Постанова

від 01.04.2013 по справі 813/1240/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2013 року № 813/1240/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого - судді: Костецького Н.В.

за участю секретаря судового засідання Олексяк І.Р.

представників позивача Дубаса В.М., Василько Н.І.

представника відповідача Ортинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮОН» (далі - ТзОВ «ЮОН») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.01.2012 року №0000272321.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем абсолютно протиправно та необґрунтовано при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення рішення, винесеного на підставі акта перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581, не взято до уваги наявність у позивача всіх необхідних документів для підтвердження податкового кредиту, а саме товарних накладних від 11.10.2010 року №РН-0000319 на суму 88000 грн. (в т. ч. ПДВ 14666,67 грн. згідно податкової накладної від 11.10.2010 року №309) та від 12.10.2010 року №РН-0000322 на суму 233450 грн. (в т. ч. ПДВ 38908,33 грн. згідно податкової накладної від 12.10.2010 року №312) щодо фактичного отримання від ТОВ «Максітрейд» поліетилену. У акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно центральної бази даних України ТОВ «Максітрейд» (код ЄДРПОУ 36972432), перебував на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ №100277073 анульовано 20.06.2011 року. Згідно центральної бази даних України податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року подана підприємством в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва 22.11.2010 року з ознакою «недійсна». Однак відповідачем не було взято до уваги, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2011 року в справі №2а-17861/10/2670, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі м. Києва щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТзОВ «Максітрейд» як податкової звітності та зобов'язано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року ТзОВ «Максітрейд». Крім того, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» право на податковий кредит у платників ПДВ жодним чином не є пов'язано із фактами сплати чи несплати ПДВ до бюджету будь-якими їх постачальниками та поданнями ними податкових декларацій, а норми зазначеного Закону стосуються лише конкретного платника цього податку і встановлюють порядок сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам. При цьому платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо це прямо не встановлено законом. У зв'язку з наведеним, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених в обґрунтування позовної заяви, та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача з підстав, викладених в акті перевірки та поданих суду письмових заперечень, заперечувала проти задоволення позову повністю. Зокрема, згідно поданих суду заперечень, відповідач зазначив, що в реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року відображено податкові накладні №309 від 11.10.2010 року на суму 88 000 грн., в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн. № 312 від 12.10.2010 року на суму 23 3450 грн., в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн. від здійснення операцій з постачальником ТОВ «Максітрейд», проте оригіналів даних податкових накладних до перевірки підприємством не надано. Крім того, в ході проведення перевірки та опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ТзОВ «ЮОН» та його контрагента ТОВ «Максітрейд», встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на дату звірки 22.11.2010 року встановлена розбіжність за жовтень 2010 року в сумі 53 575 грн. Згідно центральної бази даних України ТОВ «Максітрейд» (код ЄДРПОУ 36972432), перебував на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва; стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; свідоцтво платника ПДВ № 100277073 анульовано 20.06.2011 року. Згідно центральної бази даних України податкова декларація з ПДВ за жовтень 201 року подана підприємством в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 22.11.2010 року з ознакою «недійсна». Внаслідок відображення в податковій звітності результатів господарських операцій з ТОВ «Максітрейд» ТзОВ «ЮОН», на думку відповідача, отримало право на формування податкового кредиту, тобто право на податкову вигоду, що вплинуло на розмір сплаченого ним податку до бюджету. Підставою для одержання податкової вигоди є надання до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори. ТзОВ «ЮОН» при формуванні даних податкового обліку повинен враховувати первинні документи, які вказують на проведення господарських операції з вищенаведеним підприємством. Проте, обставини, які встановлені в процесі, проведення перевірки підтверджують, що включення до складу податкового кредиту сум ПДВ без підтверджуючих документів спрямовано на формування ТзОВ «ЮОН» надмірного складу податкового кредиту, що в кінцевому підсумку зменшило розмір надходжень до бюджету ПДВ у жовтні 2010р. на суму 53 575 грн.

Враховуючи вищенаведене, відповідач зазначає, що в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, пп. 7.4.5, п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту у жовтні 2010 року ПДВ в сумі 53 575 грн. з вартості придбаних ТМЦ, придбання яких не підтверджено податковими накладними. Крім того, позивач не скористався правом визначеним п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України та не надав контролюючому органу документи, які визначені в акті перевірки як відсутні, відповідно в силу вимог п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України вважається, що такі документи були відсутні у позивача на момент складення податкової звітності та також на момент перевірки. У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову повністю у зв'язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «ЮОН» зареєстроване 20.10.1994 року у Виконавчому комітеті Львівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 20838581.

Згідно акта перевірки, ТзОВ «ЮОН» взято на облік в органах державної податкової служби 22.12.1994 року за №3519, станом на момент проведення перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС.

У періоді, за який проводилася перевірка, суб'єкт господарювання був платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.01.2010 року №100263328, індивідуальний податковий номер - 208385813047.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПА у Львівській області ДПСУ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «ЮОН», код за ЄДРПОУ 20838581 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п 7.4.5, п.7.4., ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 53 575, 00 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 53 575, 00 грн.

На підставі зазначеного порушення встановленого Актом перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581 ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000272321, за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 66 969, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 53 575, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13 394, 00 грн.

Згідно Акта перевірки, відповідач зазначає, що в порушення пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4., ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із внесеними змінами та доповненнями, підприємством завищено податковий кредит в жовтні 2010 року на суму 53 575 грн. внаслідок надмірного формування податкового кредиту у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів.

В ході проведення перевірки встановлено, що по даних податкового обліку з податку на додану вартість за період з 01.10.2010 року по 30.09.2010 року ТзОВ «ЮОН» відображено у складі податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за жовтень місяць 2010 року податок на додану вартість з вартості отриманого у жовтні 2010 року товару (поліетилен) від ТОВ «Максітрейд» всього в сумі 53 575 грн.

Перевіркою встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ТзОВ «ЮОН» згідно товарних накладних №РН-0000319 від 11.10.2010 на суму 88 000 грн., в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн. та №РН- 0000322 від 12.10.2010 на суму 233 450 грн., в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн. отримано від ТОВ «Максітрейд» поліетилен. Дані операції відображено в Головній книзі за 2010 рік бухгалтерськими проведеннями Дт 281 Кт 631 в сумі 267875 грн., Дт 644 Кт 631 в сумі 53 575 грн.

В реєстрі отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року відображено податкові накладні № 309 від 11.10.2010 на суму 88 000 грн., в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн. № 312 від 12.10.2010 на суму 23 3450 грн., в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн. від здійснення операцій з постачальником ТОВ «Максітрейд», проте оригіналів даних податкових накладних до перевірки підприємством не надано.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Наказом ДПА України № 166 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» передбачено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також: розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, внаслідок внесених у законодавство змін податкова декларація відображає не лише задекларовані суми податкового кредиту та податкових зобов'язань, а дає можливість проаналізувати господарську діяльність платника в розрізі його контрагентів, зокрема постачальників (а.с.27).

Проте, суд не погоджується із такими висновками податкового органу, зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Максітрейд» укладено договір поставки №14 від 01.06.2010 року (а.с.48-49), згідно якого Постачальник (ТОВ «Максітрейд») передає у власність Покупця (ТзОВ «ЮОН») продукцію - поліетилен, далі - Товар, а Покупець приймає Товар та сплачує його ціну. Найменування, кількість та ціна Товару вказуються в видатковій накладній, яка є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 6, 8 зазначеного Договору, підтвердження належного виконання Постачальником своїх обов'язків за Договором є підписання представником Покупця видаткової накладної. Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом 100 % перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказаний в реквізитах сторін Договору, на підставі рахунку та не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки, якщо інші умови оплати за Товар не узгоджені Сторонами додатково.

Як вбачається з договору поставки №14 від 01.06.2010 року, такий підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств (а.с.49).

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року. № 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В підтвердження того, що на виконання умов зазначених вище договорів ТзОВ «ЮОН» реально отримувало товар, суду надано виписані ТОВ «Максітрейд» видаткові накладні на товар (Поліетилен ВТ 15803-20) №РН-0000319 від 11.10.2010 року на суму 88 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн.) та №РН-0000322 від 12.10.2010 року на суму 233 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн.), які досліджувалися також у акті перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581 (а.с.50, 51).

В матеріалах справи наявні також наявні копії податкових накладних від 11.10.2010 року №309 на суму 88 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн.) та від 12.10.2010 року №312 на суму 233 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн.).

Згідно банківських виписок (а.с.55-67), ТзОВ «ЮОН» повністю здійснено оплату ТОВ «Максітрейд» за придбаний товар всього в сумі 321 450, 00 грн.

На підтвердження факту транспортування замовленого товару, позивачем подано суду товарно-транспортну накладну від 12.10.2010 року (а.с.54).

Згідно додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (а.с.39) сума податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними була включена ТзОВ «ЮОН» до податкового кредиту за жовтень 2010 року в розмірі 53 575, 00 грн. (індивідуальний податковий номер постачальника 369724326538).

Крім того, дана сума відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних №10 за жовтень 2010 року (а.с.42) та згідно Акта перевірки (а.с.27) дані операції відображено в Головній книзі підприємства за 2010 рік бухгалтерськими проведеннями Дт 281 Кт 631 в сумі 267875 грн., Дт 644 Кт 631 в сумі 53 575 грн.

Відповідно до п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту. Між тим, суд зазначає, що наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, оскільки підставою для виникнення права на податковий кредит є, зокрема, реальність господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.

Відтак, з метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. (ч. 3, 5 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п. 2.2 Положення).

Згідно п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Суд звертає увагу на те, що зазначені вище первинні документи, на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за жовтень 2010 року, містять назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; містять підписи осіб, які брали участь у здійсненні даних господарських операцій, а також те, що первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права, відображають у повному обсязі дані господарські операції та доводять наявність фактичного здійснення позивачем зазначених господарських операцій.

Що стосується посилання посадових осіб податкового органу в акті перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581 на те, що у ТзОВ «ЮОН» відсутні оригінали вищезазначених податкових накладних, слід зазначити наступне.

Згідно матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем було надано перевіряючим реєстри виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2010 року, в яких зазначено вищевказані податкові накладні на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за жовтень 2010 року. Крім того, як було вищезазначено, сума податку на додану вартість за вищевказаними податковими накладними міститься в додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (а.с.39) та дані операції відображено підприємством в Головній книзі за 2010 рік бухгалтерськими проведеннями Дт 281 Кт 631 в сумі 267875 грн., Дт 644 Кт 631 в сумі 53 575 грн. Жодних порушень порядку ведення бухгалтерського обліку за вказаний період податковим органом в Акті перевірки не зазначено.

В судовому засіданні представники сторін не заперечували щодо реальності здійснення вищевказаних господарських операцій. Крім того, як вбачається з акту перевірки №10/23-9/20838581 від 12.01.2012 року, перевіркою реальність господарських операцій під сумнів не ставиться.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкових накладних від 11.10.2010 року №309 на суму 88 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн.) та від 12.10.2010 року №312 на суму 233 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн.), які за формою та змістом відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про податок на додану вартість» та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 затвердженим в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037 стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають вимогам щодо форми і змісту цих документів. Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що у судовому засіданні сторонами не заперечувалося, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

Також в Акті перевірки відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки та опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту по податку на додану вартість ТзОВ «ЮОН» та його контрагента ТОВ «Максітрейд», встановлених програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» на дату звірки 22.11.2010 року встановлена розбіжність за жовтень 2010 року в сумі 53 575 грн. Згідно центральної бази даних України ТОВ «Максітрейд» (код ЄДРПОУ 36972432), перебував на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ № 100277073 анульовано 20.06.2011 року. Згідно центральної бази даних України податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010 року подана підприємством в ДПІ у Дніпровському районі м.Києва 22.11.2010 року з ознакою «недійсна».

З цього приводу суд зазначає, що в матеріалах справи наявна постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.01.2011 року у справі №2а-17861/10/2670, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2011 року, згідно якої позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд» задоволено повністю, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (місцезнаходження: вул. Верховної Ради 24-Б, м. Київ, 02094) щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд» (місцезнаходження: вул. Каунаська, 13, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 36972432) як податкової звітності; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Максітрейд»(місцезнаходження: вул. Каунаська, 13, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 36972432).

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо тощо.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

За наведених обставин суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню як протиправне, а позов є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 27.01.2012 року № 0000272321.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН» 669 (шістсот шістдесят дев'ять) грн. 69 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 квітня 2013 року

Суддя Костецький Н.В.