Ухвала

від 26.03.2013 по справі 2а-15637/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15637/11/2670( в 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, за участі Прокуратури м. Києва, про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суд з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 19 травня 2011 року №0000280700 та №00002900700.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постанову, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АДМ Україна» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній до 01 січня 2011 року).

Так, Державною податковою інспекцією у Печерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АДМ Україна» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період за 01 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року, за результатами якої складено акт від 21 квітня 2011 року №54/07-02/33546533.

В ході проведеної перевірки відповідачем було вказано на те, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Авалон-Агро», ПП Фірма «Сервіс-Промторг, ПП «Трансагроплюс», ПП «Глобал-Трейдинг», ТОВ «Меридіан СА», ТОВ «Бізнес-Аналітик, ПП «Адріатика-Н», ПП «Ространсагро», ТОВ «Джиністра», ПП «Стилет-Юг», ТОВ «Альбатрос-Південь», ПП «СВ-Інтерконтакт», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Кремгесівське», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Саяна-Люкс», ПП «Юпітер-Русторг», ПП «Паритет-М», ПП «Парус-Юг», ПП «Інтерторгснаб» за період, що перевірявся не мали реального характеру, здійснені без мети настання реальних наслідків. На думку відповідача, податкові накладні виписані даними контрагентами не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та в подальшому отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог: п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 8 173 654,00 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 5 459 682,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 6 967 551,00 грн., за листопад 2010 року - на 103 607,00 грн., за грудень 2010 року - на 4 221 535,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 19 травня 2011 року №0000280700, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8 173 654,00 грн. та №0000290700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на 16 752 375,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомлення-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку. Подані позивачем скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення - рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «Авалон-Агро», ПП Фірма «Сервіс-Промторг, ПП «Трансагроплюс», ПП «Глобал-Трейдинг», ТОВ «Меридіан СА», ТОВ «Бізнес-Аналітик, ПП «Адріатика-Н», ПП «Ространсагро», ТОВ «Джиністра», ПП «Стилет-Юг», ТОВ «Альбатрос-Південь», ПП «СВ-Інтерконтакт», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Кремгесівське», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Саяна-Люкс», ПП «Юпітер-Русторг», ПП «Паритет-М», ПП «Парус-Юг», ПП «Інтерторгснаб» за період з 01 вересня 2010 року по 30 листопада 2010 року укладено ряд угод з придбання соняшника.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного до 01 січня 2011 року) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З налізу наведених норм вбачається, що умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків, який зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Під час перевірки, оформленої актом від 21 квітня 2011 року №54/07-02/33546533, відповідачем встановлено, що сума податкового кредиту ТОВ «АДМ Україна» має розбіжності з сумами податкових зобов'язань ТОВ «Авалон-Агро», ПП Фірма «Сервіс-Промторг, ПП «Трансагроплюс», ПП «Глобал-Трейдинг», ТОВ «Меридіан СА», ТОВ «Бізнес-Аналітик, ПП «Адріатика-Н», ПП «Ространсагро», ТОВ «Джиністра», ПП «Стилет-Юг», ТОВ «Альбатрос-Південь», ПП «СВ-Інтерконтакт», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Кремгесівське», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Саяна-Люкс», ПП «Юпітер-Русторг», ПП «Паритет-М», ПП «Парус-Юг», ПП «Інтерторгснаб».

Дані висновки підтверджуються і актами перевірок вказаних контрагентів позивача, здійснених на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року.

На думку колегії суддів, наведені вище обставини, свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій здійснених між позивачем на його контрагентами (вказаними вище).

Отже, податків накладні, виписані ТОВ «Авалон-Агро», ПП Фірма «Сервіс-Промторг, ПП «Трансагроплюс», ПП «Глобал-Трейдинг», ТОВ «Меридіан СА», ТОВ «Бізнес-Аналітик, ПП «Адріатика-Н», ПП «Ространсагро», ТОВ «Джиністра», ПП «Стилет-Юг», ТОВ «Альбатрос-Південь», ПП «СВ-Інтерконтакт», ТОВ «Магнолія-Л», ПП «Кремгесівське», ТОВ «Євро-Грейн», ТОВ «Саяна-Люкс», ПП «Юпітер-Русторг», ПП «Паритет-М», ПП «Парус-Юг», ПП «Інтерторгснаб» не дають позивачу права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та в подальшому отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутня надмірна сплата податку на додану вартість, яка б підлягала бюджетному відшкодуванню позивачу.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права висновку про необгрунтованість адміністративного позову та про необхідність відмовити в його задоволенні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст виготовлено 27.03.13 р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.