Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-17268/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року № 2а-17268/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00049822-7 та № 00049922-7 від 01.10.2012 р. ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Ян Йенсен Фудс", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00049822-7 та № 00049922-7 від 01.10.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ „НВО Мета" (код за ЄДРПОУ 37401232) та ТОВ "Телерадіокомпанія Реклама дизайн" (код за ЄДРПОУ 37500602) за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсним договір між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 27.02.2013 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ „НВО Мета" та ТОВ "Телерадіокомпанія Реклама дизайн" за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс" (код за ЄДРПОУ 33051764) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ „НВО Мета" (код за ЄДРПОУ 37401232) та ТОВ "Телерадіокомпанія Реклама дизайн" (код за ЄДРПОУ 37500602) за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2012 р. №5919/22-7/33051764 від 12.09.2012р. (надалі - Акт перевірки №5919/22-7/33051764).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №5919/22-7/33051764, позивачем порушено вимоги: п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122246,00 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 р. - на суму 75620,00 грн., за 2 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн., за 2-3 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн., за 2-4 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн.; п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 101040,00 грн., в т.ч. за січень 2011 р. - на суму 20032,00 грн., за лютий 2011 р. - на суму 20332,00 грн., за березень 2011 р. - на суму 20132 грн. та за травень 2011 р. - на суму 20172,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки №5919/22-7/33051764 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №00049922-7 від 01.10.2012 р. (надалі - ППР №00049922-7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 122247,00 грн., з яких 122246,00 грн., - за основним платежем, а 1,00 грн., - за штрафними (фінансовими) санкціями, №00049822-7 від 01.10.2012 р. (надалі - ППР №00049822-7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 101041,00 грн., з яких 101040,00 грн. - за основним платежем, а 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс" зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 06.08.2004 р., взято на податковий облік у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 17.08.2004 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 13.09.2004 р.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Мета", як виконавцем, був укладений Договір про виконання робіт (послуг) №042-11 від 04.01.2011 року (надалі - Договір №042-11), згідно п.1.1. та п.2.4. якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів. Надання послуг по цьому договору оформлюється відповідним Актом здачі-прийняття послуг, що підписується обома сторонами. Договір №042-11 від імені ТОВ "НВП "Мета" підписаний директором ОСОБА_2

Судом встановлено, що відповідно до Завдань на виконання організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ "Ян Йенсен Фудс" на регіональному телебаченні України №1-№3 до Договору №042-11 ТОВ "НВО "Мета" зобов'язувалось надати послуги позивачу на загальну суму 485208,00 грн., в т.ч. ПДВ 80868,00 грн.

На виконання умов Договору №042-11, ТОВ "НВО "Мета" здійснило комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів на регіональному ТБ України на загальну суму 485208,00 грн., в т.ч. ПДВ 80868,00 грн., що підтверджується Актами виконаних робіт (наданих послуг) (№33101 від 31.01.2011 р. на суму 120192,00 грн., в т.ч. ПДВ 20032,00 грн., №21 від 28.02.2011 р. на суму 121992,00 грн., в т.ч. ПДВ 20332,00 грн., №68 від 31.03.2011 р. на суму 120792,00 грн., в т.ч. ПДВ 20132,00 грн., №42 від 30.04.2011 р. на суму 122232,00 грн., в т.ч. ПДВ 20372,00 грн.), які складені та підписані директором ТОВ "НВП "Мета" ОСОБА_2 та містять всі обов'язкові реквізити.

Виконання умов вказаного Договору №042-11 підтверджується також відповідними Звітами про виконання організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ "Ян Йенсен Фудс" на регіональному телебаченні України за січень 2011 р. - квітень 2011 р., ефірними довідками, монтажними листами до програми "Соган-TV", відповідними графіками виходу програм "Соган-TV" на телеканалах.

Судом встановлено, що ТОВ "НВО "Мета" були оформлені на користь позивача податкові накладні на загальну суму 485208,00 грн., в т.ч. ПДВ 80868,00 грн. (№33101 від 31.01.2011 р. на суму 120192,00 грн., в т.ч. ПДВ 20032,00 грн., №21 від 28.02.2011 р. на суму 121992,00 грн., в т.ч. ПДВ 20332,00 грн., №68 від 31.03.2011 р. на суму 120792,00 грн., в т.ч. ПДВ 20132,00 грн., №42 від 30.04.2011 р. на суму 122232,00 грн., в т.ч. ПДВ 20372,00 грн.). Дані податкові накладні складені та підписані директором ТОВ "НВП "Мета" ОСОБА_2

Зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", як виконавцем, був укладений Договір про виконання робіт (послуг) №043-11 від 01.05.2011 року (надалі - Договір №043-11), згідно п.1.1. та п.2.4. якого замовник замовляє, а виконавець зобов'язується здійснити комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів замовника на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції та завдання на трансляцію рекламних матеріалів. Надання послуг по цьому договору оформлюється відповідним Актом здачі-прийняття послуг, що підписується обома сторонами. Договір №043-11 від імені ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" підписаний директором ОСОБА_2

Судом встановлено, що відповідно до Завдання на виконання організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ "Ян Йенсен Фудс" на регіональному телебаченні України №1 до Договору №043-11 ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" зобов'язувалось надати послуги позивачу на загальну суму 121032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20172,00 грн.

На виконання умов Договору №043-11, ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" здійснило комплекс заходів по організації трансляції рекламних матеріалів на регіональному ТБ України на загальну суму 121032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20172,00 грн., що підтверджується Актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №16 від 31.05.2011 р. на суму 121032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20172,00 грн.), що складений та підписаний директором ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" ОСОБА_2 та містить всі обов'язкові реквізити.

Виконання умов вказаного Договору №043-11 підтверджується також відповідними Звітом про виконання організації трансляції рекламних матеріалів ТОВ "Ян Йенсен Фудс" на регіональному телебаченні України за травень 2011 р., ефірними довідками, монтажними листами до програми "Соган-TV", відповідними графіками виходу програм "Соган-TV" на телеканалах.

Судом встановлено, що ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" була оформлена на користь позивача податкова накладна №16 від 31.05.2011 р. на суму 121032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20172,00 грн., яка складена та підписана директором ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" ОСОБА_2

Зазначена податкова накладна оформлена у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України та містить всі реквізити, передбачені зазначеною нормою закону для первинних документів.

Судом встановлено, що в період існування фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" та ТОВ "НВП "Мета" керівником зазначених юридичних осіб-контрагентів був ОСОБА_2.

Судом також встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" та ТОВ "НВП "Мета" були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, а свідоцтва платника податку на додану вартість були анульовані у ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" - 25.07.2011 р. з ініціативи податкового органу, а у ТОВ "НВП "Мета" - 27.12.2011 р. з ініціативи податкового органу.

Згідно з дослідженими судом наданими позивачем деклараціями з ПДВ в розрізі контрагентів за січень-травень 2011 року, всі господарсько-фінансові стосунки позивача з ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" та ТОВ "НВП "Мета" знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі, що не заперечувалось сторонами. Зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявив.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання умов Договору №042-11 позивачем були сплачені кошти всього на загальну суму 485208,00 грн., в т.ч. ПДВ 80868,00 грн., що підтверджується, дослідженими судом, платіжними дорученнями з відповідною відміткою банку про проведення операції (№1231 від 10.03.2011 р. на суму 120192,00 грн., в т.ч. ПДВ 20032,00 грн., №1253 від 24.03.2011 р. на суму 121992,00 грн., в т.ч. ПДВ 20332,00 грн., №1285 від 15.04.2011 р. на суму 120792,00 грн., в т.ч. ПДВ 20132,00 грн., №1312 від 16.05.2011 р. на суму 122232,00 грн., в т.ч. ПДВ 20372,00 грн.), а також встановлено, що на виконання умов Договору №043-11 позивачем були сплачені кошти всього на загальну суму 121032,00 грн., в т.ч. ПДВ 20172,00 грн., що підтверджується, дослідженим судом, платіжним дорученням з відповідною відміткою банку про проведення операції №1364 від 29.06.2011 р.

В обґрунтування правомірності винесених оскаржуваних ППР №00049822-7 та ППР №00049922-7 відповідач посилався на Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "НВО "Мета" (код ЄДРПОУ 37401232) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2010 р. по 31.08.2011 р. №454/22-8/37401232 від 27.06.2012 р., на Акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" (код ЄДРПОУ 37500602) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 28.01.2011 р. по 29.02.2012 р. №1579/22-222/37500602 від 03.07.2012 р., а також на протокол допиту ОСОБА_2 від 25.05.2012 р.

Суд критично відноситься до таких посилань відповідача, як на доказ недійсності чи нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", ТОВ "НВП "Мета", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсними Договору №042-11 та Договору №043-11.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача, - ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" та ТОВ "НВП "Мета", не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про нікчемність Договору №042-11 та Договору №043-11, оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", ТОВ "НВП "Мета", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень Податкового кодексу України випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У письмових поясненнях представник позивача зазначив, що відповідно до Договору №042-11 та Договору №043-11 позивач придбавав послуги щодо розміщення на місцевому телебаченні реклами продукції, реалізація якої є основою господарської діяльності, що має безпосереднє відношення до господарської діяльності позивача.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн" та ТОВ "НВП "Мета" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, та не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

З логічного аналізу, зазначених вище норм, та фактичних обставин справи суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 122246,00 грн., в т.ч. за 1 кв. 2011 р. - на суму 75620,00 грн., за 2 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн., за 2-3 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн., за 2-4 кв. 2011 р. - на суму 46626,00 грн.; та не було допущено заниження податку на додану вартість на загальну суму 101040,00 грн., в т.ч. за січень 2011 р. - на суму 20032,00 грн., за лютий 2011 р. - на суму 20332,00 грн., за березень 2011 р. - на суму 20132 грн. та за травень 2011 р. - на суму 20172,00 грн.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень №00049822-7 та №00049922-7.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 01.10.2012 р. №00049822-7 та №00049922-7.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Йенсен Фудс" (ідентифікаційний номер 33051764) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко