Рішення

від 28.03.2013 по справі 910/1032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1032/13 28.03.13 За позовом Дочірнього підприємства «Будівельне управління №143 «Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція»;

про стягнення 354 276,35 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Кобилянський Є. В., представник, довіреність №06 від 14.01.2013 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року порушено провадження у справі №910/1032/13, розгляд справи призначено на 18.02.2013 р.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №04-1/60 від 05.02.2013 року справу №910/1032/13 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 року призначено розгляд справи на 26.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2013 року відкладено розгляд справи на 14.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року відкладено розгляд справи до 28.03.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 329 130,33 грн., 12 412,60 грн. пені, 2 912,35 грн. інфляційних втрат, 9 821,07 грн. трьох відсотків річних, а також 7 085,53 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, про що свідчить підпис його представника на розписці про оголошення перерви.

Відповідач не направив в судове засідання своїх повноважних представників, не надав письмовий відзив на позовну заяву, а лише просив суд витребувати додаткові документи у позивача. Вказане клопотання було задоволене і ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року витребувано у сторін додаткові докази у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» (орендар) та Дочірнім підприємством «Будівельне управління №143» Відкритого акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» (орендодавець) 18.10.2011 року було укладено договір №18-10/11 оренди бурового агрегату МАІТ-260, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування буровий агрегат МАІТ 260 у відповідності до заявки орендаря.

Згідно з п. 1.3. договору, загальна тривалість оренди за цим договором не може перевищувати 1320 машино-годин.

Відповідно до п. 1.4. договору, орендар заздалегідь подає в письмовій формі заявку на надання йому техніки згідно даного договору.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що він вступає в силу з моменту (дня) його підписання сторонами та діє до повного виконання робіт.

У п. 3.2. договору зазначено, що вартість оренди техніки, що надається за цим договором, становить 4 393,14 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 732,19 грн. за одну машино-годину.

Загальна орендна плата за весь строк оренди, що становить 1320 машино-годин складає 5 798 944,80 грн., у тому числі ПДВ 20% 966 490,80 грн. Розмір орендної плати може бути змінено за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовилися, що орендна плата за цим договором не підлягає індексації (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, орендар додатково відшкодовує орендодавцю вартість перебазування техніки для виконання умов цього договору у сумі 25 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 4 166,67 грн.

Згідно з п. 3.6. договору, кінцевий розрахунок фактично наданих послуг за звітний період проводиться на підставі належно оформленого акту прийому-передачі (згідно змінних рапортів техніки) наданих послуг протягом 10 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця, вказаний у розділі 10 цього договору.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що орендар зобов'язується виконувати розрахунки стосовно сплати послуг.

У п. 5.3. договору зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов дійсного договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим на території України законодавством.

Даний договір набуває сили з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.2. договору).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідач у своєму клопотання про надання доказів зазначив, що факт надання позивачем відповідачу і укладання договору може підтвердити акт приймання-передачі майна, заявки, в яких позивач погодив із відповідачем істотні умови: обсяги наданих послуг, строки, змінність робіт.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умова про передачу майна в оренду на підставі акту прийому-передачі майна у договорі відсутня, відтак позивач та відповідач його не складали та позивач не може мати його в наявності.

Відповідач посилається на частину 2 статті 640 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Однак, навіть цією нормою не передбачена необхідність наявності акту прийому-передачі. Крім того, тривалість оренди за договором №18-10/11 визначається, як погодили сторони, не терміном перебування орендованого майна, а машино-годинами, кількість яких можна визначити згідно з документами, які надав позивач (довідки про виконані роботи та акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг).

Що стосується заявок, в яких позивач погодив із відповідачем істотні умови: обсяги наданих послуг, строки, змінність робіт, то господарський суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно, відповідно до п. 1.5. договору, обсяги наданих орендодавцем послуг, строки, змінність робіт визначаються сторонами при погодженні заявок на надання техніки орендарю. В той же час, розрахунки за надані послуги здійснюються не на підставі вказаних заявок, а на підставі актів здачі-прийняття виконаних робіт, які містяться в матеріалах справи.

Тобто, господарський суд вважає, що позивач надав докази, які підтверджують факт надання послуг.

Також відповідач зазначав, що договір та акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) підписані не уповноваженими особами.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Договір №18-10/11 оренди бурового агрегату МАІТ-260 від 18.10.2011 року підписаний начальником позивача і директором відповідача та містить печатки сторін.

Статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Позивач зазначає, а відповідач не заперечує того факту, що відповідач сплатив частину грошових коштів за договором №18-10/11 оренди бурового агрегату МАІТ-260 від 18.10.2011 року.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність договору оренди не встановлена законом, а також представники сторін не надали доказів того, що судом вказаний договір визнавався недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 року зобов'язано відповідача надати суду наказ чи інший документ на підписання від імені товариства актів здачі-прийняття робіт.

Представник відповідача не з'явився на виклик у судове засідання та не надав суду витребувані документи.

Крім того, акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2011 року не містить дати його підписання, однак і позивач, і відповідач у своїх письмових заявах та клопотаннях зазначали, що він датований 31.12.2011 року, що береться судом до уваги.

Зважаючи на вищевикладене, а також те, що підпис заступника директора з економіки ТОВ «Укрстальспецконструкція» скріплено печаткою товариства, господарський суд вважає акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) належним доказом того, що позивач надав, а відповідач використав об'єкт оренди згідно його цільового призначення у відповідності з умовами договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 4.2.2. договору передбачено, що орендар зобов'язується виконувати розрахунки стосовно сплати послуг.

У п. 3.2. договору зазначено, що вартість оренди техніки, що надається за цим договором, становить 4 393,14 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 732,19 грн. за одну машино-годину.

Загальна орендна плата за весь строк оренди, що становить 1320 машино-годин складає 5 798 944,80 грн., у тому числі ПДВ 20% 966 490,80 грн. Розмір орендної плати може бути змінено за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди до цього договору. Сторони домовилися, що орендна плата за цим договором не підлягає індексації (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, орендар додатково відшкодовує орендодавцю вартість перебазування техніки для виконання умов цього договору у сумі 25 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 20% - 4 166,67 грн.

Згідно з п. 3.6. договору, кінцевий розрахунок фактично наданих послуг за звітний період проводиться на підставі належно оформленого акту прийому-передачі (згідно змінних рапортів техніки) наданих послуг протягом 10 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця, вказаний у розділі 10 цього договору.

Матеріали справи містять акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за листопад 2011 року на суму 1 376 075,00 грн. та акт здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2011 року на суму 423 055,33 грн.

Загальний розмір наданих послуг становить 1 799 130,33 грн.

Крім того, позивач надав суду довідки про виконані роботи (послуги) на загальну суму 1 790 130,33 грн. Копії вказаних довідок містяться в матеріалах справи, одна на них не видно чіткого відтиску печатки товариства. Господарський суд здійснив огляд оригіналів вказаних документів і підтвердив факт наявності таких відтисків на довідках про виконані роботи (послуги) за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року.

Відповідач частково виконав зобов'язання зі сплати орендних платежів, а саме в розмірі 1 470 000,00 грн. Тобто, фактично ним було оплачено всі послуги, які зазначені у акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за листопад 2011 року і частково оплачено послуги, передбачені актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2011 року.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 329 130,33 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 5.3. договору зазначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов дійсного договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим на території України законодавством.

Позивач, посилаючись на статтю 230 та частину 6 статті 231 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 12 412,60 грн. пені.

Відповідно до статі 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Однак, позивач не врахував положення частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, якими встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 лише зазначає, що штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставною НБУ, однак не вказує на розмір цих відсотків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони у договорі визначили лише розмір штрафних санкцій у випадку простою техніки з вини орендодавця понад 24 години, при цьому не встановили розмір пені за прострочення сплати орендної плати.

Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з частиною 2 статті 536 Цивільного кодексу України, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так як договором не встановлено розмір пені, який сторони могли б застосувати за прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів, законодавство не містить спеціальної норми, якою б визначався розмір штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання по сплаті орендних платежів, а містить лише положення про те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, у господарського суду немає правових підстав для стягнення пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 2 912,35 грн. інфляційних втрат та 9 821,07 грн. трьох відсотків річних.

Згідно з п. 3.6. договору, кінцевий розрахунок фактично наданих послуг за звітний період проводиться на підставі належно оформленого акту прийому-передачі (згідно змінних рапортів техніки) наданих послуг протягом 10 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок орендодавця, вказаний у розділі 10 цього договору.

Відповідач частково виконав зобов'язання зі сплати орендних платежів, а саме в розмірі 1 470 000,00 грн. Тобто, фактично ним було оплачено всі послуги, які зазначені у акті здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за листопад 2011 року і частково оплачено послуги, передбачені актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2011 року.

Як вже зазначалося, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 329 130,33 грн.

Вказану суму відповідач повинен був сплатити протягом 10 банківських днів з дня підписання акту наданих послуг, тобто в січні 2012 року з врахуванням усіх вихідних днів, які не являються банківськими днями. Господарський суд погоджується з позивачем, що останнім днем сплати є 17.01.2012 року.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

За період прострочення платежу сукупний індекс інфляції становив менше одиниці, тому вказана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних, господарський суд встановив, що розмір трьох відсотків річних становить 9 846,86 грн., однак це більше, ніж просить стягнути позивач. Зважаючи на те, що господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають 9 821,07 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстальспецконструкція» (юридична адреса: інд. 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 7/11, квартира 18; поштова адреса: інд. 03150, м. Київ, вул. Предславинська, 43/2, код ЄДРПОУ 37044682) на користь Дочірнього підприємства «Будівельне управління №143» Публічного акціонерного товариства «Трест «Південзахідтрансбуд» (інд. 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 13-а, код ЄДРПОУ 01380619) 329 130 (триста двадцять дев'ять тисяч сто тридцять) грн. 33 коп. заборгованості, 9 821 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 07 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 6 779 (шість тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 03 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 04.04.2013 р.