Постанова

від 28.03.2013 по справі 812/2279/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2013 року Справа № 812/2279/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Прудника С.В.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

за участю сторін:

представник позивача Черненко І.І., довіреність б/н від 15.03.2013,

представник позивача: Голубцова С.Ю., довіреність б/н від 15.03.2013

представника відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.11.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» були отримані податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231.

Податковим повідомленням - рішенням від 15.11.2012 № 0001522310 прийнятим Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50 947 грн. 50 коп., з якої за основним платежем - 40 758,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 189,50 грн.

Податковим повідомленням - рішенням від 14.01.2013 № 0000092231 прийнятим Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 63 685 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 50948, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 737,00 грн.

З вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідач не згоден з наступних підстав.

Підставою для зробленого податковим органом висновку про наявність порушення позивачем податкового законодавства, стало твердження відповідача про неправомірність віднесення до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сум податку на додану вартість, сформованих по господарським операціям з ПП «Союз-Трейд-В».

Позивач зазначив, що реальність господарських операцій між ним та ПП «Союз-Трейд-В» підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: договором, видатковими накладними, податковими накладними, довіреностями, платіжними дорученнями.

Також позивач зазначив, що з акту перевірки вбачається, що податковим органом не були прийняті до уваги первинні документи, надані ТОВ «Віссон Трейд». При цьому в акті перевірки вказано, що ТОВ «Віссон Трейд» були наданні пояснення з питань фінансово-господарських відносин з ПП «Союз-Трейд-В» та підтверджуючі первинні документи бухгалтерського обліку, однак, в порушення п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» при проведенні перевірки до уваги взяті не були.

При проведені перевірки ТОВ «Віссон Трейд» в основу акта були покладенні припущення перевіряючих щодо нереальності здійснення господарських операцій із вказаним контрагентом. Податковий орган роблячи висновки про наявну відсутність між суб'єктами господарювання певних господарських відносин вказує тим самим на наявну фіктивність договірних відносин, які вчинено без наміру створення правових наслідків. Укладення такого виду договору та його невиконання, на чому наполягає податковий орган, через відсутність будь-яких подій, відсутність господарських операцій із-за їх не проведення, неможливості проведення з тих чи інших причин, не можуть створювати будь-яких наслідків. Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів.

Крім того, позивач зазначив, що посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Віссон Трейд», як на доказ відсутності фактичного здійснення господарських операцій є безпідставним, оскільки договором купівлі-продажу товару встановлено, що обов'язок щодо поставки товару покладається на продавця. Відсутність товарно-транспортних накладних у ТОВ «Віссон Трейд» не є перешкодою для формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та не свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «Вісон Трейд» та його контрагентом.

У зв'язку з чим позивач просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали, просили його задовольнити повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

У судове засідання прибув представник відповідача, який позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 19.09.2002 за № 1 384 120 0000 000337, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 320291 (Том 1 а. с. 28) та перебуває на податковому обліку як платник податків у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Луганської області Державної податкової служби.

У період з 29.10.2012 по 31.10.2012 Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ «Віссон Трейд» (код за ЄДРПОУ 32149295) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» (код за ЄДРПОУ 35024659) та ПП «Варекоресурс» (код за ЄДРПОУ 36990844) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, результати якої оформлені актом за № 1634/223/32149295 від 06.11.2012 ( Том 1 а. с. 31-68).

Згідно вказаного акта перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 50 948 грн., в тому числі по періодам:

І квартал 2010 року - 22 943 грн.,

І півріччя 2010 року - 28 005 грн.,

за 2010 рік - 50 948 грн.

2) п. п. 7.4.1, п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом Мінюстом України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 № 233/2037, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Союз-Трейд-В» (код 35024659) на загальну суму 40 758 грн., в тому числі по періодах:

- березень 2010 року - 40 758 грн.

09.11.2012 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби за підписом директора ТОВ «Віссон Трейд» надані заперечення на акт перевірки від 06.11.2012 № 1634/223/32149295 (Том 1 а. с. 69-75), на які відповідачем надана відповідь від 15.11.2012 № 20068/223-02, в якій зазначено, що оскільки до заперечення не були надані додаткові документи фінансово-господарської діяльності, які би спростовували викладені в акті Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 06.11.2012 № 1634/223/32149295 факти порушення податкового законодавства платником - висновки акту залишено без змін (Том 1 а. с. 76-79).

15.11.2012 на підставі акта перевірки від 06.11.2012 № 1634/223/32149295 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001532310, яким ТОВ «Віссон Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 70 686,50 грн., у тому числі - 50 948, 00 грн. - за основним платежем, 19738, 50 грн. - за штрафними санкціями (Том 1 а. с. 80).

15.11.2012 на підставі акта перевірки від 06.11.2012 № 1634/223/32149295 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001522310, яким ТОВ «Віссон Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 50 947,50 грн., у тому числі - 40 758,00 грн. - за основним платежем, 10189, 50 грн. - за штрафними санкціями (Том 1 а. с. 81).

Також судом встановлено, що у період з 21.12.2012 по 24.12.2012 Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Віссон-Трейд» (код за ЄДРПОУ 32149295) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Союз-Трейд-В» (код за ЄДРПОУ 35024659) та ПП «Варекоресурс» (код за ЄДРПОУ 36990844) за період з 01.07.2009 по 30.06.2012, результати якої оформлені актом за № 2760/223/32149295 від 24.12.2012 (Том 1 а. с. 91-127).

Згідно акта від 24.12.2012 № 2760/223/32149295 перевіркою встановлено наступні порушення:

1) п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 50 948 грн., в тому числі по періодам:

І півріччя 2010 року - 50 948 грн.,

9 місяців 2010 року - 50 948 грн.,

за 2010 рік - 50 948 грн.

2) п. п. 7.4.1, п. 7.4.4, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97 ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), п. 18 Порядку складання податкової накладної, затвердженого наказом Мінюстом України від 30.05.97 № 165 та зареєстрованого Мінюстом України від 23.06.97 № 223/2037, в результаті чого занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Союз-Трейд-В» (код 35024659) на березень 2010 року - 40758.

28.12.2012 ТОВ «Віссон Трейд» подано до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби заперечення на акт перевірки від 24.12.2012 № 2760/223/32149295 (Том 1 а. с. 128-135), на які відповідачем надана відповідь від 03.01.2013 № 00081/223-02, в якій зазначено, що акт оскарженню не підлягає, відповіддю на звернення позивача буде - рішення ДПС у Луганській області за результатами розгляду скарги ТОВ «Віссон Трейд» по акту перевірки від 06.11.2012 № 1634/223/32149295, яке буде надіслано на адресу позивача додатково (Том 1 а. с. 136).

14.01.2013 на підставі акта перевірки від 24.12.2012 № 2760/223/32149295 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092231, яким ТОВ «Віссон Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств» у розмірі 63 685, 00 грн., у тому числі - 50 948,00 грн. - за основним платежем, 12 737, 00 грн. - за штрафними санкціями (Том 1 а. с. 137).

Крім того, судом встановлено, що 22.11.2012 позивачем було подано скаргу на ім'я голови ДПА в Луганській області на податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0001522310 та № 0001532310, в якій ТОВ «Віссон Трейд» просило визнати недійсним та скасувати акт № 1634/223/32149295 від 06.11.2012 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Віссон Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 та визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001522310 від 15.11.2012 на суму 50 947, 50 грн. (з яких: донараховано ПДВ - 40 758,00 грн., штрафна санкція - 10 189, 50 грн.) та № 0001532310 від 15.11.2012 на суму 70 686, 50 грн. (з яких: донараховано податок на прибуток приватних підприємств - 50 948, 00 грн., штрафна санкція - 19 738, 50 грн.) (Том 1 а. с. 83-90).

Відповідно до рішення ДПС у Луганській області від 28.12.2012 № 20157/10-408

залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 15.11.2012 № 0001522310, скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 15.11.2012 № 00032310 у частині застосування штрафної (авансової) санкції на 7001, 50 грн., а в іншій частині залишено без змін (Том 1 а. с. 139-143).

22.01.2013 ТОВ «Віссон Трейд» було подано скаргу на ім'я голови Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0001522310 та № 0001532310, в якій ТОВ «Віссон Трейд» просило визнати недійсним та скасувати акт № 1634/223/32149295 від 06.11.2012 позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Віссон Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Союз-Трейд-В» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2009 по 30.06.2012 та визнати недійсними і скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001522310 від 15.11.2012 на суму 50 947, 50 грн. (з яких: донараховано ПДВ - 40 758,00 грн., штрафна санкція - 10 189, 50 грн.) та № 0000092231 від 14.01.2013 на суму 63 685,00 грн. (з яких: донараховано ПДВ - 50 948,00 грн., штрафна санкція - 12 737,00 грн.) ( Том 1 а. с. 144-152).

Рішенням Державної податкової служби України від 18.02.2013 № 2365/6/10-2115 залишено без змін податкове повідомлення-рішення Алчевської ОДПІ Луганської області Державної податкової служби від 15.11.2012 № 0001522310, № 0001532310 з урахуванням рішення ДПС у Луганській області (податкове повідомлення-рішення від 14.01.2013 № 0000092231), прийнятого за результатами первинної скарги, а скаргу залишено без задоволення (Том 1 а. с. 144-155).

За результатами судового розгляду справи суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231 є незаконним з огляду на нижчевикладене.

Між ТОВ «Віссон Трейд» 01.03.2010 укладено договір купівлі-продажу № 1/03-10, предметом якого є будівельні матеріали. Відповідно до договору купівлі-продажу постачання товару здійснюється за рахунок постачальника, строк дії договору до 31.12.2010. (Том 1 а. с. 156-157).

На виконання вищезазначеного господарського договору ТОВ «Віссон Трейд» отримало від ПП «Союз-Трейд-В» будівельні матеріали, що підтверджено видатковими накладними від 01.03.2010 № РН-01-03-10-02 (Том 1 а. с. 158-159), від 03.03.2010 № РН-03-03-10-01 (Том 1 а. с. 160), від 05.03.2010 № РН-05-03-10-03 (Том 1 а. с. 161-162), від 08.03.2010 № РН-08-03-10-01 (Том 1 а. с. 163-165), від 10.03.2010 № РН-10-03-10-10 (Том 1 а. с. 166-168),

Позивачем отримані податкові накладні по договору № 1/03-10 від 01.03.2010, а саме:

- № НН-01-03-10-03 від 01.03.2010 на загальну суму 44 952,95 грн. (ПДВ - 7 492, 16 грн.) (Том 1 а. с. 169-170);

- № НН-03-03-10-02 від 03.03.2010 на загальну суму 56 403,98 грн. (ПДВ - 9400,67 грн.) (Том 1 а. с. 171);

- № НН-05-03-10-03 від 05.03.2010 на загальну суму 39 160,73 грн. (ПДВ - 6526,79 грн.) (Том 1 а. с. 172-173);

- № НН-08-03-10-01 від 08.03.2010 на загальну суму 57 516, 05 грн. (ПДВ - 9586,01 грн.) (Том 1 а. с. 174-175);

- № НН-10-03-10-11 від 10.03.2010 на загальну суму 46 517, 12 грн. (ПДВ - 7752,85 грн.) (Том 1 а. с. 176-178).

За отримані товарно-матеріальні цінності позивач здійснив ПП «Союз-Трейд-В» оплату, що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями (Том 1 а. с. 179-192).

Таким чином, на момент проведення перевірки реальність господарської операції між позивачем та ПП «Союз-Трейд-В» було підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Зобов'язання за договором між позивачем та ПП «Союз-Трейд-В» виконані сторонами договору у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Посилання представника відповідача на те, що надходження товару від ПП «Союз-Трейд-В» не підтверджено позивачем товарно-транспортними накладними суд вважає необґрунтованим, так як відповідно до розділу 3 договору купівлі-продажу поставка товару здійснювалась автомобільним транспортом постачальника за рахунок постачальника, а тому отримання ТОВ «Віссон Трейд» у даному випадку товарно-транспортних накладних не є обов'язковим.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Пунктом 2 вказаного Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 01 січня 2011 року певні законодавчі акти у сфері оподаткування, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість».

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Відповідно правомірність поведінки підприємства, зокрема дотримання ним норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» (далі - Закону № 168), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшої використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими були визначені правила формування податкового кредиту вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльност: такої особи - платника податку.

Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, визначальною умовою для формування валових витрат підприємства та суми податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг), підприємством у власній господарській діяльності.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних, дорожніх листів, на яке вказує відповідач, взагалі не впливає на формування платником податків податкового кредиту за здійсненими господарськими операціями з огляду на те, що наявність цих документів, не пов'язана з датою виникнення права платника податків на податковий кредит, встановленої підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168.

Судом встановлено, що у межах спірних відносин товар позивачем отриманий та оплачений, по факту отримання податкових накладних сформований податковий кредит (перша подія), що підтверджено дослідженими судом та долученими до матеріалів справи первинними документами, податковими деклараціями. Отриманий від ПП «Союз-Трейд-В» товар використано в межах господарської діяльності ТОВ «Віссон Трейд».

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334 (далі - Закон № 334), для визначення зобов'язання ТОВ «Віссон Трейд»з податку на прибуток необхідно керуватися нормами Закону №334.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закон № 334 валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

За приписами пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу» (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 8 вказаного Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менш трьох років, несе власник або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до установчих документів.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що діючим законодавством визначений такий порядок формування валових витрат та податкового кредиту, за яким платник податку має право на включення до складу валових витрат та податкового кредиту суми не будь-яких витрат, здійснюваних як компенсація вартості товарів, а тільки тих, які придбаються таким платником податку для їх подальшого використання безпосередньо у власній господарській діяльності, направленої на отримання доходу.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Щодо посилання відповідача на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011, яким ОСОБА_1 засновника та директора ПП «Союз-Трейд-В» засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України - фіктивне підприємництво, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання податкового органу на недійсність правочинів, тобто їх укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 23.12.2011 встановлено вину відповідної фізичної особи ОСОБА_1, але не встановлено період фіктивного підприємництва ПП «Союз-Трейд-В» та не встановлено факту фіктивної фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Віссон Трейд» та юридичною особою ПП «Союз-Трейд-В», незаконність діяльності саме ТОВ «Віссон Трейд» у відносинах із зазначеним підприємством.

Зазначений вирок суду у кримінальній справі, на який посилається відповідач не місить юридичної оцінки укладених спірних правочинів поставки між позивачем та його контрагентом. Дане рішення не є належним доказом неправомірності дій ТОВ «Віссон Трейд», оскільки воно постановлено о у відношенні директора ПП «Союз-Трейд-В», а не у відношенні посадових осіб позивача.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 під час вирішення питання про недійсність правочину дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

У разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару/послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту (зобов'язання) здійснювати контроль та перевірку за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника, зазнавати для себе певних негативних матеріальних наслідків. Зазначені рішення суду по кримінальним справам не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат, та позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, на підставі вищевикладеного суд робить висновок, що податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231 прийняті в порушення норм Податкового кодексу України та підлягають скасуванню.

Згідно із частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.11.2012 № 0001522310 та від 14.01.2013 № 0000092231 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.11.2012 № 0001522310, прийняте Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50 947 грн. 50 коп., з якої за основним платежем - 40 758,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 189,50 грн.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 14.01.2013 № 0000092231, прийняте Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області Державної податкової служби, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 63 685 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 50948, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12 737,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віссон Трейд» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 01 квітня 2013 року.

Суддя С.В. Прудник