Постанова

від 09.04.2015 по справі 813/1240/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 6416/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Дубаса В.М.,

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (тепер Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1.04.2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮОН» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЮОН» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.01.2012 року №0000272321 про збільшення йому грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 66969 грн., в т. ч. 53575, 00 грн. за основним платежем та 13394 за штрафними (фінансовими) санкціями.

Посилався на його невідповідність вимогам законодавства.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 1.04.2013 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 27.01.2012 року № 0000272321.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не врахував, що позивач, формуючи податковий кредит по господарських операціях з ТзОВ «Максітрейд» в розмірі 53575 грн., не подав оригіналів податкових накладних, тому при перевірці податковий орган прийшов до обґрунтованого висновку про надмірність складу податкового кредиту на вказану суму. Позивач не скористувався визначеними законодавством правами, не оскаржив дій контрагента щодо ненадання податкової накладної, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Вислухавши суддю-доповідача, пре6дставника апелянта, яка а пеляційну скаргу підтримала, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, що посадовими особами ДПА у Львівській області ДПСУ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «ЮОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п 7.4.5, п.7.4., ст.7 чинного на час спірних правовідносин Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ним занижено податок на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 53 575, 00 грн.

На підставі акту перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581 ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000272321, за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 66 969, 00 грн., в т.ч. основний платіж - 53 575, 00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13 394, 00 грн.

Податковий орган вважав, що підприємством завищено податковий кредит в жовтні 2010 року на суму 53 575 грн. внаслідок надмірного його формування у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, зокрема оригіналів податкових накладних по господарських операціях з ТзОВ «Максітрейд».

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з його контрагентом ТзОВ «Максітрейд» в жовтні 2010 року носили реальний характер, що стверджується первинними документами обліку, а сплачений в ціні товару податок на додану вартість стверджується копіями податкових накладних та правомірно віднесений до складу податкового кредиту. Наявність податкової накладної не є обов'язковою умовою правильності формування податкового кредиту, оскільки підставою податкового кредиту є реальність господарської операції.

З такими висновками суду колегія суддів суду апеляційної інстанції погодитися не може.

Суд не звернув уваги, що предметом судового розгляду в даній справі не є реальність чи фіктивність господарських операцій контрагентів, а правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту жовтня 2010 року сплаченої суми ПДВ та її документального підтвердження.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

В справі встановлено, що податковий кредит позивачем по операціях з ТзОВ «Максітрейд» сформований на підставі копій податкових накладних від 11.10.2010 року №309 на суму 88 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 666, 67 грн.) та від 12.10.2010 року №312 на суму 233 450, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 908, 33 грн.). Оригіналів податкових накладних, які повинні знаходитися у позивача і на підставі яких повинен формуватися податковий кредит, податковому органу в процесі перевірки не подано.

Відповідно до ч.2 пп.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Позивач доказів звертання зі скаргою до податкового органу суду не подав.

За таких обставин відповідач правомірно вважав про завищення позивачем податкового кредиту за жовтень 2010 року на суму 53 575, 00 грн., в зв'язку з чим обґрунтовано збільшив йому грошове зобов'язання з ПДВ на вказану суму за застосував штрафні (фінансові) санкції.

Та обставина, що представник позивача подав оригінали податкових накладних в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, пояснивши, що такі існували на час перевірки, а не були подані при перевірці на прохання перевіряючих, правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не спростовує. Отримавши акт перевірки від 12.01.2012 року №10/23-9/20838581, позивач своїх інтересів у встановленому порядку не захистив, заперечень не подав, оригіналів податкових накладних відповідачу не направив.

Оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову позивачу в задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 1.04.2013 року в справі № 813/1240/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський