Постанова

від 29.03.2013 по справі 2а-10532/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2013 року Справа № 2а-10532/12/1370

15 год. 02 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Довгань В.І.,

від відповідача Кельбас Р.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Транс-Аудит» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Транс-Аудит» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000802340 від 07.12.2012 року про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 21140 грн. та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 10570,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства шляхом заниження податкових зобов'язань, порушення порядку ведення податкового обліку, у зв'язку із укладенням договору та проведенням господарських операцій з ТзОВ «Екопромисловці», не відповідають дійсності. Реальність отримання товарів підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичне їх отримання. За наявності таких доказів, вважає, що висновки податкового органу не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках про неможливість контрагента позивача поставити товар, що не є підставою для встановлення факту порушення податкового законодавства. Відсутні судові рішення, які б підтверджували нікчемність господарських операцій. Вважає що податковий орган не наділений повноваженнями визнавати правочини нікчемними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки при проведенні перевірки встановлено відсутність факту господарських операцій, просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухав пояснення сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова 28.11.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «Аудиторська фірма «Транс-Аудит» (ЄДРПОУ 31895956) з питань господарських відносин з ТзОВ «Екопромисловці» (ЄДРПОУ 36999653) за грудень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 2007/22-4/31895956 від 28.11.2012 року (а.с. 7-14).

В ході перевірки взаємовідносин ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» з ТзОВ «Екопромисловці» використовувались наступні матеріали перевірки: акт від 20.06.2012 року № 268/22-2/36999653 складений Баришівською ОДПІ Київської області про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «Екопромисловці» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Компанія «Лігрос-ЛТД» за період з 01.11.2011 року по 29.02.2012 року, податкова (видаткова) накладна за грудень 2011 року, декларація з ПДВ за грудень 2011 року.

В акті перевірки ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» від 28.11.2012 року відтворено висновки Баришівською ОДПІ Київської області з акта про неможливість проведення зустрічної звірки з ТзОВ «Екопромисловці» від 20.06.2012 № 268/22-2/36999653 про те, що в ТзОВ «Екопромисловці» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби та торгівельне обладнання, на підставі цього, поставлено під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності; та відтворено з цього акта висновки про неможливість проведення зустрічної звірки між ТзОВ «Екопромисловці» та його контрагентом ТзОВ «Компанія «Лігрос ЛТД», висновки про те, що операції з постачання ТОВ «Компанія «Лігрос ЛТД» контрагенту позивача ТОВ «Екопромисловці» не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку із цим, ТОВ «Компанія «Лігрос ЛТД» не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

З цих підстав відповідач зробив висновок у акті перевірки ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» від 28.11.2012 року, що представлені ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» до перевірки податкова накладна, видаткова накладна не підтверджують факт отримання товару, не є свідченням реальності господарської операції та містять недостовірні дані щодо змісту господарської операції.

За наслідками перевірки встановлено порушення ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України ), що привело до заниження податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 21140,00 грн. У зв'язку з чим ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000802340 від 07.12.2012 року про визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 21140,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в розмірі 10570,00 грн. /а.с.22/

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарської операції між ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» та ТзОВ «Екопромисловці».

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п. 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у ст. 1 визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Відповідно до тієї ж ст. 1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

З положень ч.ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону випливає, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На підтвердження дотримання вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України щодо правовідносин з ТзОВ «Екопромисловці» позивачем надано копії:

- договору купівлі-продажу № 7/12 від 26.12.2011 року відповідно до якого позивач (покупець) придбавав у ТзОВ «Екопромисловці» (продавець) товари (стіл, тумба, шафа крісла та інше) /а.с.29/;

- рахунку-фактури ТзОВ «Екопромисловці» № 26/12-1 від 26.12.2011 року про оплату товарів на суму 126840,00 грн. /а.с.30/;

- видаткової накладної № 122705 від 27.12.2011 року про отримання позивачем від ТзОВ «Екопромисловці» товарів на суму 126840,00 грн. /а.с.31/;

- податкової накладної ТзОВ «Екопромисловці» № 122705 на суму ПДВ 21140,00 грн. /а.с.32/;

- оборотно-сальдової відомості за період з 01.12.2011 року по 31.03.2012 року, з якої вбачається, що отримання товару (основних засобів) відображено позивачем у відомостях по рахунку бухгалтерського обліку із ТзОВ «Екопромисловці» № 631, також відомості містять факт повного розрахунку позивача із вказаним контрагентом /а.с.33/;

- платіжних доручень від 27.12.2011 року на суму 45000,00 грн. з ПДВ; від 28.12.2011 року; на суму 45000,00 грн. з ПДВ; від 29.12.2011 року на суму 22000,00 грн. з ПДВ; від 24.01.2012 року на суму 14840,00 грн., які свідчать, що з вказаним контрагентом позивач розрахувався повністю, сплативши на його банківський рахунок кошти в загальній сумі 126840,00 грн. з ПДВ /а.с.34-37/;

- наказу директора ТзОВ «АФ «Транс-Аудит» № 67/4 від 27.12.2011 року про прийняття в експлуатацію в якості основних засобів придбаних в ТзОВ «Екопромисловці» товарів та актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.12.2011 року (типова форма № ОЗ-1) /а.с.62-146/;

- декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року з додатком 5, якою засвідчується, що суму податку на додану вартість за податковою накладною ТзОВ «Екопромисловці» включено позивачем до складу податкового кредиту грудня 2011 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2011 року /а.с.50-54/.

Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААБ № 026182, підтверджується, що ТзОВ «Екопромисловці» зареєстровано в єдиному державному реєстрі 15.06.2011 року, місцезнаходження: 07540, Київська область, м. Березань, вул. Леніна, 127. Керівник товариства - Бєляєв Олександр Леонідович. Згідно з довідкою з ЄДРПОУ серія АА № 452734, підприємство здійснює види діяльності за КВЕД - оптова торгівля будівельними матеріалами (51.53.2); інші види оптової торгівлі (51.90.0). ТзОВ «Екопромисловці» взято на облік Баришівської об'єднаної ДПІ відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 17.06.2011 року № 259/2011, та зареєстровано платником ПДВ відповідно до Свідоцтва № 100346555 про реєстрацію платником ПДВ від 02.08.2011 року /а.с.38-42/.

Отже, поставка товару ТзОВ «Екопромисловці» підтверджується первинними документами (договором купівлі-продажу, рахунком про оплату товару, видатковою накладною, платіжними документами, податковою накладною, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, оборотно-сальдовими відомостями). Крім того, згідно згаданого вище договору купівлі-продажу № 07/12 від 26.12.2011 року у п. 3.1. вказано, що продавець зобов'язується поставити та установити продукцію протягом не пізніше 30 днів після узгодження з покупцем специфікації на продукцію за адресою: м. Львів, вул. Джерельна, 38 /а.с.29/.

З цих підстав, суд не бере до уваги покликання відповідача на те, що позивач повинен мати документи, які засвідчують факт транспортування товару з м. Березань Київської області, згідно юридичної адреси їх контрагента, адже як підтверджено вищеописаними доказами, позивач не має стосунку до поставки.

Доречним є зазначити, що в інформаційному листі ВАС України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11, що спрямований на однакове застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, вказано, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами.

Суд критично оцінює доводи відповідача, сформовані на підставі зазначеного вище акта Баришівською ОДПІ Київської області про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Екопромисловці» від 20.06.2012 року № 268/22-2/36999653» з його контрагентом ТзОВ «Компанія «Лігрос ЛТД», оскільки інформація, викладена в зазначеному акті була фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача, без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України, зазначений акт не стосується звірки взаємовідносин між ТзОВ «Екопромисловці» та позивачем.

Суд звертає увагу на те, що немає даних про те, що зобов'язання по вчиненню комплексу юридичних та фактичних дій, які контрагент позивача виконував на його замовлення, первинно отримано від ТзОВ «Компанія «Лігрос ЛТД» (контрагент ТзОВ «Екопромисловці»). Відтак, обставини, які стосуються ТзОВ «Компанія «Лігрос ЛТД» не можуть впливати на реальність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Екопромисловці».

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 , факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Також, висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зі змісту цієї норми випливає, що саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цієї операції для учасників операції, збитковості спірної операції, або інших обставин, які окремо або в сукупності могли б свідчити про безтоварність (фіктивність) вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість, відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000802340 від 07.12.2012 року про збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з ПДВ та визначення штрафної (фінансової) санкції прийняте ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, а тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000802340 від 07.12.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Транс-Аудит» (79007, м. Львів, вул. Джерельна, 38 ЄДРПОУ 31895956) судові витрати у виді судового збору в сумі 317,10 грн.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку передбаченому ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя Кравців О.Р.