Постанова

від 03.04.2013 по справі 821/450/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2013 р. Справа № 821/450/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - Матюшиної А.В., Шадманова Б.К. та відповідача - Імшеницького А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, третя особа: виконавчий комітет Херсонської міської ради, про визнання неправомірними дій службових осіб, усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Сапфір ЛТД») звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні), в якому просить визнати неправомірними дії службових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо складання та направлення державному реєстратору виконавчого комітету Херсонської міської ради письмових повідомлень форми №18-ОПП, в яких зазначаються недостовірні відомості про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцезнаходженням - юридичною адресою.

Також позивач просить зобов'язати відповідача не перешкоджати ТОВ «Сапфір ЛТД» у здійсненні господарської діяльності, надати можливість реєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних видані позивачем податкові накладні та зареєструвати не зареєстровані податкові накладні згідно з переліком, наведеним позивачем у позовній заяві.

Крім того, позивач ставить питання про встановлення юридичного факту - існування ТОВ «Сапфір ЛТД» як юридичної особи та постійного здійснення ним господарської діяльності за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110-Б.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Сапфір ЛТД» постійно здійснює господарську діяльність з 1992 року, знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110-Б, має офісне та складське приміщення, штат працівників та всі необхідні складові для здійснення господарської діяльності.

Відповідач, маючи достовірні відомості про те, що ТОВ «Сапфір ЛТД» зареєстроване як юридична особа, здійснює господарську діяльність та постійно знаходиться за зареєстрованою юридичною адресою, на протязі 2012-2013р.р. неодноразово надсилав на адресу державного реєстратора виконавчого комітету Херсонської міської ради письмові повідомлення форми №18-ОПП, в яких зазначав, що позивач відсутній за своїм місцезнаходженням.

В результаті таких дій відповідача ТОВ «Сапфір ЛТД» позбавлено можливості реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, які воно видає своїм контрагентам, оскільки на підставі надісланих державному реєстратору повідомлень форми №18-ОПП в інформаційних базах даних Державної податкової служби стан платника податків - ТОВ «Сапфір ЛТД» змінено з «0» (сумлінний платник податків) на «9» - «направлено запит на встановлення місцезнаходження», незважаючи навіть на те, що позивач своєчасно підтверджує відомості про знаходження за юридичною адресою.

18.12.2012р. позивач надіслав на адресу ДПІ у м. Херсоні скаргу на дії посадових осіб відповідача, проте відповіді на неї не отримав.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що зазначені дії службових осіб відповідача носять умисний, системний та протиправний характер і спрямовані на створення перешкод у здійсненні позивачем законної господарської діяльності, позбавивши його можливості реєструвати видані податкові накладні.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ «Сапфір ЛТД» 24.04.1992р. зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Херсонської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 14129329, місцезнаходження юридичної особи: м. Херсон, вул. Ракетна, 11-Б.

На протязі жовтня-грудня 2012р. позивачем вчинено дії з реєстрації складених та виданих ним податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., № 73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., №62 від 30.10.2012р., №72 від 30.11.2012р., №7 від 04.12.2012р., №22 від 07.12.2012р., №23 від 11.12.2012р., №24 від 11.12.2012р., №70 від 27.12.2012р.

У реєстрації податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р. було відмовлено, про що свідчать відповідні квитанції, наявні у матеріалах справи (а.с. 122-168).

Підставою для відмови у реєстрації у цих квитанціях зазначено - «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

В той же час, як слідує з пояснень представників позивача, податкові накладні №62 від 30.10.2012р., №72 від 30.11.2012р., №7 від 04.12.2012р., №22 від 07.12.2012р., №23 від 11.12.2012р., №24 від 11.12.2012р., №70 від 27.12.2012р. не направлялись до Єдиного реєстру податкових накладних, що також підтверджено відсутністю квитанцій про реєстрацію або відмову у реєстрації цих накладних.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Статтею 201 Податкового кодексу України визначені обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, а також обов'язкові реквізити податкової накладної, її зміст та форма, випадки та умови, за яких вона складається.

Крім того, п.п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246), яким визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Наслідки недотримання вимог ст. 201 Податкового кодексу України визначені п. 201.10 цієї статті.

Так, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 7, 9 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Як установлено судом, і ці обставини сторонами не спростовані, ТОВ «Сапфір ЛТД» складено та видано податкові накладні №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., які за формою та змістом відповідають вимогам, що встановлені податковим законодавством України, та за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у форматі, затвердженому Державною податковою службою, надіслано їх відповідно до вимог Порядку №1246 в електронній формі відповідачу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У реєстрації цих податкових накладних було відмовлено з тих підстав, що «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З матеріалів справи видно, що таке відбулось внаслідок наявності в автоматизованих системах обліку платників податків відомостей про направлення до державного реєстратора повідомлення форми №18-ОПП про відсутність позивача за місцезнаходженням та зміни стану платника податків - ТОВ «Сапфір ЛТД» на стан, відмінний від «0» - «Платник податків за основним місцем обліку».

Обставини щодо зміни відповідачем стану платника податків - позивача, формування та надіслання на адерсу державного реєстратора повідомлень форми № 18-ОПП та використання відповідачем даних, що містяться в автоматизованих системах обліку платників податків, зокрема, підтверджуються листом ДПІ в м. Херсоні від 13.12.2012р. № 15504/10/18-438.

Механізм ведення обліку платників податків як одного із способів податкового контролю, що провадиться з метою створення умов для здійснення органами державної податкової служби контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, визначено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2011 р. за № 1562/20300 (далі - Порядок №1588).

Відповідно до п.п. 1.3-1.5 Порядку №1588, взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають усі платники податків.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), їх відокремлені підрозділи та постійні представництва нерезидентів, а також самозайнятих осіб.

Інформація про таких платників податків, отримана для їх обліку згідно з цим Порядком, вноситься до Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб (далі - Єдиний банк даних юридичних осіб) та складових частин такого банку даних (реєстру платників податків - нерезидентів, реєстру договорів про спільну діяльність, договорів управління майном та угод про розподіл продукції), а також до Реєстру самозайнятих осіб, який є складовою частиною Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - ДРФО).

Згідно з п.п. 9.1-9.6 Порядку №1588, органи державної податкової служби проводять внесення змін і доповнень до районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб на підставі: інформації органів державної реєстрації; інформації банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтвердженої інформації, що надається платниками податків; інформації суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; даних перевірок платників податків.

Відомості районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб можуть бути оновлені (доповнені, актуалізовані) органами державної податкової служби на підставі електронних даних інформаційного фонду ДРФО, ЄДРПОУ, Єдиного державного реєстру, інших державних реєстрів, ведення яких здійснюється органами державної влади.

При цьому інформація про внесені зміни роздруковується окремо для кожного платника податків та підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків.

Після оновлення відомостей Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб на підставі відомостей Єдиного державного реєстру про внесення змін до відомостей щодо юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців орган державної податкової служби передає до Єдиного державного реєстру відомості про внесення відповідних відомостей до реєстрів органів державної податкової служби із зазначенням: дати внесення даних до відомчого реєстру, дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду органу державної податкової служби, у якому платник податків перебуває на обліку.

З цього приводу слід зазначити, що визначення «стан платника податків», як і умови та порядок його встановлення і зміни, переліку видів стану платника податків не затверджені жодним нормативно-правовим документом, проте вони об'єктивно існують в автоматизованих системах обліку платників податків, які використовують органи державної податкової служби.

Розділом XII Порядку №1588 регулюється питання встановлення місцезнаходження (місця проживання) платників податків.

Згідно до п.п. 12.1 - 12.5 Порядку №1588, підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.

У рамках проведення заходів з узгодження грошового зобов'язання платника податків чи заходів з погашення податкового боргу, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.

Щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. N 19-ОПП.

Слід зазначити, що відповідно до ч.ч.11-14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Судом встановлено, що зазначена вище інформація про відсутність позивача за юридичною адресою внесена до Єдиного банку даних платників податків ДПС України на підставі направлення заступником начальника ДПІ у м. Херсоні Квашею В.Г. на адресу відділу державної реєстрації виконавчого комітету Херсонської міської ради повідомлень форми №18-ОПП про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцезнаходженням від 22.10.2012р. №762/18-438 та від 26.10.2012р. №788/18-438.

Зазначені повідомлення направлені відповідачем до державного реєстратора у зв'язку з надходженням від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні довідок від 22.10.2012р. № 4655/07-306 та від 26.10.2012р. № 4723/07-306 про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцезнаходженням.

При цьому відповідачем жодним чином не обгрунтовано, внаслідок яких заходів складались вказані довідки та повідомлення форми № 18-ОПП, яким саме чином було перевірено обставини знаходження позивача за юридичною адресою.

Державним реєстратором надіслано на адресу позивача повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу від 23.10.2012р. № 01-3114 та від 10.12.2012р. № 01-3767.

Позивачем 25.10.2012р. та 24.12.2012р. відповідно, надано державному реєстратору реєстраційні картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, на підставі яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено записи від 25.10.2012р. № 14991060016006150 та від 24.12.2012р. № 14991060019006150 щодо підтвердження відомостей про юридичну особу.

З наданого позивачем Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.03.2013р. видно, що на протязі періоду, щонайменше, з 2006 року по час видачі цього Витягу, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вносились записи про непідтвердження відомостей про юридичну особу позивача або про відсутність його за місцезнаходженням.

За змістом ст.ст. 4, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Таким чином, до внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, відомості про знаходження такої особи за юридичною адресою є достовірними.

Суд наголошує, що сам по собі факт направлення державному реєстратору повідомлення форми №18-ОПП та внесення відповідних даних до Єдиного банку даних платників податків щодо надіслання такого запиту, не може свідчити про відсутність платника податків за його місцезнаходженням до тих пір, поки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не буде внесено запис про відсутність платника податків за юридичною адресою.

У зв'язку з цим у органів державної податкової служби за таких обставин відсутні правові підстави для застосування до такого платника податків заходів негативного характеру, в тому числі щодо відмови у реєстрації податкових накладних лише по причині надіслання запиту про встановлення місцезнаходження юридичної особи.

Зважаючи на положення ст. 201 Податкового кодексу України та п.9 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, податковим органом може бути відмовлено в прийнятті податкової накладної, надісланої для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у випадку, якщо в такій накладній допущено помилку, а саме, сформовано її з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, зокрема, якщо в ній не зазначено адресу місцезнаходження юридичної особи - продавця, або ця адреса не відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З наявних у справі податкових накладних, у реєстрації яких було відмовлено, видно, що вони відповідають вимогам податкового законодавства, що регулюють питання форми та змісту податкових накладних, в тому числі вказано адресу позивача як продавця товарів/послуг, яка відповідає відомостям щодо місцезнаходження позивача, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Представником відповідача було надано пояснення, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувала зміна стану позивача в автоматизованій інформаційній системі обліку платників податків.

Вказані пояснення суд не приймає до уваги з огляду на те, що відповідно до чинного законодавства наявність певної інформації в таких інформаційних системах, користувачем яких є органи державної податкової служби, не є і не може бути підставою як для внесення таких даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, так і для відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи те, що адреса місцезнаходження позивача, яка зазначена ним в податкових накладних та Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є ідентичною, у той час, як причиною відмови в реєстрації податкових накладних вказано саме невідповідність місцезнаходження позивача зазначеного в накладних інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем, крім посилань на наявну в автоматизованій інформаційній системі обліку платників податків інформацію про «стан» позивача та направлення запиту про встановлення його місцезнаходження, інших обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності причин для відмови позивачу в реєстрації поданих ним податкових накладних надано не було, в тому числі і на вимоги ухвали суду від 25.03.2013р. про витребування доказів, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу в прийнятті поданих ним податкових накладних.

Відповідно до статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановлено цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд наголошує, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх дій, тому суд вирішує даний спір на підставі наявних у справі доказів.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 19-1, 20, 62-64 Податкового кодексу України та положень затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. № 1588 Порядку обліку платників податків і зборів, органи державної податкової служби мають відповідні повноваження щодо надіслання державним реєстраторам повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.

Враховуючи наведене, складання та надіслання ДПІ у м. Херсоні державному реєстратору виконавчого комітету Херсонської міської ради повідомлень форми №18-ОПП про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцезнаходженням, вчинені відповідачем в межах повноважень, у спосіб та в порядку, що визначені чинним законодавством України.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій службових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо складання та направлення письмових повідомлень форми №18-ОПП про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Не підлягають задоволенню також вимоги про зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачу у здійсненні статутної діяльності, оскільки, по-перше, ці вимоги не підтверджені належними доказами, а по-друге, адміністративний суд за змістом ст.ст. 2, 3, 6, 17, 105 КАС України не може розглядати вимоги щодо покладення на суб'єкта владних повноважень обов'язку вчинити дії чи утриматись від вчинення дій в майбутньому.

Крім того, суд вважає. що в даному випадку позивач обрав неналежний спосіб захисту прав, які він вбачає порушеними, тому що спір щодо усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності, який не має ознак публічно-правового, належить вирішувати у порядку господарського судочинства.

В той же час, в силу частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що права позивача у сфері публічно-правових відносин порушені саме діями ДПІ у м. Херсоні щодо відмови у реєстрації виданих ТОВ «Сапфір ЛТД» податкових накладних з підстав відсутності Товариства за його місцезнаходженням.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог для забезпечення повного захисту порушених прав позивача, у зв'язку з чим визнає протиправними дії ДПІ у м. Херсоні щодо відмови у реєстрації виданих ТОВ «Сапфір ЛТД» податкових накладних з наведених вище підстав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Сапфір ЛТД» в частині зобов'язання ДПІ у м. Херсоні зареєструвати видані позивачем податкові накладні підлягають задоволенню в частині покладення на відповідача обов'язку вчинити дії з реєстрації податкових накладних, щодо яких матеріалами справи підтверджено факт відмови у їх реєстрації.

Стосовно позовних вимог про встановлення юридичного факту існування ТОВ «Сапфір ЛТД» як юридичної особи та постійного його перебування за місцезнаходженням, то суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ст.ст.2, 3, 6, 17, 105 КАС України питання встановлення юридичних фактів не є компетенцією адміністративного суду, оскільки воно вирішується на підставі спеціальної правової норми - ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, в даній частині позовних вимог позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, а тому у їх задоволенні також слід відмовити.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову ТОВ «Сапфір ЛТД».

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби щодо відмови у реєстрації виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., № 73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., з підстав відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД», ідентифікаційний код 14129329, за його місцезнаходженням.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби вчинити дії з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД», ідентифікаційний код 14129329, податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., № 73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 квітня 2013 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 5.1.1