Рішення

від 03.04.2013 по справі 924/218/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "03" квітня 2013 р.Справа № 924/218/13-г Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Димбовський В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Білогір'я молокопродукт”, м. Гадяч, Полтавська область до товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський холод”, с. Олешин, Хмельницького району про стягнення заборгованості в розмірі 10 174,61 грн. та 198,01 грн. – 3% річних Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10174,61 грн. та 104,44 грн. – 3% річних. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару. В процесі розгляду справи позивачем заявлено клопотання про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних, яке розглянуто та прийнято судом, про що зазначено в ухвалі суду від 20.03.2013р. Отже, предметом спору по справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10174,61 грн. та 198,01 грн. – 3% річних. В судове засідання представник позивача не з'явився, в судовому засіданні 20.03.2013р. наполягав на задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судове засідання не з'явився, поважні причини неявки не сповістив, хоча повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Враховуючи викладені обставини справи та вимоги чинного процесуального права, суд приймає до уваги, що відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, як і ненадання ним відзиву на позов, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Отже, суд вважає за можливе, згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Суд, оцінивши подані по справі документи, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив: Позивач поставив відповідачу товар – сирний продукт - на загальну суму 17   770,10 грн. згідно видаткових накладних №Бг-00002259 від 15.05.2012р. на суму 6990,08 грн., №Бг-00002262 від 15.05.2012р. на суму 10   780,02 грн.   08.08.2012р. відповідачу було надіслано вимогу про оплату поставленого товару, яку ним отримано 10.08.2012р., про що свідчать фіскальний чек №9202 від 08.08.2012р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.08.2012р. Після отримання вимоги, відповідач повернув частину товару на загальну суму 7595,49 грн., що підтверджується накладними №ЖВ-00416 від 09.08.2012р. на суму 2545,28 грн. та №Ж-02556 від 08.08.2012р. на суму 5050,21 грн. Між тим, оплату поставленого товару на суму 10   174,61 грн. відповідач не здійснив. За невиконання взятих на себе зобов'язань по оплаті товару, згідно ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 198,01 грн. - 3% річних (за період з 18.08.2012р. по 19.01.2013р.). Оскільки, відповідач в добровільному порядку не погасив борг, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення спірної заборгованості в добровільному порядку. Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне: Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.    Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар. В свою чергу, відповідач товар прийняв, однак, не оплатив його вартість. Оскільки, відповідач зобов'язання щодо оплати поставленого товару, у строк встановлений законом, не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка підлягає стягненню. Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд погоджується з даними нарахуваннями. З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню. Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав. Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:   Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Білогір'я молокопродукт”, м. Гадяч, Полтавська область до товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський холод”, с. Олешин, Хмельницького району про стягнення заборгованості в розмірі 10174,61 грн. та 198,01 грн. – 3% річних задовольнити. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Подільський холод” (Хмельницький район, с. Олешин, вул. Шестакова, 13; код 32523075) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Білогір'я молокопродукт” (Полтавська область, м. Гадяч, вул. Леніна, 82, офіс 23; код 33707592) заборгованість в розмірі 10174,61 грн. (десять тисяч сто сімдесят чотири гривні 61 коп.), 198,01 грн. (сто дев'яносто вісім гривень 01 коп.) – 3% річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) – витрат по оплаті судового збору. Видати наказ. Суддя                                                                                                                  В.В. Димбовський Віддруковано 3 примірника: 1 – до матеріалів, 2 – позивачу (Полтавська область, м. Гадяч, вул. Леніна, 82, офіс 23), 3 – відповідачу (с. Олешин, Хмельницький район, вул. Шестакова, 13).