Рішення

від 03.04.2013 по справі 201/622/13- ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/622/13-ц

Провадження у справі 2/201/575/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

3 квітня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Трещова В.В., при секретарі - Антонюк А.О.

за участю прокурора Сухової М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом прокурора Дніпропетровського району в інтересах держави в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди спричиненої злочином ,-

В С Т А Н О В И В :

Прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Прокурор у позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що згідно зі статтею 121 Конституції України функція представництва інтересів громадян і держави в суді у випадках, визначених законом, покладена на систему органів прокуратури України. ОСОБА_1, на підставі наказу №1 від 01 січня 2008 року та станом на час звернення до суду працює на посаді директора Приватного підприємства «Приватний інвестор», зареєстроване по вул.Зінченка, буд.8, кв.4, смт.Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35594919, фактично розташованого по вул.Комсомольській, буд. №52, кім.105-106 в м.Дніпропетровську, будучи посадовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, здійснив посадовий злочин передбачений ч. 2 ст. 367 КК України.

22 квітня 2011 року порушено кримінальну справу відносно посадових осіб приватного підприємства «Приватний інвестор», за фактом зловживання службовим становищем та службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки за ознаками злочинів передбачених ст. 364 ч.2 и ст.366 ч.2 КК України.

07 листопада 2011 року винесено постанову про притягнення в якості обвинуваченого по кримінальній справі відносно ОСОБА_1, у скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.364-1, ч.2 ст.366 КК України. Кримінальну справу направлено для розгляду по суті до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

10 січня 2012 року постановою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, звинуваченого по ч.2 ст.367 КК України та провадження по справі, відносно нього, закрито по амністії на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у

2011 році» від 08 липня 2011 року. На підставі викладеного, просив стягнути з відповідача спричинену шкоду у розмірі 71250 гривень.

Представник Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про причини не явки суд не повідомив.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Письмової заяви про причини своєї неявки та перенесення розгляду справи до суду не надав, тому суд проводить заочний розгляд справи.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № З/рп/99 прокурори і їх заступники у кожному випадку самостійно визначають в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган повноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру"при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Підставою звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції з позовною заявою є необхідність стягнення з ОСОБА_1 невідшкодованої матеріальної шкоди у вигляді збитків в розмірі 71250 грн, завданої державі в результаті вчинення вищевказаною особою злочину. Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ державна податкова інспекція належить до системи органів державної податкової служби, які згідно з пп. 1, 11 ст. 10 зазначеного Закону здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в дохід держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі наказу №1 від 01 січня 2008 року працював на посаді директора Приватного підприємства «Приватний інвестор», яке зареєстроване по вул.Зінченка, буд.8, кв.4, смт.Солоне, Солонянського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 35594919, фактично розташоване по вул.Комсомольській, буд. №52, кім.105-106 в м.Дніпропетровську, будучи посадовою особою, здійснюючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, здійснив посадовий злочин передбачений ч.2 ст.367 КК України, що підтверджується постановою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, яким звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_1, звинуваченого за ч.2 ст.367 КК України та провадження по справі, відносно нього, закрито по амністії на підставі п. «г» ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до ст.28 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальній справі, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

03 квітня 2008 року ОСОБА_1, будучи єдиним засновником та працюючи на посаді директора ПП «Приватний інвестор», якому було достеменно відомо про те, що в період 1 кварталу 2008 року на підставі договору купівлі-продажу №22 від 27 грудня 2007 року його підприємством поставлений товар на ТОВ «Промтехцентр» на загальну суму 285000грн., і що у відповідності з діючим законодавством України обєктом оподаткування є прибуток, який обкладається податком за ставкоюі 25% к об'єкту оподаткування, неналежно виконуючи свої службові обов'язки, внаслідок недобросовісного відношення до них, при підписанні декларації на прибуток ПП «Приватний інвестор» за 1 квартал 2008 року не перевірив достовірність відображених у ній відомостей, завірив своїм підписом вказану декларацію, чим підтвердив завідомо неправдиві відомості про відсутність будь-якого прибутку у підприємстві в період з січня по березень 2008 року включно, тим самим не відобразив фактичний об'єм проведених з контрагентами фінансово-господарських операцій на суму 285000 грн, що призвело до не нарахування і не надходження в державний бюджет України податку на прибуток підприємтсва у сумі 71250 грн., що більш ніж у 278 разів перевищує неоподаткований мінімум податків громадян на момент скоєння діяння, тобто призвело до наступлення тяжких наслідків.

З вищевикладеного вбачається, що незаконними діями, які виразилися у несплаті до бюджету податків ОСОБА_1 державі завдано матеріальну шкоду у розмірі 71250 грн., яку необхідно стягнути з вищевказаної особи на користь держави в особі державної податкової інспекції.

За результатами розгляду справи, дослідженням матеріалів цивільної справи, на думку суду, винним у завданні шкоди державі є відповідач. При цьому порушення цим відповідачем норм податкового законодавства знаходилось у прямому причинно-слідчому зв'язку із наслідками у вигляді збитків державі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Виходячи з вимог зазначених норм матеріального права суд приходить до висновку, що неправомірними, злочинними діями відповідача, пов'язаними з недоплатою в дохід держави передбачених законом платежів державі було завдано збитки, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв'язку із вказаними діями відповідача і які підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи (відповідача).

За таких обставин суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитки в сумі 71250 грн., оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону і знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог. При цьому судові витрати за задоволеними вимогами, від яких позивач звільнений, підлягають стягненню з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 55, 124 Конституції України; ст. ст. 15, 16, 22, 1166, 1167, 1168 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 61, 81, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції в якості відшкодування шкоди спричиненої злочином 71250 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 712 гривень 50 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.В. Трещов