Рішення

від 26.03.2013 по справі 5006/13/117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 5006/13/117/2012

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА», м. Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім українських машинобудівних заводів», Донецька обл., м. Краматорськ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ

про: стягнення 62422грн.00коп.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Гура С.В.- (довіреність №26/1-ю від 02.01.2013р.);

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА», м. Одеса (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім українських машинобудівних заводів», Донецька обл., м. Краматорськ (далі - відповідач) про стягнення 62422грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого за договором купівлі-продажу № 796-11ТД від 01.11.2011р. товару.

09.01.2013р. позивач через канцелярію суду супровідним листом надав письмові пояснення, в яких виклав свою правову позицію щодо визначення граничних строків оплати спірного товару.

28.01.2013р. позивач через канцелярію суду за підписом керівника надав розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості, відповідно до якого заявлена сума боргу у розмірі 62422грн.00коп. виникла через неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо повного розрахунку за товар, поставлений за накладною № 64 від 24.04.2012р.; накладна № 29 від 05.04.2012р. в повному обсязі була оплачена відповідачем (а.с. 117, том 1).

Відповідач клопотанням б/н від 14.01.2013р. просив суд повернути позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, яке відхилено судом, про що зазначено в ухвалі суду від 15.01.2013р.

05.02.2013р. відповідач надав через канцелярію відзив на позовну заяву, яким просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи свою позицію наступним: вважає, що строк повної оплати товару, передбаченого Специфікацією № 1 до договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р. не настав, оскільки всупереч умов вказаної специфікації щодо порядку розрахунків на адресу відповідача не надходив лист від позивача про готовність продукції до відправки; вказує на те, що позивач не виконав свої зобов'язання за Специфікацією № 1 до договору, оскільки поставив підшипник NN3062 (ZLK), який не відповідає предмету вказаної специфікації; вважає, що позивач не виконав свої зобов'язання по передачі товару, так як відповідно до п. 6.2 договору відповідач не підписував жодних актів прийому-передачі продукції, інформація про підпис від вантажоодержувача також відсутня. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що має право не сплачувати залишок 50% вартості товару.

На підтвердження вищевикладеної позиції відповідач надав для залучення до матеріалів справи лист № 651 від 19.04.2012р., яким відповідач повідомляв позивача про поставку товару неналежної якості та просив прийняти заходи по заміні неякісних підшипників не пізніше 30.04.2012р., результати перевірки підшипників, лист позивача від 03.05.2012р., переданий третій особі за допомогою засобів факсимільного зв'язку, в якому позивач повідомляв буде замінений та відправлений з 4 по 7 травня, протокол технічної наради між позивачем та відповідачем, за результатами якої були прийняті рішення, що заміна решти неякісних підшипників буде здійснена позивачем не пізніше 30.04.2012р.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2013р. в порядку ст.27 ГПК України було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» м. Краматорськ.

19.02.2013р. від позивача в тому числі надійшли письмові пояснення на заперечення відповідача, відповідно до яких передача відповідачу поставленого позивачем товару оформлювалася шляхом підписання відповідних видаткових накладних (а.с. 146, том 1).

20.02.2013р. відповідач надав уточнення до відзиву, відповідно до якого зазначив, що так як позивач не виконав свої зобов'язання з поставки товару, визначеного Специфікацією № 1, відповідач не сплатив заборгованість в розмірі 50% від суми поставки за Специфікацією № 2 та накладній № 64. (а.с. 1, том 2).

20.02.2013р. на вимогу суду третя особа надала письмові пояснення, відповідно до яких зазначений в Специфікації №2 спірний товар ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ від Товариства з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА», м. Одеса не отримував, актів приймання-передачі спірного товару, а також видаткові накладні не підписував. (а.с. 6, том 2).

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 04.03.2012р. у зв'язку із перебуванням судді Макарової Ю.В. у відпустці, справа № 5006/13/117/2012 передана на розгляд судді Захарченко Г.В.

04.03.2013р. відповідач через канцелярію суду надав в тому числі за підписом керівника письмові пояснення щодо порядку виконання умов договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р., підтримав позицію зі спору. За поясненнями видаткова накладна № 64 від 24.04.2012р. була підписана вантажоодержувачем ПАТ «КЗВВ» на підставі доручення покупця (відповідача), господарська операція з прийняття товару за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. відображена в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «ТД УМЗ», про що свідчить вказана накладна, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем, видаткова накладна № 151 від 30.04.2012р. між відповідачем та третьою особою, довіреність № 497 від 28.04.2012р.

04.03.2013р. третя особа через канцелярію суду супровідним листом надала письмові пояснення № 130 від 04.03.2013р., відповідно до яких поставка за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. не відображена у бухгалтерському та податковому обліку ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», оскільки третя особа не є стороною в даній господарській операції, зазначений в видатковій накладній № 64 від 24.04.2012р. товар третя особа отримала від ТОВ «Торговий дім українських машинобудівних заводів» за видатковою накладною № 151 від 30.04.2012р.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду від 11.03.2013р., у зв'язку із виходом судді Макарової Ю.В. з відпустки, справа № 5006/13/117/2012 передана на розгляд судді Макарової Ю.В.

22.03.2013р. на вимогу ухвали суду від 21.02.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення, за якими отримання товару за накладною № 64 від 24.04.2012р. здійснювалося представником вантажоодержувача - ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ, у підтвердження чого позивач посилається на товарно-транспортну накладну від 07.04.2012р. У якості підтверджуючого факту отримання товару за накладною № 64 від 24.04.2012р. позивач посилається на листи відповідача №822 від 22.05.2012р. та № 1149 від 18.07.2012р.

26.03.2013р. третя особа надала для приєднання до матеріалів справи засвідчену копію видаткової накладної № 151 від 30.04.2012р., а також письмові пояснення, за якими товар, отриманий від відповідача за накладною № 151 від 30.04.2012р. повністю відповідає товару, отриманому відповідачем від позивача за накладною № 64 від 24.04.2012р.

Справа слуханням відкладалася, востаннє на 26.03.2013р.

Поданими під час слухання заявами позивач просив суд розглянути спір по суті без участі уповноваженого представника.

В судове засідання 26.03.2013р. з'явився лише представник третьої особи, який підтвердив, що зазначений в видатковій накладній № 64 від 24.04.2012р. товар ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування» отримав від ТОВ «Торговий дім українських машинобудівних заводів» за видатковою накладною № 151 від 30.04.2012р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час слухання справи, що унеможливлює порушення його прав в цій частині.

Суд відзначає, що відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки. Про необхідність витребування від сторін будь-яких інших доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши під час судових засідань представників учасників справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

01.11.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 796-11ТД, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця продукцію (товар), а покупець зобов'язується відповідно до умов цього договору прийняти цю продукцію (товар) і сплатити її.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якість та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови передачі вказуються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.

Згідно із п. 2.1 договору ціна на продукцію (товар), яка є предметом даного договору, вказується в специфікаціях.

У відповідності із п. 10.2 договору покупець проводить оплату за поставлену продукцію (товар) протягом 5 календарних днів від дня передачі продукції (товару) і отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Пунктом 14.2 договору сторони встановили, що договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р. Дія договору подовжується шляхом підписання додаткової угоди, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Специфікацією № 1 від 19.01.2012р. та специфікацією № 2 від 20.01.2012р. до договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р. сторони визначили найменування продукції, що підлягала поставці, її кількість, ціну за одиницю та загальну вартість. Так, відповідно до специфікації № 1 від 19.01.2012р. до договору її загальна сума складає 249598грн.84коп.; відповідно до специфікації № 2 від 20.01.2012р. до договору загальна вартість товару, який повинен поставити позивач, становить 124844грн.00коп.

За умовами п. 13 Специфікацій № 1 та № 2 вантажоодержувачем товару є ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ, відповідно до п. 6 умови постачання - СРТ м. Краматорськ ИНКОТЕРМС 2010.

Крім того, у п. 4 вказаних специфікацій сторони визначили наступні умови оплати товару: 50% передоплата, 50% за листом про готовність до відправки зі складу «Підшипник. ІН.ЮА» м. Одеса.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач на виконання умов договору платіжним дорученням № 270 від 10.02.2012р. перерахував 50% передплати вартості погодженого сторонами в Специфікації № 1 товару, що складає 124799грн. 42коп., 03.04.2012р. платіжним дорученням №353 відповідач здійснив остаточний розрахунок 50% вартості залишку вартості товару, отриманого по видатковій накладній № 29 від 05.04.2012р. У зв'язку з чим, за розрахунком позовних вимог, відповідач здійснив повну оплату товару, передбаченого Специфікацією № 1 (а.с. 46 та 117, том 1).

За розрахунком позовних вимог, відповідач на виконання умов договору платіжним дорученням № 269 від 10.02.2012р. перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 62422грн. 00коп., що є 50% передплатою вартості погодженого сторонами в Специфікації № 2 товару, в свою чергу позивач за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. здійснив поставку товару відповідачу на суму 124844грн.00коп. За твердженнями позивача, заявлена сума боргу виникла у зв'язку з несплатою відповідачем 50% залишку вартості товару поставленного саме за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р.

Отже, позивач вказує на те, що відповідач, отримавши товар, в повному обсязі не оплатив його вартість, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 62422грн.00коп.

Листом № 1149 від 18.07.2012р. відповідач гарантував здійснення оплати залишку несплаченої вартості товару в сумі 62422грн.00коп. до 30.07.2012р.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 2/10 від 01.10.2012р. оплатити суму боргу в розмірі 62422грн.00коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Позивач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених письмово.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд дійшов наступних висновків:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 62422грн.00коп., підставою позову є договір купівлі-продажу № 796-11ТД від 01.11.2011р.

У розрахунку позовних вимог позивач визначився, що заявлена до стягнення сума боргу виникла у зв'язку з неоплатою відповідачем залишку 50% вартості товару, поставка якого здійснена за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р.

Як вже зазначалося, позивач стверджує, що поставка товару (обумовленого Специфікацією № 1 до договору) за накладною № 29 від 05.04.2012р. сплачена відповідачем платежами 10.02.2012р. на суму 124799грн.42коп. та 03.04.2012р. на суму 124799грн.42коп., у зв'язку з чим борг за цією накладною відсутній.

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 796-11ТД від 01.11.2011р. у позивача виник обов'язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його вартість.

Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Відповідно до п. 6.1. договору терміни та умови передачі продукції (товару) вказуються в специфікаціях.

Відповідно до п. 6 Специфікацій до договору товар поставляється на умовах CPT м. Краматорськ ИНКОТЕРМС.

Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В силу ст. 32 ГПК України , доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Тобто, на позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт купівлі-продажу, тобто отримання товару покупцем у означеній позовній заяві кількості та за вказаною ціною.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.

Так, в матеріалах справи наявні видаткові накладні № 29 від 05.04.2012р. та № 64 від 24.04.2012р., за якими ТОВ "Підшипник. ІН.ЮА." поставило відповідачу підшипники на загальну суму 374442грн. 85коп. у тому числі ПДВ. Факт отримання товару за вказаними накладними не спростований відповідачем.

Заперечення відповідача в частині того, що поставлений відповідно до Специфікації № 1 до договору за видатковою накладною № 29 від 05.04.2012р. товар був неналежної якості, невідповідність внаслідок заміни однієї позиції товару умовам вказаної специфікації (як стверджує відповідач позивачем поставлений підшипник NN 3062 (ZLK) замість належного NN 3062 ASK.M.SPH74 (FAG)) не приймаються судом до уваги, оскільки на момент розгляду даного спору відсутнє судове рішення щодо або не того асортименту товару або неналежної якості поставленої продукції.

Предметом дослідження суду в даному провадженні є наявність або відсутність заявленої до стягнення суми боргу, при цьому суд самостійно не має право виходити за межі позовних вимог.

Наразі, як вбачається з матеріалів справи, спір виник між сторонами з поставки товару за видатковою накладною 64 від 24.04.2012р.

Факт поставки відповідачу товару загальною вартістю 124844грн.00коп. підтверджується накладною № 64 від 24.04.2012р.

Поставка товару за вказаною накладною здійснена саме за договором № 796-11ТД від 01.11.2011р., оскільки товар, передбачений сторонами Специфікацією № 2 від 20.01.2012р., яка є невід'ємною частиною договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р., і був поставлений за накладною № 64 від 24.04.2012р.

За письмовими поясненнями директора ТОВ „Торговий дім українських машинобудівних заводів» видаткова накладна № 64 від 24.04.2012р. була підписана вантажоодержувачем ПАТ «КЗВВ» (третя особа) на підставі доручення покупця - відповідача, господарська операція з прийняття товару за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. відображена в бухгалтерському та податковому обліку відповідача.

Дійсно, за умовами п. 7.1 договору передача (приймання-передача) продукції (товару) здійснюється вантажоодержувачем за дорученням покупця на умовах обумовлених конкретно у кожній специфікації окремо.

Як вбачається з наданих суду третьою особою письмових пояснень № 130 від 04.03.2013р. зазначений в видатковій накладній № 64 від 24.04.2012р. товар ВАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», м. Краматорськ отримав від ТОВ «Торговий дім українських машинобудівних заводів» за видатковою накладною № 151 від 30.04.2012р.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання позивачем прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що поставка товару була фактично здійснена позивачем.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторони у п. 10.2 договору передбачили, що покупець проводить оплату за поставлену продукцію (товар) протягом 5 календарних днів від дня передачі продукції (товару) і отримання рахунку на оплату, якщо інше не передбачено в специфікаціях.

Специфікацією № 2 від 20.01.2012р. сторони передбачили інший порядок розрахунку за товар, а саме 50% передоплата, 50% за листом про готовність до відправки зі складу ТОВ «Підшипник. ІН.ЮА», яким відповідно до умов договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р. і повинні керуватися сторони у виниклих правовідносинах.

Таким чином, сторони погодили проведення за договором 100% попередньої оплати.

З фактичних правовідносин сторін вбачається, що позивачем 10.02.2012р. було перераховано лише 50% вартості погодженого сторонами Специфікацією № 2 від 20.01.2012р. до договору товару, що становить 62422грн.00коп., в свою чергу позивач здійснив поставку товару за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. до здійснення відповідачем повної 100% попередньої оплати за нього, відповідач прийняв товар без будь-яких зауважень та застережень.

У зв'язку з нездійсненням відповідачем остаточного розрахунку за товар у розмірі 50% його вартості виникла заявлена до стягнення сума боргу у розмірі 62422грн.00коп.

Суд не погоджується з позицією ТОВ „Торговий дім українських машинобудівних заводів» відносно того, що відповідач має право не сплачувати залишок 50% вартості товару через те, що позивач не виконав свої зобов'язання по Специфікації № 2 від 20.01.2012р. у зв'зку з невиконанням умов п. 6.2 договору з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до п. 6.2 договору датою передачі продукції (товару) вважається дата його вручення вантажоодержувачу з додатком пакету документів, обговорених у п. 7.2. договору. Факт передачі продукції (товару) і документів оформляється актом прийому-передачі.

Але не зважаючи на те, що договором сторони передбачили підписання акту приймання-передачі, фактичні правовідносини сторін свідчать про те, що порядок приймання передачі продукції здійснювався шляхом підписання видаткових накладних. Про це, зокрема свідчать письмові пояснення позивача (а.с. 146, том 1) та письмові пояснення відповідача (а.с. 33 том 2).

Отже, сторони здійснювали договірні відносини шляхом підписання видаткових накладних, що не оспорено сторонами. Тобто, накладна, за якою відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку із здійснення розрахунку за отриманий товар.

Наразі у п. 7.5 договору сторони дійшли згоди, що право власності на товар переходить від продавця в момент підписання покупцем/вантажоодержувачем видаткової накладної.

Суд вважає доводи відповідача про те, що строк оплати не настав, оскільки акт прийому-передачі товару не оформлювався, не приймаються до уваги судом, адже спір щодо отримання товару між сторонами відсутній. Товар за видатковою накладною № 64 від 24.04.2012р. прийнято без будь-яких зауважень і претензій.

Видаткова накладна є супроводжуючим документом, що використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товарно-матеріальні цінності, що передаються, відправляються або транспортуються. Таким чином, і акт прийому-передачі, і видаткова накладна виконують тотожні функції передатного акту, який є підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника (продавця) і оприбуткування їх у вантажоодержувача (покупця), для здійснення розрахунків та ведення первинного обліку.

Підписання відповідачем (покупцем) видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Наразі факт виникнення зобов'язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар в сумі 62422грн.00коп. підтверджений наявним в матеріалах справи листом № 1149 від 18.07.2012р. за підписом директора ТОВ „Торговий дім українських машинобудівних заводів».

Доказів узгодження сторонами строку або терміну оплати товару, поставленого до здійснення повної попередньої оплати за нього, в розумінні ст.ст. 251-252 Цивільного кодексу України, матеріали справи не містять.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 538 вказаного Кодексу якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, позивач, який не одержав від відповідача належну за договором повну попередню оплату, набув право вимагати від нього оплати фактично переданого товару.

З урахуванням зазначених обставин, а саме відступлення сторонами від умов договору № 796-11 ТД від 01.11.2011р. щодо порядку розрахунків за товар, суд дійшов висновку про застосування в даному випадку приписів ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 530 Цивільного кодексу України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред'явлена вимога.

Претензією № 2/10 від 01.10.2012р, яка була надіслана відповідачу 02.10.2012р., позивач просив відповідача погасити суми заборгованості в розмірі 62422грн.00коп.

З урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;) відповідач повинен був отримати претензію в період з 02.10.2012р. по 06.10.2012р.

Виходячи з викладеного, семиденний строк оплати для відповідача наступив у період з 07.10.2012р. по 13.10.2012р. включно, а вже з 14.10.2012р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого товару.

Враховуючи, що позивачем підтверджено наданими до матеріалів справи доказами поставка товару, докази погашення боргу в сумі 62422грн.00коп. суду не представлені, наявність боргу у вказаному розмірі не спростована відповідачем під час слухання справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється ставка судового збору - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609грн. 50коп.). Ціна позову складає 62422грн.00коп. Платіжним дорученням № 343 від 20.11.2012р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1677грн.00коп., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, у зв'язку з чим поверненню підлягає зайво сплачена сума судового збору в розмірі 67грн. 50коп.

За приписами ч.1 п.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно рекомендацій Вищого господарського суду України, викладених у ч. 4 інформаційного листа від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України Про судовий збір", зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА», м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім українських машинобудівних заводів», Донецька обл., м. Краматорськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Краматорський завод важкого верстатобудування» м. Краматорськ про стягнення 62422грн.00коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім українських машинобудівних заводів» (юридична адреса: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Щербакова, будинок 14, код ЄДРПОУ 30346563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА» (юридична адреса: 65029, м. Одеса, вул. Коблевська, будинок 7, код ЄДРПОУ 37089325) суму основного боргу в розмірі 62422грн.00коп., судові витрати в сумі 1609грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю „Підшипник. ІН.ЮА», м. Одеса зайво сплачений платіжним дорученням № 343 від 20.11.2012р. судовий збір у розмірі 67грн.50коп.

Дане рішення є підставою для повернення судового збору із Державного бюджету судового збору.

У судовому засіданні 26.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.