Постанова

від 25.02.2015 по справі 821/450/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 р. Справа № 821/450/13-а

Категорія: 5.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Голбан К.В.,

за участю представника позивача Шапельської Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби та 3-ї особи виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання неправомірними дій службових осіб, усунення перешкод у здійсненні підприємницької діяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

06.02.2013 року ТОВ «Сапфір ЛТД» звернулося до окружного суду із позовом до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС та 3-ї особи виконавчого комітету Херсонської міської ради, в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії службових осіб ДПІ у м. Херсоні щодо складання та направлення державному реєстратору виконавчого комітету Херсонської міської ради письмових повідомлень форми №18-ОПП, в яких зазначаються недостовірні відомості про відсутність ТОВ «Сапфір ЛТД» за місцезнаходженням - юридичною адресою;

- зобов'язати відповідача не перешкоджати товариству у здійсненні господарської діяльності, надати можливість реєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних видані позивачем податкові накладні та зареєструвати не зареєстровані податкові накладні згідно з переліком, наведеним позивачем у позовній заяві;

- встановити юридичний факт існування ТОВ «Сапфір ЛТД» як юридичної особи та постійного здійснення ним господарської діяльності за юридичною адресою: м. Херсон, вул. Ракетна, 110-Б.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначив, що ТОВ «Сапфір ЛТД» здійснює свою господарську діяльність з 1992 року та постійно знаходиться за адресою: м. Херсон, вул.Ракетна,110-Б, має офісне та складське приміщення, штат працівників та всі необхідні складові для здійснення господарської діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Сапфір ЛТД» задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС щодо відмови у реєстрації виданих ТОВ «Сапфір ЛТД» податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від

06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., №41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., №48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., №66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., з підстав відсутності ТОВ «Сапфір ЛТД» (ідентифікаційний код 14129329 ), за його місцезнаходженням. Зобов'язано ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС вчинити дії з реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних виданих ТОВ «Сапфір ЛТД» (ідент. код 14129329 ), податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р., №1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №3 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., №41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., №48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., №66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС 24.04.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03.04.2013 року і прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог ТОВ «Сапфір ЛТД» відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача, розглянувши матеріали справи доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Сапфір ЛТД» 24.04.1992р. зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Херсонської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 14129329, місцезнаходження юридичної особи: м. Херсон, вул.Ракетна,110-Б.

На протязі жовтня-грудня 2012р. позивачем було вчинено дії з реєстрації складених та виданих ним податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., № 41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., № 48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., № 66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., № 73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., №62 від 30.10.2012р., №72 від 30.11.2012р., №7 від 04.12.2012р., №22 від 07.12.2012р., №23 від 11.12.2012р., №24 від 11.12.2012р., №70 від 27.12.2012р.

Однак, у реєстрації податкових накладних №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р., №1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., №41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., №48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., №66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р. було відмовлено, про що свідчать відповідні квитанції, наявні у матеріалах справи (а.с.122-168 ).

Підставою для відмови у реєстрації цих податкових накладних у цих квитанціях зазначено - «помилка», т.б. «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з того, що дії відповідачів є частково протиправними та передчасними.

Однак, разом з тим, колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 201 ПК України визначений обов'язок платника податку надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, а також обов'язкові реквізити податкової накладної, її зміст та форма, випадки та умови, за яких вона складається.

Крім того, п.п.201.6, 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п.201.1 статті 201 та/або п. 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо ж протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше 15-ти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Саме на виконання цієї правової норми постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. №1246 затверджено «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Наслідки ж недотримання вимог ст.201 ПК України визначені п.201.10 цієї статті.

Так, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У відповідності до п.п.7,9 вказаного Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.

Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається протягом операційного дня продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.

Як встановлено апеляційним судом з матеріалів справи, ТОВ «Сапфір ЛТД» складено та видано податкові накладні №36 від 18.10.2012р., №40 від 19.10.2012р., №48 від 23.10.2012р., №59 від 26.10.2012р., №68 від 30.10.2012р., №70 від 31.10.2012р.,№1 від 01.11.2012р., №7 від 01.11.2012р., №8 від 01.11.2012р., №12 від 06.11.2012р., №13 від 07.11.2012р., №19 від 07.11.2012р., №41 від 19.11.2012р., №20 від 19.11.2012р., №48 від 22.11.2012р., №56 від 23.11.2012р., №66 від 29.11.2012р., №67 від 29.11.2012р., №73 від 30.11.2012р., №6 від 03.12.2012р., №13 від 05.12.2012р., №74 від 27.12.2012р., які за формою та змістом відповідають вимогам, що встановлені податковим законодавством України, та за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення у форматі, затвердженому Державною податковою службою, надіслано їх відповідно до вимог Порядку №1246 в електронній формі відповідачу для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, у реєстрації цих податкових накладних було відмовлено з тих підстав, що «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вбачається з наявних в матеріалах справи електронних квитанцій (а.с.123,125-127,129,130,132,134,136,138,140,142,144,146,148,150,152,154,156,158,160,162,164,166,168 ), зазначені вище спірні податкові накладні були доставлені в електронному вигляді до Державної податкової служби України, саме якою, вони і не були прийняті, але виключно у зв'язку із виявленою помилкою в адресі місцезнаходження підприємства продавця.

Окрім того, слід зазначити, що в цих же електронних квитанціях підприємству позивача було запропоновано при необхідності виправити помилки в цих податкових накладних та знову відправити їх на адресу ДПС України.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що рішення про відмову у прийнятті зазначених вище податкових накладних було прийнято у відповідності до приписів Порядку №1246 саме Державною податковою службою України, а не відповідачем по справі - ДПІ у м. Херсоні, яка, в свою чергу, жодних дій по не реєстрації цих документів в ЄРПН не вчинила, як і не має достатніх повноважень для їх реєстрації в цьому реєстрі.

Як видно з даного адміністративного позову Державна податкова служба України не є відповідачем по справі і до неї позивачем жодних позовних вимог не заявлялося.

До того ж, судова колегія звертає увагу й на те, що позивач, в даному випадку, не скористувався і запропонованою ДПС України можливістю вирішити спірне питання в позасудовому порядку, т.б. шляхом або виправлення помилки або надіслання до ДПС України відповідних відомостей про підтвердження свого місцезнаходження (т.б. витягу з ЄДР ЮО та ФОП ).

Отже, зважаючи на викладене, судова колегія доходить до висновку про те, що якщо права позивача і були порушені, то саме діями ДПС України, а не ДПІ у м.Херсоні, що, в свою чергу, помилково не було встановлено судом 1-ї інстанції.

Що ж стосується решти позовних вимог ТОВ «Сапфір ЛТД», то судова колегія вважає, що в їх задоволенні окружним судом було цілком обґрунтовано відмовлено, до того ж, слід звернути увагу й на той факт, що ні позивач, ні відповідач, дане судове рішення в цій частині в апеляційному порядку не оскаржили.

У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, в свою чергу, згідно зі ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А згідно ж з вимогами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції, в даному випадку, було порушено норми матеріального і процесуального права, що, в свою чергу, призвело до неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, діючи виключно в межах позовних вимог та вимог апеляційної скарги, відповідно до ст.202 КАС України, приходить до висновку про наявність усіх законних підстав для скасування постанови суду 1-ї інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір ЛТД» - відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко