Постанова

від 03.04.2013 по справі 1/5014/3073/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.04.2013 р. справа №1/5014/3073/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А. суддівРадіонової О.О., Татенко В.М. за участю представників сторін: від позивача: Шапка Д.А. - довіреність №1272 від 12.12.2012р. від відповідача: Чиж Л.М. - довіреність б/н від 19.02.2013р.; Одноралов В.П. - довіреність №127 від 01.04.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. (повний текст підписано 05.02.2013р.) у справі№1/5014/3073/2012 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" м. Луганськ простягнення заборгованості у розмірі 11 887,72грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. у справі №1/5014/3073/2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" м. Луганськ про стягнення заборгованості у розмірі 11 887,72грн. задоволені частково та з відповідача на користь позивача стягнуто 5 978,48грн. боргу та 809,43грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову на суму 5 909,24грн. у зв'язку з тим, що наведене рішення в цій частині є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок суду про відсутність обов`язку відповідача оплатити спожиту за серпень 2011р. воду у зв`язку з несправністю засобу обліку.

Позивач наполягає на задоволенні апеляційної скарги та просить рішення суду частково скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти скарги заперечують та просять рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначили у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" м. Луганськ про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 13 467,56грн.

На підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 13.12.2012р. зменшив розмір позовних вимог, остаточно заявивши до стягнення суму боргу в розмірі 11 887,72грн.

Господарським судом справа розглянута з урахуванням вказаної заяви.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" м. Луганськ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на послуги з водопостачання та водовідведення №2171/10/2 від 01.08.2008р. Як зазначає позивач, у зв'язку з несплатою відповідачем наданих послуг за наведеним договором у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 11 887,72грн. за серпень 2011р., березень-серпень 2012р.

Задовольняючи частково позовні вимоги до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" м. Луганськ суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №2171/10/2 від 01.08.2008р. у період з березня 2012р. по серпень 2012р. та відсутністю обов`язку відповідача оплатити спожиту за серпень 2011р. воду у зв`язку з несправністю засобу обліку.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій статті 19 цього Закону (частина друга статті 19 Закону про питну воду).

Так, 01.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА" (споживач) укладений договір на послуги з водопостачання та водовідведення №2171/10/2, відповідно до п.1.1 якого постачальник бере на себе зобов'язання постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення на умовах, визначених цим договором та виконувати інші умови даного договору.

Згідно п.3.1 договору постачальник через системи комунального водопостачання надає споживачу воду в обсягах погодженого місячного графіку постачання питної води, вказаної в п.5 Паспорту водного господарства (додаток №1), який є невід`ємною частиною договору, до точки підключення мереж споживача.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що відповідно до технічних умов постачальника, споживач у точці підключення встановлює (за свій рахунок) прилад обліку використаної води.

Відповідно до вимог пункту 5.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем визначається за показниками приладів обліку. Зняття поточних розрахункових показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу на місяць з оформленням кількості наданої води та обсягу прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком (п.5.4 договору).

Згідно із пунктом 6.2 договору споживач оплачує за надані послуги авансовим платежем у розмірі 100% від суми нарахування за попередній місяць до 07 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевіщення лімітів води та інше, споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.

Оплата здійснюється споживачем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок постачальника. У разі зміни тарифів оплата послуг споживачем здійснюється за новим тарифом, згідно п.6.1 договору, з часу його введення в дію, без внесення змін до даного договору (п.6.3 договору).

Відповідно до п.10.1 договору даний договір вступає в силу з 01.08.2008р. і діє по 31.12.2008р.

За додатковою угодою від 02.12.2010р. до даного договору його дію продовжено до 31.12.2011р. та п.10.1 договору викладено у редакції, яка дозволяє вважати продовженими договірні правовідносини ще на один рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору від однієї із сторін не надійшла письмова заява про розірвання договору.

Оскільки сторонами не надано доказів припинення дії цього договору, суд дійшов висновку, що договір згідно п.10.1 пролонгований на такий самий термін та на тих самих умовах і був чинним на період спірних правовідносин.

Як встановлено місцевим господарським судом, взяті на себе зобов'язання щодо надання послуг з централізованого питного водопостачання за договором №2171/10/2 від 01.08.2008р. у період за серпень 2011р., березень-серпень 2012р. включно позивач виконав належним чином, що підтверджується груп-рахунками на загальну суму 19 520,40грн., які підписані представниками сторін без запаеречень. Крім того, надання позивачем спірних послуг у вказаний період не заперечується відповідачем.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.22 Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

За твердженням позивача, вартість наданих послуг відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим невиконаними залишись зобов'язання відповідача щодо оплати 11 887,72грн.

Як свідчить розрахунок ціни позову, наведений позивачем у заяві про зменшення позовних вимог за показниками щодо серпня 2011 року та серпня 2012 року він не збігається з доданим до заяви розрахунком, також підписаним повноважним представником.

При перевірці даного розрахунку господарським судом було встановлено, що позивач допустився помилки при визначенні залишку боргу за груп-рахунком від 22.08.2012р., який фактично складає 5 909,24грн. та за груп-рахунком від 31.08.2012р., який фактично складає 1 857,44грн. При цьому, остаточна сума заборгованості однакова та становить 11 887,72грн.

Таким чином, за твердженням позивача, за відповідачем утворилась заборгованість за наступними рахунками:

- груп-рахунок від 22.08.2011р. за серпень 2011р., залишок боргу становить 5 909,24грн.;

- груп-рахунок від 22.03.2012р. за березень 2012р. на суму 887,04грн.;

- груп-рахунок від 23.04.2012р. за квітень 2012р. на суму 997грн.92коп.;

- груп-рахунок від 21.05.2012р. за травень 2012р. на суму 720,72грн.;

- груп-рахунок від 21.06.2012р. за червень 2012р. на суму 776,16грн.;

- груп-рахунок від 19.07.2012р. за липень 2012р. на суму 739,20грн.;

- груп-рахунок від 31.08.2012р. за серпень 2012р., залишок боргу становить 1 857,44грн.

Наразі, обґрунтованість наведених в груп-рахунках за квітень-серпень 2012р. сум відповідачем не заперечується. Виходячи з чого, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 5 978,48грн., ТОВ "Науково-виробниче підприємство "АЛЬФА", м. Луганськ допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 978,48грн . судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Заперечення відповідача щодо відсутності вказаної заборгованості у зв`язку з необхідністю зарахування в погашення цієї заборгованості суми, сплаченої останнім згідно платіжного доручення №1363 від 23.08.2011р. на суму 5 981,04грн. місцевим судом правомірно не прийняті до уваги, оскільки у призначенні платежу платіжного доручення №1363 від 23.08.2011р. вказано про оплату послуг за серпень 2011р. згідно груп-рахунку №2171-10 від 22.08.2011р., а укладеним договором або законом не передбачено можливості коригування платежу або його розподілення по періодах у даному випадку. До того ж, вказаний платіж правомірно зарахований позивачем саме в оплату наданих послуг за серпень 2011р.

Щодо решти позову, який складає залишок боргу за груп-рахунком від 22.08.2011р. за серпень 2011р. на суму 5 909,24грн., колегія суддів має зазначити наступне.

Так, відповідно до п.3.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 (далі - Правила) розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку, а за змістом п.5.1. вказаних Правил облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

Відповідно до п.5.6 договору споживач відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових частин лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових, псування від морозу або гарячої води, споживач повинен встановити новий водо лічильник. При цьому водовикористання вважається безобліковим та розраховується згідно п.9.6 Правил користування.

Згідно із п.5.7 договору у випадку закінчення терміну дії державної перевірки приладу обліку або якщо обсяг використання води у споживача значно зменшився чи збільшився і не відповідає калібру встановленого лічильника, споживач повинен у місячний термін за свій рахунок здійснити перевірку приладу обліку або переобладнати водомірний вузол відповідно до умов постачальника. Аналогічні приписи містять п.п.5.18., 5.19. Правил.

Як вбачається яз матеріалів справи, 30.09.2009р. згідно Акту введення в експлуатацію, позивачем за участю представника відповідача за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажна, 15-в, був встановлений лічильник Sensus- 1,5 №09281477, який опломбований пломбою №25843533.

За твердженням відповідача, у серпні 2011р. у нього виникли підозри щодо справності вказаного водолічильника, оскільки згідно до груп-рахунку від 22.08.2011р. за серпень 2011 року споживання холодної води зросло до 702 куб.м., в той час, як середнє споживання води в місяць складало 67 куб.м.

Пункт 5.22. Правил передбачає, що у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Згідно акту від 22.08.2011р., складеного уповноваженими представниками підприємства відповідача, встановлено, що при обстеженні лінії внутрішнього водопроводу та кранів витоку води не виявлено. Заперечнь позивача з цього приводу не надходило.

З урахуванням даних обставин та на підставі п.5.16 Правил з дозволу Луганського управління ТОВ "Луганськвода" відповідач прийняв рішення зняти лічильник та звернутися до виробника спеціалізованої організації з заявою про його позачергову повірку . Так, актами, підписаними двома сторонами, підтверджується, що 31.08.2011р. лічильник води у відповідача був розпломбований та знятий, а 02.09.2011р. встановлений новий лічильник води КВ -1,5.

Факт несправності лічильника Sensus- 1,5 №09 281477 підтверджується довідкою ДП "Луганськстандартметрологія" від 27.09.2011р. №1810 та протоколом повірки лічильників води №799 від 09.09.2011р., де у рядку №5 зазначено про непридатність лічильника Sensus- 1,5 №281477-09 (похибка перевищує допустиму). Також технічною експертизою, проведеною Сервісним центром ТОВ "Сенсус Україна" встановлено, що відмова пристрою відбулася в зв'язку з виходом з ладу лічильного механізму (зламалась ось однієї із шестерень лічильного механізму, про що складено акт від 06.10.2011р.).

За приписом п.5.24. Правил, якщо вести облік води за показами засобу обліку неможливо з причин, що не залежать від споживача та зафіксовані в установленому порядку (зняття засобу обліку виробником, пошкодження скла, корозія циферблата, припинення нормальної роботи засобу обліку через несправності, що виникли в його механізмі, тощо), кількість використаної води за термін відсутності засобу обліку (але не більше 2-х місяців) визначається за середньодобовою витратою за попередні два розрахункові місяці. У разі тривалості роботи засобу обліку менше 2-х місяців кількість води визначається за середньодобовою витратою за період роботи засобу обліку не менше 15 днів. Після закінчення зазначеного терміну, якщо вести облік води неможливо з вини виробника, подальше визначення обсягів водоспоживання здійснюється за нормами споживання.

Відповідно до ст.4 3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, відповідач підтвердив належними доказами несправність лічильника Sensus- 1,5 №09281477, що дає підстави для обгрунтованого припущення про недостовірність показів спожитої води у кількості 702 куб.м. та неправомірності виставленого до оплати груп-рахунку на суму 11 962,08грн.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про часткову відмову у позові щодо стягнення боргу за груп-рахунком від 22.08.2011р. в сумі 5 909,24грн., оскільки в розумінні ст.ст.32-36 ГПК України, наданий позивачем груп-рахунок від 22.08.2011р. не є належним та допустимим доказом наявності у відповідача боргу за серпень 2011р. у заявленому позивачем розмірі.

При цьому, при розгляді справи в суді першої інстанції позивач не заявляв про зміну предмету або підстави позову. В свою чергу, в апеляційній інстанції не пиймаються та не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В разі здійснення обґрунтованого розрахунку за спожиту у серпні 2011р. воду, позивач не позбавлений права звернутись до суду із відповідними позовними вимогами.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. у справі №1/5014/3073/2012 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" м. Луганськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2013р. у справі №1/5014/3073/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 02.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 03.04.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано: 5 прим.

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;

1 - ГСЛО;

1 - ДАГС.