Ухвала

від 28.03.2013 по справі 26/084-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"28" березня 2013 р. Справа № 26/084-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши скаргу Приватного акціонерного товариства „Альба Україна" на бездіяльність Державної виконавчої служби України у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства „Альба Україна", Київська обл., м. Бориспіль до Товариства з обмеженою відповідальністю „Салгір-2010", Київська обл., м. Бровари про стягнення 127 173,78 грн., за участю представників:

скаржника, позивача - Макєєв В.М. (дов. № 114 від 26.09.2012 року);

відповідача - не з'явилися;

відділу Державної виконавчої служби України - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

14.01.2013 року до господарського суду Київської області надійшла скарга Приватного акціонерного товариства „Альба Україна" на бездіяльність Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.09.2013 року у справі № 26/084-12 позов задоволено повністю.

17.09.2012 року господарським судом Київської області було видано накази на примусове виконання рішення у справі № 26/084-12.

08 жовтня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на виконання рішення у справі № 26/084-12 та надав боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення.

11 грудня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Дячком Сергієм Володимировичем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з тим, що майно боржника на яке можливо звернути стягнення не виявлено, якою встановив строк для повторного пред'явлення для виконання виконавчого документа в строк до 11.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. скаргу Публічного акціонерного товариства «Альба Україна» призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.01.2013 р.

Через канцелярію господарського суду Київської області 21.02.2013 року збільшення розміру позовних вимог та про витребування доказів, які судом розглянуті та відхилені за необґрунтованістю, крім того до суду надійшло клопотання про зміну предмету позову, яке судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.01.2013 року, 07.02.2013 року 21.02.2013 року та 14.03.2013 року, розгляд справи було відкладено відповідно на 07.02.2013 року, 21.02.2013 року, 14.03.2013 року та 28.03.2013 року.

Розглянувши подану скаргу, заслухавши пояснення представників скаржника та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відповідач (боржник) звернувся до суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби України, обґрунтовуючи наступним.

Постановою від 08.10.2012 р. державний виконавець відкрив виконавче провадження та надав боржнику семиденний строк на добровільне виконання рішення суду.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення - стаття 27 Закону.

Проте, на думку скаржника, державний виконавець не виконав вимоги ст. 27 Закону та не вчинив дій з примусового виконання рішення.

При винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець постановив, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 11.12.2012 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

У Наказі Господарського суду Київської області № 26/084-12 від 17.09.2012р. встановлений строк його пред'явлення до виконання до 17.09.2013р., проте в постанові відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції від 11.12.2012 року зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 11.12.2012 року.

В зв'язку з чим скаржник просить визнати дії державного виконавця Броварського міськрайонного управління юстиції Дячка С.В. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувану від 11.12.2012 року та скасувати вказану постанову.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з поясненнями наданими головним державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ 04.10.2012 року до відділу державної виконавчої служби надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Альба Україна» про прийняття на примусове виконання виконавчого документа: наказ №26/084-12 від 17.09.2012 року, виданого Господарським судом Київської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Салгір-2010» 129717,26 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альба Україна».

05.10.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк на самостійне виконання рішення. В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що згідно витягу з ЄДРЮОФОП ТОВ «Салгір-2010» не перебуває в стані припинення, ліквідації чи банкрутства, згідно відповідей Держкомзему, МБТІ, МРЕВ ДАІ, Державної інспекції сільського господарства, Територіального Управління ДСГНПБ, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку майно за боржником не зареєстровано. Згідно відповіді ОДПІ боржником відкрито розрахунковий рахунок в ПАТ «Банк національні інвестиції» та державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківської установи, згідно відповіді банківської установи постанова прийнята до виконання, коштів недостатньо для виконання.

11.12.2012 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві та оригінал виконавчого документа з копією постанови направлено на адресу стягувачу. Арешти накладені державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій на боржника, при поверненні виконавчого документа згідно п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» не знімались.

До відділу надійшла скарга ТОВ «Альба Україна» де було зазначено, що при винесені постанови про повернення виконавчого документа стягувачу було допущено помилку при встановлені строку для повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання, замість до 11.12.2013 року вказано до 11.12.2012 року. Відповідно до наданих державним виконавцем пояснень при перевірці виконавчого провадження дана помилка була встановлена та згідно п. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» дана помилка виправлена, а копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу направлено на його адресу.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, судові накази.

Наказ № 26/084-12 від 17.09.2012 р. Господарським судом міста Києва видано на виконання рішення господарського суду Київської області від 06.09.2012 р., в якому вказано, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 17.09.2013 року.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 2. ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, наказ господарського суду Київської області від 17.09.2012 р. у справі № 26/084-12 є чинним та, відповідно, є обов'язковим для виконання до 17.09.2013 року.

Що ж до вимог скаржника зобов'язати Відділ Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що зна ходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, накласти арешт коштів, що перебувають у касі боржника, накласти штраф на посадову особу боржника за невиконання вимог та скласти акт про порушення суд відзначає наступне.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок та підстави відкриття державним виконавцем виконавчого провадження.

Так, у відповідності до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, в п. 3 даної статті зазначено, що у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

За таких обставин, наведене свідчить, що відкриття виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження належить до компетенції органів державної виконавчої служби та суд не наділений повноваженнями втручатись в їх діяльність та зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Такої ж позиції дотримується і Верховний Суд України, що викладена ним у постанові від 26.12.2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» та, зокрема, зазначається, що суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»), проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його (ч. 3 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження»).

За таких обставин, суд відмовляє приватному акціонерному товариству «Альба Україна» у задоволенні скарги в частині зобов'язання Відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження, накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, накласти арешт коштів, що перебувають у касі боржника, накласти штраф на посадову особу боржника за невиконання вимог та скласти акт про порушення.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження»рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду. Боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

В задоволені скарги приватного акціонерного товариства «Альба Україна» на дії відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відмовити.

Суддя Т.Д. Лилак