Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-976/12/0170/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 р. (о 12:16) Справа №2а-976/12/0170/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря Цатурян С.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Юрій В.І., НОМЕР_1, довіреність № 15 від 08.01.2010 р.;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Роздольненського районного споживчого товариства

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000282301 від 25.07.2011 року та № 0000452301 від 07.10.2011 року,

Суть спору: Роздольненське районне споживче товариство (далі-позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000282301 від 25.07.2011 року про донарахування та застосування штрафних санкцій з податку на прибуток та № 0000452301 від 07.10.2011 року про зменшення від'ємного значення та застосування штрафних санкцій.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.01.2012 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.02.2012 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим № 2а-9028/11/0170/22.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.02.2013 року провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні 28.03.2013 року представник позивача звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000282301 від 25.07.2011 року в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 17 119 грн. та нарахування штрафних (фінансових санкцій в сумі 4 279,75 грн., визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452301 від 07.10.2011 року про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2010 рік на 112 345,00 грн. та за 1 квартал 2011 року на 112 345 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн., стягнути судові витрати.

У судове засідання 28.03.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Роздольненське районне споживче товариство зареєстровано у якості юридичної особи Роздольненською районною державною адміністрацією АР Крим 27.06.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 01757248, місцезнаходження: 96200, АР Крим, Роздольненський район, смт. Роздольне, просп. 30-річчя Перемоги, 6, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 448363, довідкою АБ № 410942 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 89-90).

Роздольненське районне споживче товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 30.07.1997 року за № 86, на час розгляду справи перебуває на податковому обліку Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.11.2000 року № 00689667, індивідуальний податковий номер - 017572401226.

Судом встановлено, що посадовими особами Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на підставі направлень від 23.05.2011 року № 169/23, № 170/23-0, № 171/23-0, № 172/17-00, виданих Красноперекопською ОДПІ та відповідно до наказу Красноперекопської ОДПІ від 11.05.2011 року в період з 24.05.2011 року по 24.06.2011 року було проведено документальну планову виїзну перевірку Роздольненського районного споживчого товариства ЄДРПОУ 01757248 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 800/23-01/01757248 від 08.07.2011 року, у якому встановлено:

- порушення п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3., п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 24 653 грн. При перевірці було зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування у розмірі 224 690,00 грн., у тому числі по періодах: 2010 рік 112 345,00 грн., 1 квартал 2011 року - 112 345,00 грн.;

- порушення п.п. 7.4.1., 7.4.5.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, абз. 1 п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 17 911,00 грн., у тому числі по періодам за лютий 2010 року у сумі 26,00 грн., за травень 2010 року у сумі 183,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 425,00 грн., за вересень 2010 року 17 119,00 грн., за березень 2011 року 158,00 грн.;

- п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою ПНБУ № 637 від 15.12.2004 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого не забезпечено оприбуткування грошових коштів до каси підприємства на суму 800 грн.;

- п.п. 8.1.1, 8.1.2 ст. 8 Закону України «Про доходи з фізичних осіб» № 889-IV від 22.05.2003 року, пп 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (а.с. 6-62).

Не погодившись з висновками акту Красноперекопської ОДПІ № 800/23-01/01757248 від 08.07.2011 року позивачем 14.07.2011 року на адресу Красноперекопської ОДПІ в АР Крим надіслані заперечення до акту перевірки від 08.07.2011 року № 800/23-01/01757248 про результати документальної планової перевірки Роздольненського споживчого товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року (а.с. 64-65).

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення від 25.07.2011 року № 0000302301 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 рік у розмірі 112 345,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 28 086,00 грн., № 0000312301 про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 112 345,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн.; № 0000292301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 30 816,25 грн. (24 653,00 грн. - податок на прибуток, 6 163,25 грн. - штрафні санкції); № 0000282301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 22 350,25 грн. (17 911,00 грн. - податок на додану вартість, 4 439,25 грн. - штрафні санкції).

Не погодившись з податковими повідомленнями - рішеннями Красноперекопської ОДПІ від 25.07.2011 року № 0000302301, № 0000312301, № 0000292301, № 0000282301 позивачем направлено скаргу до Державної податкової адміністрацій в АР Крим (а.с. 77-81).

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим № 3746/10/25-023 від 29.09.2011 року про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 25.07.2011 року № 0000282301, прийняте стосовно Роздольненського районного споживчого товариства залишено без змін; податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ від 25.07.2011 року № 0000302301, № 0000312301, № 0000292301, прийняті стосовно Роздольненського районного споживчого товариства скасовані; зобов'язано Красноперекопську ОДПІ прийняти стосовно Роздольненського районного споживчого товариства податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2010 року на 112 345,00 грн. і за 1 квартал 2011 року на 112 345,00 грн. із застосуванням штрафної санкції 1,00 грн. (а.с. 66-76).

Не погодившись із вказаним рішенням позивачем до Державної податкової служби України подано повторну скаргу на податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000282301 від 25.07.2011 року, № 0000452301 від 07.10.2011 року та на рішення про результати розгляду первинної скарги.

Рішенням Державної податкової служби України № 7608/0/6//10-2115 від 15.12.2011 року про результати розгляду повторної скарги податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000282301 від 25.07.2011 року, № 0000452301 від 07.10.2011 року залишені без змін, а скарга залишена без задоволення (а.с. 79-81).

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями Красноперекопської ОДПІ № 0000282301 від 25.07.2011 року, № 0000452301 від 07.10.2011 року позивач оскаржив їх до суду.

В ході розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування, податку на прибуток підприємств, та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (далі - Закон № 334/94), який діяв на час спірних взаємовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону № 334/94 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) (п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94).

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9.п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Перелік витрат, що не включаються до складу валових надано у п. 3 ст. 3 Закону № 334/94, у тому числі за даним пунктом не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищевказаного Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону № 334 якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Підпунктом 8.7.1. пункту 8.7 ст. 8 Закону № 334 визначено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Пунктом 1.7. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі Закон № 168) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищевказаного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є:

транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами;

касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно п.п. 7.5. Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.2.1.п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Крім того, з 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова, податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст.9 Закону № 996). Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону № 996). Обов'язкові реквізити первинного документа встановлені п.2 ст.9 Закону № 996. Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її завершення (п.1. ст.9 Закону № 996).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Для оподаткування мають значення бухгалтерські документи, що відображають господарські операції та фіксують отриманий прибуток і інші економічні показники господарської діяльності.

Бухгалтерські документі - це сукупність письмових актів, фіксуючих здійснені господарські операції відповідно до вимог законодавства.

Бухгалтерські документи в роботі суб'єкта господарювання служать, як відомо, засобом ведення обліку матеріальних цінностей і грошових коштів. На підставі бухгалтерських документів (документації) контролюється правильність здійсненних операцій, ведеться поточний аналіз виконаної роботи, встановлюються причини господарських порушень, тобто документація виконує контрольно - аналітичні функції.

Правове значення бухгалтерських документів проявляється в тому, що з їх допомогою підтверджується правильність зареєстрованих в обліку фактів. Факт наявності первинного документу не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, віддзеркалення її результатів у податковій звітності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п.1.32 Закону №334).

Згідно п.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону (ст.44 Господарського кодексу України ).

Відповідно до декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та за 1 квартал 2011 року позивачем задекларовано податку на прибуток 0,00 грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування 245 576 грн. (а.с. 194-198).

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року позивачем задекларовано податкових зобов'язань 156 693 грн. (а.с. 156-159).

Під час проведення перевірки Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування підприємством у 4 кварталі 2010 року у сумі 112 345,00 грн., що призвело до завищення показника рядка 04.9 у податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на суму 112 345,00 грн. та виключені з валових витрат витрати по капітальному ремонту основних фондів, а саме: будівлі універмагу по вул. Леніна, 46 в с. Роздольне, а також вартість будівельних матеріалів, використаних при ремонті в сумі 93 938,87 грн., вартості будівельних матеріалів, використаних для ремонту магазину № 7 по вул. Євпаторійське шосе, 1 в смт. Роздольне в сумі 7 191,45 грн., будівлі магазину в с. Славне в сумі 6 719,64 грн., а також витрати на тару під готовою продукцією в сумі 3 832 грн., послуг банку в сумі 365 грн., заробітну плату в магазині в с. Славне в сумі 299 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за 2010 рік по Роздольненському РайСТ проведено капітального ремонту на суму 348 388,00 грн., зокрема будівлі універмагу смт. Роздольне, вул. Леніна, 46 на суму 94 280 грн., будівлі гастроному № 7 смт. Роздольне, Євпаторійське шосе, 1 на суму 46 129,00 грн., будівлі магазину с. Славне, вул. Леніна, 9 на суму 27 341,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з актом виконаних робіт з ремонту магазину № 7 по вул. Євпаторійське шосе, 1 в смт. Роздольне від 30.09.2010 року вартість будівельних матеріалів, використаних на ремонт зазначеного магазину складає 8 128,89 грн. (а.с. 200-205).

Згідно з актом виконаних робот з ремонту магазину Славне по вул. Леніна, 9 в с. Славне Роздольненського району від 31.12.2010 року вартість матеріалів, використаних для ремонту складає 6 719,64 грн. (а.с. 206-207).

Також судом встановлено, що вартість тари під готовою продукцією та сировиною у сумі 3 832 грн. позивачем до складу валових витрат включена не була (а.с. 213-216).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 01.09.2010 року між Правлінням Роздольненського районного споживчого товариства (Замовник) та Будівельно-виробничим підприємством «Строитель-Плюс» (Підрядник) укладено договір підряду б/н на капітальний ремонт універмагу смт. Роздольне Роздольненського Райст, за умовами якого замовник здає, а Підрядник бере на себе виробництво робіт з капітального ремонту універмагу смт. Роздольне Роздольненського Райст згідно затвердженого кошторису. Вартість послуг за виконані роботи по затвердженому кошторису складає 102 716 грн. Оплата Підряднику за фактично виконані роботи та надані послуги згідно з актом приймання виконаних робіт здійснюється протягом двох місяців з моменту підписання акту (а.с. 82-83).

Згідно з актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року підрядник БВП «Строитель-Плюс» здав, а замовник Роздольненське РайСТ прийняв підрядні роботи на загальну суму 85 597,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 17 119,40 грн. (а.с. 86-87).

28.09.2010 року БВП «Строитель-Плюс» виписано на ім'я Раздольненського РайСТ податкову накладну № 5469 на суму 102 716,00 грн., у тому числі ПДВ 17 119,33 грн. (а.с. 133).

На виконання вимог договору підряду, згідно з актом виконаних підрядних робіт за вересень 2010 року Раздольненським РайСТ сплачено вартість виконаних підрядних робіт БВП «Строитель-Плюс», що підтверджується звітами про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, фіскальними чеками (а.с. 88, 134-144).

Також, згідно з актом виконаних робіт з ремонту універмагу по вул. Леніна, 46 в смт. Роздольне використано будівельних матеріалів на суму 8 341,87 грн.(а.с. 208-210).

Таким чином, на думку суду, первинними документами бухгалтерського обліку Роздольненського РайСТ (податкова накладна, акт приймання виконаних робот, акти виконаних робіт, звіти про використання коштів, фіскальні чеки) у повному обсязі підтверджується наявність фактичного виконання зобов'язань та їх оплата за господарськими операціями у вересні 2010 року, а також обґрунтовано включено суми, віднесені до складу валових витрат підприємства у 2010 році та 1 кварталі 2011 року.

Беручи до уваги наведене вище, суд вважає, що первинними документами бухгалтерського обліку Роздольненського РайСТ (податкова накладна, акт приймання виконаних робот, акти виконаних робіт, звіти про використання коштів, фіскальні чеки) у повному обсязі не підтверджуються висновки акту перевірки 800/23-01/01757248 від 08.07.2011 р. щодо порушення Роздольненським РайСТ порушення п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3., п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п.п. 7.4.1., 7.4.5.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, абз. 1 п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Також, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим до Роздольненського районного споживчого товариства та Будівельно-виробничого підприємства «Строитель-Плюс» про стягнення коштів за нікчемним правочином, а саме договором підряду на капітальний ремонт універмагу смт. Роздольне від 01.09.2010 року б/н, оскільки останній вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.07.2011 року відкрито провадження у справі № 2а-9028/11/0170/22 за зазначеним позовом.

Під час розгляду адміністративної справи № 2а-9028/11/0170/22 було проведено судову будівельно-технічну експертизу.

За висновком № 36 від 16.07.2012 року судової будівельно-технічної експертизи по адміністративній справі № 2а-9028/11/0170/22 обсяги фактично виконаних ремонтно-будівельних робіт, проведених в 2010 році на об'єкті нерухомості «Універмаг», розташованому за адресою смт. Роздольне, вул. Леніна, 46, відповідають складу й обсягам робіт, які зазначені в акті виконаних робіт за Договором підряду на капітальний ремонт універмагу в смт. Роздольне Роздольненського райст від 01.09.2010 р. більша частина ремонтно-будівельних робіт, проведених в 2010 році на об'єкті нерухомості «Універмаг», розташованому за адресою: смт. Роздольне, вул. Леніна, 46, відносяться до капітального ремонту (а.с. 145-155).

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21 серпня 2012 року у справі № 2а-9028/11/0170/22 у задоволенні адміністративного позову Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Роздольненського районного споживчого товариства та Будівельно-виробничого підприємства «Строитель-плюс» про стягнення відмовлено (а.с. 118-120).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2013 року у справі № 2а-9028/11/0170/22 апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.08.2012 року у справі № 2а-9028/11/0170/22 залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крім від 21.08.2012 року у справі № 2а-9028/11/0170/22 залишено без змін (а.с. 121-122).

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.08.2012 року у справі № 2а-9028/11/0170/22 набрала законної сили.

Відповідно до статті 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме: обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000282301 від 25.07.2011 року в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 17 119,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 279,75 грн. (17119 х 25%) та № 0000452301 від 07.10.2011 року, є такими, що прийняті Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

У судовому засіданні 28.03.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, згідно зі ст. 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94,158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції в АР Крим № 0000282301 від 25.07.2011 року в частині донарахування податкового зобов'язання в сумі 17 119,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4 279,75 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000452301 від 07.10.2011 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Роздольненського районного споживчого товариства (ЄДРПОУ 01757248) витрати зі сплати судового збору у сумі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кірєєв Д.В.