р., валютного та іншого законодавства за період з 0-1.04.11р. по 30.06.12р., за результатами якої складено акт № 325/22-20/32775132.

Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог: підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 297 406 грн. (у тому числі: за ІІ квартал 2011 р. - 42 562 грн., ІІІ квартал 2011 р. - 79 201 грн., IV квартал 2011 р. - 7 728 грн., ІІ квартал 2012 р. - 167 915 грн. та пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено ПДВ на суму 220 416 грн. (у тому числі: за квітень 2011р. - на 258 грн., за травень 2011р. - на 33 654 грн., за червень 2011 р. - на 4 645 грн., за липень 2011р. - на 29 027 грн., за серпень 2011р. - на 29 482 грн., за вересень 2011р. - на 2 720 грн., за жовтень 2011р. - на 6 720 грн., за квітень 2012р. - на 113 919 грн.

Висновки податкового органу про порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України мотивовані тим, що станом на 30 червня 2012 року відповідно до договору №3/4 від 03 квітня 2009 року, укладеного з ПП "Структурна фірма "Харків-метал" на суму 230 000,00 грн., у ТОВ "УКРМІСТАНТИКОР" виникла кредиторська заборгованість за виконані роботи по антикорозійному захисту на таку ж суму за договором уступки права вимоги; однак сума кредиторської заборгованості до складу доходів не включена.

Висновки про порушення позивачем підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 138.1, 138.2, 138.4 статті 138, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, мотивовані тим, що за результатами податкової перевірки контрагентів позивача - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ПП «Еліс Транс Сервіс», ТОВ «Антикор групп», та перевірки контрагентів вказаних підприємств регіональні податкові органи повідомили відповідача про відсутність таких підприємств за юридичною адресою, відсутність у них основних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей та інших адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності; про неможливість проведення зустрічної звірки деяких з названих підприємств; крім того, по взаємовідносинам з ТОВ «Бікор» позивач надав до перевірки податкову накладну у "факсовому вигляді" та не надав первинних документів.

Наведене, на думку апелянта, позбавляє первинні документи та податкові накладні, виписані вказаними контрагентами юридичної сили, а відтак виключає можливість формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із цими контрагентами.

На підставі акта перевірки відповідачем винесенв податкові повідомлення - рішення від 06.11.12р.:

№ 0003932220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 265 884 грн., в т.ч. основний платіж - 220 416 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 45 468 грн.;

№ 0003922220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 339 384, 75 грн., в т.ч. основний платіж - 297 406 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 41 978, 75 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний товарний характер, здійснені у межах господарської діяльності позивача, а також з того, що строк позовної давності по оплаті вимоги згідно договору уступки не минув, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість позивача не є заборгованістю за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За визначенням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості; ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між ВАТ «Мостобуд» та ПП «Структурна фірма Харків-Метал» укладено договір від 10.01.08р., за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за дорученням замовника роботу. Сторонами складено та підписано акт здачі-приймання робіт від 14.03.08р., згідно якого підрядником виконано роботи по антикорозійному захисту металоконструкцій мосту через р. Південний Буг на 1 103 км. площею 3000 м 2 на загальну суму 276 000 грн., в т.ч. ПДВ - 46 000 грн.

03.04.09р. між ПП «Структурна фірма Харків-Метал» та позивачем укладено договір уступки права вимоги №3/4, відповідно до п. 1.2 якого позивач отримав право вимагати від ПП «Структурна фірма Харків-Метал» належного виконання наступних зобов'язань: грошовий платіж в сумі 276 000 грн., в т.ч. ПДВ - 46 000 грн., за виконання робіт по антикорозійному захисту металоконструкцій мосту.

04.04.09р. між ПП «Структурна фірма Харків-Метал» та позивачем укладено додаткову угоду до договору уступки права вимоги від 03.04.09р. №3/4, згідно якої обов'язок боржника по оплаті вказаної суми виникає не раніше 31.12.09р.

Отже, виходячи з умов додаткової угоди строк позовної давності по оплаті права вимоги згідно договору уступки права вимоги від 03 квітня 2009 року №3/4 починає свій перебіг з 31 грудня 2009 року та спливає 31 грудня 2012 року, тобто станом на 30 червня 2012 року вважається таким, що не минув, відповідно, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що кредиторська заборгованість позивача не є заборгованістю за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, а тому визначення грошового зобов'язання за даним епізодом - протиправне.

Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено факт здійснення (реальність) господарських операцій позивача з його контрагентами: ТОВ «УКРМІСТАНТИКОР», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «ТД "Нафтотрейд», ПП «Еліс Транс Сервіс», ТОВ «Антикор груп» та ТОВ «Бікор», мету придбання товарів/послуг, обставини використання придбаного товару/послуг у власній господарській діяльності позивача, як і встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції, що спростовує доводи апелянта про те, що господарські операції з вказаними контрагентами не були спрямовані на настання правових наслідків, обумовлених сторонами правочинів.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу встановлює, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентами мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності позивача.

Так, згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) серії АА № 618630, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво житлових і нежитлових будівель; виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; інші будівельно-монтажні роботи; інші спеціалізовані будівельні роботи; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням; будівництво мостів і тунелів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» укладено наступні договори: договір від 11.01.11р. №11/01, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик, власними силами виконати роботи з антикорозійного захисту металевих конструкцій автомобільних прогонових споруд відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів, технічних умов та договору на об'єкті: «Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на автомобільній ділянці Київ-Московський-Дарниця та автодорожніми розв'язками з Наддніпрянським шосе і Дніпровською набережною»; договір від 01.02.11р. №01/02, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик, власними силами виконати роботи по гідроізоляції мостового полотна автодорожніх мотових споруд відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів, технічних умов та договору на об'єкті: «Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на автомобільній ділянці Київ-Московський-Дарниця та автодорожніми розв'язками з Наддніпрянським шосе і Дніпровською набережною»; договір від 29.04.11р. №29/01 відповідно до якого субпідрядник зобов'язується за завданням підрядника на свій ризик, власними силами виконати роботи з антикорозійного захисту металевих конструкцій автомобільних прогонових споруд залізничної естакади відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, діючих норм і стандартів, технічних умов та договору на об'єкті: «Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на автомобільній ділянці Київ-Московський-Дарниця».

Згідно актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт за квітень, травень та липень 2011 року ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виконало роботи з фарбування металоконструкцій автомобільних прогонових будов та залізничних прогонових будов, роботи з улаштування антикорозійного захисту металоконструкцій автомобільних прогонових будов та з улаштування гідроізоляційної мембрани на тротуарах та проїжджій частині прогонової будови на суму 12 311 903 грн.

ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписало позивачу податкові накладні, датовані квітнем, травнем та липнем 2011 року на загальну суму 12 311 903 грн., в т.ч. ПДВ - 2 462 380 грн.

Оплата за поставлені роботи здійснена позивачем у повному обсязі шляхом перерахування на рахунок субпідрядника грошових коштів, що підтверджується відповідними виписками банку, що наявні в матеріалах справи.

29.11.10р. між позивачем та ТОВ «ТД «Нафтотрейд» укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до якого продавець зобов'язується продати та передати у власність покупця нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в розрахункових та накладних документах, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Згідно видаткових накладних та товарно-транспортних накладних ТОВ «ТД «Нафтотрейд» поставило протягом травня, липня та серпня 2011 року дизельне паливо та виписало податкові накладні на загальну суму 436 150,92 грн., в т.ч. ПДВ - 79 589 грн.

11.02.11р. між позивачем та ПП «Еліс Транс Сервіс» укладено договір, за умовами якого експедитор надає транспортно-експедиторські послуги, зокрема, зобов'язаний подавати під завантаження автопоїзда в справному стані і в узгоджені строки, мати на автотранспорт міжнародну страховку, свідоцтво про придатність автомобілів до авто перевозок, інформувати замовника про затримку транспорту тощо.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ПП «Еліс Транс Сервіс» надало транспортно-експедиторські послуги по м. Києву, по маршрутам Алчевськ-Київ, Сарни-Київ-Сарни, Харків-Київ, Київ-Чорноморськ.

ПП «Еліс Транс Сервіс» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 126 850 грн., в т.ч. ПДВ - 25 370 грн.

В оплату за придбані товари та послуги позивач перерахував на рахунки ТОВ «ТД «Нафтотрейд» та ПП «Еліс Транс Сервіс» грошові кошти, що підтверджується виписками банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

19.12.11р. між позивачем та ТОВ «Бікор» укладено договір №19/2011 на виконання робіт з антикорозійного захисту газгольдера доменного (проект 10619, об'єм 100 тис. м 3 ) газу на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», відповідно до умов якого субпідрядник виконує роботи по антикорозійному захисту газгольдера доменного (проект 10619, об'єм 100 тис. м 3 ) газу на Алчевському металургійному комбінаті.

Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2012 року ТОВ «Бікор» виконало роботи з антикорозійного захисту металевих поверхонь та виписало податкову накладну від 30.04.12р. №18 на загальну суму 683 514 грн., в т.ч. ПДВ - 113 919 грн. В оплату за придбані роботи позивач перерахував на рахунок ТОВ «Бікор» грошові кошти, що підтверджується виписками банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Вказані первинні документи були надіслані позивачем на адресу податкового органу разом з запереченням на акт перевірки, що спростовує доводи апелянта про відсутність у товариства первинних документів за господарською операцією з ТОВ «Бікор».

Крім того, позивач замовив у ТОВ «Антикор Групп» товар (ремкомплект Anticor) на суму 7 687,50 грн., згідно рахунку-фактури від 08.06.11р.; ТОВ «Антикор Групп» виписало позивачу податкову накладну від 15.06.11р. №4 на загальну суму 9 225 грн., в т.ч. ПДВ - 1 537,50 грн., однак замовлений та оплачений позивачем товар не поставило.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, роботи з антикорозійного захисту металевих конструкцій та з гідроізоляції мостового полотна автодорожніх мотових споруд, виконані ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», придбавались позивачем з метою виконання господарських зобов'язань перед ТОВ «Гідроінжбуд» за договорами підряду від 07.09.09р. №38, від 24.06.10р. №22 та від 30.06.10р. №23; роботи по антикорозійному захисту газгольдера доменного (проект 10619, об'єм 100 тис. м 3 ) газу на Алчевському металургійному комбінаті, виконані ТОВ «Бікор», позивач замовляв з метою виконання зобов'язань за договором підряду від 11.04.12р. №027/1-501 перед ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»; придбане у ТОВ «ТД «Нафтотрейд» дизельне паливо використано позивачем безпосередньо під час здійснення своєї господарської діяльності, зокрема для роботи компресора; придбані у ПП «Еліс Транс Сервіс» транспортно-експедиційні послуги замовлялись позивачем з метою поставки матеріалів та обладнання до місць виконання робіт для третіх осіб, зокрема: ТОВ «Харківбудкомплект»; замовлений у ТОВ «Антикор Груп» товар (ремкомплект Anticor) позивач мав на меті використати при виконанні робіт у межах своєї звичайної господарської діяльності.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав копії наступних документів: копії господарських договорів, актів виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт, довідок про вартість будівельних робіт, податкових накладних по взаємовідносинам із замовниками робіт - ТОВ «Гідроінжбуд», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат»; актів списання товарно-матеріальних цінностей (у тому числі дизельного палива), відомостей обліку роботи компресорів; заявок на перевезення товару, видаткових накладних, сертифікатів якості товару, товарно-транспортних накладних, фотознімки споруджених об'єктів.

Вказані первинні документи розкривають зміст та обсяг господарських операцій, як того вимагає ст.9 Закону від 1 6.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Отже, зібраними у справи та вищенаведеними доказами в сукупності підтверджується фактичне здійснення господарських операцій.

Щодо посилань апелянта на акти перевірок контрагентів позивача - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ПП «Еліс Транс Сервіс», ТОВ «Антикор групп», та перевірки контрагентів вказаних підприємств, колегія суддів зазначає наступне.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату до бюджету грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ несе кожна конкретна особа - платник податку, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, яка викладена, зокрема, у справах: Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03).

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочинів укладених між позивачем та вказаними контрагентами з покликанням на порушення в ланцюгу поставки товару - не заслуговують на увагу.

Покликання податкового органу на те, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаних угод, оскільки на момент вчинення господарських операцій підприємства-контрагенти -ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «ТД «Нафтотрейд», ПП «Еліс Транс Сервіс», ТОВ «Антикор групп», ТОВ «Бікор», а також з ТОВ «Гідроінжбуд», ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а/с 269 - 297, том І).

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.12р. у справі №2а-15813/12/2670 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.12.12р. у справі №2а-15813/12/2670 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.